Рішення № 91307807, 03.09.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/5726/20

Провадження № 2/243/1966/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

03 вересня 2020 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мінаєва І.М.

за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи: не з?явилися,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача.

1. 24.06.2020 р. акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") звернулось до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтувавши свої вимоги порушенням відповідачем зобов?язань відповідно до умов договору. За змістом позовної заяви зазначено, що 21 квітня 2008 року між акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір б/н, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Договором передбачено, що Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Відповідач, підтвердив свою згоду на те, що підписана заява - анкета разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Окрім того, 21.04.2008 р. відповідачем також була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду". При укладанні договору сторони керувались частиною 1 статті 634 ЦК України. Згідно цієї норми статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк у повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Однак відповідач не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями у зв`язку з чим утворилася заборгованість у сумі 316247,75 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 3716,44 грн., заборгованості за відсотками у сумі 308814,18 грн. та пені у сумі 3717,13 грн.

Виходячи з наведеного, посилаючись на протиправність дій відповідача, якими суттєво порушуються законні права кредитора, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 133199,37 грн., що складається з заборгованості за кредитом у сумі 3716,44 грн. та заборгованості за відсотками у сумі 129482,93 грн. (станом на 31.01.2019 р.) та та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

2. 17.07.2020 р. представником відповідача адвокатом Лещенко С.В., який діє у справі на підставі ордеру б/н від 16.07.2020 р., надано відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги визнаються частково. Так, відповідачем на заперечується отримання кредитної картки та користування кредитними коштами, тому відповідач згоден з розміром заборгованості за тілом кредиту у сумі 3716,44 грн. Однак, на думку відповідача, позивачем пропущено трирічний строк позовної давності під час звернення до суду з вимогою про стягнення відсотків за користування кредитними коштами за період з 09.12.2000 р. по 31.01.2019 р., тому вважає, що позивач має право вимагати погашення заборгованості за період з 12.06.2017 р. по 12.06.2020 р. З урахуванням наведеного відповідач просить застосувати позовну давність до частини вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами, та вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 7730,14 грн., з яких тіло кредиту 3716,44 грн., відсотки за користування кредитом - 4013,70 грн. (3716,44 х 36 % х 3 роки).

3. 10.08.2020 р. позивачем надано відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається що обставини, на які посилається відповідач, не відповідають дійсності, оскільки позивач звернувся до суду з позовом 24.06.2020 р., до спливу строку позовної давності. Окрім того, згідно виписки по рахунку відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, отже був обізнаний про умови кредитування та визнавав свої зобов`язання за договором. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Представником позивача Гребенюк О.С. надано суду клопотання про розгляд справи у його відсутності у випадку неявки в судове засідання представника позивача, з врахуванням поданих сторонами доказів, зазначає, що не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

5. Представник відповідача адвокат Лещенко С.В. надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутністю та відсутністю відповідача, з урахуванням наданого відзиву на позов.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

6. Відповідно до ухвали суду від 06.07.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, та відкрито спрощене провадження у справі, запропоновано відповідачеві у п?ятнадцятиденний строк подати відзив на позов, позивачеві у п?ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, по справі призначено судове засідання (а.с.46).

7. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв?язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом.

8. 21 квітня 2008 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав кредитну картку "Універсальна" юридичної особи - публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", яке змінило найменування на акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (а.с.22). Окрім того відповідачем підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" № 0608030700051206355, зі змісту якої вбачається, що розмір щомісячного платежу становить 7 % від суми заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості, строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним, базова відсоткова ставка 3% на місяць (в гривні (а.с.23).

9. Розмір заборгованості згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, за станом на 31.03.2020 року за кредитом (тілом кредиту) складає 3716,44 грн., заборгованість за процентами становить 308814,18 грн. Крім того, банком нараховано пеню в сумі 3717,13 грн. (а.с.6-11). В межах заявлених позовних вимог позивач просить стягнути заборгованість за тілом кредиту 3716,44 грн. та заборгованість за відсотками станом на 31.01.2019 р. у сумі 129482,93 грн.

10. Оскільки розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитного договору, суду була надана банківська виписка, яка має статус первинного документу відповідно до Переліку типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. № 578/5.

