Рішення № 91297236, 02.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2036/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 27.02.2020 року № UA500030/2020/000009/2;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00031 від 27.02.2020 року, якою відповідач повідомив про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалами суду від 16.03.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження; від 13.04.2020 року: зупинено провадження у справі; від 25.06.2020 року: поновлено провадження у справі.

В судове засідання 05.08.2020 року сторони та/або їх представники не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. (а.с.177-180)

25.06.2020 року представником позивача до суду електронною поштою подано клопотання, вхід. № ЕП/9555/20, в якому останній просить судову справу № 420/2036/20 розглянути за відсутності позивача та його представника, за наявними матеріалами справи. (а.с.173)

Відповідач про причини неявки його представника суд не повідомив, будь-яких процесуальних заяв, в тому числі про відкладення (перенесення) розгляду справи від нього до суду не надійшло.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно зі змістом позовної заяви, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із зазначенням таких фактичних обставин:

- 24.10.2019 року між компанією «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» (Китай), як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП», як покупцем, укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 19YG-099, за умовами якого продавець зобов`язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину цього договору. На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент відправник «SYNERGY TRAIDING COMPANY LIMITED» поставило позивачу партію товару: велосипеди двоколісні з шарикопідшипниками, нові, без двигуна, у частково розібраному стані для зручності транспортування, для дітей віком від 3-х років – діаметром колеса 16 дюймів: арт. MG-16248 – 250 шт., арт. MG-54655 – 250 шт., арт. MG-45105 – 250 шт., арт. MG-94775 – 250 шт., арт. MG-27308 – 62 шт. діаметром колеса 18 дюймів: арт. MG-95620 – 250 шт., арт. MG-15770 – 250 шт., арт. MG-95796 – 250 шт., арт. MG-45551 – 250 шт., арт. MG-56213 – 250 шт., арт. MG-73155 – 250 шт., Торговельна марка – «CORSO». Виробник – «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED». Країна виробництва – «CN» (Китай). З метою здійснення митного оформлення товару, позивачем до Одеської митниці Держмитслужби 26.02.2020 року була подана електронна митна декларація № UA500030/2020/202471, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом – ціною договору;

- 26.02.2020 року від митного органу було отримано електронне повідомлення декларанту № 1340597 по МД № UA500030/2020/202471;

- позивач звертає увагу на п. 1.1. Контракту № 19YG-099 від 24.10.2019 року, де чітко вказано, – «…В порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари (далі — «Товар»), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту…»;

- до митного оформлення разом із контрактом надавались інвойси від 10.12.2019 року №№ J254Z19-07, J254Z19-08, J254Z19-09, які і є специфікаціями у відповідності до п. 1.1 Контракту № 19YG-099 від 24.10.2019 року;

- відповідно до п. 1.1. Контракту № 19YG-099 від 24.10.2019 року, зазначено – «…В порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари (далі — «Товар»), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту…». Відповідно п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2019 року № 19YG-099 «вартість кожної партії Товарів визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту». Водночас, відповідно до п. 4.3. контракту від 24.10.2019 року № 19YG-099 оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Згідно з п. 4.3.1. контракту – оплата може проводитись частинами. П. 4.3.2 визначено, що передоплата товару проводиться на підставі інвойсу-проформи до прибуття вантажу. При цьому, сплачена партія товару повинна прибути на митну територію України не пізніше 300 днів з моменту списання грошових коштів з рахунку Покупця. Із даних положень вбачається свобода сторін договору у здійсненнях взаєморозрахунків;

- умови термінів та розміри оплати – безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару;

- відповідно до положень п. 2 ст. 53 МК України, встановлено перелік документів, які декларант подає разом з митною декларацією органу доходів і зборів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, серед яких – відсутній такий документ, як митна декларація країни експорту або її переклад;

- відповідно до Довідки про транспортні витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «ХIЛЛДОМ ЛОГIСТIКС» № 6657 від 18.02.2020 року, страхування вантажу у контейнерах №№ BMOU4749107, INKU6641087, TGBU5647660 – не здійснювалось;

- відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. Жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами (специфікаціями), наданими «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» – не передбачалось;

- при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо;

- для підтвердження витрат на транспортування за територією України декларантом до МД № UA500030/2020/202471 від 26.02.2020 року додаються: договір (контракт) про перевезення № 31079-72 від 31.07.2019 року; рахунок на оплату № 658 від 18.02.2020 року за морський фрахт контейнерів BMOU4749107, INKU6641087, TGBU5647660; платіжне доручення № 97 від 27.02.2020 року про сплату 132 006, 24 грн. за морський фрахт за межами України згідно рахунку № 658 від 18.02.2020 року;

- митним органом були проаналізовані документи та зроблені наступні висновки, що надані додаткові документи не вирішили питань стосовно розбіжностей та наявних ознак підробки виявлених у поданих до митного контролю та оформлення документах;

- за результатом опрацювання всіх поданих документів відповідачем на підставі та відповідно до пункту 5 статті 54, пунктів 1, 4 статті 337 та статі 320 МК України встановлено, що надані декларантом документи мають розбіжності та не містять відомостей щодо усіх складових митної вартості;

- відповідачем при підготовці документів відповідно до частини 6 статі 53 МК України (лист декларанта про бажання надати додаткові документи згідно частини 6 статі 53) та на підставі пункту 3 статті 53 МК України, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами на транспортування та страхування товару, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця або перевізника чи страхувальника, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів (за наявності). Також було повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару у тому числі й на усунення виявлених обставин;

- 27.12.2020 року декларантом позивача було повідомлено митницю про неможливість надання додаткових документів і що усі наявні документи щодо товару, заявленого за МД, були представлені, надати інші документи не має можливості;

- відповідачем у свою чергу було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00031 від 27.02.2020 року, якою відповідач повідомив про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2020 року № UA500030/2020/000009/2;

- органом доходів і збрів з на виконання вимог пунктів 5, 6 статті 55, пункту 3 статті 57 МК України та з метою обґрунтованого вибору методу та визначення основи митної вартості товару між декларантом та митницею проведено процедуру консультації. В ході проведення консультації встановлено, що у декларанта та у митного органу відсутня цінова інформація щодо митної вартості ідентичних товарів та наявна цінова інформація щодо митної вартості подібних товарів та з врахуванням такої, заявлену митну вартість скориговано за другорядним методом визначення митної вартості – за ціною угоди щодо подібних товарів відповідно до положень статті 55 МК України. При розрахунку митної вартості за основу взято вартість подібних товарів в розмірі 68 дол. США/шт (оформлено за МД від 11.02.2020 року № UA500030/2020/201684 та МД від 14.02.20 №UA500030/2020/201836). Митну вартість скориговано до загальної суми 174 216, 00 доларів США;

