Вирок № 91326122, 04.09.2020, Бродівський районний суд Львівської області

Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/454/20

ВИРОК

іменем України

04 вересня 2020 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді Петейчука Б.М.,

секретаря судового засідання Ковальчук Н.І.,

номер кримінального провадження №12020140160000113, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 березня 2020 року

про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхній турів, Турківського району, Львівської області, громадянин України, українець, не одружений (розлучений), не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий: востаннє 13.02.2019 Бродівським районним судом Львівської області за ч. 1 ст. 129 КК України до 5 місяців арешту, 20.08.2019 Бродівським районним судом Львівської області за ч. 1 ст. 186 КК України відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України до 5 місяців 10 днів арешту, покарання відбув повністю, судимість не погашена,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю:

прокурора Самсонова А.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника адвоката МидзкаР.В.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

встановив:

ОСОБА_1 повторно, відкрито викрав чуже майно (вчинив грабіж), тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.

Злочин вчинено за наступних обставин.

11.03.2020, близько 19 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився поблизу продуктового магазину «Продтовари», що за адресою: АДРЕСА_2 , де помітив ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував на лавці біля даного магазину та підійшов до останнього.

Після цього ОСОБА_1 , перебуваючи біля ОСОБА_2 , розпочав із ним розмову та, керуючись корисливими спонуканнями і переслідуючи мету особистого збагачення за рахунок чужого майна, почав відкрито руками обмацувати його куртку, незважаючи на усні заперечення ОСОБА_2 проти цих протиправних дій, в ході чого помітив у кишені даної куртки мобільний телефон, яким вирішив відкрито заволодіти.

Продовжуючи реалізовувати свій незаконний намір, ОСОБА_1 відкрито засунув свою руку у внутрішню кишеню куртки ОСОБА_2 та вийняв із неї мобільний телефон торговельної марки «Nокіа», моделі «ТА-1010», у якому знаходилася картка оператора мобільного зв`язку «Київстар», після чого, ОСОБА_1 із даним телефоном відразу покинув місце події.

Вчинивши зазначені протиправні дії, ОСОБА_1 умисно, відкрито, повторно викрав у ОСОБА_2 належний йому мобільний телефон торговельної марки «Nokia», моделі «ТА-1010», вартістю 266 гривень 67 коп., та наявну в даному телефоні картку оператора мобільного зв`язку «Київстар», вартістю 25 гривень, спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 291 гривня 67 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав частково та пояснив, що 11.03.2020 у вечірній час він йшов повз магазин у с. Заболотці, де побачив знайомого ОСОБА_3 . В цей час він побачив, як ОСОБА_4 витягнув мобільний телефон і обвинувачений попросив його дати цей телефон йому, щоб здійснити дзвінок. ОСОБА_4 такий телефон йому дав, після чого він пішов із тим телефоном додому. Оскільки був в стані сп`яніння, він забув повернути ОСОБА_5 цей телефон, а віддав його лише тоді, коли приїхала поліція. Наміру заволодіти телефоном він не мав. Про вчинене шкодує.