Так, згідно наданої позивачем виписки з 21.04.2008 р. по 29.02.2020 р. ОСОБА_1 користувався кредитними коштами банку, а саме отримував гроші готівкою у банкоматах, поповнював картковий рахунок, розраховувався за товари та ін. Залишок після операцій за станом на 29.02.2020 р. становить -316247,75 грн. (наявна заборгованість (а.с.12-19).

11. Як вбачається з довідки АТ КБ "Приватбанк" старт карткового рахунку здійснено 21.04.2008 р., в цей же день збільшено кредитний ліміт до 800,00 грн., 08.05.2008 р. кредитний ліміт збільшено до 1800,00 грн., 15.09.2009 р. кредитний ліміт збільшено до 5000,00 грн., 19.11.2009 р. кредитний ліміт зменшено до 4440,00 грн., 22.12.2009 р. кредитний ліміт збільшено до 5000 грн., 02.04.2010 р. кредитний ліміт зменшено до 4200,00 грн., 27.05.2010 р. кредитний ліміт зменшено до 3860,00 грн., 29.06.2010 р. кредитний ліміт зменшено до 3530,00 грн., 21.08.2010 р. кредитний ліміт зменшено до 2940,00 грн., 15.11.2010 р. кредитний ліміт зменшено до 2700,00 грн., 22.12.2010 р. кредитний ліміт зменшено до 2370,00 грн., 25.01.2011 р. кредитний ліміт зменшено до 2070,00 грн., 22.04.2011 р. кредитний ліміт зменшено до 1190,00 грн., 04.07.2011 р. кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн., 27.07.2011 р. кредитний ліміт збільшено до 4000,00 грн., 16.12.2014 р. кредитний ліміт зменшено до 3720,00 грн., 17.01.2020 р. кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн. (а.с.20).

12. Відповідно до довідки АТ КБ "Приватбанк" ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н отримав кредитні картки: 1) 31.03.2008 р. № НОМЕР_1 (термін дії до 03/12); 2) 14.09.2010 р. № НОМЕР_2 (термін дії до 03/12); 3) 21.03.2012 р. № НОМЕР_3 (термін дії до 11/15); 4) 06.11.2012 р. № НОМЕР_4 (термін дії до 11/16); 5) 05.10.2016 р., а згодом 03.02.2017 р. № НОМЕР_5 (термін дії до 09/20), тобто строк дії картки встановлено до останнього дня вересня 2020 року (а.с.21).

V. Оцінка суду.

13. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

14. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

15. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

16. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

17. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).

18. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

19. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

20. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

21. Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором від 21.04.2008 року, наданого суду, заборгованість відповідача по процентам станом на 31.01.2019 року становила 129482,93 грн. При цьому, суд погоджується з доводами позивача про те, що умови кредитного договору є обов`язковими для учасників такого договору.

22. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

23. У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

24. У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів" (далі - Закон № 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

25. З урахуванням цих положень, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 повинен був діяти добросовісно у договірних відносинах і, користуючись кредитними коштами, повинен був оплачувати проценти, узгоджені з АТ КБ "Приватбанк", оскільки з матеріалів справи вбачається, що 21.04.2008 р. відповідач за його заявою отримав кредитну картку, яка в подальшому карта неодноразово перевипущена, строк дії якої визначено до 30.09.2020 р., регулярно користувався карткою, здійснював інші операції, у тому числі, погашав кредит.

26. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

27. У заяві позичальника від 21.04.2008 року процентна ставка зазначена на рівні 36 % річних, вона також зазначена у довідці про умови кредитування, яка підписана відповідачем, а саме базова процентна ставка в місяць становить 3 %, тобто 36,00% річних. Тому суд вважає, що позивачем не правомірно підвищено розмір процентної ставки до 43,20% річних, які банк обґрунтовує посиланням на Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на таке.

28. Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк", з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.

Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

29. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк", а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Тому відсутні підстави вважати що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ "Приватбанк" було дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. В той же час суд приймає до уваги умови кредитування, під якими відповідач поставив свій підпис (зокрема, щодо розміру відсотків).

30. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

31. З матеріалів справи вбачається що 21.04.2008 року ОСОБА_1 підписав заяву, зі змісту якої слідує, що ним отримано кредитну картку з кредитним лімітом 800,00 грн. з базовою процентною ставкою 36 % річних, тип кредитної карти НОМЕР_6 (а.с.22). Також відповідач підписав довідку про умови кредитування з використанням картки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", згідно якої базові відсоткова ставка в місяць становить 3%, розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості (а.с.23).

За таких обставин суд вважає, що позивачем надані підтвердження про конкретні запропоновані відповідачу умови оплати процентів за користування кредитними коштами, а тому, документи, які наявні в матеріалах даної справи та містять підпис відповідача, можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 21 квітня 2008 року шляхом підписання заяви-анкети.

32. Крім того відповідно до довідки АТ КБ "Приватбанк", яка є належним та допустимим доказом, в розумінні вимог ЦПК України, даних по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 , протягом дії договору останньому були надані кредитні картки, остання з яких зі строком дії до 09/20.

Обставини щодо укладення кредитного договору та отримання кредитної картки відповідачем не спростовуються, та підтверджуються паспортними даними, які ОСОБА_1 особисто засвідчував власним підписом, випискою по картковому рахунку.

33. Належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом користування кредитними коштами є виписка по рахунку, яка має статус первинного документу, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Мінюсту від 12 квітня 2012 року № 578/5.

Згідно з п.5.3 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим Постановою НБУ від 18 червня 2003 № 254, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2003 року за № 559/7880, особові рахунки та виписки з них є регістрами, які Банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (п.5.1. цього Положення).

Розмір заборгованості за тілом кредиту підтверджений випискою по особовому рахунку, в якій міститься повна інформація про рух коштів на рахунках, відображення всіх операцій за кредитними договорами за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей за договором. Таким чином заборгованість за тілом кредиту підлягає стягненню з відповідача.

34. При розрахунку заборгованості за кредитним договором слід використовувати первинно встановлену в договорі процентну ставку 36,00% річних.

Так, відповідно до наданого банком розрахунку кількість днів прострочення сплати заборгованості за кредитним договором за період з 01 квітня 2015 року року по 31 січня 2019 року становить 1356 днів.

За таких обставин суд вважає за необхідне визначити розмір заборгованості за процентами, виходячи із узгодженої сторонами базової процентної ставки 36 % річних з 01 квітня 2015 року року по 31 січня 2019 року.

Отже, розмір заборгованості за процентами за вказаний період становить 4852,50 грн. (3578,54 грн. х 36 %) : 360 днів) х 1356 днів.

Таким чином розмір заборгованості за відсотками за користування кредитом (в межах заявлених позовних вимог) складає 5984,37 грн. (1131,87 грн. (заборгованість згідно розрахунку за станом на 01.04.2015 р.) + 4852,50 грн.).

35. Однак, відповідачем через свого представника було зроблено заяву про застосування позовної давності в частині нарахованих відсотків. Розмірковуючи над доводами представника відповідача, суд зазначає наступне.

36. Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

37. Оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

38. У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх не внесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Не внесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

39. Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні правові підстави для застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності для захисту порушеного права, про застосування якого заявлено стороною до частини заявлених позовних вимог, що стосується стягнення заборгованості по відсоткам за період з 09 грудня 2009 року до 31 січня 2016 року. Тому заборгованість за відсотками за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за період з 24.06.2017 по 31.01.2019 р., яка становитиме 2132,36 грн. (3578,54 грн. (заборгованість за тілом кредиту за період з 24.06.2017 р. по 31.01.2018 р.) х 36 % : 360 днів х 222 дні) + 3716,44 грн. (заборгованість за тілом кредиту за період з 01.02.2018 р. по 31.01.2019 р.) х 36 % х 1 рік). Суд не приймає до уваги визнання відповідачем через свого представника заборгованості зі сплати відсотків за період до 12.06.2020 р., оскільки позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення відсотків за період до 31.01.2019 р. (згідно змісту позовної заяви та доданого розрахунку заборгованості).

40. Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов`язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку кредитним договором. Такі дії відповідача є неправомірними, тому позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

41. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

42. Позивачем документально підтверджено платіжним дорученням сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 2102,00 грн., тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 92,30 грн. (133199,37 грн. - заявлені позовні вимоги, 5848,80 грн. - задоволені позовні вимоги).

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 206, 259, 264-265, 267, 268 ЦПК України, 525-527, 554, 611, 629, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1 "Д") заборгованість за кредитним договором від 21 квітня 2008 року станом на 31 січня 2019 року на загальну суму 5848 (п`ять тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 80 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 3716,44 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 24.06.2017 р. по 31.01.2019 р. в сумі 2132,36 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1 "Д") судові витрати по сплаті судового збору в сумі 92 грн. 30 коп.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до /або через відповідні суди.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв