Ухвала суду № 91311856, 02.09.2020, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1003/20

Провадження № 1-кп/459/357/2020

УХВАЛА

судового засідання

02 вересня 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області

у складі: головуючого судді Новосада М.Д.

секретаря судового засідання Козак І.Я.

прокурора Ящуна А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Дубецької І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднанекримінальне провадження №12020140150000305, №12020140150000169 та №12020140150000140 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Червоноградського міського суду Львівської області перебуває дане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вказав, що обставини, які були підставою для обрання такого, на даний час не відпали.

Обвинувачений просив в клопотанні прокурора відмовити, та просив застосувати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників, суд приходить до наступного.

Судом установлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою ухвалою суду від 06.07.2020 року строком на 60 днів, до 03.09.2020 року включно.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Винятковими обставинами, щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є те, що він обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, не працює, перебуваючи на волі може ухилятися від суду, вчиняти нові правопорушення, перешкоджати встановленню істини у справі. Також суд враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, відсутність медичних документів, в підтвердження неможливості утримання останнього в слідчому ізоляторі, міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання; майновий стан; розмір шкоди, спричиненої потерпілим.

Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам та не можуть гарантувати належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

При цьому, наявні обставини, які перешкоджають завершенню розгляду даного провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання обвинуваченого під вартою, оскільки по справі не допитано потерпілих, свідків, не завершено судове слідство.

Прокурором доведено, що з часу обрання запобіжного заходу по даний час ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_1 під вартою, не змінились і застосування більш м`яких запобіжних заходів є не достатнім для запобігання наведеним у клопотанні ризикам.

Тому для гарантування належної поведінки та з метою уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України обвинуваченому слід продовжити строк тримання під вартою.

Отже клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України обвинуваченому слід призначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2102 грн.), що становить 20*2102=42040 грн.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 202, 331 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора - задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 31.10.2020 включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42040 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ГУДКСУ у Львівській області коштів, має бути наданий уповноваженій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово, прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави на обвинуваченого покласти наступні обов`язки: прибувати на виклики суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

У разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, заставу буде звернуто в дохід держави.

Ухвала суду підлягає до негайного виконання після її проголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 7-ти діб з часу її проголошення, а обвинуваченим – з часу отримання копії ухвали.

Суддя: М. Д. Новосад