Рішення № 91304532, 12.08.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/737/19

Провадження № 2/643/482/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2020року Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді -Майстренка О.М., за участю секретаря - Постульга О.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про захист прав споживачів та стягнення матеріальної шкоди, спричиненої в результаті ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування у розмірі 387823,47 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування позову зазначив, що 19.01.2018 між ним та ПрАТ «СК «Провідна» був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №06/6760273/2102/18. Предметом вказаного Договору є страхування автомобіля VolkswagenJetta, 2015 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_2 , який належить на праві власності позивачу. 09.04.2018 на 502 км кільцевого шляху м. Харкова сталася ДТП за участю застрахованого автомобіля VolkswagenJetta, реєстраційний номер - НОМЕР_2 . Вказана ДТП була зумовлена наїздом ОСОБА_1 на бетонні камені та на вертикально розташований стовпчик під час переміщення застрахованого автомобіля по узбіччю дороги, що призвело до пошкодження транспортного засобу. 10.04.2018 позивач звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» з повідомленням про ДТП. Разом із заявою ОСОБА_1 надав відповідачу рахунок-фактуру, яким встановлено вартість відновлювального в результаті ДТП ремонту автомобіля VolkswagenJetta, реєстраційний номер - НОМЕР_2 , а саме 412422,70 грн. В липні 2018 року ОСОБА_1 отримав від відповідача лист, яким повідомлено про відсутність правових підстав для визнання випадку страховим та виплати страхового відшкодування, у зв`язку з тим, що ПРАТ «СК «Провідна» прийшла до висновку, що пошкодження автомобіля відбулося за інших обставин, ніж зазначені у заяві ОСОБА_1 07.11.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про зміну останніми свого рішення щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування та здійснення виплати згідно наданого їм раніше рахунку-фактури ФО-П ОСОБА_2 №СФ-28 від 25.04.2018, із врахуванням висновку експертного транспортно-трасологічного дослідження №21755 від 24.10.2018. У відповідь на заяву відповідач зазначив про необхідність безпосереднього звернення ОСОБА_1 із аналогічною заявою, надання повного висновку експерта та додаткових пояснень. 21.11.2018 позивач виконавши умови ПрАТ «СК «Провідна» надав усі необхідні документи. Проте, 17.12.2018 відповідач надав відповідь щодо відсутності підстав для перегляду прийнятого рішення про відмову у виплаті відшкодування. Отже, позивач намагався врегулювати спір самостійно, але відповідач відмовився виплатити визначену суму страхового відшкодування у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з: витрат, які пов`язані із оплатою вартості проведення експертного дослідження у розмірі 2 917,20 грн.; судових витрат за надану правову (правничу) допомогу у розмірі 6 498, 42 грн. з посиланням на очікування понесення додаткових судових витрат за правову (правничу) допомогу.

Представником ПрАТ «СК «Провідна» було подано відзив на зустрічну позовну заяву, яким останній повідомив суд, що заперечує проти позову та вважає вимоги Позивача незаконними та необґрунтованими. У відзиві зазначено, що 10.08.2018 ПРАТ «СК «Провідна» отримано Висновок №032-06(Д)/18 від 25.06.2017 з якого вбачається, що отримання всього комплексу пошкоджень передньої частини автомобіля VolkswagenJetta, реєстраційний номер - НОМЕР_2 , за вказаних водієм ОСОБА_1 обставин ДТП є технічно неспроможними. Таким чином, у зв`язку з тим, що наявні на застрахованому транспортному засобі пошкодження не відповідають причинам і обставинам події, про яку було заявлено Страхувальником, керуючись пунктами 9.3.1., 13.1.3., 9.3.3. Договору страхування, п. 3 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про страхування», ПрАТ «СК «Провідна» було прийняте рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

На відзив ПрАТ «СК «Провідна» від представника позивача надійшла відповідь. З відповіді на відзив вбачається, що не маючи спеціальних знань, надання відповідачем пріоритету висновку №032-06(Д)/18 від 25.06.2017 відносно висновку №21755 від 24.10.2018, надання їм оцінки та встановлення відповідності їх фактичним обставинам справи є формою втручання у дискреційні повноваження суду. Просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представником відповідача було надіслано заперечення на відповідь на відзив. З заперечень вбачається, що відсутні підстави для визнання висновку експерта №032-06(Д) неналежним доказом у справі. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

29.11.2019 представником позивача було подано клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу адвокатів у розмірі 11 041,75 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно із ч. 1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до вимог ст. 6 ЗУ «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

Виплата страхового відшкодування може бути лише у випадку передбаченому договором страхування, оскільки саме на такі умови погодились сторони договору страхування і саме виходячи з таких умов та переліку страхових випадків визначався розмір страхової премії, яку має сплатити страхувальник за цим договором.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 19.01.2018 ОСОБА_1 уклав з ПрАТ «СК «Провідна» Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №06/6760273/2102/18, яким застрахував автомобіль VolkswagenJetta, 2015 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_2 , строком на один рік.

