Рішення № 91313028, 02.09.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2020 Справа №607/7317/20

провадження № 2а/607/262/2020

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Воробель Н.П.,

при секретарі Комар Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 646273 від 15 квітня 2020 року, -

за участі:

представника позивача - адвоката Шкільняка Б.М.,-

встановив:

позивач ОСОБА_1 пред`явив в суд позов до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області /далі - УПП в Тернопільській області/, у якому заявляє вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 646273 від 15 квітня 2020 року /далі - Спірна постанова/, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/ та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Аргументуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що Спірну постанову вважає неправомірною, оскільки Правил дорожнього руху /далі - ПДР/ не порушував; проїзд на жовтий сигнал світлофора не здійснював. Також зазначає, що при розгляді справи було порушено його право на захист.

Представник відповідача подала відзив у якому зазначила, що Спірну постанову вважає законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення позову - відсутні. На підтвердження своєї позиції надала диск із відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції та відеореєстратора службового автомобіля.

У відповіді на відзив позивач доповнив свої позовні вимоги і вказав, що виїхав на перехрестя на дозвільний сигнал світлофора, тобто зелений миготливий, однак в процесі проїзду світлофор змінив сигнал на заборонний - жовтий і він змушуй був продовжити рух на підставі п. 8.11 ПДР. Окрім цього, посилався на порушення працівниками поліції інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, забезпечивши явку свого представника - адвоката Шкільняка Б.М. Останній вказані вимоги підтримав з мотивів, викладених у позові з урахуванням доводів, викладених у відзиві, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою, наданою секретарю судового засідання. Про причини неявки не повідомив. Саме тому розгляд справи слід провести за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами на підставі п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України.

Суд, дослідивши докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Правопорушення, котре викладене у Спірній постанові, зафіксовано не в автоматичному режимі, а тому строк її оскарження розпочинається з моменту винесення, тобто з 15 квітня 2020 року. Таким чином, останнім днем, в межах якого міг бути оскаржений вказаний документ, є 27 квітня 2020 року /26 квітня 2020 є неділею, тобто вихідним днем/. Проте позов до суду ОСОБА_1 подав 05 травня 2020 року, тобто з пропуском десятиденного строк. Водночас, у Спірній поставної міститься відмітка про те, що її копія не була отримана позивачем безпосередньо після складення, а направлена йому поштою, котра ним отримана 24 квітня 2020 року.

За даних обставин, керуючись ч. 3 ст. 123 КАС України, суд приходить до переконання, що підстави пропуску ОСОБА_1 строку оскарження Спірної постанови є поважними, а тому його слід поновити.

15 квітня 2020 року уповноваженою особою УПП в Тернопільській області винесено Спіну постанову, у якій зазначено, що ОСОБА_1 , 15 квітня 2020 року, о 10 год. 07 хв., керуючи автомобілем «Honda CR-V», р.н. НОМЕР_1 , вулицею Микулинецька, у м. Тернополі, здійснив проїзд на заборонний сигнал світлофора, а саме: жовтий, чим порушив п. 8.7.3. ґ ПДР.

Вказаною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст. 280 КУпАП передбачено, що орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. /ч. 1 ст. 7 КУпАП/

Ч. 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган /посадова особа/ виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу /прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові /за наявності/, дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення /марка, модель, номерний знак/; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис /якщо такий запис здійснювався/; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За загальним правилом ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма - ч. 2 ст. 77 КАС України, а тому саме вона підлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Ця норма права про своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений ст. 62 Конституції України, котрий декларує відсутність обов`язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Цим принципом повинен керуватись працівник поліції, коли розглядає справу про адміністративне правопорушення за результатами якої приходить до переконання про винуватість особи.

На думку суду, цілком логічно та ґрунтується на нормах права, те, що у випадку якщо рішення поліцейського буде оскаржено, то обов`язок довести його правомірність лежить саме на останньому, оскільки в протилежному випадку на особу, котру визнано винним у вчиненні правопорушення фактично буде покладено обов`язок доводи свою невинуватість, що суперечить вказаній вище статті Конституції України.

Ч. 2 ст. 122 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням є проїзд на заборонний сигнал світлофора.

Згідно з пунктом 8.1. ПДР, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, Х-подібні. /п. 8.7 ПДР/

Пунктами 8.7.3. а, 8.7.3. в та 8.7.3. ґ ПДР, визначено, що зелений сигнал світлофора, в тому числі миготливий, дозволяє рух, а жовтий - забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Згідно з пунктом 8.10 ПДР у разі подання світлофором /крім реверсивного/ або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 /стоп-лінія/, дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Визначальним у даному питанні є те, на який сигнал світлофора водій здійснює в`їзд в зону дії світлофора, адже вказаний вище пункт ПДР чітко визначає, що обов`язок водія зупинитись у встановленому місці виникає виключно у випадку подання світлофором, або регулювальником сигналу, що забороняє рух. Зелений миготливий не є таким. Навпаки, він дозволяє рух.

Правова позиція ОСОБА_1 зводиться до того, що він в`їхав під світлофор на зелений миготливий сигнал, тобто дозвільний, а завершив маневр на жовтий сигнал /заборонний/.

На спростування такої позиції позивача, що автоматично підтверджувало б обставини, викладені у Спірній постанові, представником відповідача не надано належних, допустимих та достовірних доказів.

З наданих та досліджених судом відеозаписів з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора із службового автомобіля неможливо встановити, яким саме був сигнал світлофора у момент, коли позивач в`їхав в зону його дії. Тобто, не підтверджується та обставина, що він був заборонним /жовтим/, як про це зазначено у Спірній постанові.

Не підтверджується вказана обставина і жодним іншим доказом, наявним у матеріалах справи.

Таким чином, представником відповідача на доведено правомірності Спірної постанови, чим порушено ч. 2 ст. 77 КАС України.

За даних обставин, суд приходить до переконання про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 293 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене Спірна постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.

Враховуючи те, що судом встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення, суд вважає за недоцільне піддавати правовому аналізу усі інші його доводи, котрі стосуються процесуальної сторони винесення Спірної постанови.

Також, в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, слід стягнути судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп., як це визначено ч. 1 ст. 139 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на звернення до суду з даним позовом.

Позов ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 /, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 / до Управління патрульної поліції в Тернопільській області /м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108646/ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 646273 від 15 квітня 2020 року - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 646273 від 15 квітня 2020 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. - скасувати.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП - провадженням закрити.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Тернопільській області за рахунок його бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 420 грн. 40 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII «Перехідні положення» КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено та підписано 02 вересня 2020 року.

Головуюча суддяН. П. Воробель