Рішення № 91319376, 25.08.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2020 Справа № 914/761/20

За позовом: Акціонерного товариства "ОКСІ БАНК", м. Львів

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Цар Павла Павловича, м. Львів

про стягнення 804784,76 грн

Суддя Мороз Н. В.

при секретарі Банзулі М. С.

Представники:

Від позивача: Скрут Л. Б. - адвокат

Від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Позовну заяву подано Акціонерним товариством "ОКСІ БАНК" до Фізичної особи - підприємця Цар Павла Павловича про стягнення 804784,76 грн.

Ухвалою суду від 06.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.04.2020.

Ухвалою суду від 28.04.2020 відкладено підготовче засідання на 26.05.2020, про що сторін повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

Ухвалою від 26.05.2020 продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 07.07.2020.

Представники сторін в підготовче засідання 07.07.2020 не з`явились, вимог ухвали суду від 26.05.2020 не виконали. Про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином були повідомлені ухвалою суду, яка направлялась сторонам на адреси, зазначені в позовній заяві та згідно витягу про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті публічного акціонерного товариства "Укрпошта", поштове відправлення від 28.05.2020 з ухвалою суду від 26.05.2020 (ідентифікатор поштового відправлення 7901413217388) позивачеві вручено 01.06.2020.

03.07.2020 поштова кореспонденція з ухвалою суду від 26.05.2020 від відповідача повернулась із довідкою Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" у якій зазначено: "За закінченням терміну зберігання".

Ухвалою суду від 07.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 11.08.2020.

10.08.2020 через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з протоколу №2/18 позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Оксі Банк» від 14.11.2018 про зміну типу акціонерного товариства з Публічного на Приватне та перейменування Публічного акціонерного товариства «Оксі Банк» на Акціонерне товариство «Оксі Банк», яке є правонаступником усіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Оксі Банк». Крім цього, долучив до матеріалів справи розрахунок боргу відповідача- ФОП Цар П.П. та докази відправки вищевказаних документів відповідачу.

11.08.2020 через канцелярію суду представником позивача подано довідку від 11.08.2020 №1120-819 про стан заборгованості відповідача.

Ухвалою від 11.08.2020 відкладено розгляд справи по суті на 25.08.2020 у відповідності до ст. 121 ГПК України.

Представник позивача в судове засіданні 25.08.2020 з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 804 784, 76 грн за порушення умов кредитного договору №22/16 - К від 18.11.2016.

Представник відповідача в судове засідання 25.08.2020 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, суд звертає увагу на те, що направлення ухвал рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених ухвал адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).

Відповідач в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повернутими на адресу суду поштовими конвертами з поштовою відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», долученими до матеріалів справи, як доказ того, що ухвали скеровувалися на юридичну адресу відповідача.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено кредитний договір № 22/16-К (надалі - договір), згідно з яким ПАТ «Оксі Банк» надав грошові кошти ФОП Цар П.П. в розмірі 30 000,00 доларів США на строк з 18.11.2016 по 17.11.2021, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити 12 % річних за користування кредитом, на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.4. договору, повернення кредиту здійснюється згідно з графіком, зазначеним в додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору.

Меморіальним ордером № 1314676 від 18.11.2016 та меморіальним ордером № 1314677 від 18.11.2016 перерахував на поточний рахунок відповідача кредит в розмірі 30 000,00 доларів США.

Відповідно до графіка погашення кредиту сума щомісячного погашення кредиту дорівнює (не може бути меншою) 508,47 доларів США.

Всупереч положенням кредитного договору, позичальник отриманий кредит та відсотки за користування кредитом у вказані терміни, зазначені у графіку, не сплачував, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість.

Надіслана письмова вимога про усунення порушення кредитного договору, повернулась із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Позивач зазначив, що починаючи з липня 2018 року порушення графіку погашення кредиту, відповідачем носить системний характер, що призвело до утворення заборгованості, а не отримання відповідачем листів банку на поштовому відділенні свідчать про уникнення врегулювання спору із кредитором в позасудовому порядку.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 12.03.2020, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за порушення умов кредитного договору №22/16-К від 18.11.2016 становить 804 784,76 грн, яка включає 25 161, 06 доларів США - сума заборгованості по тілу кредиту, що складає 644 727 грн; 3 550,09 доларів США заборгованості по відсотках, що становить 90 967,51 грн та 69 090, 25 грн - розмір пені за порушення умов договору.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доказів в спростування наведених позивачем обставин та доказів виконання умов кредитного договору №22/16-К від 18.11.2016 не представив.

