Вирок № 91312109, 31.08.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1444/20

Провадження № 1-кп/487/529/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року м. Миколаїв

Заводський районний суду м. Миколаєва у складі головуючого - судді Сухаревич З.М., за участю секретарів судового засідання Гулого С.В., Дорош В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020150030000601 від 20.02.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, є громадянином України, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює, раніше судимий 09.10.2019 Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.1,2 ст. 185 , ч.1 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження

прокурора - Мезенцевої В.А.,

представника потерпілого - Коверзнєва М.О.,

захисника - Давиденко Є.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

19.02.2020 приблизно о 22-30 год., більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу підсобного приміщення біля другого під`їзду будинку АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням до іншого приміщення, з вказаного підсобного приміщення, до якого потрапив за допомогою невстановленого в ході досудового розслідування та судового розгляду предмету, скориставшись тимчасовою відсутністю уваги з боку мешканців будинку та сторонніх осіб, діючи таємно, повторно, з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, викрав металевий відкидний пандус, розмірами 2200х700х3 мм, вартістю 6000 грн., який належить ОСББ «Озерна 39». Після чого, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому - юридичній особі ОСББ «Озерна 39» матеріальний збиток на суму 6000 грн.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане із проникненням до іншого приміщення, у вчиненні якого визнається винним.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що в лютому 2020 року приблизно о 22:30 год., проходячи повз будинку АДРЕСА_2, побачив прикриті двері у підсобне приміщення біля під`їзду, рукою потягнув на себе двері, вони відчинилися, та він зазирнув в середину приміщення. У темряві побачив блиск металевого предмету, побачив що це дві металевих рейки, взяв їх та пішов додому. Потім біля свого під`їзду при світлі побачив, що ці металеві предмети є новими, подумав, що це запчастини до автомобілю, і злякався, що за ці предмети його можуть вбити, а тому не став їх повертати, а заніс до свого будинку. Вдома розібрав ці предмети по частинам, щоб здати їх на металобрухт. Наступного дня, коли ніс розібрані запчастин на пункт приймання металобрухту, його затримали разом з цими предметами. Потім він добровільно видав працівникам поліції інші запчастини від пандуса, які залишились у нього вдома. Крім того, пояснив, що в таких підсобних приміщеннях зазвичай проживають особи, які не мають місця проживання. На дверях приміщення замку він не бачив. В зв`язку з тим, що двері підсобного приміщення були привідкриті, він потягнув двері на себе та вони відкрилися. Ніяких предметів для зламу замків у нього не було. Металеві рейки він сприймав як металобрухт, якби він знав, що це чуже майно, то не взяв би його.

Незважаючи на часткове визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за вказаних вище обставин, його вина підтверджується доказами дослідженими під час судового розгляду, зокрема:

Показами представника потерпілого Коверзнєва М.О. , який в судовому засіданні пояснив, що він є головою правління ОСББ «Озерна 39». В січні 2020 року ОСББ «Озерна 39» замовило у приватного підприємця виготовлення двох відкидних пандусів. В лютому 2020 року ці пандуси були виготовлені та доставлені до будинку. Протягом дня робітники встигли встановити один пандус в першому під`їзді, в другому під`їзді не встигли встановити пандус та було прийнято рішення, що робітники його встановлять через день, а на цей час пандус помістять в підсобне приміщення другого під`їзду. Він особисто був присутній та контролював як робітники занесли до підсобного приміщення пандус та двірник зачинив двері підсобного приміщення на ключ. Наступного дня він особисто разом з двірником перевіряв наявність пандуса в підсобному приміщенні та приблизно о 18:00 год. в його присутності двірник зачинив підсобне приміщення на ключ. А вже зранку наступного дня йому зателефонував двірник та повідомив, що він відчинив ключем підсобне приміщення, але пандус зник. Після цього, вони викликали поліцію. Це підсобне приміщення в ОСББ «Озерна 39» використовується для зберігання майна ОСББ (лопати, віники, відра, шланги та інший інвентар). Вхід до підсобного приміщення здійснюється через двері з накладним замком, який завжди зачиняється, ключі від замку знаходяться у двірника. Підтвердив, що відчинити двері підсобного приміщення можливо і без ключа за допомогою металевого предмета, наприклад, за допомогою леза ножа.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України підтверджується інформацією, яка міститься в досліджених судом письмових доказах, а саме:

-В протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.02.2020, відповідно до якого Коверзнєв М.О. просить вжити заходи до невстановленої особи, яка в період часу з 18.02.2020 з 16:30 год. до 20.02.2020, 07:30 год., перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 (другий під`їзд) шляхом проникнення до підсобного приміщення, викрала пандус відкидний розмірами 2200х700, сума матеріального збитку 6000 грн.

-В протоколі огляду місця події від 20.02.2020 та таблиці зображень до нього, відповідно до якого оглянуто приміщення біля під`їзду №2, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , вхід до якого здійснюється через дерев`яні двері зеленого кольору з врізаним замком, який відчиняється ключем, але при закритому стані двері, замок можливо відчинити будь-яким гострим предметом, шляхом продавлення замку ззовні через міждверний отвір розміром три сантиметри.

-В документах ОСББ «Озерна 39» (статут, протокол установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 від 26.05.2016, платіжне доручення №50 від 03.02.2020, рахунок фактура РФ-48 від 31.01.2020, договорі на постачання товару №Ж46 від 30.01.2020), якими підтверджується утворення ОСББ «Озерна 39», повноваження представника Коверзнєва М.О. , укладання договору між ОСББ «Озерна 39» та ФОП ОСОБА_3 на виготовлення двох пандусів відкидних 2200х700, вартістю по 6000 грн. на загальну суму 12000 грн. та оплату ОСББ вартості пандусів;

-В заяві ОСОБА_4 від 20.02.2020 про добровільну видачу слідчому металевої частини пандусу, деталі якого були ним викрадені за адресою АДРЕСА_2.

-В заяві ОСОБА_4 від 20.02.2020 про добровільну видачу слідчому пандусу сірого, який був при ньому 20.02.2020.

-В протоколі огляду місця події від 20.02.2020 з таблицею зображень до нього, в якому зафіксовано огляд двох частини пандусу інвалідного сірого кольору біля сміттєвих баків, розташований біля будинку АДРЕСА_3 , які були видані ОСОБА_1 (зображення №1 в таблиці зображень зафіксований загальний вигляд пандуса та особи, яка його видала)

-В протоколі огляду місця події від 20.02.2020 з таблицею зображень до нього, в якому зафіксовано огляд на четвертому поверсі біля приміщення тамбуру входу до квартир АДРЕСА_4 , де ОСОБА_1 добровільно видав предмет металевий розміром приблизно 70 мм та поліетиленовий пакет з гайками, болтами та гайковий ключ.

-В протоколі огляду предмету від 25.02.2020, в якому, в присутності понятих та свідка ОСОБА_3 , зафіксовано проведення огляду частин пандусу та деталей до нього;

-В протоколі пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 25.02.2020, відповідно до якого свідок ОСОБА_3 серед чотирьох фотознімків із зображенням пандусів, впізнав на фото №1 пандус, який був виготовлений ним 01.02.2020 на замовлення ОСББ, розташованого по АДРЕСА_2, в особі Коверзнєва М.О.

-В протоколі проведення слідчого експерименту від 03.03.2020 з відеозаписом його проведення, з якого вбачається, що під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2, показав на місці скоєння злочину та розповів про обставини скоєння крадіжки. Покази ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименти аналогічні показам, наданим в судовому засіданні.

Досліджені докази судом визнані належними, допустимими, достовірними, оскільки отримані у порядку встановленому КПК України, прямо підтверджують існування обставин, що мають значення для кримінального провадження, а їх сукупність є достатньою для прийняття судом рішення про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні даного кримінального правопорушення. Підстав для визнання доказів недопустимими судом не встановлено.

Суд критично оцінює доводи захисника та покази обвинуваченого ОСОБА_1 щодо не усвідомлення обвинуваченим цінності майна з посиланням на те, що обвинувачений сприймав це майно як металобрухт, оскільки зберігання майна в підсобному приміщенні, вхід до якого обмежений дверима із замком, свідчить про те, що це майно представляє певну матеріальну цінність для власника. Крім того, обвинувачений в судовому засіданні пояснював, що після того, як виніс металеві рейки з підсобного приміщення, побачив, що цей виріб є новим та сприймав його як запчастини до автомобілю, а тому таке майно не може вважатися безхазяйною річчю.

Також суд критично оцінює доводи сторони захисту щодо відсутності кваліфікуючої ознаки - проникнення до іншого приміщення з посиланням на покази обвинуваченого щодо вільного входу до підсобного приміщення через не зачинені двері, оскільки в судовому засіданні представник потерпілого Коверзнєв М.О. підтвердив, що двері в підсобне приміщення напередодні скоєння крадіжки були зачинені на замок, а можливість відчинення дверей без ключа, окрім пояснень представника потерпілого, також підтверджується інформацією яка міститься в протоколі огляду місця події від 20.02.2020. Крім того, ОСОБА_1 , як мешканець сусіднього багатоквартирного будинку, має бути обізнаним про те, що в переважній більшості багатоквартирних будинків міста Миколаєва, підсобні приміщення, розташовані біля входу до під`їзду, використовуються для зберігання робочого інвентарю двірників або мешканців будинку, а для зберігання сміття облаштовані окремі місця зі сміттєвими баками, поза межами будинків.

З урахуванням викладеного, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185КК України доведеною, а кваліфікацію його дій вірною.

Статтею 65 КК України визначені загальні засади призначення покарання, відповідно до яких суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Таким чином, призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченим, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого злочину.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1 офіційно не працює, не має законного джерела доходів, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, є раніше судимим за вчинення корисливих злочинів проти власності, скоїв злочин в період строку випробування, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на наркологічному обліку з 2016 року.

Також, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, віднесені до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставини, які пом`якшують покарання відсутні.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.. 67 КК України, судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 за вчинений злочин необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім того, оскільки злочин у скоєнні якого ОСОБА_1 визнається винним даним вироком був скоєний після постановлення вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.10.2019 року, яким ОСОБА_1 засуджений за ч.1 та ч.2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до двох років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік, тобто вчинив новий злочин під час іспитового строку, суд, відповідно до положень ст.. 71 КК України, вважає необхідним до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.10.2019 .

Цивільний позов у справі не заявлено, судові витрати відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до правил, встановлених ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 393, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.10.2019 та остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту його затримання.

Речові докази:

1. копії документів - статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Озерна 39»; - протокол №1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2; - платіжне доручення №50 від 03.02.2020; - рахунок фактура РФ-48 від 31.01.2020; - виписка з єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; - договір постачання товару №Ж46 від 30.01.2020; - витяг з реєстру платників єдиного податку - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

2. Металеві стійки у кількості двох штук, два прольоти ступенів, поліетиленовий пакет з наявним в ньому гайками у кількості семи штук, кріпленнями призначеними для гайок у кількості семи штук та болти у кількості чотирьох штук, передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСББ «Озерна 39» Коверзнєву М.О. - вважати повернутими власнику.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його оголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: З.М. Сухаревич