Рішення № 91297122, 03.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4527/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2020 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.

представника позивача Яцишин У.М.,

представника відповідача Голуб`юка В.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Захід-Агроінвест»

до Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом у якому просить визнати постанову про стягнення виконавчого збору від 14.04.2020 винесену Тернопільським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) у межах виконавчого провадження №61802328 протиправною та скасувати.

Позивач покликається на протиправність постанови про стягнення виконавчого збору від 14.04.2020 ВП №61802328 винесеної Тернопільським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), оскільки така не відповідає вимогам ст.27 Закону України “Про виконавче провадження”. Вважає, що державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за наказом Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2020. Отже, оскільки фактично за наказом від 10.04.2020 не стягнуто кошти, у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення з боржника виконавчого збору, визначеного у постанові від 14.04.2020 про стягнення виконавчого збору у розмірі 624767,41 грн. в межах виконавчого провадження № 61802328, а постанова про стягнення виконавчого збору підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому стверджує, що приймаючи постанову від 14.04.2020 про стягнення виконавчого збору, державний виконавець діяв в порядку та у спосіб, визначений Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвалою від 15.06.2020 залишено без руху позовну заяву та надано позивачу строк для усунення її недоліків. 06.07.2020 позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 10.08.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено справу для розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін на 20.08.2020 року.

20.08.2020 року оголошено перерву у судовому засіданні до 03.09.2020 року.

В судовому засіданні 03.09.2020 виключено з числа відповідачів державного виконавця Голуб`юка Віталія Георгійовича

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, вказаних у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні ВП № 61802328 перебував наказ № 921/606/19 виданий 10.04.2020 Господарським судом Тернопільської області про стягнення з Приватного підприємства "ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ" на користь ТзОВ «БОРЩІВСЬКА АГРАРНА КОМПАНІЯ» - 4712731 грн. 65 коп. заборгованості за поставлений товар, 459781 грн. 85 коп. пені, 942 546 грн. 33 коп. штрафу, 40284 грн. 17 коп. 3% річних та 92330,16 грн. в повернення сплаченого судового збору.

14.04.2020 заступником начальника відділу Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Голуб`юком В.Г. на підставі положень статей 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про стягнення з боржника Приватного підприємства "ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ" виконавчого збору у розмірі 624767,41 грн. (а.с.9).

Постановою від 20.05.2018 заступником начальника відділу Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Голуб`юком В.Г., керуючись положеннями п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчий документ – наказ № 921/606/19 виданий 10.04.2020 Господарським судом Тернопільської області стягувачу на підставі його заяви (а.с.11).

Крім того, 20.05.2020 заступником начальника відділу Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Голуб`юком В.Г. на підставі положень статей 3, 4, 24, 25, 26 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №62143785 про стягнення з боржника Приватного підприємства "ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ" виконавчого збору у розмірі 624767,41 грн (а.с.13).

20.05.2020 заступником начальника відділу Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Голуб`юком В.Г. винесено постанову ВП №62144646 про об`єднання виконавчих проваджень №62143785, №62144646 у зведене виконавче провадження №62145937.

Вважаючи постанову про стягнення з боржника Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» виконавчого збору протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження" вказує, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до статті 42 Закону України "Про виконавче провадження" кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Згідно зі статтею 27 вказаного Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Положеннями вказаної статті визначено виключний перелік підстав за яких виконавчий збір не стягується: 1)за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2)у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3)якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4)за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5)у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6)за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

За змістом частини п`ятої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частинами 2 та 3 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Крім того, пунктом 1 частини п`ятої вказаної статті передбачає, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

Аналіз наведеного свідчить про те, що виконавчий збір стягується при відкритті виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору.

Відповідно до статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Іншими заходами примусового характеру, що передбачені цим Законом, у разі виконання рішення немайнового характеру можуть бути заходи, які передбачені статтями 64-67 Закону.

Аналіз наведених норм дає підстави суду вважати, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є:

1)фактичне виконання судового рішення;

2)вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Відтак, за своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до виконання рішення.

Тобто, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.

Матеріалами справи встановлено, що 14.04.2020 заступником начальника відділу Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Голуб`юком В.Г. відкрито виконавче провадження №61802328 з примусового виконання наказу №921/606/19 виданим 10.04.2020 Господарським судом Тернопільської області про стягнення з Приватного підприємства "ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ" на користь ТзОВ «БОРЩІВСЬКА АГРАРНА КОМПАНІЯ» - 4712731 грн. 65 коп. заборгованості за поставлений товар, 459781 грн. 85 коп. пені, 942 546 грн. 33 коп. штрафу, 40284 грн. 17 коп. 3% річних та 92330,16 грн. в повернення сплаченого судового збору.

14.04.2020 заступником начальника відділу Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Голуб`юком В.Г. на підставі положень статей 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про стягнення з боржника Приватного підприємства "ЗАХІД-АГРОІНВЕСТ" виконавчого збору у розмірі 624767,41 грн.

Постановою від 20.05.2018 заступником начальника відділу Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Голуб`юком В.Г., керуючись положеннями п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчий документ – наказ №921/606/19 виданий 10.04.2020 Господарським судом Тернопільської області стягувачу на підставі його заяви.

З матеріалів виконавчого провадження №61802328 вбачається, що державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за наказом №921/606/19 виданим 10.04.2020 Господарським судом Тернопільської області, а також державний виконавець не стягнув у примусовому порядку суму, зазначену у вказаному наказі.

Закон №1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією, розробленою відповідно до законів № 1403-VIII і № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

Отже, положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог вказаних законів, та такі, що не можуть їм суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.

Так, положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.

Вказані положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII кореспондуються з нормою абзацу четвертого пункту 8 розділу III Інструкції.

Натомість частина друга статті 27 Закону № 1404-VIII передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

При цьому пункт 21 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону № 1404-VІІІ, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 вказаного Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.

Пунктом 20 розділу ІІІ Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону № 1404-VIII. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За таких обставин суд приходить до висновку, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №2540/3203/18 та постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №480/2853/19.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений у спірній постанові, а отже, така постанова не відповідає вимогам статті 27 Закону № 1404-VIII.

Відповідачем під час розгляду справи не надано доказів вчинення дій, які були направлені на фактичне виконання виконавчого документа, зокрема, стягнення коштів з боржника та реалізацію його майна.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач позовні вимоги не спростував.

Позов слід задоволити повністю. Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 14.04.2020 винесену заступником начальника відділу Тернопільським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Голуб`юком Віталієм Георгійовичем у межах виконавчого провадження №61802328.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Поновити Приватному підприємству «Захід-Агроінвест» строк звернення до суду із вказаним позовом.

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 14.04.2020 винесену заступником начальника відділу Тернопільським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Голуб`юком Віталієм Георгійовичем у межах виконавчого провадження №61802328.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» 9371,52 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Крутько О.В.