Ухвала суду № 91313949, 02.09.2020, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/345/2020

Справа № 679/1106/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 вересня 2020 року м.Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колсантингова група «ФІН-ЮР-СЕРВІС» (місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 8, кв. 65), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), Приватне підприємство «ВИРОБНИЧО - КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ТУСТАНЬ» (місцезнаходження: 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, просп. Незалежності, 11), Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДТРАНСКОМПАНІЯ» (місцезнаходження: 35809, Рівненська область, Острозький район, с. Вельбівно, вул. Польова, 6), фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колсантингова група «ФІН-ЮР-СЕРВІС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Приватне підприємство «ВИРОБНИЧО - КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ТУСТАНЬ», Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДТРАНСКОМПАНІЯ», фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення збитків.

Одночасно в позовній заяві ОСОБА_1 клопотала суд про зменшення їй судового збору або його відстрочення при зверненні з позовною заявою до суду.

В обґрунтування клопотання остання зазначила, що обізнана з тим, що при поданні нею даного позову вона повинна сплатити судовий збір за майнову вимогу у розмірі 10510 грн., а за немайнову вимогу у розмірі 840, 80 грн., що разом становить 11350, 80 грн., однак в зв`язку з тим, що вона є пенсіонером і розмір її пенсії складає 2997,10 грн., що є її єдиним доходом, то сплата такого розміру судового збору при поданні позовної заяви для неї є неможливим. В зв`язку з наведеним ОСОБА_1 просила зменшити судовий збір до суми 1681,60 грн., або відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по цій справі.

Вивчивши означене вище клопотання ОСОБА_1 та матеріали позовної заяви суддя дійшла наступного висновку.

Суддею встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з означеною вище позовною заявою, де у клопотанні про зменшення їй судового збору або його відстрочення при зверненні з позовною заявою до суду зазначила, що вона звернулась до суду з майновою та немайновою вимогами. За такі вимоги остання сплатила судовий збір у розмірі 1681,60 грн., що підтверджується даними квитанції №75 від 21 серпня 2020 року. Поряд з цим ціну позову, що стосується майнової вимоги про стягнення збитків, ОСОБА_1 зазначила 1 207 000 грн.

Позивач посилаючись на ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України просить зменшити їй розмір судового збору, встановленого при зверненні з позовною заявою до суду, до суми 1681,60 грн., або відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по цій справі.

Згідно частини першої статті 178 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. З огляду на зазначена вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є майновою вимогою, а не немайновою, як невірно зазначено у позовній заяві ОСОБА_1 . Окрім того, ціну позову ОСОБА_1 при зверненні до суду з даною позовною заявою повинна була визначити загальною сумою вимог, а саме: про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення збитків.

Законом України «Про судовий збір» передбачена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, а саме: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 136 ЦПК суд, враховуючи майновий стан сторони, у порядку, передбаченому законом, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, відстрочити та розстрочити сплату таких, або звільнити від їх сплати.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу вказаних законодавчих норм йдеться, що в даному випадку позивачу може бути зменшено розмір судового збору чи відстрочено сплату такого лише за умови, якщо ставка судового збору за подання цього позову перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік.

Водночас, подане позивачем клопотання не містить підстав передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI для зменшення чи відстрочення сплати судового збору.

Згідно даних довідки про доходи виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №78569 від 20 серпня 2020 року, за березень - серпень 2020 року позивач отримала пенсію за віком в сумі 17982,60 грн.

Поряд з цим ОСОБА_1 надала довідку про розмір її доходу за період березень - серпень 2020 року, як підставу для зменшення для неї розміру судових витрат або відстрочення їх сплати при зверненні з позовною заявою до суду. Однак згідно п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд має право зменшити розмір судового збору або відстрочити його сплату не довше ніж до ухвалення судового рішення, враховуючи майновий стан сторони за її клопотанням, крім іншого, якщо розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. З огляду на зазначене, ОСОБА_1 при зверненні до суду з клопотанням про зменшення судових витрат або відстрочення їх сплати повинна була надати на підтвердження наявності підстав для такого зменшення чи відстрочення дані про її річний дохід за попередній календарний рік.

Окрім того, позивачем на виконання вимог ст.175 ЦПК України не зазначена реальна ціна позову, зокрема не зазначена ціна позову за майнову вимогу таку, як витребування майна з чужого незаконного володіння, як наслідок не визначено загальну суму всіх вимог з якої має складатись кінцева ціна позову.

При цьому, необхідно звернути увагу і на наступне.

Згідно пункту 9 частини 1 статті 176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22 грудня 1995 року (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

За таких обставин ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.

Таким чином, позивач повинна була зазначити вартість нерухомого майна, яке вона просить витребувати і з цієї вартості, з врахуванням іншої майнової вимоги, визначати кінцеву ціну позову.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про витребування майна (у тому числі з урахуванням положень, передбачених статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Отже, позивачем у позові не вказано реальну вартість нерухомого майна, а також не наведено обставин і не зазначено доказів щодо неможливості визначення його дійсної вартості на час звернення до суду з позовом та, відповідно, визначення реальної ціни позову та сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір».

Вищенаведені обставини перешкоджають суду на даний час самостійно визначити ціну позову та розмір судового збору, що підлягає сплаті.

У зв`язку з означеним, позивач має вірно визначити розмір судового збору, або надати додатково докази на підтвердження наявності підстав для зменшення їй чи відстрочення сплати судового збору при зверненні з позовною заявою до суду.

Також позивач має вірно визначити ціну позову.

Отже, на підставі вищенаведеного та у зв`язку з відхиленням клопотання позивача про зменшення розміру судового збору або його відстрочки, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме: позивачем не зазначено ціну позову та в повному розмірі не сплачено судовий збір у тому випадку, якщо позивач не надасть додатково докази на підтвердження наявності підстав для зменшення їй чи відстрочення сплати судового збору при зверненні з позовною заявою до суду .

Відповідно до положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві

Суддею при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, означені вище вимоги не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 136, 184, 260, 261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення чи відстрочення сплати судового збору при зверненні з позовною заявою до суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колсантингова група «ФІН-ЮР-СЕРВІС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Приватне підприємство «ВИРОБНИЧО - КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ТУСТАНЬ», Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДТРАНСКОМПАНІЯ», фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення збитків залишити без руху.

Для усунення недоліків позивачу надати строк терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків в строк наданий судом, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу за вказаної нею адресою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М.Гавриленко