Рішення № 91318803, 02.09.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/105/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2020 Справа № 908/1705/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/1705/20

за позовом Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, ідентифікаційний код юридичної особи 03327115 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129А)

до відповідача Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 37622628 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Східний, 97)

про стягнення 957 907 грн. 35 коп.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Скворцова О.О., довіреність № 03 від 02.01.2020;

від відповідача: Ігнатьєв О.П., довіреність № 3660 від 23.07.2018

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради вих. № 12/1115 від 02.07.2020 про стягнення з Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради 957 907 грн. 35 коп.: 652796 грн 01 коп. інфляційних втрат та 305111,34 грн 3% річних.

Підставою позову зазначено порушення відповідачем умов договору № 31 про надання послуг з водопостачання від 30.12.2016, укладеного між позивачем та відповідачем, щодо своєчасної та у повному обсязі оплати централізованого водопостачання за період: березень-грудень 2017, березень-грудень 2018, лютий - червень 2019, серпень-вересень 2019.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 509, 530, 610-612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216 Господарського кодексу України, Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та умов договору № 31 про надання послуг з водопостачання від 30.12.2016, укладеного між позивачем та відповідачем

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2020 справу № 908/1705/20 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.07.2020 у справі №908/1705/20 позовна заява прийнята судом до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 30.07.2020 об 11 год. 20 хв.

В судовому засіданні 30.07.2020 оголошувалась перерва до 02.09.2020.

Технічна фіксація судового процесу 30.07.2020 здійснювалась на комплексі "Акорд".

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та заперечила проти заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду у даній справі на 12 місяців.

Позовні вимоги підтримані позивачем мотивовані наступним. На підставі укладеного сторонами договору про надання послуг з водопостачання № 31 від 30.12.2016 у споживача (відповідача) за період: березень 2017- грудень 2017, березень 2018 - грудень 2018, лютий 2019 - червень 2019, серпень 2019 - вересень 2019 виникла заборгованість перед КП “Облводоканал” Запорізької обласної ради по оплаті послуг з водопостачання, надання яких підтверджується складаними актами та рахунками за вказаний період. Всупереч умов договору споживач оплату за спожиті послуги в своєчасно не здійснив. Позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачеві 652796 грн 01 коп. інфляційних втрат за загальний період з липня 2017 по листопад 2019 та 305111,34 грн 3% річних за загальний період з 07.07.2017 по 25.12.2019.

Позов обґрунтовано ст.ст. 509, 526, 611, 625 ЦК України та умовами договору про надання послуг з водопостачання № 31 від 30.12.2016.

У задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду у у даній справі позивач заперечує з підстав тяжкого фінансового стану товариства позивача.

Відповідач проти позову не заперечує, підтверджує несвоєчасну оплату наданих позивачем послуг водопостачання у спірний період, що підтверджується підписаним з боку обох сторін актом звірки, однак просить розстрочити виконання судового рішення у даній справі на дванадцять місяців, шляхом сплати щомісячними рівними платежами. Посилається про скрутний фінансовий стан комунального підприємства відповідача, що підтверджується доказами, які надаються відповідачем на обґрунтування розстрочення виконання рішення.

За наслідками судового засідання суд прийняв рішення, про що в судовому засіданні оголосив його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

УСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством “Облводоканал» Запорізької обласної ради, виробник, позивач у справі) та Комунальним підприємством “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради (споживач, відповідач у справі) 30.12.2016 був укладений договір № 31 про надання послуг з водопостачання (надалі – договір), предметом якого є зобов`язання надавати споживачеві послуг з питного водопостачання, які споживач зобов`язувався прийняти та оплатити у порядку та на умовах даного договору.

До договору сторонами укладались додаткові угоди.

Відповідно до п. 3.4 договору, підставою для остаточних розрахунків за надані послуги є акти приймання - передачі води.

Сторонами складені та підписані акти приймання-передачі наданих послуг за договором за березень 2017- грудень 2017, березень 2018 - грудень 2018, лютий 2019 - червень 2019, серпень 2019 - вересень 2019.

Відповідно до п. 8.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за послуги водопостачання проводиться споживачем грошовими коштами до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі отриманого рахунку, який оформлюється на підставі акту прийому-передачі води та акту про зняття показників водолічильників.

На виконання умов договору, на підставі актів прийому-передачі води, позивачем відповідачу були виставлені рахунки за спожиту воду за березень 2017- грудень 2017, березень 2018 - грудень 2018, лютий 2019 - червень 2019, серпень 2019 - вересень 2019.

Відповідачем оплата наданих позивачем послуг здійснена у повному обсязі, але несвоєчасно.

Стягнення з відповідача на користь позивача 652796 грн 01 коп. інфляційних втрат та 305111 грн 34 коп. 3% річних було предметом судового розгляду у цій справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором № 31 про надання послуг з водопостачання від 30.12.2016, який за змістом закріплених у ньому прав та обов`язків сторін є договором про надання послуг.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання – правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 цього Кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.13, ч.1, 2 ст.14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 67, ч.4 ст.179 ГК України, ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

За приписами ст. 629 ЦК України – договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За умовами договору, підставою для остаточних розрахунків за надані послуги є акти приймання - передачі води. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за послуги водопостачання проводиться споживачем грошовими коштами до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі отриманого рахунку, який оформлюється на підставі акту прийому-передачі води та акту про зняття показників водолічильників.

Матеріали справи свідчать, що згідно укладеного договору, позивачем надавались відповідачеві послуги з водопостачання, останній отримав послуги відповідно до умов договору, що підтверджується складеними та підписаними з боку обох сторін актами приймання-передачі наданих послуг за договором за березень 2017- грудень 2017, березень 2018 - грудень 2018, лютий 2019 - червень 2019, серпень 2019 - вересень 2019.

Всього загальна сума вартості наданих послуг за вказаний період склала 97975922 грн 90 коп.

З урахуванням здійснених оплат та проведеного взаємозаліку заборгованості відповідача перед позивачем, враховуючи договори поруки, відповідні протоколи та інші угоди, заборгованість за надані послуги за договором за березень 2017- грудень 2017, березень 2018 - грудень 2018, лютий 2019 - червень 2019, серпень 2019 - вересень 2019 на суму 97975922 грн 90 коп. була погашена відповідачем, але із простроченням платежів, що підтверджується матеріалами справи та актом звіряння взаємних розрахунків за послуги водопостачання за договором за березень 2017- грудень 2017, березень 2018 - грудень 2018, лютий 2019 - червень 2019, серпень 2019 - вересень 2019, підписаним з боку обох сторін.

Відповідач визнає факт надання позивачем послуг водопостачання за спірний період та прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати наданих послуг.

Неналежне виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати також стало підставою для нарахування позивачем 3% річних та втрат від інфляції.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 305111,34 грн за загальний період з 07.07.2017 по 25.12.2019.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних за допомогою ІПС «Законодавство» та встановлено, що в наданому позивачем розрахунку допущено арифметичні помилки, за заявлений позивачем період до стягнення належить сума 3% річних у розмірі 303412 грн 69 коп. за заявлений позивачем період.

При цьому, суд зауважує, що арифметичні помилки у розрахунку 3% річних були допущені позивачем, враховуючи не дотримання ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 652796 грн 01 коп. інфляційних втрат за загальний період з липня 2017 по листопад 2019 (згідно розрахунку).

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань” згідно з Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті “Урядовий кур`єр”. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд здійснив перерахунок суми інфляційних втрат за допомогою ІПС «Законодавство», не виходячи при цьому за межі вказаного позивачем у розрахунку періоду нарахування. Згідно зі здійсненим перерахунком до стягнення з відповідача належить сума втрат від інфляції в розмірі 618990, 89 грн.

При цьому, судом також враховано, що у застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (абз. 2 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14).

В даному випадку, за наявності Листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р та постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", які по різному визначають початок періоду, з якого починається нарахування інфляційних витрат, саме позивачу належить право вибору методики розрахунку інфляційних (зазначене також слідує з Постанови Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2019 у справі № 908/347/19).

На підставі викладеного, позов задовольняється частково.

Відповідно до статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог необхідно стягнути суму 13836 грн 05 коп. витрат зі сплати судового збору.

Розглянувши заяву відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення, яка підтримана відповідачем в повному обсязі, заслухавши заперечення позивача проти надання розстрочки виконання рішення суду у даній справі, суд вважає за можливе задовольнити заяву частково, виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може надати відстрочення або розстрочити його виконання.

Згідно з приписами ч.ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Підставою розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи дане питання, господарський суд повинен враховувати викладені відповідачем обставини, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Оцінивши у сукупності викладені відповідачем обставини та надані документи (інформації щодо стану розрахунків по водопостачанню, довідки про кредиторську заборгованість станом на 01.07.2020 у сумі 24 332 622 грн 02 коп., фінансові показники підприємства, враховуючи специфіку підприємства відповідача, значний розмір стягуваної суми боргу), а також беручи до уваги ступінь виконання відповідачем зобов`язання – погашення простроченого боргу у повному обсязі, і зіставляючи майнові інтереси обох сторін, беручи до уваги і специфіку підприємства позивача та наявність у позивача значної кредиторської заборгованості, суд вважає за можливе надати розстрочку виконання рішення в частині стягнення 618990 грн 89 коп. інфляційних втрат та 303412 грн 69 коп. 3% річних на три місяці зі сплатою щомісяця рівними частинами наступним чином: 307467 грн 86 коп. до 02.10.2020 (включно), 307467 грн 86 коп. до 02.11.2020 (включно), 307467 грн 86 коп. до 02.12.2020 (включно).

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 37622628 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Східний, 97) на користь Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, ідентифікаційний код юридичної особи 03327115 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129А) 618990 (шістсот вісімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн 89 коп. інфляційних втрат, 303412 (триста три тисячі чотириста дванадцять) грн 69 коп. 3% річних, розстрочивши виконання рішення суду в цій частині на три місяці зі сплатою рівними частинами наступним чином: 307467 (триста сім тисяч чотириста шістдесят сім) грн 86 коп. до 02.10.2020 (включно), 307467 (триста сім тисяч чотириста шістдесят сім) грн 86 коп. до 02.11.2020 (включно), 307467 (триста сім тисяч чотириста шістдесят сім) грн 86 коп. до 02.12.2020 (включно).

3. Стягнути з Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 37622628 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Східний, 97) на користь Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, ідентифікаційний код юридичної особи 03327115 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129А) 13836 (тринадцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн 05 коп. судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 33805 грн 12 коп. інфляційних втрат та 1698 грн 65 коп. 3% річних, 532 грн 56 коп. судового збору відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 04.09.2020.

Суддя А.О. Науменко