
Справа № 357/6567/20
2-а/357/198/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючий - суддя Бондаренко О.В., при секретарі - Нізовій А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського відділу реагування патрульної поліції Білоцерківського ВП Головного Управління патрульної поліції в Київській області сержанта поліції Шевченко Віктора Олександровича, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
08.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що 30.06.2020 року за адресою: Білоцерківський р-н, с. Озерна, вул. Богдана Хмельницького, його зупинив поліцейський ВРПП Шевченко Віктор Олександрович. Йому було пред`явлено, що він порушив п. 14. 6 Обгін заборонено підп. г у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості, після чого почав складати постанову про адміністративні правопорушення. На дану підозру він поліцейському повідомив, що він рухався по дорозі і не здійснював обгін мотоблока у кінці підйому, а рухався по вулиці Богдана Хмельницького і здійснив ще до спуску з гори, а не на кінці підйому як зазначив поліцейський об`їзд малорухомого транспортного засобу, який рухається із швидкістю до 30 км/год., що в даному випаду і зробив відповідно до ПДР. Поліцейському було надано відповідне пояснення щодо причин об`їзду, однак інспектором поліції його пояснення були проігноровані. На його прохання, згідно ст. 268 КУпАП України, яка прямо передбачає ознайомити з матеріалами справи особу, яку притягують до адміністративної відповідальності, а також згідно ст. 251 КУпАП щодо доказів по справі, поліцейський відмовив та не надав будь яких фактичних даних, показів свідків. Натомість повідомив, що постанова БАБ № 353939 про адміністративне правопорушення буде складена відповідно до ст. 121 частини 3 КУпАП «керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов». Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 137 від 30 січня 2012 року «Про затвердження Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу» порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС, за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації. Враховуючи вищевикладене та спираючись на законодавство України даний
транспортний засіб (причеп ПФ Фермер н.з. НОМЕР_1 ) не підлягає обов`язковому
технічному контролю. Тому, просив скасувати постанову серії БАБ № 353939 по справі про адміністративне правопорушення від 30.06.2020 року та закрити провадження по адміністративній справі за відсутністю в його діях складу правопорушення та стягнути судові витрати.
23.07.2020 року, після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі.
Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідно до ст. 268 КАС України, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, оскільки неприбуття у судове засідання учасників справи, повідомлених належним чином, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 30.06.2020 року поліцейським ВРПП Білоцерківського ВП сержантом поліції Шевченком Віктором Олександровичем щодо гр. ОСОБА_1 було винесено постанову серії БАБ №353939 у справі про адміністративне правопорушення (а.с.3), відповідно до якої 30 червня 2020 року о 17 год. 10 хв. ОСОБА_1 в с. Озерна по вулиці Богдана Хмельницького рухаючись на автомобілі ВАЗ 21013 з причепом ПФ Фермер н.з. НОМЕР_1 здійснив обгін мотоблока в кінці підйому, чим порушив підп. г п.14.6 ПДР України, і вчасно не пройшов обов`язковий технічний контроль на причеп ПФ Фермер н.з. НОМЕР_1 , оскільки він підлягає обов`язковому проходженню технічному контролю, чим порушив п.31.3 б ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП. Вказаною постановою позивача піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов,тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Згідно п. 4 розділу І наведеної Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч.3 ст.121 КУпАП.
Пунктом 2 розділу ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.3 ст.121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пунктом 2 розділу ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.3 ст.121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пунктом 9, 10 розділу ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, що кореспондується із ст. 252 КУпАП.
Відповідно до п. 2 р. IV Інструкції зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
Відповідно до п. 5 р. IV Інструкції Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП). У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).
Згідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №353939 (а.с.3), ОСОБА_1 вчинив порушення передбачене ч.3 ст. 121 КУпАП України, а саме не пройшов вчасно обов`язковий технічний контроль на причеп, чим п. 31.3 б ПДР України.
Пунктом 31.3 б Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, встановлено, щозабороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством:якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Однак, відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №137 від 30 січня 2012 року «Про затвердження Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу» порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС, за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації.
Тобто, причеп не підлягає обов`язковому проходженню технічного контролю.
Відповідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На виконання вказаної вимоги, суд запропонував всім учасникам провадження надати відповідні докази, а відповідача зобов`язав довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху України.
Відповідач не надав до суду відзив із запереченнями проти позову з доказами в їх підтвердження та матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу та винесено постанову серії БАБ №353939 від 30.06.2020року.
Також, з оскаржуваної постанови вбачається, що відповідач у справі не відібрав пояснення у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не вказав свідків правопорушення і не відібрав у них показів, в підтвердження вчинення позивачем вказаного правопорушення, враховуючи, що позивач заперечував встановлене інспектором правопорушення, та не зазначив про обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. До постанови про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 121 КУпАП.
Відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.
Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17).
Обґрунтованими є доводи позивача, щодо порушення його прав при накладенні адміністративного стягнення.
Крім того, відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету ОСОБА_4 Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача під час провадження у справі про адміністративне правопорушення не відповідають вимогам КУпАП, оскаржувана постанова відповідачем прийнята без всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому суд, відповідно до п. 3 ст. 293 КУпАП, ст. 286 КАС, скасовує вказану постанову і закриває провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому з Головного Управління Національної поліції в Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 9, 72, 74, 75, 77, 139, 205, 241, 242, 244, 246, 250, 255, 286, 295, 297 КАС України, ст. 7, 33, ч.3 ст.121, 245, 251, 252, 256, 258, 268, 276, 280, 283, 288, 289, 293 КУпАП, суд -
У Х В А Л И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОПКК: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до поліцейського відділу реагування патрульної поліції Білоцерківського ВП Головного Управління патрульної поліції в Київській області сержанта поліції Шевченко Віктора Олександровича (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна,3)про скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №353939 від 30.06.2020 року, якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Головного Управління Національної поліції в Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено 03.09.2020 року.
СуддяО. В. Бондаренко
Судове рішення № 91293825, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 03.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 357/6567/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: