Ухвала суду № 91310344, 27.08.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/13229/19

Провадження № 2/947/379/20

УХВАЛА

27.08.2020 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

при секретарі – Грабовій Т.П.

розглянувши у судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Компанієць М.М. про застосування заходів процесуального примусу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського райсуду м.Одеси знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Шоста Одеська державна нотаріальна контора про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, витребування нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Компанієць М.М. у судовому засіданні просив, суд застосувати до позивача заходи процесуального примусу за зловживання процесуальними правами, введення суд в оману щодо обставин справи та надання недостовірної інформації з метою перешкоджання судочинству.

Представник позивача – адвокат Попов Р.М. просив відмовити у застосуванні до позивача заходів процесуального примусу, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не вводила суд в оману щодо згоди на вчинення спірного правочину, оскільки ОСОБА_2 не пам`ятає чи дійсно надавала згоду, чи належить підпис в заяві на згоду позивачці.

ОСОБА_3 до судового засідання не з`явився, повідомлявся, про причини неявки суд не сповістив.

3-я особа: представник Шостої Одеської державної нотаріальної контори до суду не з`явився, про місце, час та дату судового засідань був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без присутності третьої особи.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Шоста Одеська державна нотаріальна контора про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, витребування нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно, і в обґрунтування позовних вимог посилалась на відсутність її нотаріальної згоди на укладання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори Петрушенко Т.А. та зареєстрованого в реєстрі за №2-4814.

Після отримання копії нотаріальної згоди ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на укладання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори Петрушенко Т.А. та зареєстрованого в реєстрі за №2-4814, представник позивачки – адвокат Попов Р.М. вже зазначив, що ОСОБА_2 не пам`ятає чи дійсно надавала згоду, чи належить підпис в заяві на згоду позивачці. При цьому клопотань щодо призначення відповідних експертизи представником позивача не заявлялось.

Згідно ч.3 ст.44 ЦПК України,у випадку невиконання учасником справи його обов`язків, суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відповідно п.1 ч.2 ст.43 ЦПК України,учасники справи мають право подавати заяви, клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно статті 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.144 ЦПК України,заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Частиною 2статті 144 ЦПК України передбачено, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі N 199/6713/14-ц (провадження N 14-92цс19) зазначено, що "учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (стаття 13 ЦК України).

Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами, часто зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту.

Обставини встановлені при розгляді справи, доводять факт зловживання стороною позивача своїми процесуальними правами, що є достатньою підставою для застосування до ОСОБА_2 заходів процесуального примусу - у вигляді штрафу у сумі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст..ст. 43, 44, 144, 148, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Компанієць М.М. про застосування заходів процесуального примусу – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у виді штрафу та стягнути з ОСОБА_2 в доход державного бюджету штраф у сумі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 659 (шістсот п`ятдесят дев`ять ) гривень 10 коп.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк, з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.09.2020 року.

Суддя Огренич І. В.