Вирок № 91300761, 03.09.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1598/20

Провадження № 1-кп/191/168/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого- судді Бондаренко Г.В.,

За участі секретаря- Лободи Т.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020040390000671 від 15.05.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Орловщина Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта повна середня, розлучений, офіційно не працює, не зареєстрований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України

За участі в судовому розгляді : прокурора- Панкеєва А.Ю., обвинуваченого- ОСОБА_1 , потерпілого - ОСОБА_2 .

Встановив:

09.05.2020 р. приблизно о 22 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходився за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього раптово виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням у інше приміщення. ОСОБА_1 достовірно знав, що на території ферми № 1 , яка розташована в с. Вільне, Синельниківського р-ну, Дніпропетровської обл. знаходиться велика рогата худоба, яка належить ОСОБА_2 , котру він визначив об`єктом свого злочинного посягання.

Після чого, ОСОБА_1 , з метою реалізації свого раптово виниклого злочинного наміру, направленого на таємне викрадення чужого майна поєднаного з проникненням у інше приміщення та звернення його на свою користь, 09.05.2020 р. приблизно о 23 годині 00 хвилин прийшов до неогородженої території ферми № 1 , яка розташована в с. Вільне, Синельниківського р-ну, Дніпропетровської обл., де впевнившись у відсутності свідків-очевидців та в тому, що його дії носять таємний характер та за ними ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, шляхом відсунення цеглини, якою були підперті металеві вхідні двері, проник до приміщення ферми № 1 за вказаною адресою. Перебуваючи у приміщенні ферми №1, ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, з метою незаконного збагачення викрав двох телят червоного окрасу, породи «Українська Степова».

Після чого, доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_1 , діючи умисно, з викраденим майном залишив територію ферми № 1 , викраденими телятами розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальних збитків, згідно висновку експерта за результатами проведення судово- товарознавчої експертизи № 2193/20 від 22.05.2020, на загальну суму 8000 гривень 00 копійок. -

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку. Обвинувачений та потерпілий не заперечували проти розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку.

Обвинувачений визнав себе винуватим в повному обсязі та надав суду пояснення, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Пояснив, що він працював у фермера ОСОБА_2 , знав про те, що на фермі є маленькі телята і знав, як проникнути на ферму. Ввечері 09 травня 2020 року він прийшов до будівлі ферми, відсунув цеглину, яка тримала вхідні двері на ферму і в такий спосіб проник в приміщення ферми. Там він забрав двох маленьких телят. Потім зателефонував своєму знайомому і запропонував купити цих телят. Його знайомий не знав про те, що телята викрадені з ферми. Отримані гроші витратив на власні нужди. Викрадені телята були повернуті власнику- ОСОБА_2 .. Просив суд строго не карати і призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Потерпілий ОСОБА_2 надав суду пояснення про те, що був раніше знайомий з обвинуваченим, оскільки той працював у нього на фермі. 09 травня 2020 року він знаходився у лікарні і його співмешканка ОСОБА_3 повідомила про те, що на фермі сталася крадіжка і викрали двох молочних теляток. В наступному теляти були йому повернуті, але вони померли. Вважає, що обвинувачений скористався ключем, який він заздалегідь викрав для того, щоб проникнути на ферму. До початку судового розгляду цивільний позов потерпілим не був заявлений, хоча суд оголошував перерву у справі і надавав час для підготовки та подачі цивільного позову. Просив суд змінити обвинуваченому запобіжний захід на тримання під вартою і призначити покарання з реальним його відбуванням в місцях позбавлення волі.

Оскільки обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи, судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, при цьому у суду відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, тому вислухавши думку сторін кримінального провадження, та роз`яснивши обвинуваченому положення ст.349 КПК України, в порядку частини 3 статті 349 КПК України, дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються - визнано судом недоцільним.

Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Суд дійшов до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст.66 КК України - є визнання винуватості, щире каяття.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 - судом не встановлені.

Суд враховує ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, яке є тяжким кримінальним правопорушенням, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, раніше не судимий, визнав свою провину, розкаявся .

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує положення ст.ст. 50, 65 КК України, нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З врахуванням принципів індивідуалізації та гуманізації покарання, те , що обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, розкаявся, шкода відшкодована шляхом повернення майна, суд вважає можливим призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 с застосуванням ст.ст.75,76 КК України, звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком.

Призначення покарання із застосуванням ст.ст.75,76 КК України відповідає принципу гуманізму, який закріплений Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і його застосування є співмірним вчиненому кримінальному правопорушенню та його суспільно-небезпечним наслідкам.

Цивільний позов потерпілим до початку судового розгляду - не заявлявся.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України - у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого документально підтверджені витрати на залучення експерта. Процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №2193/20 від 22.05.2020 року підлягають стягненню з обвинуваченого на користь судового експерта Зєлєніної Є.В.

Судом вирішено питання про долю речових доказів, відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до положень ч.3,ч.5, п.7, ч.9 ст.100 КПК України - документи, які надані суду з матеріалами кримінального провадження зберігаються в суді.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,

Ухвалив:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 ( трьох ) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 ( один ) рік.

На підставі п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Орловщина Новомосковського району Дніпропетровської області на користь судового експерта Зєлєніної Євгенії Володимирівни ( номер ОКПП НОМЕР_2 , розрахунковий рахунок ( номер картки НОМЕР_3 ) витрати пов`язані з проведенням судово товарознавчої експертизи №2193/20 від 22.05.2020 року в сумі 300 ( триста) грн.

Речові докази: вилучені в ході огляду місця події двоє телят червоного окрасу, породи « Українська степова» , які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 ( а.с. 26 т.2)- після набрання вироком законної залишити потерпілому ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілому.

Суддя: Г. В. Бондаренко