Ухвала суду № 91301042, 03.09.2020, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1565/20

Провадження №: 2/0343/615/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 вересня 2020 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич С.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И Л А:

2 вересня 2020 року в Долинський районний суд Івано-Франківської області поступила позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій позивачка просить визначити для неї додатковий строк тривалістю три місяцІ для подання до Долинської районної державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її баби ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новоселиця Долинського району Івано-Франківської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вивчивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху з таких підстав.

Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України).

Така ж позиція зазначена в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» , згідно з яким у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

В першу чергу, слід звернути увагу, що при вивчені змісту позовної заяви та долучених до неї документів суд встановив, що по тексту позову, в тому числі і в його прохальній частині позивачка не вірно вказує прізвище померлої ОСОБА_4 , замість правильно " ОСОБА_5 " неправильне " ОСОБА_6 ".

Також позивачка зазначає, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_7 спадщину після смерті ОСОБА_4 не прийняла, проте в додатках до позовної заяви докази про це відсутні, натомість, у долученій довідці Новоселицької сільської ради №725 від 26.10.2004 вказано, що з дня смерті спадкодавця ОСОБА_4 у володіння спадковим майном вступила ОСОБА_7 . При цьому, матеріали справи, як і зміст позовної заяви, не містять інформацію про те, чи відкривалася спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , чи зверталися спадкоємці до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини чи відмову від неї.

Тобто, в позовній заяві та долучених документах містяться суперечливі дані про те, чи прийняла ОСОБА_7 спадщину за заповітом та за ким рахується спадкове майно, яке бажає успадкувати позивач.

Крім того, позивачка не наводить, які саме поважні причини пропуску нею строку для прийняття спадщини та відповідно встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Зокрема, поважними причинами пропуску строку визнаються: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

В позові ОСОБА_1 як причину вказує те, що вона не знала, що ОСОБА_7 не прийняла спадщину після смерті баби та про її смерть, однак спадкове майно знаходиться в районі проживання саме позивачки, що не позбавляло її можливості дізнатися про його долю. Більше того, ОСОБА_4 померла ще у 2004 році, а її спадкоємиця за заповітом ОСОБА_7 у 2015 році, при цьому ОСОБА_1 не наводить причини та не зазначає докази, які підтверджують їх існування, про те, що за такий великий проміжок часу і незначну відстань між її місцем проживання та спадковим майном, існували об`єктивні, непереборні труднощі у неї для вчинення дій для прийняття спадщини.

Стверджуючи у позові про те, що позивачка часто виїжджала за межі України, вона не надає жодного документу, який би свідчив про це.

Крім цього, відповідно до п. 24 Постанови Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", суди відкривають провадження в такій праві у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Однак, позивачка, зазначаючи, що відповідачі відмовилися від прийняття спадщини, не залучає орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини як співвідповідача.

Також відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Однак в переліку додатків до позовної заяви позивака не зазначає скільки саме екземплярів вона надає, і хоча перелік у позовних заявах для відповідачів той самий, що і для суду, проте, судом встановлено, що не всі документи, які долучені суду, вона надає для відправки відповідачам.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що позивачці слід надати термін для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подачі позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ЦПК України, а саме: вірно вказати прізвище померлого спадкодавця, надати підтверджуючі документи, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_7 спадщину не прийняла, вказати чи відкривалася спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , чи хтось із спадкоємців звертався до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини чи відмову від неї після смерті ОСОБА_4 , та надати документи, які б підтверджували це, вказати в чому полягає поважність причин пропуску нею строку на прийняття спадщин, зокрема з якими саме об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій ці причини пов`язані, надати документи, які б підтверджували її знаходження за кордоном, залучити всіх належних відповідачів та долучити їм позовні заяви з копіями всіх документів, що додаються до неї.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

На підставі викладеного, статей 175, 176, 177 ЦПК України та керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич