Ухвала суду № 91297294, 02.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5308/20

У Х В А Л А

02 вересня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника малого підприємства «ТІЛІГУЛ» від 01.09.2020 про розгляд справи №420/5308/20 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до малого підприємства «ТІЛІГУЛ» про стягнення суми податкового боргу у розмірі 207 885,55 грн. в порядку загального позовного провадження, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №420/5308/20 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до малого підприємства «ТІЛІГУЛ» про стягнення суми податкового боргу у розмірі 207 885,55 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Положеннями ч.1 ст.162 КАС України визначено, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Згідно з п.5 ч.2 ст.162 КАС України відзив повинен містити: заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Відповідно до ч.8 ст.262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 159, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Отже, обґрунтовані пояснення, міркування, аргументи, заперечення щодо наведених позивачем у позовній заяві доводів, повинні бути викладені у відзиві на позовну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали суду від 01.07.2020 та позов з додатками отримано представником відповідача 10.07.2020 року засобами поштового зв`язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому, ухвалою суду від 10.07.2020 судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, роз`яснивши право подати в цей самий строк заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (з урахуванням строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)).

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із наступними змінами) на всій території України запроваджено карантин.

У зв`язку з цим пунктом 9 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020 року №540-IX (далі – Закон України №540-IX від 30.03.2020 року), який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ VI “Прикінцеві положення” КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено автоматичне продовження визначених статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу процесуальних строків, в тому числі і строків розгляду справи, подання інших заяв по суті справи, тощо на період дії карантину.

В подальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX (далі – Закон України №731-ІХ від 18.06.2020 року) , пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, згідно якої встановлені цим Кодексом процесуальні строки поновляються судом лише за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом).

Пунктом 2 Розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 року також було визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон України №731-ІХ від 18.06.2020 року набрав чинності 17.07.2020 року, відповідно продовжені Законом України №540-IX від 30.03.2020 процесуальні строки закінчилися 06.08.2020 року.

Таким чином, з урахування отримання відповідачем копії ухвали суду про відкриття провадження у справі та позову з додатками 10.07.2020, відзив на позовну заяву та заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, повинні бути подані до суду у строк до 06.08.2020 включно.

01.09.2020 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи №420/5308/20 за правилами загального позовного провадження (вхід. №ЕП/13413/20), а також відзив на позовну заяву (вхід. №ЕП/13414/20).

У заяві представника відповідача зазначається, що 25.08.2020 засобами поштового зв`язку відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі від 01.07.2020. В обґрунтування необхідності здійснювати розгляд адміністративної справи №420/5308/20 в порядку загального позовного провадження, представник відповідача зазначив, що у відповідача є необхідність додатково надати усні пояснення в судовому засіданні, дослідити матеріали, що надані позивачем до суду, а також обґрунтувати свою правову позицію, адже, на думку представника відповідача, є обмеження сторін у доведенні своєї позиції.

Інших доводів представником відповідача не зазначалось.

Як вже зазначено судом, відзив на позовну заяву та заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, повинні бути подані до суду у строк до 06.08.2020 включно.

Таким чином, представником відповідача 01.09.2020 подано відзив на позовну заяву та заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження із пропуском строку, встановленого судом.

При цьому, суд відхиляє твердження представника відповідача про отримання ухвали про відкриття провадження від 01.07.2020 лише 25.08.2020 з огляду на наявність в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому міститься відмітка про вручення поштового відправлення 10.07.2020.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Водночас, представником відповідача не подано до суду заяви про продовження строку, встановленого судом, у відповідності до приписів ст.121 КАС України.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд виходив з того, що згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Дана справи не належить до справ, перелічених у ч. 4 ст.257 КАС України, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

У той же час, відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 260 КАС України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст.260 КАС України, якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин.

Суд звертає увагу, що у своїй заяві та в контексті критеріїв, визначених у ч.3 ст. 257 КАС України, відповідач не деталізує тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності зумовлюють необхідність розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Заява по суті носить загальний характер.

У той же час, в контексті приписів ч. 3 ст. 257 КАС України, зважаючи на предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та приходить до висновку про залишення заяви відповідача без задоволення.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №420/5308/20 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що заява представника відповідача про розгляд справи №420/5308/20 у порядку загального позовного провадження є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 262 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника малого підприємства «ТІЛІГУЛ» від 01.09.2020 про розгляд справи №420/5308/20 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до малого підприємства «ТІЛІГУЛ» про стягнення суми податкового боргу у розмірі 207 885,55 грн. в порядку загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя С.О. Стефанов