Ухвала суду № 91296732, 01.09.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 вересня 2020 рокум. Ужгород№ 260/136/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Попович М.М.

за участю:

представник позивача: Марина В.Г. ,

представник позивача: Мокрянин М.М.,

представник відповідачів 2, 3: Роман М.С.,

представник відповідача 1: не з`явився,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання Прокуратури Закарпатської області про розгляд справи колегіально у складі трьох суддів в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Ради прокурорів України, Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Закарпатської області про визнання дій протиправними, скасування рішення, наказів поновлення на роботі та поновлення на адміністративній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду знаходиться ця справа, яка розглядається за правилами загального позовного провадження.

До суду 12 лютого 2020 року (вхід. № 2677) від Прокуратури Закарпатської області (далі - відповідач 3) надійшло клопотання про розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

На обґрунтування цього клопотання відповідач 3 зазначив, що дана справа є складною через свій суб`єктний склад, а тому потребує колегіального розгляду.

Представники позивача заперечували проти задоволення клопотання відповідача 3, вважали, що справа не є складною та не потребує розгляду у складі трьох суддів.

Представник відповідачів 2, 3 наполягав на задоволенні клопотання.

Відповідач 1 явку свого представника в підготовче засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення такого.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, суд дійшов висновку, що таке не належить задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КАС України, будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

Предметом спору у справі є визнання протиправними та скасування рішення Ради прокурорів України щодо розгляду звернення Генерального прокурора стосовно звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника прокурора Закарпатської області у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, дії та наказ Генерального прокурора щодо звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника прокурора Закарпатської області, визнання протиправними дії Закарпатської області щодо звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора прокуратури Закарпатської області, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до п.1 ч. 6 ст. 12 КАС України, прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище, визначено як справа незначної складності.

Відповідач 3 у клопотанні посилається на те, що при вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі та оцінки предмету спору і спірних правовідносин суд дійшов висновку що саме через складність справи та її обставин такий належить до розгляду за правилами загального позовного провадження. Щодо таких посилань суд зазначає, що суд, при відкритті провадження у справі, врахував саме значимість розгляду цієї справи для позивача.

Аналізуючи наведені норми КАС України, виходячи з міркувань забезпечення незалежності суду та фаховості вирішення справи, слід зазначити, що законодавець не просто обмежився переліком категорій справ, які суд обов`язково повинен вирішувати в колегіальному складі, а й надав можливість сторонам і судді у кожній конкретній справі визначити доцільність її розгляду колегією суддів.

При цьому, складність справи є умовою колегіального розгляду з ініціативи судді, а не сторони, оскільки складність справи для вирішення може визначити суддя, якому її було передано для розгляду. Особлива складність може полягати у великій кількості обставин у справі та складності їх правової кваліфікації, суперечливості та неясності законодавства, що регулює спірні відносини, тощо. Особлива складність справи - це оціночне поняття, тому визначення ступеня складності справи не може обмежуватися вичерпним переліком критеріїв і має визначатися судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, враховуючи, наприклад: предмет спору, кількісний склад учасників судового розгляду, обсяг необхідних для вирішення справи доказів, правові підстави позову, великий суспільний інтерес до справи та інше.

Відповідно до частини 1 статті 35 КАС України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

Згідно з частиною 13 статті 31 КАС України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, враховуючи, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 33 КАС України, призначення даної категорії справи, до якої відноситься справа №260/136/20, до розгляду колегіально у складі трьох суддів є правом суду, а не обов`язком, суд вважає клопотання відповідача 3 про колегіальний розгляд справи безпідставним та таким, що не належить до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Прокуратури Закарпатської області про розгляд справи колегіально у складі трьох суддів - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 02 вересня 2020 року.

СуддяЯ. М. Калинич