Ухвала суду № 91291468, 27.08.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

27.08.2020Справа № 910/11522/20Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши клопотання АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

у справі №910/11522/20

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВИДПОВИДАЛЬНИСТЮ "ТК-ЛОГИСТИК"

до відповідача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

про стягнення 252 189,63 грн. -

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАРІУПОЛЬСЬКА ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТК-ЛОГИСТИК" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення заборгованості у розмірі 252 189,63 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання у справі призначено на 09.09.2020.

26.08.2020 до Господарського суду міста Києва від АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" надійшло клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції.

Суд, розглянувши вказане клопотання, дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

За приписами частини 7 статті 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з частиною 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.

Відповідно до частини 7 статті 197 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

З огляду на зазначені положення чинного законодавства, необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає господарську справу.

При цьому, виключний перелік випадків, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, законом не визначений, в зв`язку з чим необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається у кожному окремому випадку, з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень учасників справи, які за станом здоров`я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою.

Призначення судового засідання у режимі відеоконференції має здійснюватись у виключних випадках, коли за об`єктивних причин учасник судового процесу позбавлений можливості приймати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.

Обґрунтовуючи подане клопотання, заявник зазначає про необхідність понесення представником відповідача додаткових матеріальних витрат через суттєву віддаленість Господарського суду міста Києва від місцезнаходження відповідача, у разі забезпечення явки свого представника в судові засідання безпосередньо до міста Київ.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно з частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Процесуальні права та обов`язки сторін та учасників справи визначені у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, крім права учасника справи брати участь у судовому засіданні, передбачені і інші процесуальні права, якими користуються сторони судового процесу, зокрема: право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках тощо.

Тобто, право на суд, яке гарантується, зокрема, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, забезпечується не виключно можливістю особистої участі у судовому засіданні, але й можливістю подавати до суду докази та письмові пояснення.

Крім того, учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представника. Неможливість заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (аналогічна правова позиція викладена у Пленумі Вищого господарського суду України в пункті 3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип пропорційності у господарському процесі, який полягає в тому, що суд в межах, встановлених цим Кодексом, визначає порядок здійснення провадження у справі, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Враховуючи наведене, керуючись принципом пропорційності, господарський суд дійшов висновку, що заявником не було доведено наявності виключних обставин, за яких доцільним є участь сторони у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Водночас, відповідно до пункту 17.6 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в межах приміщення суду здійснюється за допомогою технічних засобів, що функціонують у судах на день набрання чинності цією редакцією Кодексу, за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Судом також враховано технічну неможливість у Господарського суду міста Києва на проведення судового засідання, призначеного на 09.09.2020, в режимі відеоконференції, оскільки на даний час в суді наявні лише два зали судового засідання, обладнані технічними засобами для проведення судового засідання в режимі відеоконференції, зі щільним графіком проведення судових засідань, оскільки ухвали про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, надходять з усіх регіонів України.

За таких обставин, враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, про те, що клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 43, 197, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя І.В. Приходько