Рішення № 91304284, 27.08.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1140/2020 Справа № 641/1963/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Музиченко В.О.

при секретарі - Леонідовій Т. А.

за участю - позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Мартинова О.М.

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - адвоката Білик В.В.

представника третьої особи - Хлистун О.В.

справа №641/1963/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,3-я особа: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , 3-я особа: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.02.2020 року в поштовому відділенні № 61121 Укрпошти м. Харкова він отримав листа від Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори від 10.02.2020 року, з якого дізнався про смерть його батька ОСОБА_3 , 1958 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та який відповідно до листа постійно проживав на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 . 06.03.2020 року він, на виконання вищевказаної вимоги, що міститься в вищевказаному листі з`явився до нотаріальної контори, залишив заяву, якою підтвердив свою явку до вищевказаної нотаріальної контори та бажання прийняти належну йому спадщину, до заяви долучив копії документів, які підтверджують той факт, що він є його сином. Таким чином, після смерті батька він є спадкоємцем першої черги. Крім того, його батько ОСОБА_3 не залишив після себе заповіту, що однозначно вказує на той факт, що під час свого життя він не мав наміру позбавити його права на спадщину шляхом складання заповіту на користь іншої особи. Після його звернення до нотаріуса, йому було повідомлено, що він пропустив термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку, у зв`язку з чим він звернувся до суду.

Ухвалою суду від 17.03.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

09.04.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заначено, що нотаріусом позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що ним був пропущений строк для прийняття спадщини. Позивач зазначив, що про смерть батька йому ніхто не повідомив і таким чином він не був обізнаний про його смерть, однак ці причини не є об`єктивними та непереборними істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо отримання спадщини. Просила у задоволені позову відмовити.

14.05.2020 року позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву в якій він зазначив, що він повністю не погоджується з аргументами відповідача. Вважає причини пропуску строку для подання заяву про прийняття спадщини поважною, правові позиції, які викладені у постановах Верховного Суду України на які посилається відповідач мають інші обставини, не схожі на їх ситуацію. Після отримання повідомлення від нотаріуса він одразу звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Таким чином, між закінченням 6 місячного строк на прийняття спадщини та його зверненням до суду із позовною заявою пройшов незначний проміжок часу, що згідно практики Верховного суду є підставою для задоволення позовних вимог.

22.05.2020 року відповідачем подані заперечення на відзив, де зазначено, що померлий ОСОБА_3 був ліквідатором аварії на ЧАЕС, у звязку з чим з 21.06.2004 року він був інвалідом першої групи та потребував постійного догляду. Позивач перестав спілкуватись з батьком з 2006 року, не брав участі у догляді та витратах на батька. Позивач не виконував належним чином свої обов`язки як син померлого, що в свою чергу привело до необхідності в його розшуку для повідомлення про смерть батька.

Ухвалою суду від 01.06.2020 року за клопотанням позивача витребувані докази.

Ухвалою суду від 25.06.2020 року закрито підготовче судове засідання, задоволено клопотання про виклик свідків.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

Відповідач та її представник в судовому засіданні проти позову заперечувати, просили у задоволені позову відмовити.

Третя особа в судовому засіданні надала пояснення, що 15.10.2019 року до нотаріальної контори звернулась ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини після смерті її сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі цієї заяви було відкрито спадкову справу № 424П/2019. При відкритті спадкової справи нотаріусу не було відомо про наявність інших спадкоємців. Будь-які інші заяви не надходили. 10.02.2020 року мати спадкодавця ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори з метою оформлення спадщини, що залишилася після смерті її сина. Нею у відповідності до ЗУ «Про нотаріат» 10.02.2020 року були використані відомості державних реєстрів, зокрема реєстру цивільного стану, відповідно до якого було з`ясовано наявність у спадкодавця сина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та реєстру територіальної громади м. Харкова відповідно до якого було встановлено місце його проживання: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою 10.02.2020 року нотаріальною конторою було направлено лист ОСОБА_1 для з`ясування безперечності оформлення спадщини після його батька, враховуючи той факт, що він не прийняв спадщину на протязі шести місяців з дня смерті спадкодавця. У звязку з тим, що видача свідоцтва про право на спадщину є нотаріальною дією, яка вчиняється після шести місяців з часу відкриття спадщини, у нотаріуса до цього часу не було правових підстав для розшуку спадкоємців шляхом використання відомостей єдиних та державних реєстрів, до яких він має доступ.