- пунктом 1.1. Контракту № 19YG-099 від 24.10.2019 року чітко вказано, – «…В порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари (далі — «Товар»), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту…». До митного оформлення разом із контрактом надавались інвойси від 10.12.2019 року №№ J254Z19-07, J254Z19-08, J254Z19-09, які і є специфікаціями у відповідності до п. 1.1 Контракту № 19YG-099 від 24.10.2019 року;

- відповідно до п. 4.3. контракту від 24.10.2019 року № 19YG-099 оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Згідно з п. 4.3.1. контракту – оплата може проводитись частинами. П. 4.3.2 визначено, що передоплата товару проводиться на підставі інвойсу-проформи до прибуття вантажу. При цьому, сплачена партія товару повинна прибути на митну територію України не пізніше 300 днів з моменту списання грошових коштів з рахунку покупця. Із даних положень вбачається свобода сторін договору у здійсненнях взаєморозрахунків. Згідно з усталеною судовою практикою у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару;

- платіжне доручення на підтвердження здійснення оплати за товар є доказом щодо виконання (неналежного виконання) покупцем умов контракту, а не доказом розбіжностей у документах чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.03.2019 року у справі № 803/3649/15;

- всі вказані документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення реальних господарських операцій;

- договірні сторони можуть відступити від визначеного договором алгоритму їх реалізації за умови відсутності заперечень з боку іншої сторони. Для цілей митного законодавства важливою є об`єктивна підтверджуваність реалізації відповідних операцій. Не зазначення в проплатах посилання на проформу-інвойс, не є розбіжністю, та жодним чином не заважало митному органу перевірити всі складові митної вартості товару визначеної декларантом самостійно. Згідно контракту підставою платежу є контракт та специфікація. Відповідно до контракту від 24.10.2019 року № 19YG-099 специфікації (інвойси) є невід`ємною частиною контракту. В платіжних дорученнях було посилання на контракт, що давало можливість митному органу встановити належність товару, на який постачальником було видано інвойс, до конкретної поставки, а тому твердження відповідача, викладене у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості про неможливість такої ідентифікації – у цілому не відповідає дійсності. Вказані висновки також цілковито узгоджуються з позицією, викладеною в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30.01.2014 року у справі № 826/13142/13-а, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.08.2019 року у справі № 810/2784/18;

- відповідно до положень п. 2 ст. 53 МК України, встановлено перелік документів, які декларант подає разом з митною декларацією органу доходів і зборів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, серед яких відсутній такий документ, як митна декларація країни експорту або її переклад. Отже, доводи відповідача, викладені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості про те, що ненадання декларантом перекладу митної декларації експорту, унеможливлює правильність визначення митної вартості самого товару є безпідставними та необґрунтованими;

- зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості взагалі не вбачається, яким саме чином, ненадання перекладу митної декларації країни експорту вплинуло на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості. Окрім того, відповідно до листа Державної митної служби України № 11/6-21-9576 від 05.12.2001 року, за змістом якого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладання ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України» № 170/97-ВР від 03.04.1997 року, затверджено перелік країн, з якими Україною укладено торговельно-економічні угоди з надання режиму найбільшого сприяння або національного режиму. До зазначеного переліку країн входить Китайська Народна Республіка;

- статтею 254 МК України визначено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Таким чином, у разі складення документа, що подається до митного оформлення, або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.02.2020 року по справі № 520/10709/18;

- FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) — термін інкотермс 2000, 2010 та 2020, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. Страхування при FOB є зоною відповідальності покупця, якщо він вважає, що це потрібно. При цьому, із довідки № 6657 від 18.02.2020 року, наданої ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС», вбачається, що страхування вантажу – не здійснювалось. Контрактом від 24.10.2019 року не передбачено надання документів зі страхування товару покупцю. Правила Інкотермс 2010 також не передбачають обов`язкового надання покупцю (декларанту) документів щодо страхування товару, а лише на його вимогу (такої вимоги не було). Надання вказаних документів митним органам України не передбачено також і міжнародними документами з митної справи. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.06.2019 року по справі № 821/408/18;

- вимагаючи від декларанта відомості про розмір понесених витрат на пакування, митний орган вважав, що вартість упаковки, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, мають бути включені до митної вартості товару. Проте позивач наголошує, що за умовами поставки та змістом пред`явлених до декларування документів вартість пакування товару – не є витратною. Оскільки поставка спірного товару була здійснена у тарі постачальника товару, відповідно її вартість вже входить у ціну товару. У спірних правовідносинах вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару. Товар, який був поставлений за контрактом, є несипучим, тому не потребує додаткової упаковки, крім тари, в якій він перевозиться. Жодних спеціальних умов щодо пакування товару, ані контрактом ні інвойсами, наданими «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» – не передбачалось;

- митним органом не враховані умови поставки товару, відповідно до яких пакування товару здійснюється за рахунок продавця, та надані до митного оформлення документи, з яких вбачається, що вартість упаковки входить до ціни товару;

- відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої позивачем зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. Аналогічна правова позиція була висловлена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 року у справі № 815/6794/17 і в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року (справа № 160/8775/18);

- відповідач у своєму рішенні зазначає, що 27.02.2020 декларант надав платіжний документ на оплату морського фрахту за рахунком № 658 від 18.02.2020 року, проте самого рахунку до митного оформлення надано не було. Для підтвердження витрат на транспортування за територією України декларантом до МД № UA500030/2020/202471 від 26.02.2020 року додаються: договір (контракт) про перевезення № 31079-72 від 31.07.2019 року; рахунок на оплату № 658 від 18.02.2020 року за морський фрахт контейнерів BMOU4749107, INKU6641087, TGBU5647660; платіжне доручення № 97 від 27.02.2020 року про сплату 132006,24 грн. за морський фрахт за межами України згідно рахунку № 658 від 18.02.2020 року. Усі казані документи мають нерозривний взаємозв`язок між собою, який прослідковується за номерами контейнерів, які було зафрахтовано, зокрема у коносаменті (Bill of lading) № 177XBJBJN54234A від 13.12.2019 року вказані номера контейнерів – BMOU4749107, INKU6641087, TGBU5647660. Ці ж контейнера фігурують у рахунку на оплату послуг логістичної компанії №658 від 18.02.2020 року, інвойсах та актах зважування;

- транспортне експедирування товару перевізником було здійснено у повному обсязі, та відповідно до умов договору про перевезення № 31079-72 від 31.07.2019 року і вартість послуг було визначено станом на дату повного виконання зобов`язань перевізником, тому посилання відповідача у рішенні про коригування митної вартості на неповний пакет документів, наданий декларантом на підтвердження митної вартості товарів – не заслуговують на увагу. Заявлена декларантом сума митної вартості товару за МД № UA500030/2020/202471 складала – 110 713,49 дол. США, при ціні товару, вказаній розділі « 42» зазначеної МД – 105332,22 дол. США. Згідно до відомостей довідки № 6657 від 18.02.2020 року про транспортні витрати, загальна сума витрат на транспортування контейнерів BMOU4749107, INKU6641087, TGBU5647660 склала – 132006,24 грн. За курсом долара до гривні, вказаного у оскаржуваному рішенні про коригування (24, 5307) зазначена сума у доларах складає – 5381,27 дол. США. Додаємо дану суму до ціни товару – отримаємо митну вартість товару у розмірі 110713,49 дол. США, сума якої і фігурує у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості;

- відповідачем не встановлено наявності жодного застереження, визначеного у ч. 2 ст. 58 МК України, що виключають можливість застосування основного методу визначення митної вартості товарів. Сама по собі наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що товар, який задекларовано позивачем, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, та не надають безумовного права митниці застосовувати рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено. Торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо);

- у рішенні про коригування митної вартості товарів міститься лише посилання на іншу митну декларацію без визначення товару, якісних характеристик, умов поставки та інших обставин, які суттєво впливають на рівень митної вартості товару. Враховуючи, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар. Отже, таку позицію відповідача щодо коригування митної вартості неможливо вважати правомірною, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості;

- Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів;

- позивач особливо наголошує, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:

- відповідно до фактичних обставин справи, для підтвердження митної вартості товарів до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) № UA500030/2020/202471 від 26.02.2020 позивачем подані копії наступних документів: зовнішньоекономічний договір (контракт), Рахунок-фактура (інвойс), Страховий сертифікат та інші документи;

- під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № UA500030/2020/202471 від 26.02.2020 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України – прийняття рішення про коригування митної вартості;

- під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500030/2020/202471 від 26.02.2020 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- відповідно до п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів «вартість кожної партії Товарів визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього контракту», до митного оформлення Специфікації до вище зазначеного контракту не надавались. В розділі 1 "МЕТА ТА СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ІНКОТЕРМС" Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) зазначено, що Інкотермс не призначені для заміни таких умов договору, які необхідні для укладення повного договору купівлі-продажу, чи то через інкорпорацію нормативних умов, чи через індивідуальне узгодження умов. У відповідності до положень Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІV, Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) в зовнішньоекономічному договорі (контракті) сторони повинні досягти згоди про ціну товару в договорі, а умови Інкотермс не призначені для заміни таких умов договору, які необхідні для укладення повного договору купівлі-продажу. У відповідності до розділу V Додатку до рекомендації № 1 "Формуляр-зразок Організації Об`єднаних Націй для зовнішньоторговельних документів. Керівні принципи для застосування" (2001) комерційний рахунок-фактура є важливим документом не тільки з точки зору його конкретної функції, але також і для його ролі у межах інших процедур, наприклад, процедури визначення митної вартості. Встановлення факту того, що згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) від витрати на тару, пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- у наданих до митного оформлення інвойсах не зазначено умови оплати за товар;

- копія декларації країни відправлення надано без перекладу на українську мову. Оскільки письмова форма декларації на товари в Україні та у країни експортера товару повинна відповідати типовій формі Організації Об`єднаних Націй, то у митних деклараціях країни відправлення повинні бути наявні відомості достовірні відомості про вартість товарів, про рахунок-фактуру (інвойс), а тому встановлення факту того, що в копіях митної декларації країни відправлення вартість товару відрізняється від заявленої митної вартості товару (вартість перерахована згідно курсу шведської крони до євро), а також того, що в копії митної декларації країни відправлення відсутнє посилання на інвойс відсутня інформація стосовно умов поставки товару згідно Інкотермс, викликало сумніви у достовірності документів, наданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI;

- оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, а саме не подано виписки з бухгалтерських документів, висновків про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю;

- з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та Одеською митницею ДФС була проведені консультації шляхом обміну електронними повідомленнями, про що наявний запис у рішенні про коригування митної вартості товарів. У відповідності з практикою суду касаційної інстанції, наприклад, згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 у справі № К/800/19445/14 за позовом ТОВ "ТБ Сервіс" до Південної митниці Міндоходів, інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено;

- у відповідності до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів;

- у рішенні про коригування митної вартості товарів наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номеру митної декларації;

- враховуючи положення частини 6 статті 54, ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, Одеською митницею ДФС була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками справи, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

24 жовтня 2019 року між позивачем, як Покупцем, та Synergy Trading Company Limited, як Продавцем, укладено контракт № 19YG-099 (а.с.40-46) про таке, зокрема:

1. Предмет контракту

1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари (далі – «Товар»), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту.

1.2. Умови цього Контракту викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс-2010».

1.5. Продавець поставляє Товар, а Покупець приймає його:

а) за кількістю – відповідно до кількості, вказаної в інвойсі і підтвердженої Коносаментом;

б) за якістю – відповідно до системи стандарту якості для даного виду товару.

2. Кількість та якість товару

2.1. Кількість і асортимент Товару, що поставляється за цим Контрактом, вказується в інвойсах (Специфікаціях) на кожну окрему поставку, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

3. Базисні умови поставки товару

3.1. Поставка товару Продавцем Покупцеві повинна здійснюватися під час морського перевезення на умовах, визначених для кожної поставки в Специфікації, відповідно до «Інкотермс-2010».

3.3. Продавець зобов`язується надати Покупцю наступні документи:

- оригінал комерційного рахунку (інвойсу) – 3 прим.;

- оригінал Коносамента;

- пакувальний лист;

- інші документи, узгоджені Сторонами.

4. Ціна та загальна вартість контракту. Умови розрахунків

4.2. Вартість кожної партії Товару визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту. Упаковка та маркування включені в ціну товару.

4.3. Оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу.

4.3.1. Оплата може проводитися частинами.

4.3.2. Передоплата партії Товару проводиться на підставі інвойсу-проформи до прибуття вантажу.

Сплачена партія Товару повинна прибути на митну територію України не пізніше 300 днів з моменту списання грошових коштів з рахунку Покупця.

4.3.3. Можлива оплата протягом 300 днів з моменту надходження товару на митну територію України.

У разі невдалої поставки з будь-яких причин, Продавець зобов`язується повернути отримані за партію Товару гроші або перезарахувати їх за подальшу поставку протягом 330 днів з моменту списання грошових коштів з рахунку Покупця.

5. Упаковка та маркування

5.1. Продавець вживає всіх заходів для надійної і належної упаковки Товару, що захищає його від пошкоджень при завантаженні-розвантаженні, транспортуванні та зберіганні.

5.3. Продавець складає для кожної упаковки детальний пакувальний лист, в якому перераховуються упаковані предмети, їх кількість, тип (або модель), вага брутто і нетто.

5.4. На кожній упаковці повинні бути нанесені такі відомості: вага брутто, вага нетто.

10. Строк дії контракту

10.1. Контракт набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року.

26.02.2020 року позивачем відповідачу подана електронна митна декларація UA500030/2020/202471. (а.с.104)

У вказаній митній декларації декларантом зазначено, зокрема:

- у графі 20 «Умови поставки»: FOB CN NINGBO

- у графі 31 «Вантажні місця та опис товарів»:

1. Велосипеди двоколісні з шарикопідшипниками, нові, без двигуна, у частково розібраному стані для зручності транспортування, для дітей віком від 3-х років – діаметром колеса 16 дюймів: арт. MG-16248 – 250 шт; арт. MG-54655 – 250 шт; арт. MG-45105 – 250 шт; арт. MG-94775 – 250 шт; арт. MG-27308 – 62 шт; – діаметром колеса 18 дюймів: арт. MG-95620 – 250 шт, арт. MG-15770 – 250 шт, арт. MG-95796 – 250 шт, арт. MG-45551 – 250 шт, арт. MG-56213 – 250 шт, арт. MG-73155 – 250 шт.

Торговельна марка – CORSO

Виробник – SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED

Країна виробництва – CN

Див. «електронний інвойс»

2. Місць – 2562 СТ

3. 3/TGBU5647660/221/1

INKU6641087/221/1 ВМOU4749107/221/1

- у графі 42 «Ціна товару»: 105332,2200

- у графі 44 «Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи»:

0271 J254Z19-07-PL 10.12.19

0271 J254Z19-08-PL 10.12.19

0271 J254Z19-09-PL 10.12.19

0380 J254Z19-07 10.12.19

0380 J254Z19-08 10.12.19

0380 J254Z19-09 10.12.19

0705 177ХВJBJN54234A 13.12.19

0730 78 26.02.20

0730 78/1 26.02.20

0730 78/2 26.02.20

0861 19С4401А0527/00023 19.12.19

0861 19С4401А0527/00024 18.12.19

0861 19С4401А0527/00034 19.12.19

1701 UA500110/2020/000279 26.02.20

3007 6657 18.02.20

3014 J254Z19-07-PR 10.12.19

3014 J254Z19-08-PR 10.12.19

3014 J254Z19-09-PR 10.12.19

3014 PRICE LIST-004 01.08.19 01.08.20

m4104 19YG-099 24.10.19

m4207 310719/1 31.07.19 31.12.21

m4301 31079-72 31.07.19

9000 акт зважування № 102536 25.02.20

9000 акт зважування № 102587 25.02.20

9000 акт зважування № 102611 26.02.20

9610 310120190516302882 09.12.19

- у графі 45 «Коригування»: 2715879,33

- у графі 47 «Нарахування платежів»:

вид основа нарахування ставка сума

020 2715879,33 10% 271587,93

028 2987467,26 20% 597493,45

В подробиці розрахунків:

020 271587,93 43096047

028 597493,45 43096047 [43096047]

27.02.2020 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000009/2 за ВМД UA500030/2020/202471. (а.с.17-18)

Згідно зі змістом цього рішення, зокрема:

- у графі 15 «Умови поставки»: FOB CN NINGBO

- у графі 18 «Додаткова інформація/подані документи» зазначено:

1101 UA500030/2020/202471 26.02.2020

1701 UA500110/2020/000279 26.02.2020

3007 6657 18.02.2020

3014 J254Z19-07-PR 10.12.2019

4104 19YG-099 24.10.2019

4207 310719/1 31.07.2019

4301 31079-72 31.07.2019

9000 акт зважування № 102536 25.02.2020;

- у графі 27 «Ціна товару»: 105332,2200

- у графі 28 «Розрахована декларантом митна вартість товару»: валюта – USD; курс валюти – 24,5307; сума у валюті – 110713,4900; сума у грн. – 2715879,3300

- у графі 30 «Коригування»: валюта – USD; вартість за одиницю – 68,0000; загальна сума – 174216,00; кількість – 2562;

- у графі 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено:

- Розділ IIІ Митна вартість товарів та методи її визначення, глава 9, статті 52-64 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 № 4495-VI. Подані до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) відповідно п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2019 № 19YG-099 «вартість кожної партії Товарів визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту», до митного оформлення Специфікації до вище зазначеного контракту не надавались;

2) у наданих до митного оформлення інвойсах від 10.12.2019 № J254Z19-07, J254Z19-08, J254Z19-09 не зазначено умови оплати за товар. Даний факт викликає сумніви щодо автентичності поданих документів та може свідчити про наявні ознаки підробки;

3) копія декларації країни відправлення від 09.12.2019 № 310120190516302882 надано без перекладу на державну мову;

4) згідно правил INCOTERMS умови поставки FOB передбачають страхування вантажу, проте декларантом не надано відповідного документального підтвердження, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення складових митної вартості товарів;

5) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; Зазначені документи декларантом до митного оформлення не надавались, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

6) до митного оформлення не надавались документи, перелік, яких наведено у наказі МФУ від 24.05.12 № 599, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

- відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) банківські та платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

4) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, перелік, яких наведено у наказі МФУ від 24.05.12 № 599;

5) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

6) виписку з бухгалтерської документації;

7) переклад митної декларації країни відправлення відповідно статті 254 МКУ;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Також декларанту було запропоновано надати за власним бажанням додаткові, наявні у нього, інші документи, для підтвердження заявленої митної вартості товару;

- 27.02.2020 декларант надав платіжний документ на оплату морського фрахту за рахунком 658 від 18.02.2020, проте самого рахунку до митного оформлення подано не було. Листом від 27.02.2020 декларант повідомив про відмову надати інші затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару. Таким чином, не підтверджено документально такі складові митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження, обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням, транспортно-експедиційні послуги, витрати на страхування оцінюваних товарів, а також не спростовані раніше виявлені розбіжності. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ;

- згідно частини 6 статті 54 орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: 1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ;

- відповідно до ч. 3 ст. 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. першої ст. 57 МКУ. Згідно із ст. 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в органу доходів і зборів відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п. 1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) – за резервним методом. За результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості – другорядний: резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів товару № 1 максимально наближений до митного оформлення час є більшим становить – 68 дол. США/ шт. (МД від 11.02.20 № UA500030/2020/201684, МД від 14.02.20 № UA500030/2020/201836). Враховуючи вищезазначене, митну вартість вищезазначених товарів скориговано. Декларанту роз`яснено права викладені у ч. 3 ст. 52 МКУ та роз`яснено право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або суду.

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00031 від 27.02.2020 року (а.с.138-139) позивача повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, з таких причин: згідно вимог частини 6 пункту 2 статті 54 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 № 4495-VI відмовлено у митному оформленні. Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 № 4495-VI прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500030/2020/000009/2 від 26.02.2020. Рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржено у порядку передбаченому главою 4 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.2012 № 4495-VI або у суді.

Згідно зі змістом цієї картки відмови, позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, поданих 26.02.2020 о 15 год. 06 хв. позивачем, а саме:

Пакувальний лист (Packing list) J254Z19-07-PL 10.12.2019

Пакувальний лист (Packing list) J254Z19-08-PL 10.12.2019

Пакувальний лист (Packing list) J254Z19-09-PL 10.12.2019

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) J254Z19-07 10.12.2019

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) J254Z19-08 10.12.2019

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) J254Z19-09 10.12.2019

Коносамент (Bill of lading) 177ХВJBJN54234A 13.12.2019

Автотранспортна накладна (Road consignment note) 78 26.02.2020

Автотранспортна накладна (Road consignment note) 78/1 26.02.2020

Автотранспортна накладна (Road consignment note) 78/2 26.02.2020

Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 19С4401А0527/00023 19.12.2019

Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 19С4401А0527/00024 18.12.2019

Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 19С4401А0527/00034 19.12.2019

Акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконан UA500110/2020/000279 26.02.2020

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 6657 18.02.2020

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару J254Z19-07-PR 10.12.2019

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару J254Z19-08-PR 10.12.2019

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару J254Z19-09-PR 10.12.2019

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару PRICE LIST-004 01.08.2019

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення н 19YG-099 24.10.2019

Договір про надання послуг митного брокера 310719/1 31.07.2019

Договір про (контракт) про перевезення 310719-72 31.07.2019

Інші некласифіковані документи акт зважування № 102536 25.02.2020

Інші некласифіковані документи акт зважування № 102587 25.02.2020

Інші некласифіковані документи акт зважування № 102611 26.02.2020

Копія митної декларації країни відправлення 310120190516302882 09.12.2019

Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA500030/2020/202471 26.02.2020.

Також у картці відмови роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:

- подання митної декларації з урахуванням рішення про коригування митної вартості № UA500030/2020/000009/2 від 26.02.2020. Декларант має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів та зборів про коригування митної вартості товарів – за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів та зборів; у разі незгоди декларанта з рішенням органу доходів та зборів про коригування заявленої митної вартості товарів – за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 № 4495-VІ в розмірі, визначеному органом доходів та зборів відповідно до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 № 4495-VІ. Після надання додаткових документів рішення про коригування митної вартості у такому випадку переглядається.

27.02.2020 року з метою митного оформлення (випуску) відповідних товарів позивачем подана митна декларація UA500030/2020/202578. (а.с.105-106)

У вказаній митній декларації декларантом зазначено, зокрема:

- у графі 20 «Умови поставки»: FOB CN NINGBO

- у графі 31 «Вантажні місця та опис товарів»:

1. Велосипеди двоколісні з шарикопідшипниками, нові, без двигуна, у частково розібраному стані для зручності транспортування, для дітей віком від 3-х років – діаметром колеса 16 дюймів: арт. MG-16248 – 250 шт; арт. MG-54655 – 250 шт; арт. MG-45105 – 250 шт; арт. MG-94775 – 250 шт; арт. MG-27308 – 62 шт; – діаметром колеса 18 дюймів: арт. MG-95620 – 250 шт, арт. MG-15770 – 250 шт, арт. MG-95796 – 250 шт, арт. MG-45551 – 250 шт, арт. MG-56213 – 250 шт, арт. MG-73155 – 250 шт.

Торговельна марка – CORSO

Виробник – SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED

Країна виробництва – CN

Див. «електронний інвойс»

2. Місць – 2562 СТ

3. 3/TGBU5647660/221/1

INKU6641087/221/1 ВМOU4749107/221/1

- у графі 42 «Ціна товару»: 105332,2200

- у графі 44 «Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи»:

0271 J254Z19-07-PL 10.12.19

0271 J254Z19-08-PL 10.12.19

0271 J254Z19-09-PL 10.12.19

0380 J254Z19-07 10.12.19

0380 J254Z19-08 10.12.19

0380 J254Z19-09 10.12.19

0705 177ХВJBJN54234A 13.12.19

0730 78 26.02.20

0730 78/1 26.02.20

0730 78/2 26.02.20

0861 19С4401А0527/00034 19.12.19

0861 19С4401А0527/00023 19.12.19

0861 19С4401А0527/00024 19.12.19

1300 UA500030.2020.202471.001 26.02.20

1501 UA500030/2020/000009/2 27.02.20

1701 UA500110/2020/000279 26.02.20

1703 UA500030/2020/00031 27.02.20

3004 658 18.02.20

3005 97 27.02.20

3007 6657 18.02.20

3014 J254Z19-07-PR 10.12.19

3014 J254Z19-08-PR 10.12.19

3014 J254Z19-09-PR 10.12.19

3014 PRICE LIST-004 01.08.19 01.08.20

m4104 19YG-099 24.10.19

m4207 310719/1 31.07.19 31.12.21

m4301 31079-72 31.07.19

9000 акт зважування № 102536 25.02.20

9000 акт зважування № 102587 25.02.20

9000 акт зважування № 102611 26.02.20

9610 310120190516302882 09.12.19

- у графі 45 «Коригування»: 2728340,13

- у графі 47 «Нарахування платежів»:

вид основа нарахування ставка сума

020 2728340,13 10% 272834,01

028 3001174,14 20% 600234,83

В подробиці розрахунків:

020 272834,01 43096047

020 156591,01 43096047

028 600234,83 43096047 [43096047]

028 344500,21 43096047

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів від 27.02.2020 року № UA500030/2020/000009/2 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00031 від 27.02.2020 року, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.21-39, 47-62, 67-79):

- пакувального листа (Packing list) № J254Z19-07-PL від 10.12.2019 року;

- пакувального листа (Packing list) № J254Z19-08-PL від 10.12.2019 року;

- пакувального листа (Packing list) № J254Z19-09-PL від 10.12.2019 року;

- рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) № J254Z19-07 від 10.12.2019 року;

- рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) № J254Z19-08 від 10.12.2019 року;

- рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) № J254Z19-09 від 10.12.2019 року;

- коносамента (Bill of lading) № 177XBJBJN54234A від 13.12.2019 року, у графі «Freight amount» – «оплата фрахту» якого зазначено: «Freight as arranged» – «фрахт за домовленістю»;

- автотранспортної накладної (Road consignment note) № 78 від 26.02.2020 року;

- автотранспортної накладної (Road consignment note) № 78/1 від 26.02.2020 року;

- автотранспортної накладної (Road consignment note) № 78/2 від 26.02.2020 року;

- сертифіката про походження товару (Certificate of origin) № 19C4401A0527/00023 від 19.12.2019 року;

- сертифіката про походження товару (Certificate of origin) № 19C4401A0527/00024 від 18.12.2019 року;

- сертифіката про походження товару (Certificate of origin) № 19C4401A0527/00034 від 19.12.2019 року;

- акта про проведення огляду товарів № UA500110/2020/000279 від 26.02.2020 року;

- довідки про транспортні витрати, вихід. № 6657 від 18.02.2020 року, виданої позивачу ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС», відповідно до якої, зокрема, страхування вантажу не здійснювалось;

- прейскуранта (прайс-лист) виробника товару № J254Z19-07-PR від 10.12.2019 року;

- прейскуранта (прайс-лист) виробника товару № J254Z19-08-PR від 10.12.2019 року;

- прейскуранта (прайс-лист) виробника товару № J254Z19-09-PR від 10.12.2019 року;

- прейскуранта (прайс-лист) виробника товару PRICE LIST-004 від 01.08.2019 року;

- договору про надання послуг з декларування товарів № 310719/1 від 31.07.2019 року;

- договору № 31079-72 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 31.07.2019 року;

- акта зважування контейнера № 102536 від 25.02.2020 року;

- акта зважування контейнера № 102587 від 25.02.2020 року;

- акта зважування контейнера № 102611 від 26.02.2020 року;

- митної декларації країни відправлення – КНР № 310120190516302882 від 09.12.2019 року;

- рахунку на оплату № 658 від 18 лютого 2020 року морського фрахту за межами митної території України на суму 132006,24 грн.;

- платіжного доручення № 97 від 27 лютого 2020 року з призначенням платежу: за морський фрахт за межами України на суму 132006,24 грн.;

- договору про організацію перевезення від 28 травня 2018 року;

- електронних консультацій із митним органом від 26.02.2020 року;

- листів ТОВ «Термінал ПРО» начальнику м/п «Одеса» від 27 лютого 2020 року № 1, № 2, № 3.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Митним кодексом України від 13.03.2012 року № 4495-VI (далі – МК України).

Відповідно до п.п. 23, 24, 29 ч. 1 ст. 4 МК України у цьому Кодексі наведені нижче терміни і поняття вживаються в такому значенні:

митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку;

митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 318 МК України митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 МК України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи.

Відповідно до ст. 246 МК України Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Частиною 1 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.ч. 5, 6, 8 ст. 55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. (ч. 2 ст. 256 МК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно з ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до ст. 320 МК України форми та обсяги контролю обираються: посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або автоматизованою системою управління ризиками. Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Форми та обсяг митного контролю після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому цим Кодексом. На вимогу власника товарів, щодо яких визначено форму та обсяг митного контролю, або уповноваженої ним особи митні органи зобов`язані письмово повідомити про це протягом години, якщо інший строк повідомлення не визначено цим Кодексом.

Якщо автоматизованою системою управління ризиками або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів здійснюється без проведення їх митного огляду.

Форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

Визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті форми та обсяги митного контролю можуть бути змінені або скасовані у випадках та в порядку, що визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 334 МК України митні органи вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.

Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 335 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

при перевезенні водним транспортом:

а) генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента;

б) декларація про вантаж, яка містить, зокрема, відомості про найменування портів відправки, портів заходу судна, завантаження та вивантаження товарів, першого порту відправки товарів, порту вивантаження товарів, що залишаються на борту, перелік коносаментів або інших документів, що підтверджують наявність та зміст договору морського (річкового) перевезення, кількість вантажних місць товару, опис та вид упаковки товарів, які підлягають вивантаженню у даному порту;

в) декларація про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомості про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні, та їх кількість;

г) декларація про особисті речі екіпажу судна;

ґ) суднова роль, що містить відомості про кількість і склад членів екіпажу під час прибуття і відправлення судна, зокрема, прізвища, імена, громадянство, звання або посаду, дату і місце народження, вид і номер документа, що посвідчує особу;

д) список пасажирів, що містить відомості про пасажирів під час прибуття і відправлення судна, зокрема, кількість пасажирів на судні, прізвища, імена, громадянство, дату і місце народження, порти посадки і висадки;

е) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

є) транспортні (перевізні) документи на товари (за наявності), які містять, зокрема, відомості про загальну кількість товарів, кількість вантажних місць, найменування товарів, вид упаковки;

ж) комерційні документи (за наявності) на товари та відомості про розміщення товарів на борту судна;

з) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;

и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;

Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.

Якщо цим Кодексом та іншими законами України передбачено надання таких документів (відомостей) митним органам державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", митним органам забороняється вимагати надання таких документів (відомостей) декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником чи іншою заінтересованою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 335 МК України під час надання митному органу попереднього повідомлення про намір здійснити переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України митному органу надаються такі документи та/або відомості, у тому числі засобами інформаційних технологій:

1) для ввезення товарів на митну територію України:

а) заява встановленої форми про намір здійснити ввезення товарів на митну територію України (попереднє повідомлення або попередня митна декларація);

б) відомості про найменування, обсяг (кількість) та вартість товарів, які планується ввезти на митну територію України;

в) вид транспорту, яким планується здійснити ввезення товарів на митну територію України;

г) назва пункту пропуску через державний кордон України (митного органу), через який планується ввезення товарів;

ґ) відомості про документи, що підтверджують дотримання встановлених відповідно до закону заборон та/або обмежень щодо пропуску товарів через митний кордон України;

2) для вивезення товарів з митної території України - митна декларація на товари або супровідні документи на товари у випадках, встановлених цим Кодексом, які подаються митному органу для митного контролю.

Згідно з ч. 1 ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, а саме:

Відповідно до змісту оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000009/2 від 27.02.2020 року, зокрема:

- Розділ IIІ Митна вартість товарів та методи її визначення, глава 9, статті 52-64 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 № 4495-VI. Подані до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) відповідно п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2019 № 19YG-099 «вартість кожної партії Товарів визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту», до митного оформлення Специфікації до вище зазначеного контракту не надавались;

2) у наданих до митного оформлення інвойсах від 10.12.2019 № J254Z19-07, J254Z19-08, J254Z19-09 не зазначено умови оплати за товар. Даний факт викликає сумніви щодо автентичності поданих документів та може свідчити про наявні ознаки підробки;

3) копія декларації країни відправлення від 09.12.2019 № 310120190516302882 надано без перекладу на державну мову;

4) згідно правил INCOTERMS умови поставки FOB передбачають страхування вантажу, проте декларантом не надано відповідного документального підтвердження, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення складових митної вартості товарів;

5) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; Зазначені документи декларантом до митного оформлення не надавались, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

6) до митного оформлення не надавались документи, перелік, яких наведено у наказі МФУ від 24.05.12 № 599, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

Так, по-перше, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: відповідно п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2019 № 19YG-099 «вартість кожної партії Товарів визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту», до митного оформлення Специфікації до вище зазначеного контракту не надавались, – слід зазначити таке.

Підпунктом 1.1 контракту № 19YG-099 від 24 жовтня 2019 року, укладеного між позивачем, як Покупцем, та Synergy Trading Company Limited, як Продавцем, встановлено, що в порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари (далі – «Товар»), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту.

