Ухвала суду № 9129745, 21.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

21.04.10 р. Справа № 24/329

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої

При секретарі судового засідання Лізенко Г.В.

за участю:

Представників сторін:

від позивача Кольчик І.К. протокол, Кривець О.С. - довір.

від відповідача ОСОБА_3 паспорт.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Кооператива по наданню послуг підприємствам, організаціям та населенню „Гарант”, м. Донецьк

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, м Донецьк

про стягнення 81 508 грн. 51 коп.

СУТЬ СПОРУ: В судовому засіданні 13.04.2010р. оголошено перерву до 21.04.2010р. згідно ст.77 ГПК України.

Кооператив по наданню послуг підприємствам, організаціям та населенню „Гарант”, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, м.Донецьк про стягнення 81 508 грн. 51 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір (на оренду нежитлових приміщень) № 9А/2007 від 01.05.2007р. з додатками, додаткову угоду № 1 від 29.05.2009р., супровідний лист № 48 від 30.04.2009р. з додатком, супровідний лист № 58 від 30.06.2009р. з додатком, рахунки № 16 від 02.02.2009р., № 25 від 02.03.2009р., № 33 від 01.04.2009р., № 40 від 05.05.2009р., № 46 від 01.06.2009р., № 54 від 19.07.2009р., №54/а від 20.07.2009р., № 58/а від 03.08.2009р., № 60/а від 01.09.2009р., № 62/а від 02.10.2009р., № 64/а від 02.11.2009р. з розрахунками, заяви № 01-220 від 06.07.2009р., лист № 61 від 03.07.2009р., супровідний лист № 69 від 29.07.2009р., фіскальний чек №4967 від 30.07.2009р., опис вкладення в цінний лист, поштове повідомлення № 503030, талони-повідомлення № 32 від 23.07.2009р., № 59 від 31.07.2009р., розрахунок суми позову.

В ході розгляду справи позивач надав пояснення до позовної заяви № 115 від 24.12.2009р., яким уточнив, що сума боргу за договором складає 73738 грн. 89 коп., з яких борг з орендної плати за приміщення 64502 грн. 86 коп., борг за воду та каналізацію 2428 грн. 25 коп., борг за вивіз сміття 2423 грн. 25 коп., борг з орендної плати за землю 409 грн. 79 коп. та електроенергії 3969 грн. 74 коп.

Відповідач зявився у судові засідання зявлявся несистематично, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, усно проти позову заперечував з посиланням на той факт, що Кооператив по наданню послуг підприємствам, організаціям та населенню „Гарант” не є належним позивачем.

Клопотанням від 25.01.2010р. відповідач просив залучити до участі третю особу ДП „Центр енергозбереження”.

Суд ухвалою від 25.01.2010р. вимагав у відповідача письмово обґрунтувати клопотання про залучення у справу третьої особи ДП „Центр енергозбереження”, виходячи з приписів ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

Будь-якого обґрунтування зазначеного клопотання не надходило.

Позивач проти задоволення клопотання заперечував, надав письмове заперечення № 6 від 03.02.2010р.

Судом клопотання залишено без задоволення, оскільки заявлено з порушенням приписів ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, а також таким, що є недоцільним, виходячи з предмету та підстав позову.

Також судом розглянуто клопотання відповідача від 01.02.2010р., яке судом ухвалою від 04.02.2010р. задоволено частково, виходячи з його обґрунтування, а також безпосередньо змісту позовних вимог та у судове засідання в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України викликано посадову особу Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації мста Донецька” для дачі пояснень з виниклих питань.

Посадова особа КП „Бюро технічної інвентаризації мста Донецька” у судове засідання зявилась, надали пояснення, в подальшому просила справу розглядати без участі представника.

Строк розгляду справи продовжено відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Між Кооперативом по наданню послуг підприємствам, організаціям та населенню „Гарант”, м. Донецьк (далі - орендодавець) та Субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3, м Донець (далі - орендатор) укладено договір (на оренду нежитлових приміщень) № 9А/2007 від 01.05.2007р. Договір укладено з додатковою угодою № 1 від 29.05.2009р.

Відповідач усно проти позовних вимог заперечував, посилався на той факт, що позивач є неналежним позивачем, оскільки не є власником спірного приміщення.

З матеріалів справи вбачається, що 01.05.2007р. між орендним підприємством „Квант” (передаюча сторона) та Кооперативом по наданню послуг підприємствам, організаціям та населенню „Гарант” (приймаюча сторона) укладено договір № 3П/2007 (про передачу частини нерухомого майна ОП „Квант”), згідно п. 1.1 якого, передаюча сторона передала нежитлові приміщення корпусу № 3, розташованого за адресою: 83055, АДРЕСА_1, як належать їй на праві власності, загальною площею 169, 08 мІ і належні 10% площ загального користування приймаючій стороні в господарське відання. Факт передачі зазначених приміщень підтверджується актом приймання-передачі від 01.05.2007р., підписаним обома сторонами.

