Вирок № 91326691, 04.09.2020, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 1-кп/470/134/20

Справа № 470/340/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Орлової С.Ф., за участю прокурора Березнегуватського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області Черніговського В.О., потерпілого ОСОБА_1 , обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника Терлецької Т.О., секретаря судового засідання Михалюк С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2020 року за № 12020150160000118 по обвинуваченню:

ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нові Зозулени Унгенського району р.Молдова, молдованина, громадянина України, з професійно - технічною освітою, не одруженого, утриманців не маючого, не військовозобов`язаного, працюючого за домовленістю, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2020 року обвинувачений ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у приміщенні літньої кухні будинку АДРЕСА_3 , де він тимчасово проживав, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин наніс співмешканці ОСОБА_3 три удари по голові дерев`яною ручкою від сокири, яку він попередньо взяв біля кухонної плити. Вказаними умисними діями обвинувачений ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 рани в ділянці голови, масивні крововиливи у м`які покрови голови, вдавлений перелом кісток склепіння черепу (клінічно) крововилив під павутинну оболонку у скроневій долі півкулі головного мозку, тобто тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. 22 травня 2020 року ОСОБА_3 було доставлено до лікарні. ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 померла в Миколаївській лікарні швидкої медичної допомоги.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України фактично визнав частково. Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства "Березнегуватська центральна районна лікарня" про стягнення коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину на суму 1151 грн. 60 коп. визнав у повному обсязі. Суду показав, що проживав зі співмешканкою ОСОБА_3 близько 9 років. На час вчинення злочину вони робили ремонт у будинку ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_3 , та проживали там у приміщенні літньої кухні. 21 травня 2020 року вони не працювали, зранку між ними відбувся конфлікт, ввечері коли він повернувся додому співмешканки не було, вона прийшла опівночі п`яною та лягла спати. Близько 04 год. вона прокинулася, але він намагався вкласти її спати. Коли встав з дивана поправити антену телевізора почув, що ОСОБА_3 піднялася та взяла з плити пательню якої намагалася його вдарити, тому він схопив дерев`яну палиці від сокири, що стояла біля холодильника та вдарив нею ОСОБА_3 по голові. Від удару вона присіла, однак пательню з рук не випустила та почала підійматися щоб знову його ударити, тому він знову ударив її палицею по голові. Від удару вона втратила свідомість, і до тями більше не приходила. Він підняв її і поклав на диван та побачив, що з голови пішла кров, тому пішов до сусідки щоб та викликала швидку. Після того як співмешканку забрали до лікарні, він прибрав у кухні та позмивав кров на підлозі і дивані, після цього приїхала поліція. Того дня він вживав спиртне, ударів наніс два та ненавмисно, а захищаючись від співмешканки, яка у стані сп`яніння постійно поводила себе агресивно. Третя рана на голові ОСОБА_3 ймовірно виникла від падіння.

Під час слідчого експерименту 29 травня 2020 року обвинувачений ОСОБА_2 показав, як вночі 22 травня 2020 року наніс дерев`яною палицею від сокири удари по голові співмешканці ОСОБА_3 пояснивши, що вона намагалася ударити його пательнею, тому він ударив її спочатку один раз, а після того як вона від удару присіла та намагалася підвестись, ударив другий раз. Від удару ОСОБА_3 втратила свідомість, він її підняв та поклав на диван, при цьому ОСОБА_3 хропіла а з її голови текла кров. Вона заперечувати проти виклику швидкої, однак він бачив що змінюється її обличчя, а з ран на голові набігло багато крові, яка скипілася на підлозі, тому вранці з телефону сусідки зателефонував до лікарні. Після цього прибрав у будинку, позмивав кров, після чого приїхала поліції ( т.2 а.п.53-58).

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_2 вини у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України, його вина підтверджується іншими доказами дослідженими під час судового розгляду.

Рапортом начальника СРПП № 2 Березнегуватського ВП Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області Михальова А.П. відповідно до якого 22 травня 2020 року о 13 год. 43 хв. було отримано повідомлення чергового лікаря ЦРЛ про доставлення до приймального покою мешканки смт.Березнегувате ОСОБА_3 з тілесними ушкодженнями (т.1. а.п.41).

Копіями карток виклику швидкої медичної допомоги та виїзду швидкої медичної допомоги від 22 травня 2020 року та листом Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Миколаївської обласної ради від 03 вересня 2020 року № 1274, за якими виклик медичної допомоги на адресу АДРЕСА_3 здійснювався лише один раз та з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , та був прийнятий швидкою медичною допомогою о 12 год. 47 хв., яка прибула на місце о 12 год. 55 хв. Приводом для виклику було наявність ран у ОСОБА_3 , віком 55 років, та визначено попередній діагноз: забита рана голови (ЗЧМТ) ( т.2 а.п.91-93).

Показами свідка ОСОБА_5 допитаного під час судового розгляду який суду показав, що обвинувачений та ОСОБА_3 робили ремонт у будинку по - сусідству та тимчасово там проживали. 22 травня 2020 року перед обідом, до нього прийшов обвинувачений ОСОБА_2 та попросив з мобільного телефону викликати швидку для ОСОБА_3 , оскільки в неї травма голови та їй погано. Він викликав швидку зі свого мобільного, лікарі одразу приїхали та на носилках винесли ОСОБА_6 . Пізніше ОСОБА_2 розповідав йому, що вдарив ОСОБА_3 та розбив їй голову. Під час судового розгляду було встановлено, що номер мобільного телефону НОМЕР_1 , з якого здійснювався виклик швидкої медичної допомоги належить свідку ОСОБА_5 .

Показами свідка, лікаря КНП "Березнегуватська центральна районна лікарня" ОСОБА_7 , який під час судового розгляду показав, що 22 травня о 13 год. 20 хв. до Березнегуватської ЦРЛ швидкою, а саме фельдшером Добрянською до лікарні було доставлено ОСОБА_3 на носилках, з забитою раною голови - черепно - мозковою травмою. Зі слів фельдшера співмешканець ОСОБА_3 пояснював, що знайшов потерпілу вдома на ліжку без свідомості у крові. ОСОБА_3 поступила у відділення без свідомості у тяжкому стані, перебувала в реанімації, у свідомість не приходила, знаходилась у комі, мала рани на голові, які не були "свіжими", оскільки кров у них загусла, що могло свідчити про їх спричинення з вечора. Коли її стан дозволив транспортування, ОСОБА_3 у супроводі лікаря - анестезіолога була відвезена до лікарні у м.Миколаїв.

Свідок ОСОБА_8 допитана під час судового розгляду суду повідомила, що обвинувачений є її кумом, з травня 2020 року бачила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 роблять ремонт у будинку сусідки ОСОБА_4 та проживають там. Кожного дня з ранку до вечора вона перебувала на роботі, а тому їй не відомо які відносини були між обвинуваченим та потерпілою. О 03 год. ранку 22 травня 2020 року вона також поїхала на роботу, та вже там по телефону від сусідів дізналася, що до ОСОБА_2 приїхала поліція, а ОСОБА_9 забрали у лікарню. ОСОБА_2 ніколи, у тому числі і 22 травня 2020 року, не приходив до неї, та не звертався з проханням зателефонувати до лікарні, щоб викликати ОСОБА_9 швидку.

Показами свідка ОСОБА_4 , яка під час судового розгляду показала, що придбавши будинок по АДРЕСА_3 запросила ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оббивати в будинку стіни та робити інші ремонтні роботи. З травня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перейшли до літньої кухні вказаного будинку де і проживали протягом проведення ремонту. Вона навідувалась до них кожного дня, коли прийшла 22 травня 2020 року ОСОБА_2 сказав їй, що ОСОБА_9 забрали до лікарні, бо пішла кров з носа, при цьому вона відчувала від нього запах алкоголю. Пізніше їй зателефонували з поліції, повідомили про цю подію, з її дозволу оглядали будинок, прибудинкову територію та вилучали частини речей на яких була кров.