Також Договором №06/6760273/2102/18 встановлено, що страхова сума складає 650 000,00 грн.

09.04.2018 ОСОБА_1 керуючи автомобілем VolkswagenJetta, реєстраційний номер - НОМЕР_2 рухався по узбіччю дороги та на 502 км кільцевого шляху м. Харкова здійснив наїзд на бетонні камені та на вертикально розташований стовпчик, що призвело до пошкодження транспортного засобу, тобто мала місце ДТП.

Страховим випадком відповідно до ст. 8 ЗУ «Про страхування» є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

Згідно п.п.1.1.25 п.1 Договору страхування, страховим випадком є подія, передбачена Договором, що виникла внаслідок настання зазначеної у Договорі події (страхового ризику), що фактично сталася в період дії Договору та не підпадає під виключення зі страхових випадків і обмеження страхування, передбачені Договором, внаслідок чого виникає зобов`язання Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальникові та (або) Вигодонабувачу.

Відповідно до пункту 7 частини 1 Договору страхування страховими ризиками є: «ДТП», «Стихійні лиха», «Пожежа, вибух, самозаймання ТЗ», «ПДТО протиправні дії третіх осіб», «Викрадення ТЗ».

Як на підставу виплати страхового відшкодування внаслідок страхового випадку позивач посилається на настання страхового ризику «ДТП».

Позивач 10.04.2018 повідомив відповідача про ДТП та виконав інші дії, які передбачені договором страхування. Також позивач надав до ПРАТ «СК «Провідна» рахунок-фактуру ФО-П ОСОБА_2 №СФ-28 від 25.04.2018, згідно якого вартість відновлювального в результаті ДТП ремонту автомобіля VolkswagenJetta, реєстраційний номер - НОМЕР_2 , 412 422,70 грн. Рахунок-фактура №СФ-28 від 25.04.2018 міститься в матеріалах справи.

Згідно п.п. 9.3.1. Договору страхування, страховик має право замовляти проведення експертного дослідження (висновку авто товарознавчого дослідження/звіту спеціаліста) підчас дії договору та після настання події, що має ознаки страхового випадку, перевіряти достовірність інформації, наданої Страхувальником..

Згідно листа ПрАТ «СК «Провідна» від 27.06.2018 ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку із наявністю висновку експерта в галузі автотехніки та транспортної трасології №032-06(Д)/18 від 25.06.2018, в якому зазначено, що пошкодження автомобіля VolkswagenJetta, реєстраційний номер - НОМЕР_2 , відбулося за інших обставин, ніж зазначені у заяві ОСОБА_1 від 10.04.2018, тобто, обставини настання страхового випадку є такими, що не відповідають обставинам події.

З метою встановлення фактичних обставин ДТП ОСОБА_1 звернувся до ХНДІСЕ ім. Засл. Професора М.С. Бокаріуса для проведення експертного дослідження.

Висновком експертного транспортно-трасологічного дослідження №21755 від 24.10.2018 ХНДІСЕ ім. Засл. Професора М.С. Бокаріуса, який міститься в матеріалах справи, встановлено, що пошкодження автомобіля VolkswagenJetta, реєстраційний номер - НОМЕР_2 могли утворитися під час його переміщення по узбіччю при наїзді на бетонні камені та на вертикально розташований стовпчик. Встановлений експертним шляхом механізм утворення пошкоджень автомобіля VolkswagenJetta, реєстраційний номер - НОМЕР_2 не суперечить поясненням водія ОСОБА_1 , які викладені у заяві, відносно виникнення даної ДТП.

Позивач 07.11.2018 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив змінити ПрАТ «СК «Провідна» своє рішення про здійснення виплати страхового відшкодування та здійснити виплату згідно наданого їм раніше рахунку-фактури ФО-П ОСОБА_2 №СФ-28 від 25.04.2018, із врахуванням висновку експертного транспортно-трасологічного дослідження №21755 від 24.10.2018.

ПрАТ «СК «Провідна» було надано відповідь позивачу та роз`яснено необхідність безпосереднього звернення ОСОБА_1 із аналогічною заявою, надання повторного висновку експерта та додаткових пояснень.

21.11.2018 на виконання вимог ПрАТ «СК «Провідна» ОСОБА_1 було надано відповідачу безпосередньо заяву про перегляд рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, додаткові пояснення і висновок експертного транспортно-трасологічного дослідження №21755 від 24.10.2018.

З відповіді ПрАТ «СК «Провідна», яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що у них відсутні підстави для перегляду прийнятого рішення про відмову у виплаті відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши надані суду докази в їх сукупності, зокрема висновок експертного транспортно-трасологічного дослідження №21755 від 24.10.2018 ХНДІСЕ ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса, яким встановлено, що пошкодження автомобіля VolkswagenJetta могли утворитися під час його переміщення по узбіччю при наїзді на бетонні камені та на вертикально розташований стовпчик. З висновку також вбачається, що встановлений експертним шляхом механізм утворення пошкоджень автомобіля VolkswagenJetta не суперечить поясненням водія ОСОБА_1 , які викладені у заяві відносно виникнення ДТП, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що пошкодження автомобілю позивача є страховим випадком і відповідно дії відповідача щодо відмови відповідача у відшкодування страхової суми є неправомірними.

Висновок №032-06(Д)/18 від 25.06.2017, який був складений судовим експертом Півнем В.В., суд до уваги не приймає, так як дослідження проводилось виключно на підставі наданих ПрАТ «СК «Провідна» фотографій з місця події, що унеможливлює проведення повної та всебічної експертизи.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ст. 20 ЗУ «Про страхування» при настанні страхового випадку Страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про страхування», страхове відшкодування це страхова виплата. Яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування при настанні страхового випадку.

Також у вище вказаній статті зазначено, що франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно договором страхування.

Отже страхове відшкодування становить собою суму завданих Страхувальнику збитків за мінусом франшизи, розмір якої встановлюється в Договорі страхування.

Частиною 1 Договору страхування передбачено франшизу по пошкодженням за ризиками у розмірі 0,5 від розміру збитку.

Фактично за Договором позивач сплатив на користь ПрАТ «СК «Провідна» суму в розмірі 7 512,38 грн.

За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає страхове відшкодування у розмірі 387 823,47 грн. (412 422,70 грн. - (412 422,70 грн. * 0,005) - (30 049,50 грн. - 7 512,38 грн.)).

Питання судових витрат суд вирішує в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст.59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000 та від 30.09.2009 №23-рп/2009.

Зі змісту ст. 58 ЦПК України слідує, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Вирішуючи питання про стягнення з позивача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п. 1-2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону № 5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

При цьому, за визначенням п. 6 ст. 1 Закону № 5076 інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ст. 1 Закону № 5076).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 041,75 грн. представником позивача адвокатом Ципліцьким Д.О. надано до суду: копію Договору про надання правової (правничої) допомоги; рахунок №490 від 15.01.2019 на загальну суму 6 498,42 грн.; виписку з банківського рахунку АБ «Дмитра Ципліцького» від 16.01.2019; акт прийому-передачі №490 від 16.01.2019; рахунок №918 від 22.11.2019 на загальну 4 543,33 грн.; виписка з банківського рахунку АБ «Дмитра Ципліцького» від 26.11.2019; акт прийому-передачі №918 від 26.11.2019.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи ступінь складності справи та обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що в матеріалах справи наявні докази в обґрунтування понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, суд вважає доведеними та обґрунтованими понесені позивачем витрати пов`язані із оплатою вартості проведення експертного дослідження у розмірі 2 917,20 грн., які підтверджуються квитанцією №24 від 25.09.2018, яка міститься в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 526, 979, 990 ЦК України, Закон України «Про страхування», ст. ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 264, 265, 268, 352-353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» про захист прав споживачів та стягнення матеріальної шкоди, спричиненої в результаті ДТП - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137, 03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 25) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий 29.07.2014 Генічеським РС УДМС України в Херсонській області, АДРЕСА_1 ) суму страхового відшкодування у розмірі 387 823 (триста вісімдесят сім тисяч вісімсот двадцять три) грн. 47 коп.;

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137, 03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 25) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий 29.07.2014 Генічеським РС УДМС України в Херсонській області, АДРЕСА_1 ) понесені ним та документально підтверджені судові витрати на загальну суму 13 985 (тринадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 95 коп., які складаються з витрат на правничу допомогу у розмірі 11041 (одинадцять тисяч сорок одна) грн. 75 коп. та витрат з оплати проведення експертного дослідження у розмірі 2 917 (дві тисячі дев`ятсот сімнадцять) грн. 20 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України (в ред.з 15.12.2017року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Московський районний суд м. Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються судом:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137, 03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 25).

Суддя Майстренко О.М.