Як вбачається з пояснень Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації мста Донецька” на момент укладення договору власником майна було Орендне підприємство „Квант”.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Щодо захисту права господарського відання застосовується також положення, встановлені для захисту права власності.

Тобто доводи відповідача, що Кооператив по наданню послуг підприємствам, організаціям та населенню „Гарант” не є власником спірного приміщення не спростовані як матеріалами справи, так і самим відповідачем.

При цьому, виходячи з приписів зазначених норм та ст. 774 Цивільного кодексу України, спірні відносини виникли з договору оренди і позивач вважає, що його право порушено як орендодавця, а ні власника.

Відповідно до положень ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином договір оренди нежитлових приміщень № 9А/2007 від 01.05.2007р. є укладеним і в установленому законом порядку правочин недійсним не визнано. При таких обставинах суд дійшов висновку, що орендодавець правомірно скористався наданим йому законом правом і звернувся до суду за захистом порушених інтересів саме як сторона за договором, а не власник приміщення.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець передає в оренду нежитлові приміщення, без права суборенди і подальшого викупу в будівлях, які належать йому на правах повного господарського відання, за адресою: 83055, АДРЕСА_1, ІІІ загальною площею 107, 56 мІ для використання під авто-магазин.

Згідно п. 1.3 договору, даний договір дії з моменту фактичного вселення орендаря в приміщення підписання акту приймання-передачі і по 31.03.2010р.

Факт передачі орендованого майна підтверджується актом приймання-передачі від 01.05.2007р., підписаним обома сторонами.

Таким чином, спірний договір за правовою природою є договором найму (найму), а правовідносини, що виникли між сторонами регламентуються умовами вказаного договору оренди, Цивільним та Господарським кодексами України.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що вартість орендної плати, включає опалення, електроенергію, водопостачання, комунальні та інші послуги згідно додатку №1 до договору, який є невідємною частиною договору (п. 6.3).

Згідно п. 3.2 договору, за вказані в п. 1.1 договору приміщення і послуги орендар оплачує рахунки орендодавці згідно додатку № 1 станом на початок майбутнього місяця оренди авансовим платежем за винятком оплати за електроенергію, яка сплачується по закінченню місяця оренди. Оплата здійснюється на підставі виставлених рахунків орендодавця не пізніше 5-ти календарних днів з моменту їх виписки.

Додатковою угодою № 1 від 29.05.2009р., підписаною обома сторонами, п. 3.2 договору викладено в наступні редакції: „За вказані в п. 1.1 договору приміщення і послуги орендар оплачує рахунки орендодавці згідно додатку № 1 станом на початок майбутнього місяця оренди авансовим платежем. Електроенергія сплачується за різницею показників електролічильника за попередній місяць з передплатою за поточний місяць в тих же розмірах. В наступних рахунках оплата реально спожитої електроенергії корегується з урахуванням здійсненої раніше передплати. Оплата здійснюється на підставі виставлених рахунків орендодавця не пізніше 5-ти календарних днів з моменту їх виписки.

Пунктом 6.2 договору визначено, що в договір можуть бути внесені зміни, доповнення шляхом укладання сторонами письмової додаткової угоди. Пропозиція сторони вважається прийнятою при поверненні іншою стороною підписаної направленої пропозиції або не отримання заперечення від іншої сторони протягом 10 календарних днів з моменту його направлення.

Так, 30.04.2009р. позивачем на адресу відповідача направлено лист № 48 з доданим до нього додатком № 1 до договору, який відповідачем отримано нарочно 07.05.2009р. та 30.07.2009р. лист № 69 від 29.07.2009р. з супровідним листом № 58 від 30.06.2009р. к додатку № 1 до договору, про що свідчить фіскальний чек № 4967, опис вкладення у цінний лист та поштове повідомлення № 503030.

Протягом 10 календарних днів з моменту одержання зазначених листів заперечень відповідача на адресу Кооперативу по наданню послуг підприємствам, організаціям та населенню „Гарант”, м. Донецьк не надходило, а тому додатки № 1 до договору (на оренду нежитлових приміщень) № 9А/2007 від 01.05.2007р. вважаються узгодженими сторонами та такими, що вступили в силу з 01.05.2009р. та 01.07.2009р.

На виконання умов договору позивачем виставлені рахунки № 16 від 02.02.2009р., № 25 від 02.03.2009р., № 33 від 01.04.2009р., № 40 від 05.05.2009р., № 46 від 01.06.2009р., № 54 від 19.07.2009р., № 54/а від 20.07.2009р., № 58/а від 03.08.2009р., № 60/а від 01.09.2009р., № 62/а від 02.10.2009р., № 64/а від 02.11.2009р.