Протоколом огляду території домоволодіння розташованого по АДРЕСА_3 з план - схемою та фототаблицею до нього, за яким на території домоволодіння біля будівлі літньої кухні було виявлено совкову лопату з плямами речовини бурого кольору на її металевій внутрішній частині. У приміщенні літньої кухні було виявлено: на підлозі - полімерну миску на поверхні якої малися плями речовини бурого кольору, на розкладному дивані подушку з напірником та матрац на яких малися плями речовини бурого кольору, на підлозі - під матрацом, пляму речовини бурого кольору, з вологою плямою навколо неї, на підлозі біля приладу для опалення будинку "АГВ" -миску з постільною білизною з речовиною бурого кольору залиту водою, за мискою на підлозі - дерев`яне топорище на металевій частині якого малися плями речовини бурого кольору. До Березнегуватського ВП ГУНП в Миколаївській області було вилучено: металеву частину совкової лопати з плямою речовини бурого кольору, яку було поміщено до спец.пакету NEXPO420683; марлеві тампони зі змивами речовини бурого кольору з полімерної миски, які було упаковано до паперового конверту з печаткою "Для пакетів № 1"; фрагмент напірника з плямою речовини бурого кольору, який було упаковано до паперового конверту; фрагмент оббивки матрацу, який було поміщено до паперового конверту; фрагмент покриття з підлоги з плямою речовини бурого кольору, який було упаковано до паперового конверту, вказані паперові конверти з фрагментами, було опечатано печаткою "для пакетів №1", та дерев`яне топорище з металевою частиною (клинком), яке було упаковано до спец. пакету №ЕХРО420684 (т.1 а.п.43-60).

Протоколом огляду предмету від 22 травня 2020 року, за яким під час огляду одягу та взуття в якому перебував обвинувачений ОСОБА_2 , при заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, на верхній частині капців було виявлено плями речовини бурого кольору ( т.1 а.п.80-81).

Показами свідка ОСОБА_10 , який під час судового розгляду суду показав, що обвинувачений ОСОБА_2 доводиться йому дядьком. Вдень 21 травня 2020 року він приходив до нього та мав легкий перегар. Вранці 22 травня 2020 року обвинувачений разом з потерпілою повинні були прийти до нього допомагати по господарству, однак не прийшли, після чого він від поліції дізнався, що ОСОБА_2 вчинив злочин. Йому відомо що обвинувачений та потерпіла зловживали спиртними напоями на ґрунті чого між ними виникали сварки та обопільні бійки. Щодо вказаного злочину дядько йому пояснював, що оборонявся від ОСОБА_3 яка була п`яна та хотіла ударити його сковородою, тому ударив її пару разів по голові. З приводу вчиненого жалкував.

Довідкою Комунального некомерційного підприємства "Березнегуватська центральна районна лікарня" від 20.07.2020 року №867 за якою під час огляду 22 травня 2020 року ОСОБА_2 лікарем наркологом та за результатами токсикологічного дослідження його крові від 26.05.2020 року № 1738 - було виявлено етанол в концентрації 1,32 %, діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, гостра інтоксикація (т.1 а.п.68).

Потерпілий ОСОБА_1 допитаний під час судового розгляду показав, що потерпіла доводилась йому матір`ю. Проживала вона окремо, останні роки співмешкала з обвинуваченим, з яким ходила по тимчасових заробітках. Мати з обвинуваченим постійно пили та билися, через що вона ходила в синяках та мали травми. Наприкінці травня 2020 року від знайомих він дізнався, що мати знаходиться у лікарні з травмою голови. Коли приїхав до лікарні мати була без свідомості, у комі. Коли стан матері стабілізувався її відвезли до лікарні у м.Миколаїв, однак вона у свідомість не прийшла та померла. Лікар йому пояснював, що тяжкий стан матері також був пов`язаний з тим, що вчасно не викликали швидку і кров скипілася. Він надав кошти на лікування та для похорону матері, всього він та родичі витратили близько 50 000 грн. Обвинувачений приходив у лікарню лише раз, був у стані сп`яніння, будь - яких коштів на лікування не надавав взагалі. Після цієї події ОСОБА_2 переїхав з смт.Березнегувате у с.Калачеве де його і знайшли працівники поліції.

