Постанова № 9129761, 21.04.2010, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-А -511\10 року

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2010 року Судацький міський суд АР Крим у складі:

головуючого – судді Лісовської В.В.

при секретарі- Титової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Судаку справу адміністративної юрисдікцї за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Судаку про зобов»язання вчинити певні дії щодо перерахунку підвищення розміру призначеної пенсії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Судаку й у заяві просить зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Судаку нарахувати на користь позивача недоплачену йому , як дитині війни щомісячну соціальну допомогу з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2009 року в сумі - 5086 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим , що позивач має статус «дитина війни « та згідно з положенням Закону України « Про соціальний захист дітей війни» має право отримувати підвищення пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком , але відповідач вказані виплати не здійснює , чим порушені ії права на отримання щомісячної соціальної допомоги.

Усудове засідання позивач не з»явився , про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від позивача надійшла заява , в який він просить розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не з»явився , про день слухання справи повідомлені належним чином.

Суд , вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню ,частково , з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст. 7 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « фінансове забезпечення державних соціальних гарантій , передбачених цим Законом , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « від 18 листопада 2004 року № 2195 -1У дитина війни – особа , яка є громадянином України та який на час закінчення \ 2 вересня 1945 року \ Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1 народився 10 жовтня 1943 року , що підтверджується паспортом на ії ім»я \ а.с. 3 \ ,тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було менш 18 років , тому він є особою , який віднесений до категорії осіб , визнанних дітьми війни. Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України, у тому числі на передбачену ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « щомісячну державну соціальну допомогу , що підтверджується посвідченням \а.с.4\.

Відповідно до п. 17 ст. 77 Закону України « Про державний бюджет України на 2006 рік від 20 грудня 2005 року № 3235 -1У зупинена на 2006 рік дія ст. 6 вказаного Закону. Законом України « Про внесення змін до Закону України « Про Державний бюджет України на 2006 рік від 19 січня 2006 року № 3367-1У п. 17 ст. 77 Закону України « про Державний бюджет України на 2006 рік « виключений , тобто дія статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « на 2006 рік повновлена . Отже перешкод для нарахування щомісячної державної соціальної допомоги в розмірах , передбачених ст. 6 Закону не існувало. Згідно зі ст. 111 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489 –У у 2007 році були внесені зміни , згідно яким підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону виплачується особам , які є інвалідами у розмірі 50 % від розміру надбавки , встановленої для учасників війни . Пунктом 12 ст. 71 Закону № 489 –У зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни «.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп\2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік « № 489 –У від 19 грудня 2007 року , яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України

« Про соціальний захист дітей війни « , визнані неконстітуційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення тобто з 9 липня 2007 року. Конституційний Суд України дійшов до висновку , що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України , встановлення іншого \ додаткового \правового регулювання відносин , ніж передбачено законами України , не відповідає статям 1,3 частини 2 статті 6 , частини 2 ст. 8, частини 2 ст. 19 , статями 21,22, пункту 1 частини 2 ст. 92 , частинами 1 та 2 , 3 статті 95 Конституції України.

Тобто Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних Законів України , зупиняти дію окремих законів України та \ або будь яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспіьних відносин.

Таким чином ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « є діючою.

На підставі викладеного суд вважає , що бездіяльність відповідача , щодо ненарухування щомісячної державної соціальної допомоги у розмірах , визначених Законом України « Про соціальний захист дітей війни « не може бути визнана такою , що вчинена на підставах , у межах повноважень , безсторонньо \ неупереджено \ та добросовісно.

Дослідивши зібрані у справі докази суд йде до висновку, що доводи позивача є обгрунтованими , однак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню , з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав , свобод та інтересів встановлюється річний строк , який , якщо не встановлено інше , обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністратвиного позову за умови , якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Позивач ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовною заявою 24 лютого 2010 року , пропустив річний строк звернення до суду у частині вимог про нарахування недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за 2006 – 2008 роки та січень – 2009 року. Поважності причини пропуску сроку позивач суду не надав , що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Пунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 107 –У1 від 28 грудня 2007 року текст статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « викладений в такій редакції « Дітям війни \ крім тих , на яких поширюється дія Закону України « про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту \ до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10- рп\2008 підпункт 2 пункту 41 розділу 11 Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України « № 107 -1У від 28 грудня 2007 року визнаний таким , що не відповідає Конституції України.\ є неконституційними \.

Таким чином , стаття 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « діє у редакції , згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи вищекладене , суд вважає ,що позов підлягає задоволенню частково , а саме в частині зобов»язання відповідача нарахувати позивачеві щомісячну державну соціальну допомогу за період , з лютого 2009 року по грудень 2009 року , як дитини війни в розмірі – 1140 грн. 60 коп . \ з урахуванням виплаченої суми за вказаній період у вигляді 10 відсотків прожитковго мінімуму тобто 49 грн. 80 коп. щомісячно \ , про що свідчить довідка УПФУ у м. Судак від 16 березня 2010 року..

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України – якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати , понесені позивачем , присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Приймаючи до уваги , що суд задовольнив позовні вимоги частково , суд вважає необхідним стягнути на користь позивача , судовий збір в розмірі 1 грн. 70 коп.

Керуючисьст.ст.3,18,158-163,71,104,99,100 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 6,7 Закону України « Про соціальний захист дітей війни , суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Судак АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу , за період - з лютого 2009 року по грудень 2009 року , в сумі –1140 грн. 60 коп.

У решті позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України \ р\р 31115095700002 Банк: ГУ ДКУ в АР Крим Сімферополь ; МФО 824026 Отримувач : Держбюджет м. Сімферополь 22090200 ОКПО 34740405 \ судовий збор в розмірі - 1 грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апелляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду АР Крим, через Судацький міський суд , протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАСУ.

Строк виготовлення мотивувальної частини постанови 26 квітня 2010 року.

Судя \ підпис \

З оригіналом згідно:

Суддя Судацького міського суду В.В.Лісовська