Рішення № 91297329, 03.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5649/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області про визнання протиправним та скасування Рішення, викладеного в листі від 30.05.2020року №107-02-14 про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею до 2га на території Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області для ведення особистого селянського господарства; визнання протиправним та скасування Рішення №475-VІІ від 14.11.2019року «Про розподіл земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Павлівської сільської ради (за межами населеного пункту)»; зобов`язання Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,00га, яка розташована на території Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області для ведення особистого селянського господарства з земель комунальної власності (за межами населених пунктів), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області, викладене в листі від 30.05.2020року №107-02-14, про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею до 2га на території Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області для ведення особистого селянського господарства; визнати протиправним та скасувати Рішення Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області №475-VІІ від 14.11.2019року «Про розподіл земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Павлівської сільської ради (за межами населеного пункту)»; зобов`язати Павлівську сільську раду Арцизького району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,00га, яка розташована на території Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області для ведення особистого селянського господарства з земель комунальної власності (за межами населених пунктів).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів, та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Вказаний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним. Водночас, вмотивована відмова має містити обґрунтування з вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів, та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право органу місцевого самоврядування відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України. Таким чином, на думку позивача, наявність Рішення Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області №475-VІІ від 14.11.2019року «Про розподіл земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Павлівської сільської ради (за межами населеного пункту)» не може слугувати підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Крім того, позивач зазначає, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 17.03.2020р. Павлівською сільською радою Арцизького району Одеської області відповідного управлінського рішення прийнято не було.

Відповідач - Павлівська сільська рада Арцизького району Одеської області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 10.08.2020р. вхід.№31141/20), наголошуючи, зокрема, що ненадання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно. Таким чином, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Павлівською сільською радою не приймалось рішення за наслідками розгляду клопотання ОСОБА_1 , а лише надіслано останньому лист, який не є рішенням суб`єкта владних повноважень (індивідуальним актом) у розумінні пункту 19 частини першої статті 4, частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, Павлівська сільська рада не володіє такою кількістю землі, яка дозволяє виділити кожному, що звернувся по 2 га.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у справі №420/5649/20 за позовом ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області про визнання протиправним та скасування Рішення, викладеного в листі від 30.05.2020року №107-02-14 про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею до 2га на території Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області для ведення особистого селянського господарства; визнання протиправним та скасування Рішення №475-VІІ від 14.11.2019року «Про розподіл земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Павлівської сільської ради (за межами населеного пункту)»; зобов`язання Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,00га, яка розташована на території Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області для ведення особистого селянського господарства з земель комунальної власності (за межами населених пунктів).

Ухвалою суду від 01.09.2020р. у задоволенні клопотання повноважного представника відповідача - Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області (від 27.08.2020р. вхід.№33679/20) про об`єднання справ в одне провадження, відмовлено.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, ОСОБА_1 звернувся до Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області із заявою від 17.03.2020р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2га на території Павлівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства, з земель комунальної власності (за межами населених пунктів).

За результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 від 17.03.2020р. Павлівською сільською радою Арцизького району Одеської області на ім`я заявника надіслано Лист від 30.05.2020р. №107-02-14, яким адресата повідомлено про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, з огляду на те, що згідно Рішення сесії Павлівської сільської ради №475-VII від 14.11.2019року «Про розподіл земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Павлівської сільської ради (за межами населеного пункту)» земельні ділянки в першу чергу надаються особам, які зареєстровані і мешкають на території сільської ради та є: членами колишнього КСП « Павлівське»; учасниками АТО та учасниками бойових дій; працівниками соціальної сфери села Павлівка та Зелена Балка.

Не погодившись з викладеною в Листі Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області від 30.05.2020р. №107-02-14 відмовою у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування Рішення Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області, викладеного в листі від 30.05.2020року №107-02-14, про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею до 2га на території Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області для ведення особистого селянського господарства; визнання протиправним та скасування Рішення Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області №475-VІІ від 14.11.2019року «Про розподіл земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Павлівської сільської ради (за межами населеного пункту)»; зобов`язання Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,00га, яка розташована на території Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області для ведення особистого селянського господарства з земель комунальної власності (за межами населених пунктів), підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, відмовляючи у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою, відповідачем - Павлівською сільською радою Арцизького району Одеської області в Листі від 30.05.2020р. №107-02-14 зазначено, що згідно Рішення сесії Павлівської сільської ради №475-VII від 14.11.2019року «Про розподіл земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Павлівської сільської ради (за межами населеного пункту)» земельні ділянки в першу чергу надаються особам, які зареєстровані і мешкають на території сільської ради та є: членами колишнього КСП « Павлівське»; учасниками АТО та учасниками бойових дій; працівниками соціальної сфери села Павлівка та Зелена Балка.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про особисте селянське господарство", особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Відносини, пов`язані з веденням особистого селянського господарства, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 117 Земельного кодексу України встановлено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

За приписами частини 4 статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктом "Б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Відповідно до ч.2 ст.123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч.3 ст.123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, вище окресленими законодавчими приписами чітко встановлено підстави, порядок, та строки передачі земельної ділянки у власність громадян, а також органи, уповноважені розглядати означені питання. Зокрема, вказаними нормами передбачено, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявою для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких, визначені в статті 118 Земельного кодексу України, органи приймають одне з відповідних рішень.

З вищенаведеного також вбачається, що підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Отже, з урахуванням положень чинного законодавства, судом встановлено, що за результатами розгляду питання щодо передачі земельної ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності органом місцевого самоврядування повинно прийматися відповідне рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися органом місцевого самоврядування у формі рішення.

Так, як встановлено судом, та зазначено вище, у межах даного адміністративного спору позивач - ОСОБА_1 звернувся до Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області не із зверненням, а з відповідною заявою, за наслідками розгляду якої орган місцевого самоврядування мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив на адресу позивача відповідь у формі листа. Водночас, відсутність належним чином оформленого рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Отже, надісланий Павлівською сільською радою Арцизького району Одеської області на адресу ОСОБА_1 Лист від 30.05.2020р. №107-02-14, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, не може сприйматися судом як належна відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 17.03.2020р. Павлівською сільською радою Арцизького району Одеської області рішення не приймалось, суд дійшов висновку щодо наявності протиправної бездіяльності Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 17.03.2020р.

Оскільки Павлівською сільською радою Арцизького району Одеської області рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні не приймалось, суд, з метою належного захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 , дійшов висновку щодо необхідності зобов`язання Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.03.2020р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, з урахуванням окреслених у Рішенні висновків, та правової оцінки суду.

При цьому, суд не вбачає законодавчо передбачених підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування Рішення Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області, викладеного в листі від 30.05.2020року №107-02-14, про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею до 2га на території Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області для ведення особистого селянського господарства, оскільки означений лист не є рішенням органу місцевого самоврядування в розумінні положень КАС України.

Також, на думку суду, не є правомірною, та відповідно не підлягає задоволенню позовна вимога ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування Рішення Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області №475-VІІ від 14.11.2019року «Про розподіл земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Павлівської сільської ради (за межами населеного пункту)», оскільки означене рішення органу місцевого самоврядування стосується правовідносин з третіми особами, та не є законодавчо передбаченою підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Крім того, з урахуванням відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні, суд дійшов висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про зобов`язання Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,00га, яка розташована на території Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області для ведення особистого селянського господарства з земель комунальної власності (за межами населених пунктів) є передчасною, та задоволенню не підлягає.

Відносно встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає, що відповідно до ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, із системного аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов`язком суду. Тобто, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та достатніми доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це прерогатива суду.

До того ж, судом встановлено, що в позовній заяві ОСОБА_1 не наведено аргументованих доводів, та до матеріалів справи не додано належних, та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняте рішення суду тривалий час відповідачем не буде виконуватись, а тому дана вимога позивача не підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області про визнання протиправним та скасування Рішення, викладеного в листі від 30.05.2020року №107-02-14 про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею до 2га на території Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області для ведення особистого селянського господарства; визнання протиправним та скасування Рішення №475-VІІ від 14.11.2019року «Про розподіл земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Павлівської сільської ради (за межами населеного пункту)»; зобов`язання Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,00га, яка розташована на території Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області для ведення особистого селянського господарства з земель комунальної власності (за межами населених пунктів), підлягають задоволенню частково, з вищеокреслених підстав.