Рапортом старшого слідчого Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області, за яким 28 травня 2020 року відділом поліції було отримано повідомлення з ЛШМД м.Миколаєва про те, що в реанімаційному відділенні лікарні померла ОСОБА_3 з діагнозом відкрита черепно - мозкова травма, забій головного мозку тяжкого ступеню, внутрішньо мозкова гематома (т.1 а.п.121). Того ж дня у приміщенні моргу розташованого по АДРЕСА_4 було оглянуто труп потерпілої ОСОБА_3 (т.1 а.п.140-141).

Висновком експерта № 103 від 27 травня 2020 року за яким у ОСОБА_3 малися наступні тілесні ушкодження: черепно - мозкова травма у вигляді забою головного мозку тяжкого ступеню, внутрішньо - черепні крововиливи (епідуральна гематома лівої скронево - тім`яної області, субдуральна гематома справа) рана обох тім`яних ділянок голови, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент спричинення, які не виключено що могли утворитися при умовах вказаних ОСОБА_2 , а саме від нанесення ударів топорищем по голові, їх утворення від падіння з положення стоячи на площині (як самовільного так із прискоренням) - маловірогідне. Крім цього, у потерпілої було виявлено зрощені переломи 5,6,7 ребер справа, які утворилися не менше як за 28 днів до рентгенологічного дослідження та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості (т.1 а.п.115-117).

Висновком експерта № 1486 від 29 травня 2020 року за яким смерть ОСОБА_3 настала внаслідок відкритої черепно - мозкової травми у вигляді вогнищевої травми речовини головного мозку, вдавленого перелому кісток склепіння черепа (клінічно), крововиливу під тверду мозкову оболонку справа, крововиливу над тверду мозкову оболонку зліва (клінічно), крововиливу під павутинну оболонку у скроневій долі правої півкулі головного мозку, що супроводжувалось набряком та набуханням речовини головного мозку з подальшим вклиненням стволових структур у великий потиличний отвір. При судово - медичному дослідженні трупа виявленні тілесні ушкодження, які є прижиттєвими, у вигляді ран у ділянці голови, масивні крововиливи у м`які покрови голови, вдавлений перелом кісток склепіння черепа (клінічно), ділянок деструкції речовини головного мозку, крововиливи під тверду мозкову оболонку справа і зліва та під павутинну оболонку у скроневій долі правої півкулі головного мозку. Вказані рани за своїми морфологічними особливостями є забитими ранами, які утворилися від триразової ударної дії тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею та мають прямий причинний зв`язок з настанням смерті. Виявленні на трупі ОСОБА_3 тілесні ушкодження у виглядів синців на верхніх кінцівках та тулубу, є легкими тілесними ушкодженнями, які могли утворитися у строк близько 3-5 діб до настання смерті від неодноразової дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею та можуть свідчити про самооборону (т.1 а.п.165-171).

Висновком експерта № 1486 від 20 липня 2020 року відповідно до якого всі виявленні на трупі ОСОБА_3 тілесні ушкодження є прижиттєвими, на що вказує наявність крововиливів у місцях пошкоджень. За морфологічними особливостями рани в лівій та правій ділянках волосистої частини голови, а саме їх продовгувата та зірчаста форма, нерівні, розм"яті та осадженні краї, закруглені кінці ран з наявністю меж тканинних перетинок, свідчать про те, що вказані рани є забитими ранами, що утворилися від триразової ударної дії тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, не виключено що від ударів саме дерев`яною ручкою від сокири (топорищем) по голові. Утворення їх від падіння з положення стоячи або з прискоренням малоймовірно. Вказані тілесні ушкодження носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які створювали загрозу здоров`ю та життю ОСОБА_3 у випадку неотримання медичної допомоги та мають прямий причинний зв`язок з настанням смерті.

Тілесні ушкодження у вигляді синців в верхній ділянках кінцівок та тулубу могли утворитися від неодноразової дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, незадовго, у строк близько 3-5 діб до настання смерті, за ступенем тяжкості відносяться до легкого ступеню та у причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають (т.1 а.п.198-201).

Висновками судово - медичних імунологічних експертиз: № 407 -і від 05.06.2020 року, № 409 -і від 12.06.2020 року,№ 410-і від 18.06.2020 року, № 411-і від 03.07.2020 року, № 413 - і від 22.06.2020 року, № 412-і від 18.06.2020 року, № 408-і від 18.06.2020 року, № 414-і від 16.06.2020 року за якими кров як ОСОБА_3 так і обвинуваченого ОСОБА_2 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти - В з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО. Походження крові людини що була виявлена на наданих на експертизу: фрагменті напірнику від подушки, фрагменті матрацу, фрагменті килимового покриття, двох фрагментах марлі зі змивами, двох марлевих серветках зі змивами з обох рук ОСОБА_3 , на капцях належних ОСОБА_2 та на фрагментів марлі зі змивом з його правої руки, не виключається від особи (осіб) до групової характеристики якої (яких) належать вказані антигени у тому числі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ( т.1 а.п.209-252), ( т.2 а.п.5-16).

Висновками судово - медичних цитологічних експертиз № 94-ц від 17.06.2020 року, № 97/ц від 19.06.2020 року за якими кров як ОСОБА_3 так і обвинуваченого ОСОБА_2 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти - В з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО. Відповідно походження крові людини знайденої на: деревному топорищі, металевій частині лопати, на нігтьових зрізах ОСОБА_3 не виключається як від потерпілої ОСОБА_3 так і від обвинуваченого ОСОБА_2 ( т.2 а.п.21-49).

Таким чином суд доходить висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину (кримінального правопорушення) є доведеною та кваліфікує його дії за ч.2 ст.121 КК України - як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

При цьому доводи захисника про відсутність умислу на спричинення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень та необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого на ст.119 КК України, оскільки вони носили необережних характер, суд не приймає до уваги з огляду на наступне. Частина друга статті 121 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, зокрема яке спричинило смерть потерпілого. З суб`єктивної сторони даний злочин характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно - небезпечні наслідки та бажає або свідомо припускає їх настання.

На відміну від умисного тілесного ушкодження, вбивство з необережності має місце лише при необережній формі вини, для якої характерне поєднання усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії чи бездіяльності) та недбалого або самовпевненого ставлення до настання суспільно - небезпечних наслідків свого діяння. Судом встановлено, що обвинувачений на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин наніс потерпілій дерев`яною ручкою від сокири з металевим клином три удари по голові. За висновками судово - медичних експертиз наявних у матеріалах кримінального провадження, зокрема висновку експерта № 1486 від 20 липня 2020 року спричиненні потерпілій тілесні ушкодження, а саме рани в лівій та правій ділянках волосистої частини голови, масивний крововилив у м`які покрови голови, вдавлений перелом кісток склепіння черепа (клінічно), крововиливи під тверду мозкову оболонку справа та зліва(клінічно) та під павутинну оболонку у скроневій долі правої півкулі головного мозку - знаходяться у прямому причинному зв`язку зі смертю потерпілої. Тобто характер ударів та локалізація отриманих ОСОБА_3 тілесних ушкоджень вказують на те, що удари обвинуваченого не були випадковими, а навпаки наносились неодноразово у життєво важливий орган - по голові, та продовжувались після того як потерпіла присіла на підлогу і опустила руки, та припинились після втрати нею свідомості, що виключає можливість характеризувати дії обвинуваченого як необережні. Доводи захисника про спричиненні потерпілій тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони суд також відхиляє як безпідставні, оскільки зі змісту показань обвинуваченого не вбачається, що ОСОБА_3 застосовувала до нього таку фізичну силу або вчиняла інші активні, агресивні дії, що могли б становити реальну загрозу життю або здоров`ю обвинуваченого. Що свідчить про відсутність акту суспільно небезпечного посягання зі сторони потерпілої, який би за своїми об`єктивними ознаками міг створити реальну та безпосередню загрозу заподіяння шкоди для обвинуваченого, що в свою чергу могло викликати у останнього невідкладну необхідність у заподіянні шкоди потерпілій. За таких обставин, немає підстав вважати, що обвинувачений, цілеспрямовано використовуючи палицю від сокири, та завдаючи нею потерпілій удари з силою по голові, перебував у стані оборони та діяв з перевищенням її меж. Натомість вчинення таких дій обвинуваченим на думку суду свідчить про те, що він бажав заподіяти ОСОБА_3 тілесні ушкодження та діяв з відповідним умислом.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 судом встановлено, що він зареєстрований по АДРЕСА_1 , однак фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , за місцем проживання характеризується посередньо, оскільки під впливом алкоголю проявляє агресію, схильний до порушення громадського порядку, однак до адміністративної відповідальності не притягався, на адміністративних комісіях виконавчого комітету Березнегуватської селищної ради не розглядався, скарг на нього не надходило, до кримінальної відповідальності не притягався, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом встановлено не було. Обставиною що обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення ним злочину в стані алкогольного сп`яніння. Оскільки така обставина була викладена в обвинувальному акті та під час судового розгляду буда доведена як показами самого обвинуваченого ОСОБА_2 , який показав, що того дня вживав спиртне, показами свідка ОСОБА_10 , який при спілкуванні напередодні з обвинуваченим відчував від нього запах алкоголю, та даними заз наченими у листі головного лікаря КНП «Березнегуватська ЦРЛ» від 20.07.2020 року № 867 за якими у крові ОСОБА_2 було виявлено етанол в концентрації 1,32 %. Разом з тим, оскільки така обставина як тяжкі наслідки, завданні злочином, якими в даній справі є смерть потерпілої, передбачена у санкції ч.2 ст.121 КК України як така що впливає на його кваліфікацію, вказана обставина не враховується судом як така що обтяжує покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка здійснила кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З огляду на викладене вище враховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченим ОСОБА_2 злочину, який є тяжким злочином, особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих вину обставин та наявність обтяжуючої вину обставини, конкретні обставини вчиненого злочину, ступінь тяжкості наслідків, які настали в результаті його вчинення, невжиття обвинуваченим заходів для вчасного отримання ОСОБА_3 медичної допомоги, думку потерпілого який наполягав на його суворому покаранні, суд доходить висновку про призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч.2 ст.121 КК України у виді позбавлення волі.

Відповідно до статті 1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності або власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету. Згідно довідки КНП "Березнегуватська центральна районна лікарня" потерпіла ОСОБА_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні в реанімаційному відділенні КНП "Березнегуватська ЦРЛ" з 22 по 24 травня 2020 року, що складає 2 ліжко -днів, а на її лікування було витрачено 1151 грн. 60 коп. (т.1 а.п.174). З огляду на викладене вище, суд доходить висновку про задоволення цивільного позову прокурора та стягнення з обвинуваченого на користь держави в особі КНП "Березнегуватська центральна районна лікарня" витрат на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 - визнати винуватим у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України і призначити покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Березнегуватська центральна районна лікарня" до ОСОБА_2 про стягнення коштів витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Березнегуватська центральна районна лікарня" (р/р НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк" код ЄДРПОУ 01998377) 1151 (одна тисяча сто п`ятдесят одну) грн. 60 коп. коштів витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 залишити до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання рахувати обвинуваченому ОСОБА_2 з 29 травня 2020 року.

Речові докази по справі: капці, спортивні штани, камуфляжну куртку, зразок крові ОСОБА_2 , зрізи з нігтьових пластин та змиви з обох рук ОСОБА_2 , зразок крові ОСОБА_3 , зрізи нігтьових пластин та змиви з обох рук ОСОБА_3 , металеву частину совкової лопати, змив речовини бурого кольору, фрагменти напірника з подушки, обшивки матрацу, покриття підлоги, дерев`яну рукоятку від сокири (топорище) що зберігаються в кімнаті речових доказів Березнегуватського відділення Снігурівського ВП ГУ НП в миколаївській області (накладна № 1230) - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя С.Ф.Орлова