Рішення № 91291306, 20.08.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/121/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2020 Справа № 908/1456/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1456/20

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Яковенко Анатолія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 162 436,74 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. №б/н від 18.05.2020 до Фізичної особи-підприємця Яковенко Анатолія Анатолійовича про стягнення заборгованості за договором № б/н від 21.02.2012 в сумі 162 436,74 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 16200,56 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 46747,63 грн., пені в сумі 91962,92 грн. та заборгованості по комісії за користуванням кредитом в сумі 7525,63 грн.

Разом із позовною заявою від позивача надійшло клопотання від 18.05.2020, за змістом якого останній просить суд розглянути позов в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 15.06.2020 позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" за вих. № б/н від 18.05.2020 залишено без руху в порядку приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України.

03.07.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява за вих. №20200617/4355 від 25.06.2020, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху. У вказаній заяві позивач зазначає, що відповідач має заборгованості по тілу кредиту з 13.05.2013, по відсоткам з 27.12.2012, по пені з 01.02.2014, по комісії з 03.03.2014.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1456/20, присвоєно справі номер провадження 12/121/20, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін задоволено частково, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 03.08.2020 о 15:00.

Ухвалою суду від 03.08.2020 відкладений розгляд справи на 20.08.2020 о 15:00.

В судове засідання 20.08.2020 представники сторін не з`явилися.

На адресу суду від відповідача надійшло повідомлення пошти з позначкою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" № 755-IV від 15.05.2003).

Відповідно до наявної у відкритому доступі інформації на сайті Міністерства юстиції України Безкоштовний запит https://usr.minjust.gov.ua/ з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Енергетиків, буд. 11, кв. 58.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1. ст. 242 ГПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Частиною 6 (пунктами 4, 5) ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка в судове засідання 20.08.2020 представників сторін, належним чином повідомлених про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без їх участі.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 21.02.2012 Фізичною особою-підприємцем Яковенко Анатолієм Анатолійовичем, далі Клієнт, була підписана заява про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 в національній валюті та карткового рахунку № НОМЕР_2 в національній валюті, яка оформлена на бланку типової форми та містить підписи та відтиски печатки Банку та Клієнта.

В Заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Клієнт погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені на сайті банку http://www.privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають договір банківського обслуговування, далі Договір.

Відповідно до п. 3.18.1.16. "Умов та правил надання банківських послуг", далі Умови, при укладенні договорів та угод, або здійсненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк та Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Кредитний ліміт стосовно цього розділу Умов являє собою суму грошових кошів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується згідно затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі відомостей про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників у відповідності з внутрішньобанківськими нормативами та нормативними актами Національного банку України (п. 3.18.1.5.Умов).

Згідно із п. 3.18.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, smsповідомлення та інших). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, яке полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому створюється дебетове сальдо.

Пунктом 3.18.1.6. Умов визначено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у випадку зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, smsповідомлення та інших).

Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до Умов (або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів в межах кредитного ліміту в межах зазначених в них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 3.18.6.1. Умов).

Пунктом 3.18.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в іншій формі). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених Умовами, Банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший строк повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов`язань, передбачених Умовами, за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк.

Періодом безперервного користування кредитом, відповідно до п. 3.18.1.11. Умов, є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо.

Порядок розрахунків встановлений в п. 3.18.4. Умов. Так, згідно із п. 3.18.4.1. Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця ("період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 (двадцять чотири) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 48 (сорок вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. п. 3.18.4.1.1., 3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3. Умов).

Відповідно до п. 3.18.4.9. Умов розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.18.4.4. Умов встановлений обов`язок клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п. п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами. Клієнт доручає Банку списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні.

При перерахуванні Клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові карти, власниками яких є сам власник поточного рахунку або інші пов`язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), з суми кожного з проведених за рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода в розмірі 3% від суми перерахувань (п. 3.18.1.17. Умов).

Пунктом 3.18.1.3. Умов встановлено, що кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплати відсотків та винагороди.

Відповідно до п. 3.18.2.2. Умов Клієнт зобов`язався: використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 3.18.1.1. цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг" (п. 3.18.2.2.1.); сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п. п. 3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3. (п. 3.18.2.2.2.); виробляти погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.18.1.11. (п. 3.18.2.2.3.); повернути кредит у строки, встановлені п. п. 3.18.1.10., 3.18.2.3.4., 3.18.2.2.17. (п. 3.18.2.2.5.), сплатити Банку винагороду у відповідності до п. п. 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6., 3.18.4.11 (п. 3.18.2.2.7.).

Так, на виконання умов Договору, позивач надав відповідачу кредитний ліміт, розмір якого згідно довідки про розміри встановлених кредитних лімітів від 18.05.2020 станом на 08.10.2013 року складає 24300,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 .

Як вбачається з виписок банку по рахунку клієнта, за період дії Договору клієнтом використовувались кредитні кошти в межах кредитного ліміту.

У зв`язку з непогашенням відповідачем кредиту у встановлений в Договорі строк заборгованість в сумі 24300,00 грн. з 03.02.2014 року була віднесена банком на прострочення.

З банківської виписки по рахунку № НОМЕР_3 за період з 21.02.2012 по 07.05.2020 вбачається, що відповідач 11.02.2014 здійснив часткове погашення боргу за тілом кредиту на суму 8099,44 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту складає 16200,56 грн.

Відповідно до п. 3.18.4.1. Умов на залишок кредитного сальдо банком нараховувались проценти за користування кредитом, з розрахунку 360 днів у році, за ставкою 24% за період з 26.10.2013 року по 01.02.2014 року. Згідно виписки банку по рахунку клієнта, з 03.02.2014 року заборгованість по кредиту в сумі 24300,00 грн. віднесена банком на прострочення. На прострочену заборгованість по тілу кредиту банком нараховані відсотки за період з 02.02.2014 року по 01.07.2014 року за ставкою 48% річних, а за період з 02.07.2014 по 31.03.2019 банком нараховані відсотки за ставкою 56% річних.

З наданого до матеріалів справи розрахунку заборгованості вбачається, що позивач в даній справі просить стягнути заборгованість за відсотками за період з 12.02.2014 по 31.03.2019 в сумі 46747,63 грн.

Матеріали справи свідчать, що банком нарахована комісійна винагорода згідно із п. 3.18.4.4. Умов за використання ліміту за період з 03.03.2014 року по 08.12.2019 року в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в загальній сумі 7525,63 грн.

Втім, в порушення вимог закону відповідач у встановлені строки зобов`язання щодо повернення грошових коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії не виконав.

Зобов`язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і з його боку мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 91962,92 грн., яка нарахована, як вбачається з розрахунку заборгованості, за період з 12.02.2014 року по 08.12.2019 року, яка передбачена п. 3.18.5.1. Умов.

Так, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п. п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6. Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Згідно із п. 3.18.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3., здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

За своєю правовою природою Договір банківського обслуговування б/н від 21.02.2012 року в частині встановлення та обслуговування кредитного ліміту, є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до статті 629 вказаного Кодексу, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З виписки банку по рахунку Клієнта вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами в межах кредитного ліміту, розмір якого згідно довідки про розміри встановлених кредитних лімітів станом на 08.10.2013 року складає 24300,00 грн.

З банківської виписки по рахунку № НОМЕР_3 за період з 21.02.2012 по 07.05.2020 вбачається, що відповідач 11.02.2014 здійснив часткове погашення боргу за тілом кредиту на суму 8099,44 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту складає 16200,56 грн.

З наданого до матеріалів справи розрахунку заборгованості вбачається, що позивач в даній справі просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками за період з 12.02.2014 по 31.03.2019 в сумі 46747,63 грн. При цьому позивач нарахував відсотки за ставкою 48 % за період з 12.02.2014 по 01.07.2014, та відсотки за ставкою 56% за період з 02.07.2014 по 31.03.2019.

Судом здійснений перерахунок заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами наступним чином:

1) за період з 12.02.2014 по 01.07.2014 (140 днів) від боргу за тілом кредиту в сумі 16200,56 грн. відсотки за ставкою 48% (виходячи з 360 днів у році) складають 3024,11 грн.;

2) за період з 02.07.2014 по 31.03.2019 (1734 дні) від боргу за тілом кредиту в сумі 16200,56 грн. відсотки за ставкою 56% (виходячи з 360 днів у році) складають 43698,31 грн.

Таким чином, за розрахунком суду загальний розмір відсотків за період з 12.02.2014 по 31.03.2019 складає 46722,42 грн.

Матеріали справи свідчать, що банком нарахована комісійна винагорода згідно із п. 3.18.4.4. Умов за використання ліміту за період з 03.03.2014 року по 08.12.2019 року в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в загальній сумі 7525,63 грн.

Факт нарахування винагороди в сумі 7525,63 грн. підтверджується банківською детальною випискою по рахунку № НОМЕР_4 .

Втім, відповідач у встановлені строки зобов`язання щодо повернення грошових коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії не виконав.

Частиною 1 ст. 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 1069 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 10561 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за грошовими зобов`язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України). Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач довів те, що зобов`язання щодо повернення грошових коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, а розмір заборгованості за кредитом в сумі 16200,56 грн., заборгованості з комісії в сумі 7525,63 грн. підтверджується наданими до матеріалів справи виписками по поточному рахунку відповідача та розрахунками.

Разом з тим за розрахунком суду розмір заборгованості за відсотками складає 46722,42 грн.

Відповідач доказів погашення кредиту, відсотків та комісії в повному обсязі суду станом на день розгляду справи суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи-підприємця Яковенко Анатолія Анатолійовича про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 16200,56 грн. та заборгованості з комісії в сумі 7525,63 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи-підприємця Яковенко Анатолія Анатолійовича про стягнення заборгованості за відсотками підлягають задоволенню частково в сумі 46722,42 грн.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов`язання щодо повернення грошових коштів (кредиту), сплати процентів за користування кредитом, комісії залишились невиконаними з боку відповідача належним чином та в повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором, а саме несвоєчасну сплату кредиту, процентів та комісії, нарахував відповідачу пеню в загальній сумі 91962,92 грн., яка нарахована, як вбачається з розрахунку заборгованості, за період з 12.02.2014 по 08.12.2019 на підставі п. 3.18.5.1. Умов.

Ухвалою суду від 15.06.2020 повідомлено позивача про необхідність усунути зазначені недоліки у строк, не більше 10 днів з дня закінчення дії карантину та подати до суду відповідні докази, зокрема: виписку по нарахуванню пені в сумі 91962,92 грн.

На підтвердження факту нарахування пені в сумі 91962,92 грн. позивач надав суду виписку по рахунку № НОМЕР_5 щодо нарахування пені.

Проте, вищевказана виписка є не детальною, з її змісту неможливо встановити за який період, на які суми заборгованості, позивач нараховував пеню.

Будь-якої іншої виписки щодо нарахування пені позивач суду не надав.

З доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що пеня в сумі 91962,92 грн., яку просить стягнути позивач, фактично нарахована за період з 12.02.2014 по 08.12.2019.

Пеня нарахована позивачем за порушення строків повернення кредиту, заборгованості за процентами та заборгованості за комісією.

Пунктом 3.18.5.4. Умов визначено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3. здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

Однак, позивач всупереч п. 3.18.5.4. Умов нарахував пеню за більший період: з 12.02.2014 по 08.12.2019, тобто більше ніж за 5 років.

Як вказано вище з 03.02.2014 заборгованість за кредитом в сумі 24300,00 грн. віднесена банком на прострочення.

Отже, з урахуванням п. 3.18.5.4. Умов позивач мав право нараховувати пеню протягом трьох років з 03.02.2014 по 03.02.2017.

Оскільки позивачем допущена помилка при розрахунку пені, а саме невірно визначений період прострочення, суд здійснив з власної ініціативи перерахунок пені на заборгованість за тілом кредиту за допомогою програми Законодавство, а саме:

1) за період з 12.02.2014 по 03.02.2017 (1088 днів прострочення) від суми боргу 16200,56 грн. пеня (подвійна облікова ставка НБУ) складає 17453,30 грн.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься виписка банку по рахунку № НОМЕР_6 , яка свідчить про те, що відповідачем здійснювалось часткове погашення пені на загальну суму 1736,58 грн., а саме:

- 03.07.2017 погашена пеня в сумі 155,94 грн.;

- 17.07.2017 погашена пеня в сумі 176,78 грн.;

- 02.10.2017 погашена пеня в сумі 175,65 грн.;

- 31.10.2017 погашена пеня в сумі 387,58 грн.;

- 26.12.2017 погашена пеня в сумі 386,36 грн.;

- 13.03.2018 погашена пеня в сумі 454,27 грн.

Враховуючи те, що відповідно до п. 3.18.4.9. Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, тобто розмір заборгованості за відсотками змінюється щодня, відповідно і нарахування пені на заборгованість за відсотками повинно здійснюватись щодня, а позивач не надав суду детальної виписки щодо нарахування пені, суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахованої позивачем пені на борг за відсотками та на борг за комісією, а також суд позбавлений можливості здійснити перерахунок пені самостійно за відсутності такої детальної виписки банку.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Позивач не надав суду належні докази (детальну виписку по рахунку щодо нарахованої пені), на підставі яких суд міг би перевірити правильність нарахованої банком пені, зокрема на заборгованість за простроченими процентами та заборгованість за комісією.

До того ж представник позивача не з`явився в судові засідання 03.08.2020 та 20.08.2020 у даній справі, хоча ухвалами від 07.07.2020 та від 03.08.2020 суд визнавав явку представників сторін обов`язковою.

Таким чином, за наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи-підприємця Яковенко Анатолія Анатолійовича про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 15716,72 грн. (з врахуванням здійснених відповідачем часткових оплат пені).

В іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи-підприємця Яковенко Анатолія Анатолійовича про стягнення пені слід відмовити у зв`язку з ненаданням належних доказів.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.08.2020, згідно частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи-підприємця Яковенко Анатолія Анатолійовича задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Яковенко Анатолія Анатолійовича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_7 , на користь:

- Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 16200 (шістнадцять тисяч двісті) грн. 56 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 46722 (сорок шість тисяч сімсот двадцять дві) грн. 42 коп., заборгованість за комісією за користуванням кредитом в сумі 7525 (сім тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн. 63 коп., пеню в сумі 15716 (п`ятнадцять тисяч сімсот шістнадцять) грн. 72 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1292 (одна тисяча двісті дев`яносто дві) грн. 48 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи-підприємця Яковенко Анатолія Анатолійовича відмовити.

Враховуючи положення ст. 116 ГПК України та перебування судді Смірнова О.Г. у відпустці з 25.08.2020 по 28.08.2020 повне рішення складено - 31.08.2020 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.