
Справа № 317/1446/20
Провадження № 2-а/317/32/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Яркіної С.В.,
за участю секретаря судового засідання Колесник Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Т.в.о. начальника СРПП № 3 Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Васильчука Ігоря Валерійовича, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2020 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 01.06.2020 адміністративний позов залишено без руху з наданням строку на їх усунення.
На виконання вищевказаної ухвали суду, 12.06.2020 представник позивача надав до суду клопотання про усунення недоліків, уточнений адміністративний позов та клопотання про поновлення строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення.
Уточнений адміністративний позов обґрунтовано тим, що 04.04.2020 Т.в.о. начальника СРПП № 3 Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Васильчуком І.В. відносно ОСОБА_1 винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАА № 333273 (далі – Постанова серії БАА № 333273 від 04.04.2020), якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Вважаючи притягнення до адміністративної відповідальності незаконним, представник позивача просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а також покласти судові витрати на відповідача – Головне управління Національної поліції в Запорізькій області.
Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача – адвокат Мормуль П.В. надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Крім того, представник позивача подав до суду докази, на підставі яких суд встановить розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи.
Відповідач – Т.в.о. начальника СРПП № 3 Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції Васильчук І.В. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву до суду не подавав.
Представник відповідача – ГУНП в Запорізькій області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив. Надав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУНП в Запорізькій області.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши всі докази у сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з`ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 04.04.2020 о 11-30 год. по вул. Першотравнева в с. Степне, Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_1 знаходився біля свого мопеду Дефіант та чекав сина.
Того ж дня – 04.04.2020 Т.в.о. начальника СРПП № 3 Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Васильчуком І.В. відносно ОСОБА_1 винесено Постанову серії БАА № 333273 від 04.04.2020, у якій зазначено, що ОСОБА_1 04.04.2020 о 11-30 год. в Запорізькому районі, с. Степне, по вул. Першотравнева, керуючи ТЗ – мопедом Дефіант, д.н.з. відсутній (належність – ОСОБА_1 ), не мав при собі посвідчення водія категорії «А» та не був в застебнутому мотошоломі, чим порушив п.п. 2.3.г, 2.1.а ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Внаслідок чого, Постановою серії БАА № 333273 від 04.04.2020 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Відповідно до п.п. 2.3.г ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Згідно з п.п. 2.1.а ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина 1 статті 126 КУпАП, яка зазначена у оскаржуваній постанові, передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Однак, відповідачем – Т.в.о. начальника СРПП № 3 Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Васильчуком І.В. взагалі не надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом – мопедом Дефіант та його було зупинено працівниками поліції.
Зазначене дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки він не керував мопедом та не рухався на ньому. Вказане не спростовано відповідачем – Т.в.о. начальника СРПП № 3 Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Васильчуком І.В.
Крім того, на момент спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 почував себе вкрай погано, йому стало зле, про що ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції та просив викликати йому швидку допомогу, чого працівники поліції не зробили.
На підтвердження хворобливого стану позивача його представник надав суду копію Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 5730, відповідно до якої ОСОБА_1 з 04.04.2020 до 15.04.2020 знаходився на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР з діагнозом: ІХС, Гострий інфаркт міокарда з зубцем Q ЗСЛШ (від 04.04.2020) Killip I, повна блокада ЛНПГ, ПКА – хронічна тромботична оклюзія проксимальної частини, заповнюється ретроградно з ЛКА, ЛКА – ПМЖА в проксимальній частині – 50-60%, з середній третині 50%, 1ГТК 80%, СН2А, 3 ф.кл.; Гіпертонічна хвороба ІІІ, ступінь 2, дуже високий ризик, правобічна н/дольова пневмонія, ДН 2 ст.; Цукровий діабет, тип 2, субкомпенсація, важкий перебіг..
Отже, судом встановлено, що на момент складання протоколу ОСОБА_1 перебував у хворобливому стані, а саме: гострий інфаркт міокарда з зубцем.
Суд, дослідивши та оцінивши матеріали і обставини справи, вважає, що фактичні обставини події свідчать про відсутність з боку водія ОСОБА_1 порушення п.п. 2.3.г, 2.1.а ПДР, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Отже, в діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а відтак провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що відповідач – Т.в.о. начальника СРПП № 3 Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції Васильчук І.В., приймаючи рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, в даному випадку в порушення вимог ст.ст. 7, 245, 251-252, 268, 280 КУпАП, не з`ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; крім того невірно оцінив наявні фактичні обставини події та прийняв незаконне і необґрунтоване рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Викладене також підтверджується відсутністю належних доказів та заперечень (відзиву) по суті справи з боку відповідача – Т.в.о. начальника СРПП № 3 Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Васильчука І.В., які б спростовували обставини, наведені позивачем, у зв`язку з чим постанова в справі про адміністративне правопорушення є безпідставною та необґрунтованою.
Відтак, з`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини даної справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність скасування Постанови серії БАА № 333273 від 04.04.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
При цьому, суд виходить з того, що адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України от 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).
Однією з таких правових презумпцій є, закріплена у ст. 62 Конституції України, презумпція невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 162 КАС України, відповідачу ухвалою суду від 12 червня 2020 року встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, однак вказаним правом Т.в.о. начальника СРПП № 3 Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції Васильчук І.В. не скористався, відзиву по суті справи суду не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з . 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, суд, ґрунтуючись на встановлених фактичних даних та на підставі ст. 8 КАС України, згідно з якою, усі учасники адміністративного процесу є рівними, та ст. 9 КАС України, згідно з якою, розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні їх переконливості, вважає, що позовна заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 132 КАС, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, оскільки відповідачем у справі виступала його службова особа, судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 134 КАС, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У зв`язку з наданням представником позивача розрахунку суми судових витрат, квитанції до прибуткового касового ордера та копії договору про надання правової допомоги з прас-листом на послуги до договору, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги щодо стягнення з відповідача – Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь позивача судових витрат, пов`язаних з витратами на правову допомогу в розмірі 4800,00 грн.
Керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 121, 245, 247, 251-252, 258, 268, 280, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 8-11, 72-77, 132, 134, 139, 159, 162, 229, 241-246, 251, 269, 271-272, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Т.в.о. начальника СРПП № 3 Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Васильчука Ігоря Валерійовича (69089, м. Запоріжжя, вул. Героїв 37-го батальйону, 12Б), Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 29) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.
Скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАА № 333273 від 04.04.2020, складену Т.в.о. начальника СРПП № 3 Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Васильчуком Ігорем Валерійовичем, про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (ЄДРПОУ: 40108688, місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 29) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (ЄДРПОУ: 40108688, місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 29) судові витрати, пов`язані з витратами на правову допомогу в розмірі 4800,00 грн. (чотири тисячі вісімсот грн. 00 коп.).
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне рішення суду складено 02.09.2020.
Суддя С.В. Яркіна
Судове рішення № 91325665, Запорізький районний суд Запорізької області було прийнято 02.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 317/1446/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: