Рішення № 91290156, 02.09.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року Справа № 915/819/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

без виклику сторін справу № 915/819/20

за позовом державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт",

вул. Заводська, 23/14, м. Миколаїв, 54020;

до товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ СТИВІДОРІНГ КОМПАНІ",

вул. Заводська, 23/26, м. Миколаїв, 54002;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 360848 грн. 37 коп.

В С Т А Н О В И В:

Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" (далі ? ДП "ММТП") пред?явлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ СТИВІДОРІНГ КОМПАНІ" (далі ? ТОВ "МСК") грошових коштів у загальній сумі 360848 грн. 37 коп., із яких: 281773 грн. 33 коп. - основний борг; 28177 грн. 33 коп. - штраф; 38853 грн. 64 коп. - пеня; 6095 грн. 83 коп. - 3 % річних; 5948 грн. 24 коп. - інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання ТОВ "МСК" грошових зобов?язань за укладеним між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія", правонаступником якої є відповідач, договором від 30.12.2008 № 12-А оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі - договір), а саме, зобов?язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати відповідачем орендної плати, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на яку позивачем нараховано пеню в порядку п. 9.2 договору та штраф в порядку п. 9.3 договору, а також здійснено нарахування в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

ДП "ММТП" також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.

Ухвалою суду від 06.07.2020 відкрито провадження в даній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву ? 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Її відповідачем отримано 13.07.2020, що підтверджується підписом уповноваженої особи ТОВ "МСК" на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 06.07.2020.

Поряд із тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням змін, з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

У зв?язку з викладеними обставинами прийнято Закон України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв?язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", у відповідності до якого, зокрема, розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України з 02.04.2020 доповнено пунктом 4 наступного змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов?язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

В подальшому у відповідності до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 17.07.2020), визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв?язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов?язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, усі процесуальні строки, продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, закінчилися через 20 днів після набрання чинності цим Законом ? тобто з 07.08.2020.

Від відповідача в указаний строк відзив на позовну заяву не надійшов.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч .5 ст. 252 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між ДП "ММТП" (орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія" (орендарем) укладено договір від 30.12.2008 № 12-А оренди індивідуально визначеного майна, у відповідності до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування з метою використання за цільовим призначенням окреме індивідуально визначене майно: офісно-побутову техніку (кондиціонери, комп?ютери, холодильники, інше), меблі, грейферне, вантажопідйомне обладнання, ремонтне обладнання, колонки електричні та інший інвентар згідно переліку в додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору (далі ?? майно), яке знаходиться на балансі орендодавця і вартість якого визначена відповідно до звіту про незалежну експертну оцінку, виконаного товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська оціночна компанія", станом на 30.11.2008, і становить 1205040 грн. без ПДВ (п.п. 1.1-1.2 договору).

У договорі указано, що орендар зобов?язався, зокрема, використовувати орендоване майно відповідного до його цільового призначення та умов цього договору; своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до рахунків, наданих орендодавцем; на вимогу орендодавця проводити звіряння рахунків по орендних платежах та оформлювати відповідні акти звіряння; у разі припинення, розірвання цього договору, повернути в 5-тиденний термін орендодавцеві орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (п.п. 5.1-5.2, 5.8 договору).

Орендар вступає у строкове платне користування майном після підписання сторонами цього договору, але не раніше дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна; передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендодавця права власності на це майно; майно залишається у господарському віданні орендодавця, а орендар користується ним протягом строку оренди (п.п. 2.1-2.2 договору).

Орендна плата, визначена за результатами проведеного 30.12.2008 конкурсу на право укладення договору оренди (протокол № 2 засідання конкурсної комісії по передачі в оренду окремого індивідуально визначеного рухомого державного майна, затверджений начальником порту від 30.12.2008) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (листопад 2008 року) 10100 грн.; нарахування ПДВ здійснюється відповідно до чинного законодавства. Розмір орендної плати за перший базовий місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за кожний наступний місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.1 договору).

У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.2 договору).

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 3.4 договору).

Орендна плата перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця до 15-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування, на підставі рахунку, виставленого орендодавцем до 10-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування (п. 3.3 договору).

У випадку закінчення дії цього договору при несвоєчасному поверненні майна орендодавцю, орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення майна; у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно; закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов?язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції (п. 3.5-3.6 договору).

Сторонами погоджено, що договір укладено строком на 10 років, з 01.01.2009 по 31.12.2018 включно; умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну дії цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов?язань орендаря щодо сплати орендної плати ? до повного виконання ними зобов?язань. Зміни і доповнення або розірвання договору допускаються лише за взаємною згодою сторін і мають силу тільки у випадку, якщо вони оформлені в письмовому вигляді, підписані обома сторонами та скріплені печатками (п.п. 11.1-11.3 договору).

Чинність договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п. 11.5 договору).

Термін дії договору може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди; взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України (п. 11.6-11.7 договору).

На виконання умов договору ДП "ММТП" передано в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія" майно, перелік якого є додатком № 1 до договору, згідно акту від 01.01.2009 прийому-передачі індивідуально визначеного майна, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками сторін.

У подальшому до договору вносилися зміни додатковими угодами від 23.04.2009 № 1, від 15.01.2013 № 2, від 12.02.2013 № 3, від 15.01.2016 № 4 та від 28.07.2016 № 5.

Так, зокрема, додатковою угодою № 2 вирішено викласти додаток № 1 до договору в новій редакції, а також викладено пункт 1.1 договору в такій редакції:

"Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене державне рухоме майно:

- офісно-побутова техніка (кондиціонери, холодильники, інше), меблі, грейферне, вантажопідйомне обладнання, ремонтне обладнання, колонки електричні та інший інвентар згідно Переліку в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною договору (надалі ? Майно), яке знаходиться на балансі Орендодавця і вартість якого визначена відповідно до Звіту про незалежну експертну оцінку, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська оціночна компанія", станом на 30.11.2008, і становить 1071873,00 гривень (один мільйон сімдесят одна тисяча вісімсот сімдесят три грн. 00 коп.) без урахування ПДВ".

Після укладення додаткової угоди № 2 сторонами підписано відповідний акт від 15.01.2013 прийому-передачі індивідуально визначеного майна, оновлений у відповідності до нової редакції додатку № 1 до договору.

Додатковою угодою № 3 сторони внесли до договору зміни в частині відомостей про орендаря, а саме, зазначивши орендарем товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Європейська компанія", яке виділене з товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія".

Додатковою угодою № 4 вирішено викласти додаток № 1 до договору в новій редакції, у зв?язку з чим (через збільшення найменувань орендованого майна) укладено додатковий акт від 15.01.2016 прийому-передачі індивідуально визначеного державного рухомого майна.

Додатковою угодою № 5 сторони внесли до договору зміни в частині відомостей про орендаря, а саме, зазначили орендарем відповідача ? ТОВ "МСК", утворене шляхом виділу з товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Європейська компанія" і є правонаступником останнього щодо прав та обов?язків за договором.

Із змісту договору та додаткових угод до нього вбачається, що дія договору оренди припинилася 31.12.2018 на підставі п.п. 11.1, 11.5 договору ? у зв?язку з закінченням строку, на який укладено договір.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем ДП "ММТП" орендованого майна у порядку, визначеному п. 5.8 договору; із змісту позовної заяви випливає, що ТОВ "МСК" продовжує користування договірним майном і досі.

Позивач зазначає, ТОВ "МСК" допущено порушення грошових зобов?язань за договором, а саме, зобов?язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати орендної плати, внаслідок чого утворилася заборгованість за період травень-листопад 2019 року в сумі 281773 грн. 33 коп.

Викладені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями виставлених позивачем ТОВ "МСК" рахунків: за травень 2019 року ? від 31.05.2019 № 10748331 на суму 40462 грн. 06 коп.; за червень 2019 року ? від 30.06.2019 № 12898331 на суму 40259 грн. 75 коп.; за липень 2019 року ? від 31.07.2019 № 1538331 на суму 40018 грн. 19 коп.; за серпень 2019 року ? від 31.08.2019 № 16658331 на суму 39898 грн. 13 коп.; за вересень 2019 року ? від 30.09.2019 № 19358331 на суму 40177 грн. 42 коп.; за жовтень 2019 року ? від 31.10.2019 № 20878331 на суму 40458 грн. 66 коп.; за листопад 2019 року ? від 30.11.2019 № 23358331 на суму 40499 грн. 12 коп., котрі разом із відповідними актами виконаних робіт направлені відповідачу супровідними листами від 12.06.2019 № 03/781; від 12.07.2019 № 03/899; від 13.08.2019 № 03/1037; від 20.09.2019 № 03/1223; від 15.10.2019 № 03/1305; від 13.11.2019 № 03/1427; від 11.12.2019 № 03/1613, що підтверджується відповідними фіскальними чеками ПАТ "Укрпошта", рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які містять відмітки про отримання листів відповідачем та роздруківками з сервісу відстеження пересилання поштових відправлень на офіційному веб-сайті поштового оператора.

Одержання указаних вище актів та рахунків не заперечується і ТОВ "МСК".

Попри це, за твердженнями ДП "ММТП", указані вище рахунки відповідачем не оплачені, а акти виконаних робіт ? не підписані і досі; указані документи ТОВ "МСК" залишені без реагування, не заявлено і мотивованої відмови від підписання згаданих вище актів.

Викладені обставини є підставою для звернення ДП "ММТП" до суду з позовом у даній справі.

Законодавством визначено, що зобов?язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України).

Суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст. 193 ГК України). Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов?язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов?язки (ст. 626 ЦК України).

Згідно статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов?язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (п. 1 ст. 283 ГК України, ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (абз. 1 ч. 2 ст. 291 ГК України).

У випадку, якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 ЦК України).

Ураховуючи наведені вище положення законодавства та обставини, встановлені судом, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з ТОВ "МСК" заборгованості по орендній платі за користування договірним майном в сумі 281773 грн. 33 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог ДП "ММТП" про стягнення з ТОВ "МСК" штрафу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд приходить до такого.

Законодавством передбачено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони; порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов?язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов?язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору, з урахуванням змін до нього, передбачено, що орендар несе відповідальність за прострочення оплати орендної плати та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати; у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості (п.п. 9.2, 9.3 договору).

При цьому, у відповідності до наведеного вище пункту 3.6 договору, закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов?язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ураховуючи викладене, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ТОВ "МСК" штрафу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Надані позивачем розрахунки штрафу в сумі 28177 грн. 33 коп., пені в сумі 38853 грн. 64 коп. та 3 % річних у сумі 6095 грн. 83 коп. суд визнає вірними, а указані суми ? підлягаючими до стягнення з відповідача.

Разом із тим, судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунків інфляційних втрат по рахункам від 31.05.2019 № 10748331, від 30.06.2019 № 12898331, від 31.07.2019 № 1538331, від 31.08.2019 № 16658331 та від 30.09.2019 № 19358331 не включено індекс інфляції за грудень 2019 року, який становив 99,8, що призвело до збільшення нарахованих інфляційних втрат по указаним рахункам.

У відповідності до п.п. 3.1-3.2 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.12.2013 № 14, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов?язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Індекс інфляції ? це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

За розрахунком суду, підлягаючою до стягнення з відповідача є сума інфляційних втрат ? 5536 грн. 14 коп.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають грошові кошти у загальній сумі 360436 грн. 27 коп., із яких: 281773 грн. 33 коп. - основний борг; 28177 грн. 33 коп. - штраф; 38853 грн. 64 коп. - пеня; 6095 грн. 83 коп. - 3 % річних; 5536 грн. 14 коп. - інфляційні втрати.

Отже, позовні вимоги ДП "ММТП" підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон) передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

ДП "ММТП" оплачено даний позов судовим збором згідно платіжного доручення від 15.06.2020 № 269 на суму 5412 грн. 73 коп., виходячи з заявленої суми позову ? 360848 грн. 37 коп. (360848 грн. 37 коп.*1,5%).

Судом визнано обґрунтованими позовні вимоги у загальній сумі 360436 грн. 27 коп., які, згідно указаних вище приписів законодавства, підлягають оплаті судовим збором у сумі 5406 грн. 54 коп. (360436 грн. 27 коп.*1,5%), а тому указану суму судового збору належить відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ СТИВІДОРІНГ КОМПАНІ", вул. Заводська, 23/26, м. Миколаїв, 54002, ідентифікаційний код 40618543, на користь державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт", вул. Заводська, 23/14, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 01125608, грошові кошти у загальній сумі 360436 (триста шістдесят тисяч чотириста тридцять шість) грн. 27 коп., із яких: 281773 (двісті вісімдесят одна тисяча сімсот сімдесят три) грн. 33 коп. - основний борг; 28177 (двадцять вісім тисяч сто сімдесят сім) грн. 33 коп. - штраф; 38853 (тридцять вісім тисяч вісімсот п?ятдесят три) грн. 64 коп. - пеня; 6095 (шість тисяч дев?яносто п?ять) грн. 83 коп. - 3 % річних; 5536 (п?ять тисяч п?ятсот тридцять шість) грн. 14 коп. - інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 5406 (п?ять тисяч чотириста шість) грн. 54 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М. Давченко