Ухвала суду № 91297873, 03.09.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

03 вересня 2020 року Справа № 580/934/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 11.08.2020 про відвід судді Паламаря П.Г. у адміністративній справі №580/934/19

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8)

про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди, прийняв ухвалу.

17.03.2019 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України просить:

- визнати протиправними дії службових осіб ГУ ДПС у Черкаській області щодо прийняття рішення від 04.02.2020 №19192 про віднесення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до категорії ризикових платників податків;

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік в частині включення до нього фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану протиправними діями та рішеннями Головного управління ДФС у Черкаській області в сумі 1 200 000,00 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 (П.Г. Паламар) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

20.08.2020 позивачем подано заяву про відвід судді Паламаря П.Г. (а.с.192) відповідно до якої зазначено, що суддя Паламар П.Г. зацікавлений у розгляді даної справи, позаяк є завідомо неправомірні вимоги судді до позивача, що призвели до позбавлення права позивача на доступ до правосуддя упродовж пів-року.

Ухвалою судді Паламаря П.Г. від 01.09.2020 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Паламаря П.Г. від 20.08.2020 визнано необґрунтованою та передано для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення, у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розпорядженням керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 призначено автоматизований розподіл заяви ОСОБА_1 про відвід судді Паламаря П.Г. від 20.08.2020 у адміністративній справі № 580/934/20 та згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2020 передано для вирішення судді Л.В. Трофімовій .

Вирішуючи подану заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Паламаря П.Г. від 20.08.2020 у адміністративній справі № 580/934/20, суд зазначає про таке.

Заявлений відвід вирішується у порядку, визначеному статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема частиною 4 передбачено: якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід у порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Відповідно до пункту 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання у справі.

Кодексом адміністративного судочинства України визначено підстави та обставини, за яких суддя належить відводу. Ознайомившись з поданою позивачем заявою та мотивами, аргументами і обґрунтуванням позиції від 20.08.2020 про відвід судді Паламаря П.Г. у справі №580/934/20, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, зважаючи на таке.

Заявник посилається на наявність підстав для відводу, визначених статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.192-193 т.1).

Суддя не може брати участі у розгляді адміністративної справи за наявних інших обставин, що можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, що можуть викликати сумнів у неупередженості: що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Не є підставами для відводу судді заяви, що містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень. Пунктом 1.5 Європейської хартії «Про статус суддів» (10.07.1998) зазначено, що суддя зобов`язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, позаяк від рішення судді залежать гарантії та права особи.

Доводи заявника зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями (ухвала про повернення позовної заяви від 30.03.2020), що не свідчить про упередженість судді у контексті змісту пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Твердження заявника про те що: «доказом, що підтверджує пряму заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи та наявність обставин, що викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи є завідомо неправомірні вимоги судді до позивача, що призвели до фактичного позбавлення права позивача гарантованого національним та Європейким законодавством права на доступ до правосуддя впродовж пів-року, з березня до серпня 2020 року» (а.с.192-193 т.1).

Заявником у заяві від 20.08.2019 не обґрунтовано фактів та обставин у контексті небезсторонності суду та не надано доказів на їх підтвердження щодо наявності у судді у справі № 580/934/20 Паламаря П.Г. прямого та/або опосередкованого інтересу та наявності інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у результаті розгляду справи.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і належить відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

Заява не містить тверджень щодо обставин, що за об`єктивними критеріями виключали би участь судді у розгляді цієї справи відповідно до усього змісту статті 36, статті 39, статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України без зазначення їх пунктів і частин, не підтверджених доказами і не обгрунтованими.

Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під час оцінки безсторонності суду варто розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. У справі Hauschildt проти Данії від 24.05.1989, № 10486/83, Мироненко і Мартенко проти України від 10.03.2010, № 4785/02 зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 ЄКПЛ, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової у справі Hauschildt проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Визнається презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви, то для відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом., а відповідно до частини 6 статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.

Відповідно до п.66 Коментаря до Бангалорських принципів поведінки суддів: відводи суддів можуть викликати недовіру суспільства до складу суду і особисто до даного судді, а також призвести до невиправданої завантаженості його колег. У сторін в судовому розгляді може скластися враження, що вони можуть знайти і вибрати суддю для розгляду їх справи, що небажано. Відповідно до п.85 Коментаря до Бангалорських принципів поведінки суддів коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи дійсно у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, виникло би чи ні у належним чином інформованої і розумної особи підозра у наявності такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженні не просто замінює відсутні докази або доказовий засіб для встановлення ймовірності неусвідомленого упередження, а є проявом більш пильної уваги до іміджу правосуддя, тобто домінуючої зацікавленості суспільства у тому, щоб існувала довіра до чесності і непідкупності судових органів.

Дослідивши подану заяву, оцінивши наведені у ній доводи, враховуючи власну позицію судді Паламаря П.Г. щодо спроможності вирішити справу № 580/934/20, суд дійшов висновку, що у заяві позивача викладено припущення, що не свідчать про: заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи, наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви від 20.08.2020 про відвід судді Паламаря П.Г. належить відмовити.

Згідно частини 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Кодексом адміністративного судочинства України (статті 294) передбачено, що ухвала про відмову у задоволенні заяви про відвід окремо від рішення суду оскарженню не належить. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, що стосуються здійснення правосуддя, неможливий (рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 у справі № 6-рп/2001).

Керуючись статтями 18, 31, 36, 39, 40, 59, 236, 241, 242, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 20.08.2020 про відвід судді Паламаря П.Г. у адміністративній справі №580/934/19 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л.В. Трофімова