Рішення № 91291932, 03.09.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/794/20

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код 14360570)

до 1. Фізичної особи-підприємця Давиденко Олександра Миколайовича (08413, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Гланишів, код НОМЕР_1 )

2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 )

про стягнення 104 947,91 грн.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Давиденко Олександра Миколайовича (відповідач-1) та ОСОБА_1 (відповідач-2) про стягнення 104 947,91 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач зобов`язався виконувати умови кредитного договору № K5PALON06880, але свої зобов`язання за вказаним договором виконував неналежним чином, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 104 947,91 грн., з яких: 20 847,16 грн. заборгованості за кредитом, 880,44 грн. заборгованість за відсотками; 83220,31 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.04.2020 відкрито провадження у справі та задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Крім того, цією ухвалою відповідачам було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи та про їх право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 06.04.2020 про відкриття провадження у справі № 911/794/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідачів, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачі мали дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 06.04.2020 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на наведене суд вважає, що відповідачі належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» Господарський процесуальний кодекс України, розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки у визначених ГПК України випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Згідно зі ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" встановлено такі нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;2) у межах області та між обласними центрами України (в тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя)- Д+3, пріоритетної - Д+1;3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції вищезазначені нормативні строки пересилання збільшуються на 1 день.

Згідно з п.117 Правил надання послуг поштового зв`язку поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

З огляду на викладене, враховуючи набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" 17.07.2020, строки пересилання поштової кореспонденції, строк на подання відповідачами відзиву на позов закінчився.

Відповідачі не надіслали суду відзиву на позов чи клопотання про продовження строку на його подачу.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положення ч.1 ст.248 ГПК України визначають, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Разом з тим, головуючий суддя Лилак Т.Д. з 07.08.2020 по 02.09.2020 перебував у щорічній основній відпустці.

Враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.08.2016 між позивачем (далі банк) та відповідачем-1 (далі позичальник) був укладений кредитний договір №K5PALON06880.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, на термін та на умовах, передбачених п.п.А.2, А.2.1, А3, А.6, А.7, А.9, А.10, А.11, А.12 цього Договору, а Позичальник зобов`язується повернути отриманий кредит та сплатити проценти у встановлені цим Договором терміни, а також виконати інші зобов`язання згідно цього договору в повному обсязі

За п. А.2 кредитного договору ліміт цього кредитного договору складає 45 354,46 грн.

За користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 32% річних (п. А.6 кредитного договору).

Відповідно до п.п. 4.8. кредитного договору, нарахування процентів по кредиту здійснюється у дату сплати процентів. При цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з кількості днів у році - 360 днів. День сплати в часовий інтервал розрахунку процентів не враховується.

У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Банківський день - день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів з використанням каналів взаємодії НБУ.

У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день та Позичальник має відкриті у банку поточні рахунки, Позичальник має право в порядку та на умовах, передбачених п.п. 2.4.4, 2.4.5. цього договору, здійснити погашення кредиту та/або процентів за його користування у відповідний вихідний або святковий день.

Пунктами А.3 та А.8 кредитного договору передбачено, що термін повернення кредиту та дата сплати процентів визначаються графіком зменшення поточного ліміту (додаток № 1 до цього договору).

Згідно з вищевказаним графіком зменшення поточного ліміту кінцевою датою повернення кредиту визначено 30.11.2016.

Пунктом 6.1 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2 цього договору, винагороди передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4,6 цього договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А у випадку реалізаціє банком права, передбаченого п. A.3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. А.7 цього договору, від суми заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється у гривні. Сторони узгодили, що розмір пені, зазначеної в цьому пункті, може бути на розсуд банку зменшений.

Відповідно до п. А.3 кредитного договору згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ у разі порушення позичальником будь-якого з зобов`язань, передбачених в Графіку погашення кредиту понад 30 днів: датою погашення заборгованості є 31-ий день; вся заборгованість по кредиту, починаючи з наступного дня, який слідує за днем повернення кредиту (32-ий день), рахується простроченою.

У відповідності до п. А.7 кредитного договору у випадку порушення позичальником будь-якого грошового зобов`язання позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,178% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням. При цьому проценти за користування кредитом та винагороди не нараховуються та не сплачуються.

Судом встановлено, що позивачем свої зобов`язання виконано належним чином, шляхом надання відповідачу-1 кредиту, що підтверджується випискою з рахунку відповідача 1.

Однак, відповідач 1 заборгованість по кредиту не погасив, внаслідок чого, за твердженнями позивача, у останнього виникла заборгованість, яка складає 20 847,16 грн. заборгованості за кредитом, 880,44 грн. заборгованість за відсотками та 83220,31 грн. пені

22.08.2016 року між ПАТ КБ "Приватбанк" - правонаступником якого є АК КБ "Приватбанк" (за договором - кредитор) та ОСОБА_1 (за договором - поручитель) укладено Договір поруки № K5PALON06880/DP1 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем (відповідачем 2) перед кредитором за виконання зобов`язань відповідача 1 з кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).

Згідно п. 1.2 Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до п. 4.1. Договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.

Отже, на момент пред`явлення даного позову порука відповідача-2 не є припиненою.

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням Фізичною особою-підприємцем Давиденком Олександром Миколайовичем Кредитного договору K5PALON06880 позивач згідно договору поруки має право вимагати від відповідача - 2 Вихарєва Сергія Вікторовича виконання зобов`язань за вказаним договором у тому обсязі, що і від ФОП Давиденка Олександра Миколайовича.

Ураховуючи те, що відповідачі у добровільному порядку заборгованість не оплатили позивач звернувся із даним позовом до суду.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 ГК України).

Пунктом першим статті 193 ГК України та статтею 526 ЦК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 202 ГК України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідно до умов Кредитного договору позивачем відповідачу-1 нараховувалися проценти на прострочену заборгованість. Загалом, станом на 21.01.2020 за відповідачем-1 рахується 880,44 грн. заборгованості за процентами в період з 31.08.2016 по 21.01.2020.

Факт наявності заборгованості за кредитом станом на 21.01.2020 в сумі 20847,16 грн. та заборгованості по процентах у розмірі 880,44 грн., підтверджується матеріалами справи. Відтак, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту та процентів є обґрунтованими та задовольняються судом.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про солідарне стягнення з відповідачів 83 220,31 грн. пені.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до умов Кредитного договору, зокрема п.А.7, у випадку порушення позичальником будь-якого грошового зобов`язання позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,178% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Таким чином законодавець встановив обмеження щодо розміру пені, тому відповідач у зв`язку з несвоєчасним поверненням кредиту за кредитним договором повинен сплатити пеню у розмірі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п.6.4 договору сторони передбачили, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань, передбачених п.6.1, 6.2. 6.3 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов`язання повинне було бути виконане позичальником.

З огляду на викладене, суд не погоджується з наведеним розрахунком, оскільки при розрахунку пені на основний борг (тіло кредиту) позивач неправильно визначив розмір-0,178%, а не подвійну облікову ставку НБУ. Такий розрахунок мав наслідком надмірне та помилкове нарахування пені.

Таким чином, за розрахунком суду обґрунтованим розміром пені на основний борг (тіло кредиту) є 31 601,50 грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 20847,16 грн. 00 коп. основного боргу, 880,44 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом та 31 601,50 грн. пені. В іншій частині позову суд відмовляє.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

При зверненні із позовом до суду позивачем було сплачено 2102 грн. судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог в сумі 53 329,10 грн., судові витрати в сумі 799,94 грн. підлягають стягненню з відповідачів по 399,97 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Солідарно стягнути з Фізичної особи-підприємця Давиденко Олександра Миколайовича (08413, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Гланишів, код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код 14360570) 20847 (двадцять тисяч вісімсот сорок сім) грн. 16 коп. основного боргу, 880 (вісімсот вісімдесят) грн. 44 коп. заборгованість по процентам та 31 601 (тридцять одну тисячу шістсот одну) грн. 50 коп. пені.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Давиденко Олександра Миколайовича (08413, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Гланишів, код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код 14360570) 399 (триста дев`яносто дев`ять) грн. 97 коп. судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 399 (триста дев`яносто дев`ять) грн. 97 коп. судового збору.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03.09.2020

Суддя Т.Д. Лилак