Як вбачається зі змісту митної декларації UA500030/2020/202471, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00031 від 27.02.2020 року, декларантом позивача до митного органу було надано інвойси від 10.12.2019 року № J254Z19-07, № J254Z19-08, № J254Z19-09, які, відповідно до умов п. 1.1 контракту № 19YG-099 від 24 жовтня 2019 року, і є Специфікаціями.

Отже, наведена підстава прийняття оскарженого рішення не відповідає змісту наданих до митного оформлення разом із митною декларацією документів, зокрема, контракту, та фактичним обставинам щодо надання відповідних документів.

Відповідно, позиція відповідача щодо цієї підстави прийняття оскарженого рішення – є необґрунтованою та безпідставною, в тому числі законодавчо, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.

По-друге, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: у наданих до митного оформлення інвойсах від 10.12.2019 № J254Z19-07, J254Z19-08, J254Z19-09 не зазначено умови оплати за товар; даний факт викликає сумніви щодо автентичності поданих документів та може свідчити про наявні ознаки підробки, – слід зазначити таке.

Відповідачем не наведено жодних правових підстав та/або обґрунтування (аналізу/дослідження/співставлення/тощо), з яких відповідач дійшов висновку, що факт не зазначення умов оплати за товар саме в інвойсах викликає сумніви щодо автентичності поданих документів та може свідчити про наявні ознаки підробки.

При цьому, як встановлено судом вище, відповідно до умов контракту № 19YG-099 від 24 жовтня 2019 року, укладеного між позивачем, як Покупцем, та Synergy Trading Company Limited, як Продавцем, зокрема:

4. Ціна та загальна вартість контракту. Умови розрахунків

4.2. Вартість кожної партії Товару визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту. Упаковка та маркування включені в ціну товару.

4.3. Оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу.

4.3.1. Оплата може проводитися частинами.

4.3.2. Передоплата партії Товару проводиться на підставі інвойсу-проформи до прибуття вантажу.

Сплачена партія Товару повинна прибути на митну територію України не пізніше 300 днів з моменту списання грошових коштів з рахунку Покупця.

4.3.3. Можлива оплата протягом 300 днів з моменту надходження товару на митну територію України.

У разі невдалої поставки з будь-яких причин, Продавець зобов`язується повернути отримані за партію Товару гроші або перезарахувати їх за подальшу поставку протягом 330 днів з моменту списання грошових коштів з рахунку Покупця.

З наведеного вбачається, що умови оплати за товар зазначені в контракті № 19YG-099 від 24 жовтня 2019 року.

При цьому у наданих до митного оформлення інвойсах від 10.12.2019 № J254Z19-07, J254Z19-08, J254Z19-09 зазначені реквізити контракту, зокрема його номер: 19YG-099, та дата: 24.10.19, в якому, як встановлено вище, зазначені умови оплати за товар.

Крім того, відповідно до п. 4.2 цього контракту, відповідно до інвойсу (Специфікації) визначається вартість кожної партії товару, а не умови оплати за товар, як помилково вважає відповідач.

Суд також зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 11.06.2019 року у справі № 813/1755/17.

Отже, наведена підстава прийняття оскарженого рішення – є необґрунтованою, недоведеною та законодавчо безпідставною.

По-третє, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: копія декларації країни відправлення від 09.12.2019 № 310120190516302882 надано без перекладу на державну мову, – слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 254 МК України, зокрема, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Отже, у разі складення документа, що подається до митного оформлення, або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 06.02.2020 року у справі № 520/10709/18 (адміністративне провадження № К/9901/18495/19).

Проте, відповідачем не враховано та/або не надано оцінку тому, що Законом України від 3 квітня 1997 року N 170/97-ВР «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладення ввізним митом товарів та інших предметів, що возяться на митну територію України», зокрема, затверджено Перелік країн, з якими Україною укладено угоди про вільну торгівлю та торговельно-економічні угоди з наданням режиму найбільшого сприяння або національного режиму.

Відповідно Додатку до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладення ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України» від 3 квітня 1997 року N 170/97-ВР, Китай, який у спірних правовідносинах є країною відправлення товару за декларацією № 310120190516302882 від 09.12.2019 року, входить до переліку країн, з якими укладено торговельно-економічні угоди з наданням режиму найбільшого сприяння або національного режиму.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З наведених положень ч. 2 ст. 53 МК України вбачається, що копія декларації країни відправлення та її переклад на державну мову – безпосередньо не передбачені як документи, які підтверджують митну вартість товарів.

Крім того, також відповідно до ст. 254 МК України, зокрема, митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Проте, відповідачем в оскарженому рішенні не зазначено, які саме дані, які містяться у декларації країни відправлення від 09.12.2019 № 310120190516302882, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Та зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається, яким саме чином ненадання перекладу митної декларації країни відправлення вплинуло на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості.

Також, згідно з положеннями п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення.

Проте, відповідачем в оскарженому рішенні не зазначено, які саме документи, надані позивачем при даному митному оформленні: містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; мають ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, наведена підстава прийняття оскарженого рішення – є необґрунтованою, недоведеною та законодавчо безпідставною.

По-четверте, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: згідно правил INCOTERMS умови поставки FOB передбачають страхування вантажу, проте декларантом не надано відповідного документального підтвердження, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення складових митної вартості товарів, – слід зазначити таке.

Відповідно до п. 7 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на страхування цих товарів.

Як наведено вище, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У вищенаведених, наданих до митного оформлення товару документах (зовнішньоекономічний контракт, інвойсах, прайс-листах та інш.) визначена поставка товарів на умовах FOB, при цьому відсутня інформація (умови) щодо страхування товару.

Також, відповідно до довідки про транспортні витрати, вихід. № 6657 від 18.02.2020 року, виданої позивачу ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС», зокрема, страхування вантажу не здійснювалось.

В наданому позивачем для митного оформлення коносаменті (Bill of lading) № 177XBJBJN54234A від 13.12.2019 року, у графі «Freight amount» – «оплата фрахту» зазначено: «Freight as arranged» – «фрахт за домовленістю».

FOB (named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (...назва порту відвантаження) — термін Інкотермс 2000, 2010 та 2020, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець.

За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. При цьому, суд звертає увагу, що страхування при FOB є зоною відповідальності покупця (Позивача), якщо він вважає, що це потрібно.

Крім того, контрактом № 19YG-099 від 24 жовтня 2019 року не передбачено надання документів зі страхування товару покупцю. Правила Інкотермс 2010 також не передбачають обов`язкового надання покупцю (декларанту) документів щодо страхування товару, а лише на його вимогу (такої вимоги не було). Надання вказаних документів митним органам України не передбачено також і міжнародними документами з митної справи.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 11.06.2019 року по справі № 821/408/18).

Отже, наведена підстава прийняття оскарженого рішення не відповідає фактичним обставинам справи та положенням законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

По-п`яте, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; Зазначені документи декларантом до митного оформлення не надавались, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, – слід зазначити таке.

