Вирок № 91323068, 03.09.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/2309/20

Провадження № 1-кп/361/563/20

03.09.2020

В И Р О К

Іменем України

03 вересня 2020 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого, судді Телепенька А.Д.,

при секретарі Чуксіну В.В.,

з участю прокурора Музики І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Сідько С.І.,

представника потерпілого Мироненка В.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари отримані від прокурора Броварської місцевої прокуратури Київської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110130000637 від 01 березня 2020року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, із середньою освітою, працюючого на посаді робітника в ТОВ «Полтава Сад», не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в :

09 квітня 2020 року до Броварського міськрайонного суду Київської області від прокурора Броварської місцевої прокуратури Київської області надійшли матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , які складаються з обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, угоди про примирення представника потерпілого і підозрюваного та розписок про отримання копії обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до обвинувального акту встановлено, що ОСОБА_1 , 29.02.2020 приблизно о 17:46 год., перебуваючи за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Металургів, 17, у приміщенні ТОВ «Київський вентиляційний завод», де звернув свою увагу на промислові товари, котрі знаходилась на території в складському приміщені вищевказаного товариства, після чого у останнього виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

Того ж дня, реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв до рук краги зварювальника марки «Fronius» - 1 шт., вартість яких становить 129 грн. 00 коп., перчатки прорезинені жовтого кольору - «Спецторгальянс» 3003 - 1 шт., вартість яких становить 38 грн. 22 коп., перчатки резинові марки «Doloni» моделі «D-Оіl» - 1 шт, вартість яких становить 18 грн. 68 коп., круг відрізний по металу марки «Samurai» 125тт*1,2*22,23 в кількості 3 шт., вартість кожного становить 20 грн. 50 коп. - загальною вартістю 61 грн. 50 коп., круг підрізний марки «Norton» моделі Vulcan 125mm*1,0*22,23 в кількості 6 шт., вартість кожного становить 23 грн. 00 коп. - загальною вартістю 138 грн. 00 коп., пелюстковий зачисний круг «SМТ 624 Supra» 125mm*22*23 в кількості 8шт., вартість кожної становить 63 грн. 59 коп. - загальною вартістю 508 грн. 72 коп., які знаходились в складовому приміщенні та помістив їх собі в дорожню сумку яку мав із собою.

В подальшому, ОСОБА_1 утримуючи вищевказане майно у власній дорожній сумці намагався покинути територію ТОВ «Київський вентиляційний завод» через КПП, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий співробітниками ТОВ «Київський вентиляційний завод».

Дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

До суду разом з обвинувальним актом надійшла угода про примирення представника потерпілого та підозрюваного від 31 березня 2020 року.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та представник потерпілого Мироненко В.В. підтримали укладену, відповідно до вимог ст. 471 КПК України, угоду про примирення.

Підписуючи зазначену угоду, обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України. Встановлено, що даним злочином ТОВ «Київський вентиляційний завод» завдана шкода відшкодована шляхом повернення майна.

Представник потерпілого Мироненко В.В. жодних претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_1 не має.

Виходячи зі змісту даної угоди, представник потерпілого Мироненко В.В. та обвинувачений ОСОБА_1 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій винної особи за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, узгоджено вид та міру покарання за інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, як і наслідки її невиконання відповідно до ст. 476 КПК України.

Вислухавши обвинуваченого та представника потерпілого, які просили затвердити угоду та призначити ОСОБА_1 визначені сторонами вид і міру покарання, думку прокурора та захисника обвинуваченого про наявність підстав для затвердження угоди про примирення, оскільки її умови відповідають вимогам КК України та КПК України, суд вважає, що укладена 31 березня 2020 року угода про примирення між представником потерпілого Мироненко В.В. та підозрюваним ОСОБА_1 , підлягає затвердженню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право, серед іншого, затвердити угоду.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 468, ч. 3 ст. 469 КПК України, в кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно зі ст. 12 КК України, інкримінований ОСОБА_1 злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, на час укладення угоди про примирення відносився до злочинів середньої тяжкості.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VІІІ від 22.11.2018, який набрав чинності 01.07.2020, пом`якшено санкцію ч. 1 ст. 185 КК України і таке кримінальне правопорушення віднесено до проступків у зв`язку з чим відповідно до ст. 12 КК України інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення є проступоком відноситься до нетяжких злочинів, а тому в даному кримінальному провадженні може бути затверджена угода про примирення між представником потерпілого і обвинуваченим.

За змістом ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння, визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння; за правилами ч. 2 ст. 5 КК України, Закон про кримінальну відповідальність, який встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Таким чином, покарання ОСОБА_1 , за інкримінований проступок вчинений ним 29.03.2020, визначене в укладеній угоді про примирення між представником потерпілого та обвинуваченим у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 гривень не погіршує його становище, а тому визначене покарання в угоді має бути призначене за санкцією ч. 1 ст. 185 КК України в редакції Закону, що діяв на час вчинення кримінального правопорушення.

Оскільки умови укладеної угоди про примирення не погіршують становище обвинуваченого ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні може бути затверджена угода про примирення між представником потерпілого та обвинуваченим.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, характер обвинувачення, передбачені п. 1 ч. 1

ст. 473 КПК України наслідки укладення й затвердження даної угоди, вид і міру покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом; представник потерпілого Мироненко В.В. розуміє передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України наслідки укладення та затвердження угоди про примирення. При цьому укладення угоди про примирення між сторонами є добровільним, тобто здійсненим без застосування насильства, примусу, погроз, внаслідок обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

Виходячи з кваліфікації кримінального правопорушення, сторони не позбавлені можливості укласти угоду про примирення, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін або інших осіб, обвинувачений беззастережно визнає вину за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, взяті на себе за угодою зобов`язання можливі для виконання, а відтак є всі необхідні підстави для затвердження угоди і призначення винній особі узгодженої сторонами міри покарання.

При призначенні покарання суд на виконання вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , його щире каяття та добровільне відшкодування заподіяної шкоди як передбачено п. п.

1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність передбачених ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання винної особи, а також ст. ст. 4, 5 КК України.

За наведених обставин суд вважає правильним визначення ОСОБА_1 покарання сторонами в угоді про примирення.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Враховуючи, що запобіжний захід на виконання вимог ст. 176-178 КПК України в ході досудового розслідування обвинуваченому не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання ОСОБА_1 такого заходу на період до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. 314, 368, 370, 374, 394, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Затвердити угоду про примирення, укладену 31 березня 2020 року в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12020110130000637 від 01 березня 2020 рокуміж представником потерпілого Мироненком В.В. та підозрюваним ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. 131, 176 КПК України не застосовувати.

Речові докази:- одні краги зварювальника марки «Fronius», одна пара перчаток прорезинених жовтого кольору «Спецторгальянс» 3003, одна пара перчаток резинових марки «Doloni» моделі «D-Оіl», три круги відрізних по металу марки «Samurai» 125mm* 1,2*22,23, шість кругів відрізних марки «Norton» моделі Vulcan 125шт*1,0*22,23, вісім пелюсткових зачисних кругів «SМТ 624 Supra» 125mm*22*23 вважати повернутими власнику ТОВ «Київський вентиляційний завод» і після набрання вироком законної сили дозволивти ними розпоряджатись та користуватись за призначенням.

Вирок суду може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Броварський міськрайонний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Суддя Телепенько А.Д.