Ухвала суду № 91297116, 02.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4133/20

У Х В А Л А

02 вересня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп`як О.О. розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 4114 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини 4114 Національної гвардії України (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 146) про визнання протиправною бездіяльність, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

10 серпня 2020 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити у зв`язку з пропуском строку на звернення до суду, застосувавши наслідки спливу строку позовної давності.

15 серпня 2020 року представник відповідача подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування заяви зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом з огляду на наступне. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини, проте, позивач наказ № 216 від 26.09.2018 року про виключення його зі списків особового складу військової частини станом на день виключення зі списків особового складу не оскаржував, з рапортом (заявою) про не виключення його зі списків військової частини не звертався. З наказом був ознайомлений та не заперечував, трудову книжку отримав. Із зверненням до Військової частини 4114 звернувся лише 27.11.2019 року, а з даним позовом 19.05.2020 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду.

Вирішуючи клопотання відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частина 2 статті 122 КАС України є загальною нормою, яка визначає строк звернення до суду і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частина 5 статті 122 КАС України є спеціальною нормою у розв`язанні спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби порівняно з нормою, яка міститься в частині другій статті 122 КАС України та встановлює шестимісячний строк звернення до суду.

Водночас частина 5 статті 122 КАС України є загальною нормою у розв`язанні спорів стосовно зазначених правовідносин у разі, якщо іншими законами встановлено інший строк звернення до суду в спорах щодо таких правовідносин.

У зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Так, статтею 233 КЗпП України визначено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Зокрема, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ч.1 ст.233). Разом із цим частиною другою цієї статті встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У Рішенні від 22 лютого 2012 року у справі № 4-рп/2012 Конституційний Суд України роз`яснив, що «в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237 1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що для середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені застосовуються положення статті 233 КЗпП України, а невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням та для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Як вказано у позовній заяві та підтверджується випискою банку, у день звільнення позивача (26.09.2018) належна позивачу сума грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки виплачена не була. Остаточний розрахунок з позивачем проведено 24.02.2020 року.

З вказаним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 25.05.2020 року, що підтверджується конвертом та описом до цінного листа.

Окрім того, відповідно до відповідно до ч.3 Прикінцевих положень КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Постановою КМ України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із змінами і доповненнями), з 12.03.2020 до 30.07.2020 на усій території України установлено карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19. Зазначеними нормами Прикінцевих положень КАС України продовжено всі процесуальні строки на строк дії карантину, в тому числі і строк на звернення до адміністративного суду з позовом.

За таких обставин, не вбачається підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 122, 248, 256, 292, 295 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна