Рішення № 91297331, 03.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5686/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування п.2 Рішення від 28.05.2020р. №4545-VІІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області у зв`язку з відсутністю права комунальної власності на бажані земельні ділянки наступним громадянам - ОСОБА_1 ; зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати п.2 Рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 28.05.2020р. №4545-VІІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області у зв`язку з відсутністю права комунальної власності на бажані земельні ділянки наступним громадянам - ОСОБА_1 ; зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер: 5122981700:01:001:0370 - 14,9га., 5122981700:01:001:0375 - 34га., 5122981700:01:001:0377 - 21,3га., або іншої земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів, та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Вказаний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним. Водночас, вмотивована відмова має містити обґрунтування з вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів, та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право органу місцевого самоврядування відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України. Таким чином, на думку позивача, відсутність права комунальної власності на бажані земельні ділянки не може слугувати підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Відповідач - Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 06.08.2020р. вхід.№30712/20), наголошуючи, зокрема, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, приписи статті 12 Земельного кодексу України свідчать про те, що сільські ради розпоряджаються земельними ділянками комунальної власності. Якщо земельна ділянка не належить сільській раді на праві комунальної власності це також є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у справі №420/5686/20 за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування п.2 Рішення від 28.05.2020р. №4545-VІІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області у зв`язку з відсутністю права комунальної власності на бажані земельні ділянки наступним громадянам - ОСОБА_1 ; зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства в контексті заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, ОСОБА_1 звернулась до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області із заявою щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населених пунктів, які передано в комунальну власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122981700:01:001:0370 - 14,9га., 5122981700:01:001:0375 - 34га., 5122981700:01:001:0377 - 21,3га., або іншої земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту Подільського району Одеської області.

До вищеозначеної заяви від 16.06.2020р. ОСОБА_1 додано копію паспорту, та ідентифікаційного коду; відомості документації із землеустрою, з позначенням орієнтовного місця розташування земельних ділянок на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області кадастровий номер: 5122981700:01:001:0370 - 14,9га., 5122981700:01:001:0375 - 34га., 5122981700:01:001:0377 - 21,3га., за межами населеного пункту Гонората, Подільського району, Одеської області.

Судом з`ясовано, що за результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 , з урахуванням ст.ст.12,118,123 Земельного кодексу України, пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018р. №60 "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності комунальну власність об`єднаних територіальних громад", Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10.07.2018року №2498-VІІІ, Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області прийнято Рішення «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» від 28.05.2020р. №4545-VІІ, підпунктом 2.20 пункту 2 якого ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв`язку з відсутністю права комунальної власності на бажані земельні ділянки.

Не погодившись з підпунктом 2.20 пункту 2 Рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» від 28.05.2020р. №4545-VІІ позивач - ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування п.2 Рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 28.05.2020р. №4545-VІІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області у зв`язку з відсутністю права комунальної власності на бажані земельні ділянки наступним громадянам - ОСОБА_1 ; зобов`язання Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер: 5122981700:01:001:0370 - 14,9га., 5122981700:01:001:0375 - 34га., 5122981700:01:001:0377 - 21,3га., або іншої земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, є обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та зазначено у спірному Рішенні Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 28.05.2020р. №4545-VІІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» підставою для відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою слугувала відсутність у Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області права комунальної власності на бажані земельні ділянки.

Згідно з ч.3 ст.78 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 117 Земельного кодексу України встановлено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктом «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.2 ст.123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч.3 ст.123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, вище окресленими законодавчими приписами чітко встановлено підстави, порядок, та строки передачі земельної ділянки у власність громадян, а також органи, уповноважені розглядати означені питання. Зокрема, вказаними нормами передбачено, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявою для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких, визначені в статті 118 Земельного кодексу України, органи приймають одне з відповідних рішень.

З вищенаведеного також вбачається, що підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, судом встановлено, що оскаржуване ОСОБА_1 Рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 28.05.2020р. №4545-VІІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині п.п.2.20 п.2 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області жодної із законодавчо передбаченої підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не містить.

Окрім того, суд вважає за доцільне наголосити, що на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018року №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад», та Наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.03.2018року №45, протягом 2018року на території Куяльницької сільської об`єднаної територіальної громади, яка розташована на території Подільського району Одеської області, здійснювалися роботи по формуванню земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територіальних громад. Загалом до території Куяльницької сільської об`єднаної територіальної громади у комунальну власність передано 1430 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 17826,5853 га.

Отже, зволікання Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області у проведенні належної реєстрації земельної ділянки не повинно впливати на законне право громадянина України щодо отримання земельної ділянки.

Також, суд вважає за необхідне зауважити, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність.

Водночас, з урахуванням системного аналізу статей 116, 118 Земельного кодексу України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки жодним чином не означає прийняття у подальшому позитивного рішення про надання її у власність, що фактично свідчить про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, а також те, що, у даному випадку, органом місцевого самоврядування, з урахуванням вимог ч.2 ст.77 КАС України, не доведено наявності законодавчо передбачених підстав для відмови позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер: 5122981700:01:001:0370 - 14,9га., 5122981700:01:001:0375 - 34га., 5122981700:01:001:0377 - 21,3га., або іншої земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, суд дійшов висновку, що оскаржуване ОСОБА_1 Рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 28.05.2020р. №4545-VІІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині п.п.20 п.2 щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, є протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, у даному випадку, не є дискреційними повноваженнями органу місцевого самоврядування, оскільки на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів (органів місцевого самоврядування) не є дискреційними, коли є лише один правомірний, та законно обґрунтований варіант його поведінки. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У даному випадку повноваження щодо затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою, регламентовано статтею 118 Земельного кодексу України.

Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначено законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою. Означені повноваження, та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави. За законом у такого органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а відтак, зазначені повноваження Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області не є дискреційними.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у Постанові від 24 грудня 2019року у справі №823/59/17.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що судом задоволено позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування п.п.2.20 п.2 Рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 28.05.2020р. №4545-VІІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», суд дійшов висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про зобов`язання Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер: 5122981700:01:001:0370 - 14,9га., 5122981700:01:001:0375 - 34га., 5122981700:01:001:0377 - 21,3га., або іншої земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, також підлягає задоволенню, оскільки є похідною.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування п.п.2.20 п.2 Рішення від 28.05.2020р. №4545-VІІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області у зв`язку з відсутністю права комунальної власності на бажані земельні ділянки наступним громадянам - ОСОБА_1 ; зобов`язання вчинити певні дії, правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області.

Відносно вимоги ОСОБА_1 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідно до статті 1 якого адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.

Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що компенсація судових витрат здійснюється саме за участю особи, яка надавала правову допомогу, та є фахівцем у галузі права, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій, поза судовим засіданням, та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

В свою чергу, документами, які підтверджують витрати, можуть бути: договір про надання правової допомоги, в якому повинно бути обов`язково зазначено, в якій справі здійснюється представництво прав та інтересів, розмір гонорару, та порядок його оплати. Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Довіреність (ордер). Документ, що свідчить про оплату послуг (платіжне доручення, банківська виписка, видатковий касовий ордер). Факт здійснення оплати підтверджує призначення платежу, щоб можливо було визначити, що дані витрати відносяться саме до конкретного договору та справи, а не до будь-якої іншої.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, повноважним представником позивача є Опалько Олега Миколайовича, котрий має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується наявними у матеріалах справи Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю від 17.07.2012р. №2243.

Судом з`ясовано, що 15.04.2020р. між Опалько Олегом Миколайовичем (Адвокат) та ОСОБА_1 (Замовник) укладено Договір про надання професійної правничої допомоги, за умовами якого Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.

Відповідно до Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги від 15.04.2020р. попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести відповідно договору про надання юридичних послуг від 15.04.2020року по справі за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, становить 3800грн., з яких 800грн. - виїзд до м.Одеси власним транспортом, зустріч з Замовником, надання консультації, узгодження правової позиції; 500грн. - збір доказів: підготовка позову для подання до Одеського окружного адміністративного суду; 1000грн. - збір доказів: ознайомлення з матеріалами адміністративної справи за позовом до Куяльницької сільської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певну дію; 500грн. - консультації, підготовка до судових засідань Одеського окружного адмінсуду; 500грн. - збір доказів: підготовка та подання запитів від імені Замовника; 500грн. - зустріч з Замовником, консультації, узгодження правової позиції перед засіданням Одеського окружного адмінсуду.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 3800грн.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування п.2 Рішення від 28.05.2020р. №4545-VІІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області у зв`язку з відсутністю права комунальної власності на бажані земельні ділянки наступним громадянам - ОСОБА_1 ; зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати п.п.2.20 п.2 Рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 28.05.2020р. №4545-VІІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області у зв`язку з відсутністю права комунальної власності на бажані земельні ділянки наступним громадянам - ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області (66350, Одеська область, Подільський район, с.Куяльник, вул.Куяльницька,26-А, код ЄДРПОУ 04379835) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер: 5122981700:01:001:0370 - 14,9га., 5122981700:01:001:0375 - 34га., 5122981700:01:001:0377 - 21,3га., або іншої земельної ділянки комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області..

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (66350, Одеська область, Подільський район, с.Куяльник, вул.Куяльницька,26-А, код ЄДРПОУ 04379835) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840(вісімсот сорок)грн. 80коп.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (66350, Одеська область, Подільський район, с.Куяльник, вул.Куяльницька,26-А, код ЄДРПОУ 04379835) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 3800(три тисячі вісімсот)грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.