Обставини справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши докази у їх сукупності, створивши у відповідності до ст. 13 ГПК України, сторонам, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив:

18.11.2016 між ПАТ «Оксі Банк» (пізніше- АТ «Оксі Банк», кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Цар Павлом Павловичем (позичальник) укладено кредитний договір № 22/16-К.

Згідно п.1.1 договору, кредитодавець надає кредитні кошти позичальнику в розмірі 30000 доларів США на строк з 18 листопада 2016 року по 17 листопада 2021 року, на поповнення обігових коштів, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити 12 % річних за користування кредитом, на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.1 договору, кредит надається шляхом перерахування суми кредиту з позичкового рахунку № НОМЕР_1 на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 в ПАТ «Оксі Банк»).

Відповідно до п. 4.2.1 договору, позичальник зобов`язується повернути отриманий кредит в повному обсязі до 16 години 00 хвилин 17 листопада 2021 року. Повернення кредиту здійснюється згідно з графіком повернення кредиту, зазначеним в додатку 1, який є невід`ємною частиною договору (п. 2.4. договору).

Згідно з п. 4.2.3, позичальник зобов`язується своєчасно здійснювати сплату кредитодавцеві нарахованих процентів за користування кредитом та комісійної винагороди в порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 4.2.8 договору, позичальник зобов`язується з моменту отримання кредиту і до повного його погашення здійснювати всі фінансові операції, пов`язані з підприємницькою та господарською діяльністю, включно через поточні рахунки відкриті у кредитодавця.

Пунктом 4.2.10 договору передбачено обов`язок позичальника повідомляти кредитодавця про будь-які зміни свого найменування, установчих документів, складу органів керівництва, юридичної та фактичної адреси, номерів телефону, керівників та бухгалтерів або їх паспортних даних у семиденний строк з дня настання відповідних змін.

Згідно п.4.3.1, у випадку порушення позичальником умов договору, кредитодавець має право вимагати його дострокового розірвання, повернення отриманого кредиту, сплати нарахованих процентів та комісійної винагороди зі стягненням штрафу/пені у розмірі, визначеному у розділі 7 договору.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється кредитодавцем з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці (у році умовно 360 днів), процентної ставки передбаченої п.1.1. договору. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем, тобто враховується день надання кредиту і не враховується день його погашення. (Метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360 днів").

Згідно з п.5.2. договору, сплата позичальником процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, не пізніше п`ятого календарного дня місяця, наступного за звітним, а також в день повернення кредиту на рахунок кредитодавця № НОМЕР_3 .

За користування кредитом понад строк, вказаний у пункті 1.1. договору, процентна ставка збільшується на 10 (десять) процентних пунктів по відношенню до процентної ставки, вказаної в п. 1.1 договору (п.5.3).

Пунктом 6.7. кредитного договору передбачено, що у разі недостатності суми отриманого платежу для виконання позичальником його зобов`язань за договором у повному обсязі отриману суму кредитодавець направляє на погашення заборгованості позичальника у такій черговості:

1) заборгованість за простроченими процентами та несплаченими в строк комісійними винагородами;

2) прострочена заборгованість за основним боргом;

3) строкова заборгованість за процентами та комісійними винагородами;

4) строкова заборгованість за основним боргом;

5) витрати кредитодавця, пов`язані з одержанням виконання;

6) неустойка за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів;

7) інша неустойка за умовами договору.

Зазначений порядок може бути змінено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Згідно з п. 7.1. договору, за порушення умов даного договору позичальник сплачує кредитодавцеві неустойку в наступних розмірах:

- за недотримання строків сплати кредиту та/або нарахованих процентів та\або комісійної винагороди в порядку, передбаченому даним договором позичальником сплачується пеня за у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період існування простроченого платежу, від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення;

- за невиконання будь-якого з прийнятих на себе обов?язків згідно з п. 4.2.2, 4.2.4 - 4.2.13, 6.3. - у розмірі 5 (п`ять) процентів від суми отриманого кредиту.

Позивачем, на виконання умов договору, відповідно до меморіального ордеру № 1314676 від 18.11.2016 та меморіального ордеру № 1314677 від 18.11.2016 було перераховано Фізичній особі - підприємцю Цар Павлу Павловичу кредитні кошти в розмірі 30 000,00 доларів США.

Однак, графіку повернення кредиту відповідач не дотримувався, у вказані терміни кредитні кошти та відсотки за користування кредитом не повернув.

19.02.2019 АТ «Оксі Банк» було надіслано письмову вимогу ФОП Цар П.П. про усунення порушення кредитного договору, яка повернулась із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно довідки позивача від 11.08.2020 №1120-819 вбачається, що останнє погашення боргу за кредитним договором відповідачем було здійснено 30.09.19.

Враховуючи, що заборгованість не була погашена, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів та просить стягнути з відповідача заборгованість відповідно до розрахунку станом на 12.03.2020, яка становить: 25 161, 06 доларів США - сума заборгованості по тілу кредиту, що складає 644 727 грн; 3 550,09 доларів США заборгованості по відсотках, що становить 90 967, 51 грн та 69 090, 25 грн - розмір пені за порушення умов договору, всього 804 784,76 грн.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 345 ГК України).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт видачі позичальнику кредиту підтверджується меморіальним ордером № 1314676 від 18.11.2016 та меморіальним ордером № 1314677 від 18.11.2016 на суму 30 000,00 доларів США (в матеріалах справи).

Умови кредитного договору в частині своєчасного повернення кредитних коштів та погашення нарахованих процентів відповідачем виконувались неналежним чином. Як вбачається з банківських виписок та розрахунку боргу, відповідачем погашено тіло кредиту в розмірі 4838,94 доларів США та відсотки за користування кредитом в розмірі 7031,06 доларів США.

Згідно з долученим до позовної заяви розрахунком позовних вимог, офіційний курс долара США, станом на дату розрахунку - 12.03.2020, становить 25,624 грн; заборгованість відповідача складає 804 784,76 грн, з них: 25 161, 06 доларів США - сума заборгованості по тілу кредиту (10678,14 доларів США за строковим тілом кредиту та 14482,92 доларів США за простроченим тілом кредиту, що складає 644727 грн), 3 550, 09 доларів США - сума заборгованості по відсотках, що становить 90 967,51 грн та 69 090, 25 грн пені за порушення умов п.7.1.1 договору.

Згідно зі ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з п. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав взятих на себе перед банком зобов`язань, що виникли з кредитного договору, заборгованість за кредитом в розмірі 644 727 грн та відсотки за користування кредитом в сумі 90 967, 51 грн станом на день розгляду справи погашені не були, відтак підлягають стягненню. Доказів зворотнього суду не надано.

Щодо стягнення пені в розмірі 69 090, 25 грн за порушення умов п.7.1.1 договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України, встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, у відповідності із ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч.3 ст. 533 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Відтак, максимальний розмір пені пов`язаний з розміром облікової ставки Національного банку України, а оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, то пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише в національній валюті України - гривні.

Таку позицію висвітлено у Постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року, справа № 6-2667-цс16).

Таким чином, нарахування та стягнення пені має бути здійснене в національній валюті України.

Однак, всупереч зазначеному, як вбачається з розрахунку пені, позивач здійснив нарахування пені не у національній валюті-гривні, а у доларах США.

Враховуючи вищенаведене, судом здійснено перерахунок суми пені відповідно до норм чинного законодавства та встановлено, що розмір пені за визначені позивачем періоди становить 65 871, 19 грн, а відтак пеня підлягає до задоволення частково.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України, передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання(ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Таким чином, сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає до задоволення частково, а саме в розмірі 801565,70 грн, з яких: 644 727 грн - основного боргу, 90 967,51 грн - заборгованості за відсотками та 65 871, 19 грн - пені.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 12023,48 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Цар Павла Павловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства "ОКСІ БАНК" (79019, м. Львів, вул. Газова, 17, код ЄДРПОУ 09306278) 644 727 грн - основного боргу, 90 967,51 грн - заборгованості за відсотками, 65 871, 19 грн - пені та 12023,48 грн - судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення складено 04.09.2020

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Н.В. Мороз