Вирок № 91313092, 02.09.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2020 Справа №607/13307/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Кунцьо С.В.

при секретарі Дуркало Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010001335 від 04 травня 2019 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тюмень Російська Федерація, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, непрацюючого, проживаючого в с. Цівки П`ятихатського району, Дніпропетровської області, у зв`язку із проходженням добровільного лікування від наркоманії, судимого:

-06 лютого 2015 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт, звільненого по відбуттю покарання 31 березня 2017 року;

-18 вересня 2015 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 296, 71 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 8500 грн;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України (в редакції Закону № 1449-VI від 04 червня 2009 року),

за участю прокурора Самойлова П.Г.

захисника адвоката Довганик В.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

04 травня 2019 року о 15.30 год. обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи у м. Тернопіль по вул. Живова 9, у магазині «АТБ», переконавшись у тому що його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, таємно, шляхом підбору ключа, викрав з камери зберігання магазину «АТБ» пакет у якому знаходились: жіночі джинсові штани вартістю 50 грн., дві футболки на довгий рукав загальною вартістю 100 грн., одна футболка на короткий рукав вартістю 50 грн., одна майка вартістю 25 грн. та овочі загальною вартістю 75 грн. Із викраденим майном обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 300 гривень.

Також, 23 травня 2019 року о 16.35 год. обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на площі Героїв Євромайдану в м. Тернополі, переконавшись у тому що його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, повторно, таємно проник в салон автомобіля «Mercedes Benz Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 звідки викрав мобільний телефон торгової мірки «Хіаоmі» модель «Redmi 5 Plus», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 належний потерпілій ОСОБА_3 вартістю 2666,25 гривень. Із викраденим майном обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

У період часу з 10.00 год. 03 червня 2019 року по 10.00 год. 04.06.2019 року обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання, а саме у приміщенні квартири АДРЕСА_1 , переконавшись у тому, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, повторно таємно викрав пральну машину торгової марки «Zanussi» модель «ZWSO 6100V» вартістю 4149, 75 гривень. Із викраденим майном обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 10 червня 2019 року, близько 03.00 год. обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_2 , переконавшись у тому що його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, таємно викрав холодильник торгової марки «Zanussi» модель «ZRТ23102WА» вартістю 4100 гривень. Із викраденим майном ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

Вказаними діями, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 185 КК України (в редакції Закону № 1449-VI від 04 червня 2009 року), тобто - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням у сховище та ч. 2 ст. 185 КК України (в редакції Закону № 1449-VI від 04 червня 2009 року), тобто - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні вказав, що 04 травня 2019 року у м. Тернопіль по вул. Живова зайшов магазин «АТБ», переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом підбору ключа, відкрив та викрав з камери зберігання вказаного магазину пакет із одягом, фрукти і втік. Також, 23 травня 2019 року на площі Героїв Євромайдану в м. Тернополі, таємно проник в салон автомобіля «Mercedes Benz Sprinter» звідки викрав мобільний телефон торгової мірки «Хіаоmі» і втік. Після чого здав телефон в ломбард. На даний час вказані кошти добровільно повернув потерпілому. У червні 2019 року перебуваючи за місцем свого проживання, по АДРЕСА_2 , таємно викрав пральну машину та холодильник, що належали його матері ОСОБА_4 , після чого втік, продав викрадене на ринку. Він перепросив у матері - потерпілої у справі та вона його пробачила, немає майнових претензій. Просить суд при призначенні міри покарання, врахувати його щире каяття, активне сприяння у розкритті злочинів, часткове відшкодування майнової шкоди потерпілим та прохання потерпілих суворо його не карати. Зазначив, що добровільно проходить курс лікування від наркоманії у реабілітаційному центрі.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України(в редакції Закону № 1449-VI від 04 червня 2009 року), за обставин, викладених у обвинувальних актах, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії:

- за ч. 3 ст. 185 КК України (в редакції Закону № 1449-VI від 04 червня 2009 року), тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням у сховище;

- ч. 2 ст. 185 КК України (в редакції Закону № 1449-VI від 04 червня 2009 року), тобто - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік та стан здоров`я (перебування на лікуванні у реабілітаційному центру у зв`язку із вживанням опіоїдів), позитивну характеристику з місця проживання, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого, активне сприяння в розкритті кримінальних правопорушень, добровільне часткове відшкодування завданого збитку, відсутність претензій майнового характеру у потерпілих. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого суд не вбачає. Також, суд приймає до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, оцінки ОСОБА_1 негативно своїх дій, прагнення стати на шлях виправлення та обіцянки не допускати в майбутньому вчинення правопорушень.

На підставі наведеного, враховуючи сукупність пом`якшуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у межах санкцій частин статті обвинувачення в редакції Закону № 1449-VI від 04 червня 2009 року, що діяла на момент вчинення злочинів, а саме у виді позбавлення волі. У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15 квітня 2008 року) слід призначити покарання за вчинені кримінальні правопорушення шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі.

Водночас з врахуванням тяжкості вчинених злочинів, наявності ряду пом`якшуючих покарання обставин, зокрема: щире каяття, активне сприяння у розкритті злочинів, добровільне часткове відшкодування завданої шкоди, даних про особу обвинуваченого, його негативного відношення до вчинених ним кримінальних правопорушень та критичної оцінки свої дій, обіцянки ОСОБА_1 не вчиняти правопорушень у майбутньому, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України (в редакції Закону № 1698-VIІ від 14 жовтня 2014 року) звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії на нього слід покласти передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України обов`язки, які на думку суду будуть необхідні і достатні для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

У даному кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення: судової товарознавчої експертизи № 6.1-811/19 від 16 липня 2019 року в сумі 628,04 грн, які суд вважає, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави, оскільки такі витрати виникли при проведенні експертизи речових доказів в межах даного кримінального провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України (в редакції Закону № 1449-VI від 04 червня 2009 року) та призначити йому за даними кримінальними правопорушеннями покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України (в редакції Закону № 1449-VI від 04 червня 2009 року) - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст.185 КК України (в редакції Закону № 1449-VI від 04 червня 2009 року) - у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15 квітня 2008 року), шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначити остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України (в редакції Закону № 1698-VIІ від 14 жовтня 2014 року) ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 6.1-811/19 від 16 липня 2019 року в сумі 628,04 (шістсот двадцять вісім гривень чотири копійки) в користь держави (УК у м Тернополі/м.Тернопіль/24060300 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977726 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA348999980313030115000019751 Код класифікації доходів бюджету: 24060300).

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо