
Справа № 183/1706/19
№ 2/183/637/20
У Х В А Л А
03 вересня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря судового засідання Пащенко А.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кучер Аліна Анатоліївна про визнання недійсним та скасування акту, визнання недійсним договору, визнання незаконними дії та зобов`язання вчинити певні дії та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Піщанської сільської ради, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Міхеєва Тетяна Миколаївна про визнання договору дарування земельної ділянки, державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними,
за участю представників позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представника відповідача ОСОБА_8 , -
в с т а н о в и в:
19 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому, з урахуванням уточненого позову від 10.01.2020 року (т.1 а.с.214-218), просить суд:
- скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯН №040306 від 21.05.2010 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 ;
- скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15691777, щодо права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 988254012232, а саме земельну ділянку кадастровий номер 1223285500:03:013:0016, яка розташована у АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним договорів купівлі-продажу від 03.08.2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:03:013:0016, яка розташована у АДРЕСА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучер А.А. 03.08.2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 2667;
- скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15691777 від 27.07.2016 року щодо права власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 988254012232, а саме земельну ділянку кадастровий номер 1223285500:03:013:0016, яка розташована у АДРЕСА_1 ;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:03:013:0016;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відновити становище, яке існувало до порушення шляхом скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку відповідно до акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 027513, який був виданий на ОСОБА_1 відповідно до Акту приймання-передачі під охорону довгострокових межових знаків від 30.11.2010 року та на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою на земельну ділянку 1223285500:03:013:0401.
Ухвалою суду від 04 квітня 2019 року відкрите провадження по справі.
В свою чергу, 06.08.2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Піщанської сільської ради, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Міхеєва Тетяна Миколаївна про визнання договору дарування земельної ділянки, державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними.
Ухвалою суду від 09 вересня 2019 року відмовлено ОСОБА_3 в об`єднанні позовів в одне провадження, зустрічний позов передано на повторний автоматизований розподіл (а.с.58-60 матеріалів контрольного провадження). Зазначена справа перебувала в провадженні судді Городецького Д.І.
В подальшому, ухвалою суду від 15 липня 2020 року обидва позови об`єднано одне провадження (т.2 а.с.83-85).
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Савченко Юлія Олександрівна звернулася до суду з заявою про відвід судді Сороки О.В., в обґрунтування якої, серед іншого, посилається на те, що в рамках судового провадження у даній справі ОСОБА_3 двічі подавала зустрічний позов, перший був повернутий позивачу ухвалою суду від 26.07.2019 року, при цьому питання про об`єднання позовів вирішувалося протягом більше ніж трьох місяців. 06.08.2019 року ОСОБА_3 повторно подала зустрічний позов, проте суддя Сорока О.В. лише після спливу більш ніж одного місяця винесла ухвалу про повернення зустрічного позову до канцелярії суду у зв`язку з відмовою в об`єднанні в одне провадження з позовом ОСОБА_1 . Однак, ухвалою суду від 15.07.2020 року суддею задоволено клопотання представника позивача за первісним позовом та об`єднано вказані справи в одне провадження. Таким чином, питання щодо зустрічної позовної заяви вже було остаточно вирішено судом в ухвалі від 09.09.2019 року, однак після того, як сторона опонента подала відповідну заяву про об`єднання, суддя вдруге вирішила вже розглянуте раніше питання і винесла протилежне рішення раніше прийнятому. Така різка зміна позиції, без неналежного обґрунтування викликає сумнів в об`єктивності та неупередженості судді у цій справі, а тому посилаючись на вимоги ст. 36 ЦПК України, представник відповідач просить відвести суддю Сороку О.В. від розгляду даної справи.
Представники позивача, кожен окремо, висловили думку про необґрунтованість заяви про відвід, заперечували проти задоволення заяви.
Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Так, у відповідності ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, о розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу у цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи
5) є інші обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
У відповідності до вимог ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Відповідно ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Слід зазначити, що ЄСПЛ встановив два аспекти «неупередженості»: по-перше, суддя повинен бути суб`єктивно вільний від особистих упереджень або пристрасті, по-друге, він повинен бути об`єктивно неупереджений, тобто гарантовано виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо цього. У контексті об`єктивного критерію окремо ЄСПЛ відзначає поведінку суддів, а саме необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
У відповідності до вимог ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду від 03 липня 2019 року у справі № 826/14033/17.
Так, ухвалою суду від 26 липня 2019 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Піщанської сільської ради, треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Міхеєва Т.М., про визнання договору дарування земельної ділянки, Державних актів недійсними повернуто позивачу ОСОБА_3 (т.1. а.с.130-132).
Таке процесуальне рішення прийнято судом з огляду на те, що зустрічна позовна заява ОСОБА_3 подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 175,177 ЦПК України, оскільки матеріали додані до неї не містили документів на підтвердження повноважень особи, яка її підписала. В свою чергу, в підготовче засідання, де вирішувалося питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, відповідач ОСОБА_3 не з`явилася.
В свою чергу, постановляючи ухвалу від 09 вересня 2019 року про відмову в об`єднанні позовів, суд виходив із того, що сумісний розгляд декількох вимог, навіть по суті однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи, а об`єднання позовів в даному випадку не сприятиме процесуальній економії часу та швидкому розгляду справ, виконанню завдання цивільного судочинства та є недоцільним.
В подальшому, враховуючи те, що позивачем за первісним позовом уточнено свої позовні вимоги, тим самим предмет доказування у справі розширився, представником відповідача заявлено ряд клопотань про витребування доказів, призначення експертизи, на думку суду, які мали б вирішуватися в рамках справи, де позивачем виступає ОСОБА_3 , а тому виходячи із заявлених вимог позивача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом, кола визначених ними учасників справи, правового обґрунтування кожним із них своїх позовних вимог, предмету та підстав позовів, судом поставлено питання про об`єднання в одне провадження обох справ.
Наразі, ухвалою суду від 15 липня 2020 року обидва позови об`єднано в одне провадження, оскільки позовні вимоги цивільних справ № 183/1706/19 та № 183/4823/19 випливають з однорідних спірних правовідносин, пов`язаних між собою, сторонами є одні й ті самі особи, позови стосуються одного і того ж самого предмета спору, об`єднання даних цивільних справ в одне провадження приведе до більш швидкого та об`єктивного розгляду спору між сторонами.
Отже, в силу вказаних вище норм закону та встановлених у підготовчому засіданні обставин справи, усі доводи представника відповідача в заяві про відвід не ґрунтуються на фактичних даних, а є її суб`єктивним припущенням, що не може бути достатньою підставою, в розумінні ст.36 ЦПК України, для відводу судді.
Таким чином, доводи представника відповідача, викладені у заяві про відвід судді Сороки О.В., не можуть бути розцінені судом, як обставина, що викликає сумнів у неупередженості або об`єктивності судді при розгляді даної справи. Всі доводи представника відповідача являються її думкою та припущеннями, які суд розцінює, як незгоду з процесуальними рішеннями, прийнятими в ході розгляду даної справи, в спосіб, передбачений нормами ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36-40, 260 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в:
Відмовити представникові відповідача ОСОБА_3 - адвокатові Савченко Юлії Олександрівні у задоволенні заяви про відвід судді Сороки О.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кучер Аліна Анатоліївна про визнання недійсним та скасування акту, визнання недійсним договору, визнання незаконними дії та зобов`язання вчинити певні дії та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Піщанської сільської ради, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Міхеєва Тетяна Миколаївна про визнання договору дарування земельної ділянки, державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Сорока.
Судове рішення № 91321910, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 03.09.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 183/1706/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: