Постанова № 9130296, 02.12.2008, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-7363/08

Категорія 47

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2008 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Качуриної Л.С.

при секретарі: Смішливій І.М.

в присутності сторін:

представник позивача: Меженська О.О. представник відповідача: Фомін А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Державної екологічної інспекції в Луганській області до Закритого акціонерного товариства «Янівське» про стягнення збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної екологічної інспекції в Луганській області до Закритого акціонерного товариства «Янівське» про стягнення збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач Закрите акціонерне товариство «Янівське» є платником податків на додану вартість

31 жовтня 2007 року працівниками відділу екологічного контролю по Свердловському регіону було проведено перевірку з дотримання вимог природоохоронного законодавства. На момент перевірки були встановлені порушення, а саме був виявлений факт засмічення земельної ділянки площею 74 квадратних метрів побутовими відходами, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи», ст. ст. 35, 46 Закону України «Про охорону земель», про що складений акт від 31 жовтня 2007 року.

На підставі акту перевірки від 31 жовтня 2007 року за порушення ст. 17 Закону України «Про відходи», ст. ст. 35, 46 Закону України «Про охорону земель» Державною екологічною інспекцією в Луганській області було винесено претензію № 146 від 29.11.2007 року про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в розмірі 9908грн. 60коп.

До теперішнього часу відповідач претензію в адміністративному та судовому порядку не оскаржував і збитки не сплатив в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що відповідач виконав вимогу відділу екологічного контролю по Свердловському регіону та про хід її виконання повідомив відділ екологічного контролю по Свердловському регіону. Також представник відповідача пояснив, що площа земельної ділянки, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення №004722 від 31.10.2007 року (65 квадратних метрів) відрізняється від площі земельної ділянки, яка вказана в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 31.10.2007 року (74 квадратних метрів). Тому представник відповідача вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач Закрите акціонерне товариство «Янівське» є платником податків на додану вартість

31 жовтня 2007 року працівниками відділу екологічного контролю по Свердловському регіону було проведено перевірку з дотримання вимог природоохоронного законодавства. На момент перевірки були встановлені порушення, а саме був виявлений факт засмічення земельної ділянки площею 74 квадратних метрів побутовими відходами, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи», ст. ст. 35, 46 Закону України «Про охорону земель», про що складений акт від. 31 жовтня 2007 року.

На підставі акту перевірки від 31 жовтня 2007 року за порушення ст. 17 Закону України «Про відходи», ст. ст. 35, 46 Закону України «Про охорону земель» Державною екологічною інспекцією в Луганській області було винесено претензію № 146 від 29.11.2007 року про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в розмірі 9908грн. 60коп.

До теперішнього часу відповідач претензію в адміністративному та судовому порядку не оскаржував і збитки не сплатив в повному обсязі.

Судом також встановлено, що розбіжність у метрах площі земельної ділянки виникла через те, що інспектор з охорони навколишнього природного середовища Луганської області при складанні протоколу про адміністративне правопорушення припустився помилки, вказавши помилково розмір площі земельної ділянки 65 квадратних метрів. Але при складанні акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства інспектором було правильно вказано розмір площі земельної ділянки - 74 квадратних метрів. Вказаний акт був підписаний представником відповідача та не оскаржувався.

Тому посилання представника відповідача на те, що площа земельної ділянки, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення №004722 від 31.10.2007 року відрізняється від площі земельної ділянки, яка вказана в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 31.10.2007 року, не заслуговують на увагу суду.

Відповідно до пункту „з" ч.1 ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього середовища", до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з п. 1 „Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 року № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за № 119/13386, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі (далі Управління) є територіальним органом Міністерства ' охорони навколишнього природного середовища України і входить до сфери його управління. Тобто, Державна екологічна інспекція в Луганській області є належним позивачем у справі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи» відходи будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Пунктами «з», «и», «і», «ї» статті 17 Закону України «Про відходи» зазначено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані:

- не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах;

- здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів;

- своєчасно в установленому порядку вносити плату за розміщення відходів;

- надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, спеціально уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи; Відповідно до ст. 42 Закону України «Про відходи» особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за: а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; б) самовільне розміщення чи видалення відходів. Згідно із ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Частиною 10 ст. 20 України „Про охорону навколишнього середовища" встановлено, що рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів з питань, що віднесені до йоґо компетенції, є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій і можуть бути оскаржені у судовому порядку. У зв'язку з тим, що відповідач не оскаржував в судовому порядку рішення Державної екологічної інспекції в Луганській області про стягнення завданої шкоди, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач Державна екологічна інспекція в Луганській області звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про охорону навколишнього середовища", ст. ст. 1, 17, 42 Закону України «Про відходи», ст. ст. 2, 17, 87, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної екологічної інспекції в Луганській області до Закритого акціонерного товариства «Янівське» про стягнення збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Янівське» (Луганська область, м. Красний Луч, смт. Княгинівка, р/р 2600930120696 у філії відділення Промінвестбанку в м. Красний Луч, код 32895302, МФО 304375) на балансовий рахунок №33115331700039 спеціального фонду місцевого бюджету м. Красний Луч Луганської області (код ЄДРПОУ 24046797, ВДК'м. Красний Луч Луганської області, код платежу за бюджетною класифікацією 24062100, ' банк - одержувач УДК в Луганській області, МФО 804013 ) збитки, заподіяні порушенням природоохоронного законодавства, в розмірі 9908грн. 60коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом,

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 07 грудня 2008 року.