Підпунктами 2.2.1, 2.2.2 договору передбачено, що орендар зобовязаний отримувати рахунки на оплату оренди згідно договору щомісяця з 1-го по 5-те числа в кімнаті №220, сплачувати орендну плату в розмірі і порядку, визначеному в п. 3.2 договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся з вимогою до суду про стягнення за період лютий 2009р. листопад 2009р. заборгованості в розмірі 73738 грн. 89 коп., з яких борг з орендної плати за приміщення 64502 грн. 86 коп., борг за послуги з водопостачання 2428 грн. 25 коп., борг за вивіз сміття 2428 грн. 25 коп., борг з орендної плати за землю 409 грн. 79 коп. та електроенергії 3969 грн. 74 коп.

Відповідач свої зобовязання за договором належним чином не виконав, у звязку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість за період лютий 2009р. листопад 2009р. заборгованості в розмірі 69 769 грн. 15 коп., з яких борг з орендної плати за приміщення 64502 грн. 86 коп., борг за послуги з водопостачання 2428 грн. 25 коп., борг за вивіз сміття 2428 грн. 25 коп., борг з орендної плати за землю 409 грн. 79 коп., яка доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована і підлягає стягненню.

Вимога щодо стягнення боргу за спожиту електроенергію в розмірі 3969грн.74коп. за період лютий 2009р. - липень 2009р. задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з умов договору та додатків до нього саме вартість послуг з електропостачання сторонами не обумовлена, а лише визначено в додатках до договору, що вартість електроенергії визначається показниками лічильника плюс додатково 5% - втрати в трансформаторі (при відсутності або несправному лічильнику встановлена потужність споживачів, помножена на час роботи).

Посилання позивача як на вартість послуги з електропостачання, на розрахунки, додані до рахунків, суд до уваги не приймає, оскільки вони не є доказами в розумінні ст.ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу України так як, що підписані позивачем в односторонньому порядку та будь-якими первинними документами щодо умов договору не обґрунтовані.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При таких обставинах вимога про стягнення боргу з електроенергії в розмірі 3969грн. 74 коп. задоволенню не підлягає у звязку з недоведеністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5704 грн. 47 коп. пені за період з 07.02.2009р. по 23.11.2009р.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що у разі прострочення платежів орендар сплачує орендодавцю пеню розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ст.ст. 216 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 4 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання” встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Закон є спеціальною нормою, який хоча і не встановлює обмеження щодо визначення розміру пені, але передбачає обмеження її фактичного розміру, має пріоритетне значення і повинен застосовуватись при розрахунку суми пені.

Виходячи з того, що вимога про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію судом визнана недоведеною, пеня нарахована у звязку з невиконанням цього грошового зобовязання, стягненню не підлягає.

При таких обставинах пеня судом перерахована за період з 07.02.2009р. по 23.11.2009р. і складає 5262 грн. 73 коп. Саме зазначена сума підлягає задоволенню.

Вимога щодо стягнення пені в залишковій частині в розмірі 441 грн. 74 коп. задоволенню не підлягає у звязку з безпідставністю заявлення та нарахування.

Позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 2065 грн. 15 коп. за період лютий 2009р. листопад 2009р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума індексу інфляції без урахування боргу з електроенергії судом перерахована та встановлено, що її розмір не перевищує розміру індексу інфляції заявленого позивачем.

Таким чином з відповідача за період лютий 2009р. листопад 2009р. підлягає стягненню індекс інфляції в розмірі 2065 грн. 15 коп.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивачем при зверненні до суду з позовною заявою була сплачена сума витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процессу в розмірі 325 грн. 00коп. Оскільки розмір суми витрат з інформаційно-технічного забезпечення, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України „Про порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ” № 1258 від 21.12.2005р. (із змінами Постанови КМУ №825 від 05.08.2009р.) на момент звернення позивача з позовом до суду складав 236 грн., надлишково сплачена сума витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 89 грн. 00 коп. підлягає поверненню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 204, 526, 527, 551, 625, 762, 774 Цивільного кодексу України, ст.ст. 134, 136, 193, 216 218, 283, 286 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 35, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Кооператива по наданню послуг підприємствам, організаціям та населенню „Гарант”, м. Донецьк до Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, м Донецьк про стягнення 81 508 грн. 51 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 (83027, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кооператива по наданню послуг підприємствам, організаціям та населенню „Гарант” (83048, м. Донецьк, вул. Росіні, 4/58, п/р 26008060287285 у Донецькому РУ „Приватбанк”, МФО 335496, ЄДРПОУ 23187581) заборгованість в розмірі 69 769 грн. 15 коп., з яких борг з орендної плати за приміщення 64502 грн. 86 коп., борг за послуг з водопостачання 2428 грн. 25 коп., борг за вивіз сміття 2428 грн. 25 коп., борг з орендної плати за землю 409 грн. 79 коп.; 5262 грн. 73 коп. пені, 2065грн.15коп. індексу інфляції, 770 грн. 97 коп. - державного мита, 223 грн. 23 коп. плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати Кооперативу по наданню послуг підприємствам, організаціям та населенню „Гарант” довідку на повернення надлишково сплаченої суми витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процессу в розмірі 89 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його підписання.

Повний текст рішення підписаний 21.04.2010р.

Суддя