Рішення № 91326420, 04.09.2020, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

04 вересня 2020 рокуСправа №451/1136/19 Провадження № 2/451/302/20

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Сахаревич М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Радехів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,-

встановив:

20 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб, який був зареєстрований Завидчанською сільською радою Радехівського району Львівської області, актовий запис № 02 від 24.06.2016 року. Перебуваючи у цьому шлюбі у них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком якого є ОСОБА_2 . У червні 2019 року відповідач поїхав у Польщу на заробітки і з цього часу вони фактично припинили шлюбні відносини, проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Після повернення із заробітків, відповідач до сім`ї не навідується, не надає жодної допомоги на утримання дитини та не приймає участі у її вихованні. ОСОБА_1 знаходиться у скрутному матеріальному становищі, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, не працює та інших доходів немає. Відповідач працює неофіційно, отримує нерегулярний, мінливий дохід, який повністю витрачає на свої потреби. Тому вважає, що аліменти з відповідача слід стягувати у твердій грошовій сумі. Враховуючи, що відповідач працює в Польщі, де щомісячно отримує не менше 20 000,00 грн., вважає що аліменти з відповідача необхідно стягувати у твердій грошовій сумі, в розмірі 3000,00 грн. на утримання дитини та 2000 грн. на утримання дружини. Просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі 3000,00 (три тисячі) грн., щомісяця але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття ОСОБА_4 . Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її утримання у розмірі 2000,00 (дві тисячі) грн., щомісяця до досягнення сином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трьох років.

03.12.2019 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що призначивши аліменти в розмірі 3000 гривень, це дозволить позивачу не забезпечувати дитину взагалі, оскільки прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, 30 11.2019 року становить 1699 гривень. З 1 грудня 2019 року він становитиме 1779 грн. А суму, котру позивач просить стягувати з відповідача - на 1221 гривню більше за прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, котрий діятиме з 1 грудня 2019 року. Більше того, враховуючи принцип рівності батьків, вважає що він повинен сплачувати аліменти в розмірі 50% прожиткового мінімуму, тобто - 889,50 грн., згідно прожиткового мінімуму, що почне діяти з 1 грудня 2019 року. Тому, враховуючи, що як він, так і позивач, повинні в рівній мірі забезпечувати дітей, вважає, вимогу позивача щодо призначення аліментів на утримання дитини в розмірі 3000 гривень такою, в задоволенні котрої суд повинен відмовити. Його матеріальний стан не дозволяє оплачувати аліменти у сумі 3000 гривень щомісячно, оскільки на даний момент він не працює, а його дохід носить мінливий характер. Відтак, сплачуючи аліменти у сумі 3000 гривень він фактично буде позбавлений засобів для існування. Також він не має змоги надавати матеріальну допомогу матері його дитини, тим більше в розмірі 2 тисяч грн., як просить позивач. Більше того, позивачем не наведено жодного доказу того, що він має змогу надавати їй таку допомогу. У своїй позовній заяві позивачем зазначено, що відповідач працює в Польщі на заробітках та отримує дохід в розмірі не менше 20 тисяч гривень. Проте ці докази жодним чином не доводять наведеної вище позивачем інформації, і разом з тим, така інформація не відповідає дійсності. Просить позовну вимогу щодо призначення аліментів на утримання дитини в розмірі 3 тисячі гривень щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, задовольнити частково та призначити стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відмовити позивачу в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання в розмірі 2 тисячі гривень щомісяця, до досягнення сином трьох років (а.с.18-20).

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, однак подали до суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримують в повному обсязі, позов просять задовольнити та справу слухати без їх участі, щодо винесення заочного рішення не заперечують (а.с.22).

Відповідач в судове засідання не з`явився, представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує частково, погоджується на стягнення аліментів у розмірі 1500 гривень щомісяця та на утримання дружини у розмірі 1000 гривень до досягнення сином трьох років (а.с.38).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалися сторони.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд встановив, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстровано 24.08.2016 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Завидчанської сільської ради Радехівського району Львівської області (а.с.6).

Перебуваючи у даному шлюбі у них народився син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.7).

Дитина проживає разом із позивачкою, що підтверджується довідкою №140, виданою виконавчим комітетом Завидчанської сільської ради Радехівського району Львівської області від 08.08.2019 року (а.с.8).

Відповідно до копії довідки №141 від 08.2019 року, виданої виконавчим комітетом Завидчанської сільської ради Радехівського району Львівської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с.9).

Як визначено ст.155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності і не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, обов`язок надавати утримання неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років, покладається на батьків.

Виходячи з норм вказаної статті, приймаючи до уваги, що неповнолітня дитина проживає разом із позивачем та перебуває на повному матеріальному утриманні позивача, суд вважає вимога позивачки про стягнення із відповідача аліментів на утримання дитини є правомірною.

Згідно із ч.1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ст.184 СК України).

Згідно із частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на 2020 рік, прожитковий мінімум становить для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень.

Визначаючи розмір аліментів, судом враховано те, що дитина потребує матеріальної допомоги, а відповідач є працездатним та може таку надати.

Відповідач є працездатного віку, тому при визначенні розміру аліментів, суд враховує розмір прожиткового мінімуму для дітей до 6 років, який встановлений законом станом на час розгляду справи, задовільний стан здоров`я сина, задовільний стан здоров`я відповідача, те, що утримання дитини є обов`язком обох батьків і прийшов до висновку, що з відповідача необхідно стягувати на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1500 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що буде відповідати інтересам сина, обставинам справи і вимогам Закону.

На підтвердження заявлених позовних вимог в сумі 3000 гривень на утримання дитини, позивачем ОСОБА_1 , не наведено доказів щодо такого розміру аліментів та підтверджень фактичних дійсних витрат позивачки на дитину щомісячно.

Згідно ч.1, ч. 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно статті 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є працездатного віку, позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років та отримує державну допомогу на дитину, інших доходів не має, дитина мешкає разом із позивачем, а тому суд приходить до висновку, що відповідач в змозі сплачувати аліменти на утримання дружини до досягнення сином - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трьох років у розмірі 1000 гривень, щомісячно.

З огляду на викладене, виходячи з принципу розумності та справедливості, а також з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача сплачувати аліменти, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача частково та стягує з відповідача (аліменти) на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1000 гривень, щомісячно.

Узагальнюючи вищенаведене, вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок обох батьків утримувати дитину до досягнення повноліття, суд робить висновки про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

У відповідності до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При наявності у позивача доказів про одержання відповідачем доходів у більшому розмірі, а також документального підтвердження додаткових витрат на особливі потреби дітей, вона не позбавлена у майбутньому заявити вимогу про збільшення розміру аліментів.

Також, у свою чергу, при наявності у відповідача доказів щодо погіршення стану його здоров`я, а також документального підтвердження зміни свого матеріального становища, він не позбавлений у майбутньому заявити вимогу про зменшення розміру аліментів.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно із вимогами ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне із відповідача стягнути судові витрати.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,247,258-259,263-265,279,430 ЦПК України та ст.ст.84,180,182 Сімейного кодексу України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 серпня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, з проведенням індексації розміру аліментів, відповідно до Закону.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з 20 серпня 2019 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , або до виникнення обставин, передбачених ст. 85 СК України.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 в користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок до спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету –22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 4 вересня 2020 року.