Відносно вимоги ОСОБА_1 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000грн., суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідно до статті 1 якого адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.

Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що компенсація судових витрат здійснюється саме за участю особи, яка надавала правову допомогу, та є фахівцем у галузі права, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій, поза судовим засіданням, та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

В свою чергу, документами, які підтверджують витрати, можуть бути: договір про надання правової допомоги, в якому повинно бути обов`язково зазначено, в якій справі здійснюється представництво прав та інтересів, розмір гонорару, та порядок його оплати. Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Довіреність (ордер). Документ, що свідчить про оплату послуг (платіжне доручення, банківська виписка, видатковий касовий ордер). Факт здійснення оплати підтверджує призначення платежу, щоб можливо було визначити, що дані витрати відносяться саме до конкретного договору та справи, а не до будь-якої іншої.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, повноважним представником позивача є Кочуров Андрій Олександрович, котрий має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується наявними у матеріалах справи Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ОД №003365 від 18.07.2018р.

Судом з`ясовано, що 21.05.2020р. між Кочуровим Андрієм Олександровичем (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги, за умовами якого Адвокат зобов`язується надати Клієнту правову допомогу - у справі про оскарження відмови Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області у вигляді листа від 30.05.2020р. №107-02-14 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Павлівської сільської ради безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства щодо Клієнта, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

21.05.2020р. Кочуровим Андрієм Олександровичем (Адвокат), згідно укладеного з ОСОБА_1 (Клієнт) Договору про надання правової допомоги від 21.05.2020року, здійснено розрахунок гонорару визначеного в п.3.1 Договору: вартість 1 години роботи адвоката: 1000грн.; підготовка до позову, формування правової позиції по справі: 1 година х 1000грн.=1000грн.; узагальнення судової практики за аналогічними спорами: 1 година х 1000грн. = 1000грн.; складення позову: 1 годинах 1000грн. = 1000грн. Всього: 3000грн.

Відповідно до Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 21.05.2020р. Кочуровим Андрієм Олександровичем (Адвокат), згідно укладеного з ОСОБА_1 (Клієнт) Договору про надання правової допомоги від 21.05.2020року, та відповідно до ч.4 ст.134 КАС України виконано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги: вартість 1 години роботи адвоката: 1000грн.; підготовка до позову, формування правової позиції по справі: 1 година х 1000грн. = 1000грн.; узагальнення судової практики за аналогічними спорами: 1 година х 1000грн. = 1000грн.; складення позову: 1 годинах 1000грн. = 1000грн. Всього: 3000грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору про надання правової допомоги від 21.05.2020року ОСОБА_1 (Клієнт) на користь Кочурова Андрія Олександровича (Адвокат), за надання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги від 21.05.2020р., сплачено грошові кошти в сумі 1500грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи Прибутковим касовим ордером від 21.05.2020р. №21//05.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, при цьому, жодну із заявлених у позовній заяві вимогу позивача не задоволено, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000грн.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області про визнання протиправним та скасування Рішення, викладеного в листі від 30.05.2020року №107-02-14 про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею до 2га на території Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області для ведення особистого селянського господарства; визнання протиправним та скасування Рішення №475-VІІ від 14.11.2019року «Про розподіл земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Павлівської сільської ради (за межами населеного пункту)»; зобов`язання Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,00га, яка розташована на території Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області для ведення особистого селянського господарства з земель комунальної власності (за межами населених пунктів), задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 17.03.2020р.

3. Зобов`язати Павлівську сільську раду Арцизького району Одеської області (68450, Одеська область, Арцизький район, с.Павлівка, пров.Театральний,2, код ЄДРПОУ 04380910) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від 17.03.2020р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею до 2га на території Павлівської сільської ради Арцизького району Одеської області для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням окреслених у Рішенні висновків, та правової оцінки суду.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.