Постанова № 9130805, 03.12.2008, Луганський окружний адміністративний суд

Справа №2а-27252/08

Категорія №24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2008 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

суддіКачуріної Л.С.

при секретаріЛемба А.В.

в присутності представників:

від позивача:Каргаєв Д.М. , довіреність від 11.11.08р.

від відповідача:Бачура О.В., довіреність №36200/10 від 03.10.08р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дербі-Луганськ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про визнання незаконною відмову у видачі патенту та зобов'язання видати патент, -

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Дербі-Луганськ» з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про визнання протиправним рішення про визнання незаконною відмову у видачі патенту та зобов'язання видати патент.

У позовній заяві позивач просив суд : 1) визнати незаконною відмову у видачі патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу; 2) зобов'язати Ленінську МДПІ у м. Луганську видати ТОВ «Дербі-Луганськ» патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу на ігорний заклад (казино), розташований за адресою м. Луганськ, вул. Оборонна, 6, на період з 11.11.2008 року по 11.11.2013 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що 10 листопада 2008 року позивач звернувся до Ленінської МДПІ в м. Луганську з заявкою на придбання патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу. Однак відповідач відмовив у видачі торгового патенту, мотивуючи це тим, що позивачем не надана копія ліцензії Міністерства фінансів України з організації діяльності з проведення азартних ігор.

Позивач вважає, що виконав всі необхідні заходи для отримання патенту, а саме: подав заявку, заповнену у відповідності з діючим законодавством, вніс одноразову плату у встановленому розмірі, а також подав документи, на підставі яких заповнювалася заявка.

У зв'язку з цим позивач вважає відмову Ленінської МДПІ в м. Луганську видати патент незаконною.

Відповідач у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, та просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи своє заперечення тим, що згідно ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 року №98/96-ВР торговий патент - це це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент придбавається субєктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є торговельна діяльності за грошові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території україни, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Відповідач вважає, що підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до вимог частини 4 ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 року №98/96-ВР. Порядок видачі торгових патентів суб'єктам підприємницької діяльності на підставі поданої заявки передбачає контрольну функцію, яку проводить посадова особа органу державної податкової служби.

Відповідач зазначає, що у пункті 4 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509 передбачено, що органі державної податкової служби, саме МДПІ, у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснюють контроль за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що піддягають ліцензуванню відповідно до закону.

Статтею 91 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Згідно п. 29 ст. 9 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведення лотерей, організація діяльності з проведення азартних ігор підлягають ліцензуванню. У зв'язку з цим відповідач вважає, що необхідною умовою для придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єктом господарювання є наявність у нього ліцензії як «на організацію діяльності з проведення азартних ігор» так і «на організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів», що також підтверджується листом Міністерства фінансів України від 17.07.2008 року №31-21020-02-18/27596. Тому, вважає відповідач, право на організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів не включає в себе права на проведення власне азартної гри, тому суб'єкту господарювання, який має намір проводити господарську діяльність з організації діяльності з проведення азартних ігор, необхідно отримати відповідну ліцензію, незважаючи на те, що він має ліцензію на здійснення господарської діяльності з організації та утримання гральних закладів.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

У судовому засіданні установлено, що позивач - суб'єкт господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Дербі-Лутанськ», зареєстровано 11.07.2008 року виконавчим комітетом Луганської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію серія А01 №227239, адреса місцезнаходження юридичної особи: 91031, м. Луганськ, вул. Оборонна, 6, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 36006688.

ТОВ «Дербі-Луганськ» знаходиться на обліку платників податків у Ленінській МДПІ в м. Луганську, одним з видів діяльності позивача за КВЕД є діяльність з організації азартних ігор (92.71.0).

Суд установив, що ТОВ «Дербі-Луганськ» має Дозвіл №7929, виданий Міською комісією з питань розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг стаціонарної мережі

Луганської міської ради на розміщення об'єкту сфери послуг стаціонарної мережі -казино, загальною площею 274, 0 м. кв., виданий на підставі рішення від 24 жовтня №167 термітом дії з 28 жовтня 2008 року по 31 березня 2011 року.

Згідно розпорядженню голови Луганської обласної державної адміністрації від 13 жовтня 2008 року №1374 про видачу ліцензії та її копії на організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів ТОВ «Дербі-Луганськ» відповідно до ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статей 4, 6, 14 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», п. 31 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 року №1698, Головним управлінням економіки облдержадміністрації видано ліцензію на організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів та її копію відокремленому структурному підрозділу зазначеного товариства за адресою: вул. Оборонна, буд. 6, м. Луганськ.

Начальник Головного управління економіки облдержадміністрації листом від 13.10.2008 року №22-3/2799 повідомив директора ТОВ «Дербі-Луганськ», що відповідно до ст. 11 Закону України від 01.06.2000 року №1775-111 «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» головою облдержадміністрації прийнято розпорядження від 13.10.2008 року №1374 «Про видачу ліцензії та її копії на організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів ТОВ «Дербі-Луганськ», а також, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2000 року №1755 «Про термін дії ліцензії на проведення певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу» плата за видачу ліцензії складає 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (255, 00 грн.), плата за видачу однієї копії ліцензії - один неоподатковуваний мінімум доходів громадян (17, 00 грн.).

Суд установив, що згідно заявки на придбання торгового патенту директор ТОВ «Дербі-Луганськ» Мороз С. А. звернувся до Ленінської МДПІ у м. Луганську про видачу ТОВ «Дербі-Луганськ» патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу на ігорний заклад (казино) згідно дозволу №7929 від 28.10.2008 року, розташованого за адресою м. Луганськ, вул. Оборонна, 6, на період з 11.11.2008 року по 11.11.2013 року.

Згідно платіжного доручення №1 від 10 листопада 2008 року позивач сплатив за торговий патент кошти у сумі 55956, 91 грн. на розрахунковий рахунок УДК у м. Луганську.

Податковим органом листом від 11.11.2008 року №41213/15 у видачі торгового патенту ТОВ «Дербі-Луганськ» на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу відмовлено у зв'язку з відсутністю ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор.

Позивач не згоден з прийнятим рішенням відповідача, вважає його необгрунтованим та таким, що підлягає визнанню незаконним.

Суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення з урахуванням норми матеріального права, яка піддягає застосуванню, кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відтак, відповідач не довів судовому засіданні обґрунтованість прийнятого рішення про відмову у видачі торгового патенту ТОВ «Дербі-Луганськ» на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.

При вирішенні даної справи суд виходить з того, що правові засади порядку патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності, визначені Законом України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Статтею 2 цього Закону передбачено, що:

торговий патент- це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність. Торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені в частині першій статті 1 цього Закону. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється. Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, за місцем реєстрації цих суб'єктів.

Суб'єкт підприємницької діяльності, який припинив діяльність, яка відповідно до цього Закону підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент підлягає поверненню до державного податкового органу, що видав його, а суб'єкту підприємницької діяльності повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.

Торговий патент містить такі реквізити:

номер торгового патенту; найменування володільця торгового патенту; вид підприємницької діяльності; назва виду побутових послуг чи послуг у сфері грального бізнесу; місце реєстрації громадянина як суб'єкта підприємницької діяльності чи місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи (місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу цього суб'єкта); для транспортних засобів зазначення "виїзна торгівля"; термін дії торгового патенту; місцезнаходження державного податкового органу, що видав торговий патент; відмітка державного податкового органу про надходження плати за виданий ним торговий патент.

Форма торгового патенту та порядок його заповнення встановлюються центральним податковим органом України.

Додаткові реквізити, які містить спеціальний торговий патент, встановлюються центральним податковим органом України.

4.Заявка на придбання торгового патенту повинна містити такі реквізити:

найменування суб'єкта підприємницької діяльності; витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, якщо патент придбавається для структурного (відокремленого)

підрозділу, довідка органу, який погодив місцезнаходженняструктурного

(відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця;

вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту; найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту.

Аналіз норми статті 2 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» дозволяє дійти висновку, що підставою для придбання патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті, а встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.

Згідно абзацу 2 частини 5 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці.

Згідно п. 11 «Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 року №1077 відомості, наведені в поданій суб'єктом підприємницької діяльності заявці, посадова особа органу державної податкової служби звіряє з оригіналами первинних документів, на підставі яких заповнюється ця заявка, реєструє її в журналі обліку заявок і заповнює бланк торгового патенту.

Таким чином, Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» передбачено, що підставою для видачі патенту є заявка, заповнена у відповідності з діючим законодавством, внесена одноразова плата у встановленому розмірі, а також надані документи, на підставі яких заповнюється заявка.

При цьому, надання органу ДПІ ліцензії міністерства фінансів України на організацію діяльності з проведення азартних ігор Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та Положенням про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, при подачі документі для отримання патенту або його отриманні, не передбачено.

Суд установив, що позивач звернувшись до відповідача виконав приписи норм чинного законодавства України та надав відповідну заявку на придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу на ігорний заклад (казино), розташоване за адресою м. Луганськ, вул. Оборонна, 6, на період з 11.11.2008 року по 11.11.2013 року, а також додав документи, передбачені ст. ст. 2, 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме: вніс одноразову плату у встановленому розмірі згідно платіжного доручення №1 від 10.11.2008 року, а також додав документи, на підставі яких заповнювалася заявка.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивачем на надано ліцензію Міністерства фінансів України на організацію діяльності з проведення азартних ігор та посилання в обгрунтування відмови у видачі патенту на листи Міністерства фінансів України від 17.07.2008 року №31-21020-02-18/27596 та ДПА України від 08.06.2007 року №11538/7/15-0417, згідно яких необхідною умовою для придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єктом господарювання є наявність у нього ліцензії як «на організацію діяльності з проведення азартних ігор» так і «на організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів», оскільки зазначені листи не є законодавчими чи нормативними актами, а окрім того висловлюють тільки думку цих органів.

Що стосується посилання відповідача на п. 4 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 91 Цивільного кодексу України. Ці норми дійсно стосуються саме здійсненню юридичною особою діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу. Але, як свідчить аналіз цих норм, контрольна функція органів державної податкової служби за наявністю ліцензій на провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, здійснюється лише під час провадження такої діяльності, а не до її початку.

Таким чином, позивач довів у судовому засіданні, що відмова відповідача видати патент є незаконною.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв'язку з цим суд, при вирішенні цієї справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Дербі-Луганськ» щодо визнання незаконною відмову Ленінської МДПІ у м. Луганську у видачі патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу та зобов'язання Ленінської МДПІ у м. Луганську видати патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу на ігорний заклад (казино), розташований за адресою м. Луганськ, вул. Оборонна, 6, на період з 11.11.2008 року по 11.11.2013 року, відповідають чинному законодавству, документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дербі-Луганськ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську задовольнити у повному обсязі. Визнати незаконною відмову посадовими особами Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську у видачі патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу на ігорний заклад (казино) Товариству з обмеженою відповідальністю «Дербі-Луганськ», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 36006688, адреса місцезнаходження юридичної особи: 91031, м. Луганськ, вул. Оборонна, 6, на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Зобов'язати посадових осіб Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську видати ТОВ «Дербі-Луганськ» патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу на ігорний заклад (казино), розташований за адресою м. Луганськ, вул. Оборонна, 6, на період з 11.11.2008 року по 11.11.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. . 160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 08 грудня 2008 року.