Рішення № 91313604, 31.08.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/8399/20

н/п 2-а/766/634/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2020 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Рядчої Т.І.,

за участю секретаря Головчиної А.В., представника позивача Віштал В.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Держмитслужби про скасування постанови, винесеної у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 15.04.2020 року у справі про порушення митних правил №0060/50800/20, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України (МК України) і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 9781,71 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що ним не подавалося митному органу неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, декларування товару здійснювалось на підставі наявної у товаросупровідних документах інформації про товар, при цьому, сам по собі факт невірного визначення коду товару за УКТ ЗЕД, за умови не подання декларантом неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, не створює склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Відповідач повинен був дослідити наявність прямого умислу у ОСОБА_1 на вчинення вказаного порушення.

Ухвалою від 02.06.2020 року позов залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

Ухвалою від 03.08.2020 року відкрито провадження у справі.

Представницею відповідача Д.Зінченко до суду подано відзив на адміністративний позов, згідно якого остання вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню та просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. З моменту прийняття органом доходів та зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення , а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Органи доходів та зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів, орган доходів та зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Аналіз диспозиції статті 485 МК України свідчить про те, що наведені варіанти дій, які являють собою об`єктивну сторону даного правопорушення, можуть бути вчинені як умисно, так і у зв`язку з необережністю.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому вказав, що сам по собі факт невірного визначення коду товару за УКТ ЗЕД не створює склад правопорушення, а не здійснення позивачем фізичного огляду товару не є доказом вини у формі умислу.

Представник позивача Віштал В.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засіданні, призначене на 28.08.2020 р. не з`явився, просив надати строк для надання обґрунтованого заперечення на відповідь на відзив позивача. В судове засідання, призначене на 31.09.2020 р., належним чином повідомлений представник відповідача повторно не з`явився, по причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.03.2020 р. митному посту "Херсон" Чорноморсмької митниці Держмитслужби особою, уповноваженою на роботу з митницею ТОВ "Строй Мир" ОСОБА_1 подано електронну митну декларацію UA508040/2020/001949 для оформлення товару - вироби з синтетичних волокон:ремінь для кріплення багажу, трос буксирний, у кількості 2670 шт., що заявлені за товаром №8. Товар заявлено за кодом згідно УКТ ЗЕД 5607509000 (пільгова ставка ввізного мита 5,0%). Разом із декларацією в електронному вигляді були подані контракт, специфікація, рахунок-фактура, пакувальний лист, коносамент, автотранспортна накладна (а.с. 16-25).

У відповідності до ст.338 МК України за митною декларацією UA508040/2020/001949 відповідачем було прийнято рішення про проведення митного огляду, за результатами якого встановлено, що товар №8 являє собою трос буксирувальний у вигляді текстильної стрічки, виготовлений з синтетичного матеріалу, з обох кінців зшитий та оснащений металевими гаками (акт про проведення огляду товару від 05.03.2020 р.). Встановлений опис товару №8 не відповідає характеристикам, заявленого в митній декларації коду товару за УКТ ЗЕД. Сума несплачених митних платежів за митною декларацію UA508040/2020/001949 від 04.03.2020 р. у зв`язку із заявленням в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару за УКТ ЗЕД, становить 9781,71 грн.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 був складений протокол про порушення митних правил №0060/50800/20 від 25.03.2020 року за ознаками ст. 485 МК України.

На підставі зазначеного протоколу відповідачем була винесена постанова в справі про порушення митних правил №0060/50800/20 від 15.04.2020 р., якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені порушення митних правил щодо неправильності визначення коду товару та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно ч.1 ст. 68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.ч.2, 4, 7 ст. 69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 3 ст. 75 МК України для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари; сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту; виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно ч.1 та п.5 ч.8 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Частиною 8 ст. 264 МК України встановлено, що з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно ч.1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до вимог ст. 485 МК України (дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів) - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

З матеріалів справи безумовно вбачається, що дії позивача підчас декларування спірної партії товарів спричинили зменшення розміру митних платежів.

Диспозиція ст. 485 МК України передбачає декілька варіантів об`єктивної сторони передбаченого нею правопорушення, зокрема: - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; - неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості; - надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості; - несплата митних платежів у строк, встановлений законом; - інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів; - використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Аналіз диспозиції цієї статті свідчить про те, що наведені варіанти дій, які являють собою об`єктивну сторону даного правопорушення, можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і у зв`язку з необережністю (недбалістю).

Особа, відповідальна за передбачені цією статтею дії, може прямо і не бажати настання відповідної мети, однак повинна усвідомлювати можливість настання наслідків своїх дій у вигляді неналежної сплати митних платежів.

Та обставина, що позивач близько 6 років займається підприємницькою діяльністю, пов`язаною з зовнішньоекономічними операціями (здійснює декларування товарів та оформлення їх митницею), а також наявність чинного рішення Чорноморської митниці Держмитслужби №КТ-UA508040-0002-2020 від 25.03.2020 року, яким визначено коди товару, вказують, що позивач повинен був бути обізнаний щодо правильної класифікації товару №8.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №760/20661/15-а.

Судом досліджено та надано відповідну правову оцінку інформації, що внесена до електронної митної декларації, інформацію до якої внесено саме позивачем, з`ясовано наявність спеціальної протиправної мети, а тому дійшов висновку, що митний орган правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 485 МК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 241-246, 257-262, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач 1: Чорноморська митниця Держмитслужби (м. Херсон, вул. Гоголя, 13, ЄДРПОУ 43335608).

Суддя Т.І. Рядча