Рішення № 91290305, 02.09.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2020 Справа № 917/773/20

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ДОМІНІК», 36009, м. Полтава, вул. М. Бірюзова, 2 код ЄДРПОУ 00382208

до Артюшина Олександра Сергійовича , АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1

про стягнення 36161,85 грн.

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «ДОМІНІК» звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Артюшина Олександра Сергійовича про стягнення 36161,85 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 81-04/19:

22975,61 грн., з яких: 21074,84 грн. - борг з орендної плати за Договором, 147,23 грн. - інфляційні нарахування, 216,52 грн. - 3 % річних, 1537,02 грн.-пеня,

5997,68 грн., з яких: 5343,25 грн. - борг зі сплати комунальних платежів за листопад 2019 року, 26,57 грн. - інфляційні нарахування, 72,46 - 3 % річних, 555,40 грн. - пеня,

7188,56 грн., з яких: 6549,41 грн. - борг зі сплати комунальних платежів за грудень 2019 року, 45,75 грн. - інфляційні нарахування, 72,13 грн. - 3 % річних, 521,27 грн. - пеня.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконує зобов"язання по договору оренди нежитлового приміщення № 81-04/19.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2020р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені про покладені на них обов`язки, про що свідчать матеріали справи (поштові повідомлення про вручення даної ухвали наявні у матеріалах справи). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Поштове відправлення було вручене відповідачу 21.06.2020 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач відзив на позов суду не надав.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Згідно ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки.

В зв`язку з установленням карантину на усій території України, для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

16.04.2019 року між фізичною особою-підприємцем Артюшиним Олександром Сергійовичем та Приватним акціонерним товариством «Домінік» укладений Договір оренди нежитлового приміщення № 81-04/19 (далі - Договір).

Згідно п.3.1. Передавання-приймання об"єкта здійснюється на підставі відповідного Акта двосторонньою комісією, яка складається з представників Сторін.

Пунктом 5.1 Договору розмір місячної орендної плати складає 35207,00 грн.

У відповідності до п. 5.1.1 вартість всіх наданих комунальних послуг сплачується Орендарем на підставі рахунків, виставлених Орендодавцем з моменту підписання акту приймання-передачі нежитлового приміщення.

Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця на пізніше 10 числа кожного поточного місяця (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 10.1. Договору, у випадку порушення зобов`язання, що виникає з Договору, винна Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно п. 10.5 Договору, у випадку прострочення оплати орендних платежів Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в цей період від суми боргу за кожен день прострочення.

Позивач вказує, що згідно зазначеного Договору ПрАТ «Домінік» (Орендодавець) передав ФОП Артюшину О.С. (Орендар) у строкове платне користування частину нежитлового приміщення (Об`єкт) за адресою: м. Полтава, вул. Новий Базар, 27 площею 185,3 кв.м.

На підтвердження передачі Об`єкта та на виконання умов розділу 3 Договору, 26.04.2019 року позивач надав підписаний сторонами Акт приймання-передачі приміщення за Договором оренди нежитлового приміщення № 81-04/19 від 16.04.2019 року.

За твердженнями позивача, на момент звернення з даною позовною заявою, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по Договору утворилась заборгованість у сумі 32967,50 (тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят сім грн. 50 коп.), яка складається з:

21 074,84 грн. - орендна плата за грудень 2019.

5343,25 грн. - компенсація комунальних послуг за листопад 2019.

6549,41 грн. - компенсація комунальних послуг за грудень 2019.

З огляду на те, що відповідач повністю не розрахувався з позивачем, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 36161,85 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 81-04/19:

22975,61 грн., з яких: 21074,84 грн. - борг з орендної плати за Договором, 147,23 грн. - інфляційні нарахування, 216,52 грн. - 3 % річних, 1537,02 грн.-пеня,

5997,68 грн., з яких: 5343,25 грн. - борг зі сплати комунальних платежів за листопад 2019 року, 26,57 грн. - інфляційні нарахування, 72,46 - 3 % річних, 555,40 грн. - пеня,

7188,56 грн., з яких: 6549,41 грн. - борг зі сплати комунальних платежів за грудень 2019 року, 45,75 грн. - інфляційні нарахування, 72,13 грн. - 3 % річних, 521,27 грн. - пеня.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 16.04.2019 року між фізичною особою-підприємцем Артюшиним Олександром Сергійовичем та Приватним акціонерним товариством «Домінік» укладений Договір оренди нежитлового приміщення № 81-04/19, який за своєю правовою природою відноситься до договору найму, різновидом якого є оренда.

У відповідності зі статтею 759 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, і це не спростовано відповідачем, на виконання умов договору ПрАТ «Домінік» (Орендодавець) передав ФОП Артюшину О.С. (Орендар) у строкове платне користування частину нежитлового приміщення (Об`єкт) за адресою: м. Полтава, вул. Новий Базар, 27 площею 185,3 кв.м.

На підтвердження передачі Об`єкта та на виконання умов розділу 3 Договору, 26.04.2019 року сторонами підписано Акт приймання-передачі приміщення за Договором оренди нежитлового приміщення № 81-04/19 від 16.04.2019 року. Разом з приміщенням Орендодавець передав Орендарю наступне майно: кондиціонер - 2 шт., електробатареї - 4 шт.

Пунктом 5.1 Договору розмір місячної орендної плати складає 35207,00 грн.

У відповідності до п. 5.1.1 вартість всіх наданих комунальних послуг сплачується Орендарем на підставі рахунків, виставлених Орендодавцем з моменту підписання акту приймання-передачі нежитлового приміщення.

Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця на пізніше 10 числа кожного поточного місяця (п. 5.2 Договору).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення п. 10.2 Договору, оплата за поставлені партії продукції здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки продукції в порядку, визначеному договором.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Твердження позивача про те, що на момент звернення з даною позовною заявою, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по Договору утворилась заборгованість у сумі 32967,50 (тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят сім грн. 50 коп.), яка складається з: 21 074,84 грн. - орендна плата за грудень 2019, 5343,25 грн. - компенсація комунальних послуг за листопад 2019, 6549,41 грн. - компенсація комунальних послуг за грудень 2019., відповідач при розгляді справи не спростовував.

Враховуючи, що наявність заборгованості з орендної плати та компенсації комунальних послуг у вищевказаному розмірі підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача в частині стягнення заборгованості з орендної плати та компенсації комунальних послуг в загальному розмірі 32967,50 грн.

Крім того, позивачем заявлені до стягнення з відповідача пеня, 3% річних та інфляційних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Факт прострочення відповідачем виконання зобов`язань з оплати отриманого товару підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується.

Зазначене, з урахування вимог ст. 625 ЦК України надає право позивачу на нарахування 3% річних та інфляційних за таке прострочення.

Згідно з позовною заявою, позивачем нараховано до стягнення з відповідача:

на заборгованість з орендної плати за Договором оренди № 81-04/19 від 16.04.2019 інфляційні нарахування на суму боргу, за період з 09.01.2020 року до 31.03.2020 року, у сумі 147,23 грн. та 3 проценти річних від простроченої суми, за період з 09.01.2020 року до 12.05.2020 року, у сумі 216,52 грн.

на заборгованість зі сплати комунальних платежів за листопад 2019 за Договором оренди № 81-04/19 від 16.04.2019 інфляційні нарахування на суму боргу, за період з 01.12.2019 року до 31.03.2020 року, у сумі 26,57 грн., 3 проценти річних від простроченої суми, за період з 30.11.2019 року до 12.05.2020 року у сумі 72,46 грн.

на заборгованість зі сплати комунальних платежів за грудень 2019 за Договором оренди № 81-04/19 від 16.04.2019 інфляційні нарахування на суму боргу, за період з 01.01.2020 року до 31.03.2020 року, у сумі 45,75 грн., 3 проценти річних від простроченої суми, за період з 31.12.2019 року до 12.05.2020 року, у сумі 72,13 грн.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню 3 % річних та інфляційних, суд встановив, що розраховані позивачем 3 % річних та інфляційних не перевищують розрахованих судом сум, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов`язання та інфляційних є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню:

на заборгованість з орендної плати за Договором оренди № 81-04/19 від 16.04.2019 за період з 09.01.2020 року до 12.05.2020 року, у сумі 1 537,02 грн.

на заборгованість зі сплати комунальних платежів за листопад 2019 за Договором оренди № 81-04/19 від 16.04.2019 за період з 30.11.2019 року до 12.05.2020 року у сумі 555,40 грн.

на заборгованість зі сплати комунальних платежів за грудень 2019 за Договором оренди № 81-04/19 від 16.04.2019 за період з 31.12.2019 року до 12.05.2020 року, у сумі 72,13 грн.

Щодо вимоги про стягнення пені, суд зазначає.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, п. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вже зазначалось, відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань щодо своєчасної та повної сплати орендної плати та компенсації комунальних платежів.

Відповідно до п. 10.1. Договору, у випадку порушення зобов`язання, що виникає з Договору, винна Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно п. 10.5 Договору, у випадку прострочення оплати орендних платежів Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в цей період від суми боргу за кожен день прострочення.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені за порушення грошових зобов`язань за договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано, контррозрахунку заявлених до стягнення з нього сум не надано.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову gjdyscn., відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 36161,85 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 81-04/19: 22975,61 грн., з яких: 21074,84 грн. - борг з орендної плати за Договором, 147,23 грн. - інфляційні нарахування, 216,52 грн. - 3 % річних, 1537,02 грн.-пеня; 5997,68 грн., з яких: 5343,25 грн. - борг зі сплати комунальних платежів за листопад 2019 року, 26,57 грн. - інфляційні нарахування, 72,46 - 3 % річних, 555,40 грн. - пеня; 7188,56 грн., з яких: 6549,41 грн. - борг зі сплати комунальних платежів за грудень 2019 року, 45,75 грн. - інфляційні нарахування, 72,13 грн. - 3 % річних, 521,27 грн. - пеня.

Судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача у розмірі 2102,00 грн., оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Артюшина Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДОМІНІК» (36009, м. Полтава, вул. М. Бірюзова, 2 код ЄДРПОУ 00382208) 21074,84 грн. - борг з орендної плати за Договором, 147,23 грн. - інфляційні нарахування, 216,52 грн. - 3 % річних, 1537,02 грн.-пеня; 5343,25 грн. - борг зі сплати комунальних платежів за листопад 2019 року, 26,57 грн. - інфляційні нарахування, 72,46 - 3 % річних, 555,40 грн. - пеня; 6549,41 грн. - борг зі сплати комунальних платежів за грудень 2019 року, 45,75 грн. - інфляційні нарахування, 72,13 грн. - 3 % річних, 521,27 грн. - пеня, 1202,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Киричук О.А.