Незважаючи на фактичне невизнання своєї вини, винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: показаннями потерпілого, свідків, дослідженими під час судового розгляду справи протколами слідчих дій, які суд вважає належними та допустимими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 11.03.2020 він перебував в с. Заболотці біля магазину. У вечірній час він зустрів знайомого ОСОБА_7 , із яким у нього зав`язалась розмова. Під час розмови ОСОБА_8 почав питати його, чи має він кілька гривень, на що потерпілий два йому незначну суму грошей, після чого ОСОБА_8 почав руками обшукувати кишені його куртки. Знайшовши у кишені ОСОБА_9 телефон, ОСОБА_8 його забрав та пішов геть, сказавши при цьому, що йому треба подзвонити. При цьому потерпілий казав ОСОБА_10 щоб повернув телефон і не давав своєї згоди на користування телефоном. Однак, на це ОСОБА_8 не реагував і, забравши телефон, пішов. Після чого ОСОБА_4 про викрадення його телефону повідомив у поліцію. Пізніше такий телефон йому повернули працівники поліції.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що працює у Державному пожежно-рятувальному пості-40, що у с. Заболотці, Львівської області. 11.03.2020 він перебував на зміні і у вечірній час до них на пост зайшов чоловік, який попросив, щоб викликали поліцію, оскільки в нього викрали телефон. Свідку здалося, що цей чоловік був в стані сп`яніння, однак він стверджував, що знає, хто вчинив викрадення.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що працює у Державному пожежно-рятувальному пості-40, що у с. Заболотці, Львівської області. 11.03.2020 він перебував на зміні і у вечірній час до них на пост зайшов чоловік, який був, як здалося свідкові, в стані сп`яніння. Такий чоловік попросив, щоб викликали поліцію, бо у нього викрали телефон. Він вказував, що знає того, хто викрав телефон. Через годину приїхали працівники поліції з затриманою особою, яка видала телефон. Затриманий пояснював, що хотів повернути телефон, але не повернув, бо заснув.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що працює начальником Державного пожежно-рятувального поста-40, що у с. Заболотці, Львівської області. 11.03.2020 увечері до них на пост прийшов незнайомий чоловік, і попросив викликати поліцію, бо у нього викрали телефон, при цьому він казав, що знає, хто викрав такий телефон.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що вона є приватним підприємцем і у неї є в с. Заболотці магазин. ОСОБА_15 та ОСОБА_4 вона знає, як односільчан. Очевидцем події вона не була, однак 11.03.2020 до неї дзвонила сільський голова ОСОБА_16 , яка питала, чи не знає вона, чи у когось пропав телефон.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 11.03.2020 (а.с. 49-54), місцем огляду є ділянка дороги, що знаходиться за адресою: с. Заболотці, вул. Шкільна, 13. Під час огляду громадянин, який представився як ОСОБА_17 добровільно видав мобільний телефон марки «NOKIA».

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння складеного 12.03.2020 о 00 год. 00хв, ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 56).

Відповідно до висновку експерта №16/235 від 23.03.2020 ринкова вартість представленого на дослідження мобільного телефону торговельної марки «Nokia» моделі «ТА-1010» станом на 11.03.2020 становила 266 грн. 67 коп. (а.с. 63-67).

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 07.04.2020, ОСОБА_2 показав де, і у який спосіб ОСОБА_1 витягнув із кишені його куртки мобільний телефон (а.с. 69-76).

Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Оцінюючи показання потерпілого, свідків, суд надає їм віри, оскільки вони є послідовними, узгоджуються між собою та знаходяться в об`єктивному зв`язку із матеріалами кримінального провадження, що виключає можливість наклепу на ОСОБА_1 .

Таким чином, дослідивши всі подані сторонами докази в їх сукупності та взаємозв`язку, судом встановлено, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він повторно, відкрито викрав чуже майно (вчинив грабіж).

Часткове визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, а фактично не визнання інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд розцінює як таке, що спрямоване на уникнення від відповідальності. Надані у судовому засіданні покази обвинуваченого ОСОБА_1 щодо обставин інкримінованого злочину суд оцінює критично як такі, що спрямовані на уникнення від кримінальної відповідальності та повністю спростовані дослідженими у судовому засіданні показаннями потерпілого, свідків та протоколами слідчих дій.

При визначенні виду і розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які б пом`якшували покарання обвинуваченого, немає.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення ним злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи наведене, а також особу обвинуваченого, а саме те, що він на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, а також досудову доповідь, відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінено як «дуже високий», ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як «дуже високий», суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі.

Таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

Процесуальні витрати складаються з із витрат, пов?язаних із залученням експертів НДКЕЦ при ГУМВС України у Львівській області для проведення товарознавчої експертизи №16/235 від 23.03.2020 та становлять 628 грн. 04 коп.

Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід у кримінальному проваджені до набрання вироком законної сили необхідно продовжити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту затримання - 27 березня 2020 року.

Відповідно до ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з 27 березня 2020 року до дня набрання вироком законної сили у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід - тримання під вартою ОСОБА_1 - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення товарознавчої експертизи №16/235 від 23.03.2020 у розмірі 628 грн. 04 коп.

Речові докази, а саме: телефон марки «Nokia» моделі «ТА-1010», - повернути потерпілому ОСОБА_2 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії вироку.

Суддя Б.М. Петейчук