Ухвала суду № 91308291, 27.08.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/1701/18

4-с/310/51/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 рокум. Бердянськ

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Маринін О.В., за участі секретаря судового засідання Мазняк О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця Наконечного Ігоря Михайловича від 20.07.2020 року про арешт коштів боржника ОСОБА_1 за ВП № 57608446, стягувач ОСОБА_2 ,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову приватного виконавця Наконечного Ігоря Михайловича від 20.07.2020 року про арешт коштів боржника ОСОБА_1 за ВП № 57608446, стягувач ОСОБА_2 .

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що на виконанні у приватного виконавця Наконечного І.М. перебуває виконавче провадження № 57608446 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів. Постановою приватного виконавця Наконечного І.М. від 20.07.2020 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 197934,29 грн. 22.07.2020 року перерахована роботодавцем ТОВ «ККНК «Технобуд» на «ЗП START КАРТКОВИЙ» рахунок № НОМЕР_1 заробітна плата у розмірі 8000,00 грн. була заблокована банком в межах суми арешту коштів у розмірі 197 934,29 грн. Єдиним джерелом доходів ОСОБА_1 є заробітна плата, отримана за основним та єдиним місцем роботи в ТОВ «ККНК «Технобуд», тому винесення оскаржуваної Постанови про арешт коштів фактично позбавило його та членів сім`ї, які перебувають на його утриманні, а саме: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) коштів для існування. У зв`язку з викладеним, просить визнати дії приватного виконавця Наконечного І.М. неправомірними в частині винесення Постанови від 20.07.2020 р. про арешт коштів боржника за ВП № 57608446 в межах суми звернення стягнення з урахуванням основаної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 197 934,29 грн. та скасувати постанову від 20.07.2020 р.

В судове засідання скаржник ОСОБА_1 не прибув, у скарзі просив провести її розгляд без його участі.

Приватний виконавець Наконечний І.М. в судове засідання не з`явився, просив розглянути скаргу за його відсутності та відмовити у задоволенні скарги. Надіслав заперечення на скаргу, яке обґрунтував тим, що до компетенції виконавця не віднесено перевірку цільового призначення рахунків боржника, відкритих у банках. Повідомлення виконавця про рахунки, які не підлягають арешту є завданням самого банку та боржника, а тому виконавцем під час винесення постанови про накладення арешту на кошти боржника дотримано вимогу Закону України «Про виконавче провадження».

Стягувач в судове засідання не з`явився, надіслав заперечення на скаргу, яке обґрунтував тим, що до компетенції виконавця не віднесено перевірку цільового призначення рахунків боржника, відкритих у банках. Повідомлення виконавця про рахунки, які не підлягають арешту є завданням самого банку та боржника, а тому виконавцем під час винесення постанови про накладення арешту на кошти боржника дотримано вимогу Закону України «Про виконавче провадження».

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні матеріли дійшов до наступного висновку.

Згідно ст.12 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом встановлено, що 04.06.2018 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області було ухвалене рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики у розмірі 6000 доларів США, що становить 156563,72 грн., проценти за користування кредитом у сумі 21594,97 грн. та витрати зі сплати судового збору.

На підставі зазначеного рішення суду 02.08.2018 Бердянський міськрайонним судом Запорізької області було видано виконавчий лист, який було пред`явлено на примусове виконання приватному виконавцю ОСОБА_6 .

Постановою приватного виконавця Наконечного І.М. відкрито виконавче провадження № 57608446.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця від час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч.1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Частиною 1статті 18 Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

В силу положень ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» метою накладення арешту є забезпечення реального виконання рішення суду.

Постановою приватного виконавця Наконечного І.М. від 20.07.2020 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 197934,29 грн.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Пунктом 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Наказом від 01.07.2020 р. № 8/1-к ОСОБА_1 було прийнято на роботу в TOB «ККНК «Технобуд» з окладом 15200,00 грн. згідно з штатним розписом.

Для отримання заробітної плати 21 липня 2020 року відкрито зарплатний рахунок в AT «УкрСиббанк», що підтверджується копією Договору-Анкети про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківських рахунків фізичної особи (з правилами) № НОМЕР_2 .

Згідно з п.2.1 Договору ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно п. 2.3. Договору банк відкриває рахунок за тарифним планом «ЗП START». На сайті УкрСиббанку вказано : «Зарплатный проект All Inclusive — это получение зарплаты и других выплат от предприятия с помощью платежных карт MasterCard и Visa, а также сочетание банковских и страховых услуг, разнообразных дополнительных сервисов и привилегий в одном решении.». Зарплатний проект «All Inclusive» включає в себе такі види пакетів: «Start» , «All Inclusive», «All Inclusive Ultra», «All Inclusive De Luxe», «Black Addition».

Про те, що відкритий в AT «УкрСиббанк» за Договором рахунок є зарплатним, свідчить надпис у верхній частині Договору, а саме - «ЗП ТОВ ККНК Технобуд», що співпадає з найменуванням мого роботодавця.

Згідно довідки № 40 від 30 липня 2020 року, виданої ТОВ «ККНК «Технобуд» ОСОБА_1 є працівником компанії на його зарплатний рахунок № НОМЕР_1 в AT «УкрСиббанк» було перераховано заробітну плату за першу половину липня 2020 року в розмірі 8000 гривень.

Згідно виписки AT «УкрСиббанк» за зарплатним рахунком № НОМЕР_1 про рух коштів по рахунку 22.07.2020 року було здійснено операцію «зарахування заробітної плати та виплат прирівняних до неї» у сумі 8000,00 грн.

Зважаючи викладене, суд дійшов до висновку, що рахунок № НОМЕР_1 за тарифом «ЗП START», відкритий 21.07.2020 р. в AT «УкрСиббанк» є рахунком спеціального призначення - для зарахування заробітної плати.

Тобто, рахунок № НОМЕР_1 відкритий у AT «УкрСиббанк», є рахунком зі спеціальним режимом призначення, на який законом заборонено накладення арешту.

При цьому, банк, в якому арештовано кошти боржника, відповідно до ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» не повідомив державного виконавця про цільове призначення рахунку та не повернув постанову державного виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на такому рахунку.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Відповідно до ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

За змістом статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, суд дійшов до переконання, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині скасування арешту на рахунок спеціального призначення, оскільки накладення арешту в тому числі на рахунок для виплати заробітної плати унеможливлює своєчасне отримання заробітної плати, що обмежує права ОСОБА_1 та осіб, що перебувають на його утриманні.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 447-449 ЦПК України, суд,-

П О С ТА Н О В И В:

Скаргу - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Наконечного Ігоря Михайловича про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 57608446 в частині накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1 відкритий у AT «УкрСиббанк».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 03.09.2020 року.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду О.В. Маринін