Рішення № 91330756, 17.08.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/12137/18

пр. № 2/759/353/20

17 серпня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Миколаєць І.Ю.,

при секретарі Марус А.О.,

за участі представника позивача Волинської А.М. ,

за участі представника відповідача ОСОБА_10.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8 (03148, м. Київ, вул Г.Юри, 9) подану в інтересах Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) , третя особа: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) про визнання недійсним договору дарування квартири, визнання спадщини відумерлою, скасування рішення про державну реєстрацію та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2018 року заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 8 Білий Д. в інтересах Київської міської Ради звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Вимогами позову є визнання недійсним договір дарування квартири, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меліховою О.В. 24.02.2006 року за №2483; визнання спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 33,5 квадратних метрів та житловою площею 17 квадратних метрів, відумерлою; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно № 22682337 від 05.10.2017, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 25.12.2001 Святошинсь.ким РУ ГУ МВС України в місті Києві) на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1310495780000; витребування із незаконного володіння ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради квартири АДРЕСА_4 загальною площею 33,5 кв.м. та житловою площею 17 кв.м. загальною вартістю 498 527 грн.

У своїх вимогах позивач посилається на те, що титульним володільцем квартири АДРЕСА_4 є Київська громада в особі Київської міської ради. Обставину належності територіальній громаді міста Києва позивач обґрунтовує наступним.

На підставі договору міни від 20.05.1997 року квартира АДРЕСА_4 належала на праві власності ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_5 спадкоємці за заповітом, або за законом були відсутні, а отже квартира мала перейти у власність територіальної громади міста Києва як відумерла спадщина. Однак квартира знаходиться у фактичному володінні відповідачки. ОСОБА_2 придбала квартиру у ОСОБА_6 на підставі договору від 05.10.2017 року, яка в свою чергу придбала квартиру у ОСОБА_3 , що підтверджується договором від 26.07.2020 року. ОСОБА_3 начебто уклала договір з ОСОБА_5 , однак в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріусу КМНО Меліхової О.В. відсутній запис про посвідчення будь-якого договору дарування квартири. Таким чином позивач просить визнати недійним договір дарування між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та витребувати квартиру із незаконного володіння.

Ухвалою суду від 09.08.2018 р. справу прийнято до розгляду та відкрито провадження.

18.09.2018 року представником відповідача ОСОБА_2 подано відзив.

У відзиві представник відповідача посилається на два кримінальні провадження №1201810008002193 та №42017101080000135 досудове розслідування яких вважає ОСОБА_2 потерпілою особою. У зв`язку із чим вважає передчасним звернення із даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 05.10.2018 р. залучено ОСОБА_4 до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог.

Ухвалою суду 14.09.2019 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні прокурор підтримує вимоги позовної заяви та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

Інші учасники справи, які повідомлялись судом належним чином у судове засідання не з`явились, клопотань не заявляли.

Суд, заслухавши позиції сторін справи, встановивши обставини, перевіривши їх доказами та встановивши відповідні їм правовідносини, дійшов висновку, що позовні вимоги Київської місцевої прокуратури № 8 підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено, що згідно даних реєстрових книг БТІ власником квартири АДРЕСА_4 була ОСОБА_5 на підставі договору міни посвідченого державним нотаріусом державної нотаріальної контори Борозенець Ю.Г. 20.05.1997 року за № 7с-586. Право власності зареєстровано у комунальному підприємстві Київськой міської Ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (а.с.18,19,46).

Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00018881645, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 15,16).

Згідно з експертним висновком № 056/193-п від 11.07.2018 року Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України, українські записи прізвища ОСОБА_7 і ОСОБА_8 є ідентичними. Таким чином суд робить висновок, що у вищезгаданих документах, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є однією і тією ж особою.

Після смерті ОСОБА_5 залишилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_4 .

Згідно з правилами ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини слід вважати день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданому відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Таким чином спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно зі статтею 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно з інформацією відділу з питань реєстрації місця проживання перебування фізичних осіб Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації № 2501/26 від 26.07.2017 року, а також поквартальної картки ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 у період з 08.07.1997 по 06.09.2017 та інших зареєстрованих осіб за даною адресою немає (а.с.20-21).

Отже, останнім зареєстрованим місцем проживання померлої ОСОБА_5 є Святошинський район м. Києва, що і є місцем відкриття спадщини.

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 20.03.2018 № 51294515 та (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 20.03.2018 № 51294507, заповіти від імені ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не посвідчувались, спадкові справи не заводились, свідоцтва про право на спадщину на їх підставі не видавались (а.с.39-41).

Згідно з інформацією Святошинського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану № 1188/16.10-09 від 20.03.2018 не виявлено актових записів, які б підтверджували родинні відносини як дідів, бабів, братів чи сестер відносно ОСОБА_5 та актових записів про народження її дітей чи укладення, розірвання шлюбу (а.с.44).