Як встановлено судом, відповідно умов п. 4.2. до контракту № 19YG-099 від 24 жовтня 2019 року, укладеного між позивачем, як Покупцем, та Synergy Trading Company Limited, як Продавцем:

4. Ціна та загальна вартість контракту. Умови розрахунків

4.2. Вартість кожної партії Товару визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту. Упаковка та маркування включені в ціну товару.

З наведеної підстави прийняття оскаржених рішень позивачем у заявах по суті справи зазначено, зокрема: вимагаючи від декларанта відомості про розмір понесених витрат на пакування, митний орган вважав, що вартість упаковки, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, мають бути включені до митної вартості товару; проте позивач наголошує, що за умовами поставки та змістом пред`явлених до декларування документів вартість пакування товару – не є витратною; оскільки поставка спірного товару була здійснена у тарі постачальника товару, відповідно її вартість вже входить у ціну товару; у спірних правовідносинах вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару; товар, який був поставлений за контрактом, є несипучим, тому не потребує додаткової упаковки, крім тари, в якій він перевозиться; жодних спеціальних умов щодо пакування товару, ані контрактом ні інвойсами, наданими «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» – не передбачалось, тощо.

Проте, жодних заперечень/зауважень/спростувань/тощо щодо встановлених судом обставин з зазначеного питання та наведених позивачем фактичних обставин зі спірних правовідносин відповідачем не наведено та/або доказів на їх підтвердження не надано.

Отже, наведена підстава прийняття оскарженого рішення – є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною.

По-шосте, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: до митного оформлення не надавались документи, перелік, яких наведено у наказі МФУ від 24.05.12 № 599, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, – слід зазначити таке.

Відповідачем не конкретизовано, які саме документи, перелік, яких наведено у наказі МФУ від 24.05.12 № 599, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, не надавались позивачем до відповідного митного оформлення.

Крім того, наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за № 984/21296 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» наказано, відповідно до назви наказу:

1. Затвердити Форму декларації митної вартості, що додається.

2. Затвердити Правила заповнення декларації митної вартості.

Також, згідно з п. 1.1. Правил заповнення декларації митної вартості ці Правила визначають порядок заповнення декларації митної вартості, яка використовується:

декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;

митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.

Отже, наведений відповідачем наказ МФУ від 24.05.12 № 599 не встановлює (не визначає) перелік документів, необхідних для надання до митного оформлення.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час митного оформлення товарів до митного органу надавались: рахунки-фактури (інвойси); платіжне доручення та інші вищенаведені документи, що містять відомості, в тому числі про вартість перевезення оцінюваних товарів, та дозволяють перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, заявлених декларантом до митного оформлення, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України.

Отже, наведена підстава прийняття оскарженого рішення – є необґрунтованою, недоведеною та законодавчо безпідставною.

По-сьоме, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: 27.02.2020 декларант надав платіжний документ на оплату морського фрахту за рахунком 658 від 18.02.2020, проте самого рахунку до митного оформлення подано не було, – слід зазначити таке.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Дійсно, рахунок на оплату № 658 морського фрахту за межами митної території України на суму 132006,24 грн. датований 18 лютого 2020 року.

Проте, фактична оплата за морський фрахт за межами України на суму 132006,24 грн., згідно з платіжним дорученням № 97 від 27 лютого 2020 року, проведена банком 27.02.2020 року.

Отже, станом на момент подання позивачем відповідачу документів до митного оформлення товару в даному випадку сплата рахунку ще не відбулась.

При цьому платіжне доручення № 97 від 27 лютого 2020 року надане суду.

Отже, наведена підстава прийняття оскарженого рішення – є необґрунтованою, та безпідставною, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

По-восьме, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів товару № 1 максимально наближений до митного оформлення час є більшим становить – 68 дол. США/ шт. (МД від 11.02.20 № UA500030/2020/201684, МД від 14.02.20 № UA500030/2020/201836), – слід зазначити таке.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Також, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 року у справі № 805/2713/16-а та від 08.02.2019 року у справі № 825/648/17 тощо.

Також, аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачені частиною другою статті 58 Митного кодексу України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Судом встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 2 квітня 2019 року у справі № 809/784/16 (адміністративне провадження № К/9901/17149/18).

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновку, що:

- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти позовних вимог та правомірність оскаржених рішень. Позиція відповідача зі спірних питань – є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи;

- оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000009/2 від 27.02.2020 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00031 від 27.02.2020 року прийняті відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів інших осіб і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, відповідно, вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додані платіжні доручення № 116 від 5 березня 2020 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у сумі 21020,00 грн. та № 118 від 5 березня 2020 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у сумі 2102,00 грн. (а.с.15, 16)

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 480/966/19, зокрема:

- ціною позову є грошовий вираз майнових вимог позивача, що у даній справі є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів;

- таким чином, суду для здійснення розрахунку суми судового збору за подання цього позову необхідно встановити саме різницю між сумою митних платежів, обчислену згідно з митною вартістю товарів визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчислену згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, яка підлягала сплаті позивачем у зв`язку із прийняттям митницею ДФС оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Враховуючи та на підставі наведеного, позивачем висунуто вимогу майнового характеру на суму 501091,22 грн. (156591,01грн.+344500,21грн.) (а.с.105).

Відповідно, належна сума судового збору за цим позовом, в частині вимог майнового характеру складає: 7516,37 грн. (501091,22грн.х0,015).

Отже, належна сума судового збору за даним позовом, з урахуванням однієї вимоги немайнового характеру, складає: 9618,37 грн. (2102,00грн.+7516,37грн.)

Відповідно, стягненню з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» підлягає сума судового збору в розмірі 9618,37 грн. (дев`ять тисяч шістсот вісімнадцять гривень тридцять сім копійок).

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на ухвали Верховного Суду від 2017 року та 2018 року по певним справам щодо характеру заявлених позивачем вимог (майнового/немайнового), з таких підстав.

По-перше, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, обов`язковими для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин є лише та виключно постанови Верховного Суду.

Як наведено вище, судом враховані висновки Верховного Суду, викладені у постанові.

Крім того, суд також звертає увагу відповідача на те, що під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 910/11383/19 (зазначена позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17).

Отже, позиція відповідача щодо характеру заявлених позивачем вимог та відповідно щодо розміру судового збору – є помилковою.

Також суд звертає увагу позивача на те, що підстави та порядок повернення судового збору, в тому числі внесеного судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, встановлені ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 194, 205, 241-246, 250, 255, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (місцезнаходження: вул. Суворова, 2 А, смт. Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область, 67801; ідентифікаційний код юридичної особи: 43096047) до Одеської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, 65078; ідентифікаційний код юридичної особи: 43333459) про визнання протиправними та скасування рішень – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000009/2 від 27.02.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500030/2020/00031 від 27.02.2020 року.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» суму судового збору в розмірі 9618,37 грн. (дев`ять тисяч шістсот вісімнадцять гривень тридцять сім копійок).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.