Суд вислухавши пояснення сторін у справі, свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, прийшов до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Харкові батьками зазначені: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

Листом заступника завідувача Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Хлистун О.В. № 314/02-14/П від 10.02.2020 року ОСОБА_1 повідомлений про смерть батька ОСОБА_3 та роз`яснено, що якщо він бажає оформити своє право, йому необхідно звернутись до нотаріальної контори з документами, що підтверджують право на спадщину, або повідомити про намір щодо оформлення спадщини. Строк, на який відкладається видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцю, згідно ст. 42 ЗУ «Про нотаріат» складає один місяць з часу отримання повідомлення про вручення цього листа.

06.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявою про бажання оформити своє право на спадщину, яка залишилась після смерті його батька ОСОБА_3 . Вказана заява прийнята уповноваженою особою Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори та зареєстрована про що свідчить штамп на заяві позивача.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстру № 59731695 від 06.03.2020 року зазначено, що 15.10.2019 року після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа № 424П/2019.

Постановою державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Черняк Н.В. № 583/0231/п від 11.03.2020 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, причиною відмови у вчиненні нотаріальної дії стало те, що на момент подачі заяви про прийняття спадщини сплив шестимісячний термін для подання такої заяви.

Згідно довідки МСЕК № 003956 вбачається, що померлий ОСОБА_3 1958 року народження був інвалідом першої групи, непрацездатним та таким, що потребував постійного стороннього догляду.

Відповідно до ч.1 ст. 1221 ЦК України зазначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно до ст. 1261 ЦК України встановлено перелік осіб, які відносяться до першої черги спадкоємців за законом.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановлено ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається особисто.

Ст. 1270 ЦК України встановлені строки для прийняття спадщини, а саме для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Так часом відкриття спадщини згідно вимог ч.2 ст. 1220 ЦК України є день смерті особи або день з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», зазначено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку, для прийняття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 р у справі № 565/1145/17, яка в силу ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Крім того зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Отже, поважними причинами пропуску строку можна вважати, зокрема: тривалу хворобу спадкоємців; велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 , пояснила, що вона є матір`ю позивача. Кілька років тому відповідач ОСОБА_2 сказала, що вона не бажає, щоб позивач спілкувався зі своїм батьком та просила це йому передати. Про смерть батька позивач не був обізнаний до отримання листа державного нотаріуса.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що позивач не спілкувався зі своїм батьком, про його смерть він дізнався з листа нотаріуса.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 також підтвердив факт, що позивач дізнався про смерть батька з листа нотаріуса.

Допитані в судовому засіданні були попереджені про кримінальну відповідальність та приведені судом до присяги. Не довіряти показанням свідків у суду підстав немає. Свідки підтвердили факт, що позивач не спілкувався з померлим батьком та не знав про його смерть до моменту отримання листа від державного нотаріуса. Даний факт також підтверджується письмовими доказами, які наявні в матеріалах справи.

За приписами ст. ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 не спілкувався зі своїм померлим батьком та дізнався про його смерть з листа нотаріуса. Даний факт підтвердили і допитані в судовому засіданні свідки, однак це не є поважною причиною для підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Стаття 46-1 Закону України "Про нотаріат" зобов*язує нотаріуса використосувати відомості державних реєстрів лише під час вчинення нотаріальних дій. У зв*язку з тим, що видача свідоцтва про право на спадщину є нотаріальною дією, яка вчиняється після шести місяців з часу відкриття спадщини, у нотаріуса до цього часу не було правових підстав для розшуку спадкоємців, шляхом використання відомостей єдиних та державним реєстрів, до яких він має доступ. Тому твердження позивача, що він не був повідомлений про відкриття спадщини не грунтуються на вимогах закону.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, врахувавши пояснення сторін у справі та свідків суд прийшов до висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Достатніх та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивач не надав та не довів наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а посилання позивача на те, що він не реалізував своє право на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, не дає правових підстав для визначення додаткового строку для вчинення вказаних дій, тому в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст. 4, 76-78, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1221, 1268,1269, 1270, 1272 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,3-я особа: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1

3-я особа: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора код ЄДРПОУ - 02900653, м. Харків, вул. Біблика буд 57

Повний текст рішення суду виготовлений 03.09.2020 року.

Суддя: В. О. Музиченко