Також згідно до інформації Святошинського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану № 4183/16.10-09 від 19.07.2018 року, за результатами перевірки, яка здійснена за відомостями програмного забезпечення Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо наявності актових записів про народження, смерть та інших актів цивільного стану відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також усіх її родичів інформації не виявлено, водночас виявлено актовий запис про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № 4740 від 21.03.2017, складений відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Померла заповіту за життя не складала. Родичів у померлої не було (а.с.45).

Таким чином, спадкоємці за законом та заповітом у померлої ОСОБА_5 відсутні.

Згідно зі ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини, тобто смерті особи. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Отже, залишена після смерті ОСОБА_5 спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_4 має бути визнана відумерлою спадщиною і перейти у власність територіальної громади міста Києва.

У той же час встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником квартири АДРЕСА_4 на теперішній час є ОСОБА_2 , РНОКП НОМЕР_1 , яка на підставі договору купівлі-продажу укладеного 05.10.2017 року з ОСОБА_6 , РНОКП НОМЕР_3 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаренко О.С. 05.10.2017 за № 973.(а.с. 10-12)

У свою чергу ОСОБА_6 придбала у ОСОБА_3 ( РНОКП НОМЕР_4 ) квартиру АДРЕСА_4 за договором купівлі-продажу квартири, який був укладений 26.07.2020 року. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шупенею О.М. 26.07.2017 року та зареєстровано в реєстрі за №414. Нотаріусом перевірено право власності на квартиру про що зазначено у посвідченому договорі ( а.с.24).

У свою чергу право власності ОСОБА_9 виникло за договором дарування квартири датованого 24.02.2006 року за яким ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_3 прийняла в дар квартиру АДРЕСА_4 . Договір посвідчений 24.02.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меліховою О.В. та зареєстровано в реєстрі №2483 ( а.с.25).

Позовними вимогами є визнання недійсним саме цього вищезазначеного договору дарування.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про нотаріат» запис в реєстрі є доказом вчинення нотаріальної дії.

Водночас, згідно з архівною довідкою Київського нотаріального архіву № 2707/01-21 від 07.12.2017 в справі № 02-27 «Реєстр для реєстрації нотаріальних дій» том № 2 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меліхової О.В. за реєстровим № 2483 міститься запис про засвідчення вірності фотокопії від 27.11.2006 р. Крім того, в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій том № 1 за 2006 рік приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меліхової О.В. за 24.02.2006 р. відсутній запис про посвідчення будь-якого договору дарування квартири (а.с. 34).

Статтею 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З огляду на те, що договір дарування квартири, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меліховою О.В. не посвідчувався, однак став підставою для укладання іншого правочину в той час, як первинний власник квартири не мав спадкоємців і майно повинно б було стати власністю територіальної громади, то в силу норми про правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, такий договір дарування квартири слід визнати недійсним (ч.3 ст. 228 ЦК України).

Згідно зі ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 відумерлою пдлягають задоволенню.

Крім цього у позовній заяві представником позивача в пункті прохальної частини заяви поряд з вимогою щодо визнання спадщини відумерлою, а також визнання недійсним вищезазначеного договору дарування недійсним, також заявлена вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №22682337 від 05.05.2017 року відповідно до якого до Державного реєстру речових прав внесено заппис про право власності ОСОБА_2 та вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 .

Оскільки вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, та витребування майна із чужого незаконного володіння можуть бути задоволені лише відповідно до законного рішення суду, яке вступило в силу про визнання недійсним правочину, то така вимога є передчасною, оскільки витребування майна із чужого незаконного володіння можливо за умови недійсності правочину за яким майно вибуло із володіння. Суд вважає, що позовна вимога в даній частині може розглядатися судом лише за наявності вищенаведених обставин. Таким чином, суд визнає вищезазначену вимогу передчасною і з якою позивач може звернутися з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Щодо заперечень висунутих представником відповідача у відзиві суд зазначає, що у даному випадку досудове розслідування кримінальних проваджень не впливає на можливість розгляду даної цивільної справи.

Висловлені у судових дебатах заперечення відповідача, відмінні від наданих у відзиві, позбавляють іншу сторону справи у можливості оспорювання нових аргументів відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 215,228,236,338,1220,1221,1277 ЦК України ст.ст.6-13,18,19,71-79,89,141,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8 (03148, м. Київ, вул Г.Юри, 9) подану в інтересах Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) , третя особа: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) про визнання недійсним договору дарування квартири, визнання спадщини відумерлою, скасування рішення про державну реєстрацію та витребування майна з чужого незаконного володіння, задовольнити частково.

Визнати недійсним договір дарування квартири укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меліховою О.В. 24.02.2006 року, що зареєстрований в реєстрі за №2483.

Визнати спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка складається з житлового приміщення квартири АДРЕСА_4 загальною площею 33,5 квадратних метрів та житловою площею 17 квадратних метрів, відумерлою.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя: І.Ю. Миколаєць