Ухвала суду № 91319111, 04.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення зустрічної позовної заяви без руху

м. Київ

04.09.2020Справа № 910/11318/20

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім взуття «Б.Ніколас»

до Національної поліції України

про зобов`язання припинити зловживання своїми правами.

У справі № 910/11318/20

За позовом Національної поліції України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім взуття «Б.Ніколас»

про стягнення 467 329, 26 грн

Суддя Бондаренко-Легких Г.П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Національна поліція України (далі-позивач) звернулася, на підставі ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім взуття "Б.Ніколас" (далі-відповідач) про стягнення 467 329,26 грн штрафних санкцій за порушення строків поставки товару.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем, покладених на нього зобов`язань за договором № 151 НП про закупівлю взуття різного, крім спортивного та захисного (черевики типу А) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-1881) від 25.06.2019, в частині дотримання обумовлених договором термінів поставки товару.

У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 250 818, 95 грн пені та 216 510, 31 грн штрафу, а також покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

21.08.2020 через відділ канцелярії господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд, позовну заяву позивача визнати необґрунтованою та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

31.08.2020 через відділ канцелярії господарського суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява в якій відповідач (позивач за зустрічним позовом) просив суд, прийняти зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом та здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, зобов`язати позивача (відповідача за зустрічним позовом), зобов`язати відповідача за зустрічним позовом припинити зловживанням своїми правами, що визначені в п. 11.1, 13.2 договору № 151 НП від 25.06.2019, а також стягнути з позивача (відповідача за зустрічним позовом) судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

В ухвалі Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 10.08.2020 запропоновано відповідачу надати суду відзив - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідач, отримав ухвалу про відкриття провадження у справі від 10.08.2020 - 12.08.2020, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення 0105474296780. Відповідач у відзиві на позовну заяву також підтверджує, що ухвалу про відкриття провадження у справі він отримав 12.08.2020.

Таким чином останній день для подачі зустрічної позовної заяви - 27.08.2020.

Зустрічна позовна заява надійшла до суду 31.08.2020, але як вбачається із поштового конверта 0305716100354 направлена до суду була 27.08.2020.

Частиною 7 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Отже, виходячи із вище викладеного, суд дійшов до висновку, зустрічна позовна заява відповідачем подана в термін зазначений в ухвалі суду від 10.08.2020.

Згідно з ч. 4 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.

В позивній заяві поштовий індекс Господарського суду міста Києва зазначений: 01030. Проте, відповідно до інформації зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), поштовий індекс Господарського суду міста Києва - 01054.

Отже, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог п. 1 ч. 3 ст. Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

В зустрічній позивній заяві відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає своє місцезнаходження: « 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, ідентифікаційний код 43141267».

Суд, здійснив перевірку інформації щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім взуття Б.Ніколас» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), відповідно до наявної в ньому інформації останній з ЄДР адреса місця знаходження та ідентифікаційний код відповідача (позивача за зустрічним позовом) - 10006, м. Житомир, вул. Героїв Пожежних, 122; ідентифікаційний код: 39468849.

В зустрічній позивній заяві відповідач (позивач за зустрічним позовом) ідентифікаційний код позивача (відповідача за зустрічним позовом) зазначає - 43141267.

Проте, відповідно до інформації з ЄДР ідентифікаційний код позивача (відповідача за зустрічним позовом) - 40108578.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

В зустрічній позивній заяві відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що він направляв позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) листи та претензії.

Стаття 164 Господарського процесуального кодексу України встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та ч. 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, позивачем не додано до зустрічної позовної заяви, копії листів та скарг, на які посилається позивач за зустрічним позовом, відповідно останній не дотримав відповідних процесуальних вимог.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Зустрічна позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі заходи здійснювалися.

Отже, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог п. 7 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

Відповідно до ч. 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України , учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

В позивній заяві позивач не зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмових доказів, копії яких знаходяться в зустрічній позивній заяві.

Отже, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Отже, на підтвердження направлення учасникам справи позовної заяви з додатками до позову обов`язково мають додаватися описи вкладення, чеки (квитанції) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів з описом вкладення.

За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення. За таких обставин, належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).

Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердженням, що інформація у даній накладній зазначена правильно.

Всупереч встановленим вимогам, позивач не надав фіскальний чек, опис вкладення не містить номера поштового відправлення, а також на накладній (службовий чек) 0305716100338 відсутній підпис відправника.

Отже, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

З наведених підстав зустрічна позовна заява підлягає залишенню її без руху.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім взуття «Б.Ніколас» без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із вірним зазначенням найменування суду, а саме поштового індексу;

- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із вірним зазначенням місця знаходження позивача та відповідача та їх ідентифікаційних кодів, відповідно до інформації з ЄДР;

- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданими копіями (засвідченими у встановленому чинним законодавством порядку) листів та претензій на які відповідач (позивач за зустрічним позовом) посилається в зустрічній позовній заяві;

- надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- надання відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї доказів направлення відповідачу (позивачу за первісним позовом) копії зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів (опис вкладення, накладну на відправку та фіскальний (розрахунковий) чек).

4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в день підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких

ІНФОРМАТИВНО ВАЖЛИВО!!!

Отримання учасниками справи інформації про рух процесуальних документів та дій суду у конкретній справі забезпечується у спосіб:

1) участь уповноважених представників сторін в судових засіданнях;

2) звернення сторін до спеціально створеного інформаційно-довідкового центру Господарського суду міста Києва;

3) надіслання сторонами до канцелярії суду необхідних процесуальних документів;

4) ознайомленням із наявною інформацією на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.

5) ознайомлення із наявною інформацією в єдиному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

6) подання клопотання про надання судом процесуальних документів у електронному вигляді;

7) ознайомлення із матеріалами справи у встановленому порядку.

УВАГА!!! Спілкування із суддею (сектором судді) за межами вище означених способів отримання інформації процесуальним законодавством не передбачено, у тому числі і через засоби службового телефонного зв`язку !!!

ПРИМІТКА: ОЗНАЙОМЛЕННЯ з матеріалами справи здійснюється ЩОП`ЯТНИЦІ з 10:00 до 16:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за наявності ЗАВЧАСНО поданого через канцелярію суду клопотання. Коли представник з`явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, він повинен при собі мати документ, що посвідчує особу, оригінал довіреності та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи.