Рішення № 91297733, 29.07.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 р. № 820/821/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Севастьяненко К.О.

за участю:

секретаря судового засідання - Жукової О.С.,

представника позивача - Гончар Н.Б.,

представника відповідача - Зекової С.П.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Савинська" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Савинська", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.11.2016 р. № 0002221403 Головного управління ДФС у Харківській області та вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки контролюючий орган неправомірно застосував п.п.140.5.7. п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України та зменшив позивачу від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 адміністративну справу прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 замінено відповідача у справі № 820/821/17 Головне управління ДФС у Харківській області на Головне управлінням ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46).

Протокольно ухвалою суду від 25.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених в письмових поясненнях, а саме вказав, що податкове повідомлення-рішення від 17.11.2016 р. № 0002221403 є законним та таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши докази у їх сукупності суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у Харківській було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Савинська» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.10.2016 р. № 642/20-40-14-03-08/37010685, яким встановлено порушення позивачем пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 та пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України №2755 від 02.12.2010року (зі змінами та доповненнями), в редакції 2016, що призвело до заниження об`єкту оподаткування за 2016 р. у сумі 1 372 693 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.11.2016 р. № 0002221403, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 372 693,00 грн.

В результаті адміністративного оскарження рішенням ДФС України від 20.01.2017 р. № 1244/6/99-99-11-01-01-25 вказане податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарга позивача без задоволення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Савинська" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено; скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 17.11.2016 року № 0002221403; стягнуто з Головного управління ДФС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Савинська" сплачений судовий збір у сумі 20590 (двадцять тисяч п`ятсот дев`яносто) грн. 40 коп.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 апеляційну скаргу Головного управління ДФС України у Харківській області залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 у справі № 820/821/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 03.04.2020 касаційну скаргу Головного управління ДФС України у Харківській області задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Суд зазначає, що предметом розгляду справи є застосування положень п.п. 140.5.7. п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України до взаємовідносин між позивачем та його контрагентом Анкор Інвестментс Лімітед (Кіпр) з виплати роялті на користь нерезидента.

Так, судом встановлено, що між позивачем і Анкор Інвестментс Лімітед (Кіпр) було укладено Ліцензійний договір № 13-03-16 про передачу прав на використання торговельної марки (знаку для товарів і послуг) від 01.03.2016р. За умовами ліцензійного договору Анкор Інвестментс Лімітед (Ліцензіар) надає позивачу (Ліцензіату) за винагороду на строк дії цього договору невиключну ліцензію на використання торговельної марки - знаку для товарів і послуг «агропромхолдинг «АСТАРТА-КИЕВ», права на який захищені свідоцтвом України від 10.08.2007 р. №80237.

Відповідно до п.14.1. Ліцензійного договору, договір укладено строком до 28 лютого 2017року(включно).

Додатком № 1 до ліцензійного договору сторони встановили розмір винагороди за використання торговельної марки -52 806,80 доларів США, що дорівнює 48 500 Євро.

На підставі акту приймання-передачі від 01.03.2016 р. Ліцензіар передав Ліцензіату невиключну ліцензію (невиключні права) на використання Торгівельної марки.

05.04.2016 р. позивач виплатив Анкор Інвестментс Лімітед винагороду за ліцензійним договором у розмірі 52 806,80 доларів США, що еквівалентно 1 372 693,00 грн.

Позивач включив витрати на виплату роялті до складу витрат в Звіті про фінансові результати до Декларації з податку на прибуток за І півріччя 2016року.

Відповідно до пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПК України, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь:

1) нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;

2) нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам;

3) нерезидента щодо об`єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України.

4) нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є;

5) особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу;

6) юридичної особи, яка відповідно до цього Кодексу звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена в пункті 136.1 статті 136 цього Кодексу.

Вимоги цього підпункту можуть не застосовуватися платником податку, якщо: операція є контрольованою та сума роялті відповідає рівню звичайних цін, що обгрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, що подаються відповідно до статті 39 цього Кодексу; або операція не є контрольованою та сума роялті підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

З аналізу наведеної норми Податкового кодексу України(в редакції чинній до 01.01.2017р.) вбачається, що платнику податків надано право не застосовувати підп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПК України та не збільшувати фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму витрат по сплаті роялті за умови, що ціна в цій операції відповідає рівню звичайних цін і підтверджується за процедурою ст.39 ПК України.

При цьому, залежно від того чи є операція контрольованою або неконтрольованою, Закон передбачає необхідність платнику податків подавати звіт про контрольовані операції (із складанням документації з трансфертного ціноутворення) чи навести в будь-якій іншій формі підтвердження відповідності ціни рівню звичайних, в тому числі, шляхом складання єдиного документа (документації) або сукупності документів, але за процедурою ст. 39 ПК України.

Відповідно до п.п.14.1.71. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Приписами пункту 39.1. статті 39 ПК України встановлено принцип «витягнутої руки», відповідно до якого, платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначити обсяг його оподаткованого прибутку відповідно до цього принципу.

Відповідно до підп. 39.1.2. п.39.1. ст. 39 ПК України, обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу "витягнутої руки", якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов`язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

Відповідно до п.п. 39.2.1.7. п.39.2. ст.39 Податкового кодексу (в редакції чинній до 01.01.2017р.), господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

В акті перевірки від 17.10.2016р. № 642/20-40-14-03-08/37010685 відповідач зазначив, що операція по сплаті роялті нерезиденту Анкор Інвестментс Лімітед не є контрольованою, оскільки не відповідає вимогам пп.39.2.1.7 п.39.2.1. п.39.2 ст.39 Податкового кодексу, а саме обсяг сплаченого роялті не перевищує 5 мільйонів гривень.

Разом з тим, суд прийшов до висновку про наступне.

З наявної в матеріалах справи Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2016 року вбачається, що дохід позивача за звітній період від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку (рядок 01) становить 106 217 116 грн.

04 травня 2016року між позивачем та Анкор Інвестментс Лімітед (Кіпр) укладено Контракт №SBO18, згідно якого позивач взяв на себе зобов`язання поставити на адресу Анкор Інвестментс Лімітед товар - сиру олію соєву гідратовану в кількості 600.000 (шістсот метричних тон) +5%, ціною 750.00 доларів США, загальною вартістю 450 000.00 доларів США+\-2%.

На підставі Контракту №SBO18 від 04.05.2016р. та митної декларації 500040408/2016/002444 від 19.05.2016р. позивачем здійснено поставку Анкор Інвестментс Лімітед 626796 т. олії соєвої гідратованої, оплата якої в сумі 470 287,50 доларів США, що в еквіваленті становить 11 706 658,87 грн. проведена Анкор Інвестментс Лімітед 22.06.2016р.

За таких обставин суд доходить до висновку, що дві господарські операції позивача з Анкор Інвестментс Лімітед, проведені у І півріччі 2016року відповідають критеріям, визначеним п.п. 39.2.1.7. п.39.2. ст.39 Податкового кодексу (в редакції чинній до 01.01.2017р.).

Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» проводиться за методами, визначеними п.п. 39.3 ст.39 Податкового кодексу України(в редакції чинній до 01.01.2017р.) з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток.

Позивачем до суду подано «Документацію з визначення відповідності ціни у господарській операції з Ancor Investments Limited принципу «витягнутої руки»» складену 12 липня 2016р., в якій позивачем за методом порівняльної неконтрольованої ціни, передбаченим підп.39.3.3. п.39.3. ст. 39 ПК України, проведено порівняння ціни у господарській операції з Ancor Investments Limited із зіставними за комерційними і фінансовими умовами ліцензійними угодами за даними спеціалізованого інтернет ресурсу KtMine за період 01.01.2016-30.06.2016р. За результатами аналізу зібраної інформації про зіставні операції в документації з визначення відповідності ціни у господарській операції з Ancor Investments Limited принципу «витягнутої руки» від 12.07.2016р. позивачем зроблено висновок про те, що ставка роялті, що використовується в межах аналізованої операції відповідає принципу «витягнутої руки».

З аналізу поданої позивачем «Документації з визначення відповідності ціни у господарській операції з Ancor Investments Limited принципу «витягнутої руки»» суд дійшов висновку, що вона містить зіставлення комерційних та фінансових умов операції (п.п. 39.2.2. п.39.2. ст. 39 ПК України), економічний та порівняльний аналіз (підп. «и» п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПК України), що проведено з використанням одного з методів, передбачених п.п. 39.3.1. п.39.3. ст.39 ПК України, тобто відповідає процедурі, передбаченій ст.39 Податкового кодексу України ( в редакції до 01.01.2017р.).

Суд не погоджується з твердженнями відповідача, про те, що позивачем під час проведення перевірки не надано підтвердження рівня звичайних цін за операцією з виплати роялті, оскільки для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік, виходячи з чого, позивач у своїй відповіді № 552 від 13.10.16р. правомірно послався на те, що таку документацію буде виготовлено за підсумками 2016р.

Як було встановлено судом, для господарської операції з виплати роялті на користь Анкор Інвестментс Лімітед звітним періодом є 2016 рік, який на момент проведення перевірки і складання Акту перевірки ще не завершився, а отже суд приходить до висновку, що позивач, згідно з правилами і процедурою, визначеною у ст. 39 ПК України, з об`єктивних причин не міг надати до перевірки документацію на підтвердження рівня звичайних цін, оскільки така документація може і повинна складатися після завершення звітного періоду (у даному випадку - 2016 року).

Позивачем 14.09.2017р. подано до контролюючого органу Звіт про контрольовані операції за 2016рік, в якому відображені операції з Ancor Investments Limitedє у 2016 році на загальну суму 37 184 209 грн.

Позивачем складено Документацію з трансфертного ціноутворення щодо операції ТОВ «АПК Савинська» з виплати роялті на користь Анкор Інвестментс Лімітед у 2016 році.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення позивачу суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І півріччя 2016року.

Суд також критично сприймає доводи представника відповідача про відсутність використання торгівельної марки «агропромхолдинг «АСТАРТА-КИЕВ» в господарській діяльності позивача оскільки ці доводи спростовуються належними доказами, наданими представником позивача.

Відповідно до ч.2 ст.157 ГК України, використанням торговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов`язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.

Згідно ч.4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що використанням знаку визнається:

- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знаку з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

-застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

-застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Позивачем до суду подано договір поставки №28/04-16 від 28.04.2016р., за яким позивач придбавав у ТОВ «Цукорагропром» мішки з нанесеним знаком для товарів і послуг «агропромхолдинг «АСТАРТА-КИЕВ», в які в подальшому був запакований цукор, що виготовлявся позивачем, а також позивачем подано первинні документи, що підтверджують факт постачання мішків на виконання цього договору.

Крім того, оскільки строк дії Ліцензійного договору встановлений до 28 лютого 2017року, то висновки відповідача про відсутність використання знаку для товарів і послуг зроблені за результатами перевірки І півріччя 2016року є передчасними.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються вимоги позову, вивчивши норми матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 17.11.2016 р. № 0002221402 підлягає скасуванню як таке що винесено з порушенням норм чинного законодавства України.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Савинська" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.11.2016 року №0002221403.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.09.2020 року з урахуванням перебування судді Севастьяненко К.О. на лікарняному з 05.08.2020 по 14.08.2020 та у щорічній відпустці з 14.08.2020 року по 24.08.2020 року та 28.08.2020.

Суддя Севастьяненко К.О.