Рішення № 91290114, 26.08.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2020 справа № 914/554/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. за участі секретаря судових засідань Толочко І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Львівської міської ради, м. Львів

До відповідача-1: Обслуговуючого кооперативу "Площа Ринок, 43", м. Львів

До відповідача-2: Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Площа Ринок, 43", м. Львів

До відповідача-3: Державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Шубеляка Ігоря Ярославовича, с. Лапаївка, Пустомитівський район, Львівська область

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Величко Наталії Ярославівни, м. Львів

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Обмеженого партнерства "Аерілліа", Шотландія, місто Глазго,

про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації прав та їх змін

За участі представників:

Від позивача: Шевченко Марта Ігорівна - представник.

Від відповідач 1: не з`явився.

Від відповідача 2: не з`явився.

Від відповідача 3: не з`явився.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Чижович Ірина Зеновіївна - представник.

Від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: : не з`явились.

Суть спору: Львівська міська рада, м. Львів звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1: Обслуговуючого кооперативу "Площа Ринок,43", м. Львів, до відповідача-2: Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Площа Ринок, 43", м. Львів, до відповідача-3: Державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Шубеляка Ігоря Ярославовича, с. Лапаївка, Пустомитівський район, Львівська область, про витребування майна з чужого незаконного володіння відповідача 1 об`єктів нерухомого майна, зобов`язання повернути вказане майно за актом приймання-передачі Львівській міській раді та скасування рішень про державну реєстрацію прав та змін розділу об`єкта нерухомого майна. Ухвалами суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Величко Наталії Ярославівни і Обмежене партнерство "Аерілліа", Шотландія, місто Глазго. Згодом позивач змінив предмет позову та просив суд витребувати з чужого незаконного володіння відповідача 1 нерухоме майно, а також скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно і змін розділу об`єкта нерухомого майна. Ці позовні вимоги стосувались таких об`єктів нерухомого майна: допоміжного приміщення № 1 загальною площею 19,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 616864546101) на пл. Ринок, 43; допоміжного приміщення № 2, загальною площею 19,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 617099546101) на пл. Ринок, 43; допоміжного приміщення № 3 загальною площею 68,5 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 385157546101) на пл. Ринок, 43 допоміжного приміщення № 4 загальною площею 24,5 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 616771646101) на пл. Ринок, 43.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач у позовній заяві зазначає, що він є власником нерухомого майна, розташованого у будинку № 43 на площі Ринок у м. Львові, яке просить витребувати із чужого незаконного володіння. Як власник майна, позивач не приймав жодних рішень про його відчуження. Проте 14.05.2018 р. право власності позивача на спірні приміщення припинено державним реєстратором Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Шубеляком Ігорем Ярославовием, який у цей день зареєстрував право приватної власності на спірні приміщення за відповідачем 2 без жодного правовстановлюючого документа. Державний реєстратор також безпідставно зареєстрував зміни розділу Інформація про об`єкт нерухомого майна, а саме: змінив записи у Державному реєстрі з «нежитлового приміщення» на «допоміжне приміщення» по усіх спірних об`єктах. Спірні приміщення, на думку позивача, за своєю правовою природою не належать до допоміжних.

Позивач вважає, що такі дії державного реєстратора є безпідставними, порушують вимоги статей 3, 24, 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Позивач також посилається, як на підставу своїх позовних вимог, на норми ч. 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 1 статті 321, статей 387, 388 ЦК України.

Стислий виклад заперечень відповідача 1.

Обслуговуючий кооператив «Площа Ринок, 43», м. Львів у відзиві на позовну заяву (том справи ІІ, а.с. 73-75) просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідач 1 посилається на те, що відповідно до Акту приймання-передачі житлового будинку № 43 на площі Ринок у м. Львові з балансу Львівської міської ради на баланс ОСББ «Площа Ринок 43», який складено 29 лютого 2012 р., позивач передав відповідачу 1 в складі житлового будинку допоміжні приміщення площею 187,6 м кв. Цей Акт затверджено Наказом № 120 від 26 березня 2012 р. Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради № 120 від 26 березня 2012 р. Цим же наказом доручено Обласному комунальному підприємству Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» внести відповідні реєстраційні зміни, відповідно до наказу. Відповідач 1 вважає, що позивач таким чином визнав факт перебування у будинку № 43 на площі Ринок у місті Львові допоміжних приміщень площею 187,6 м кв.

Відповідач 1, посилаючись на норми статей 1 та 19 Закону України «Про приватизацію об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», статей 1 та 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» в редакції, яка діяла станом на 29.02.2012 р., а також на рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. за № 4-рп/2004, вважає спірні приміщеннями допоміжними та такими, що перебувають у спільній власності співвласників квартир та приміщень багатоквартирного житлового будинку № 43 на площі Ринок у м. Львові. Тому ці приміщення не є комунальною власністю, а відтак, Львівська міська рада не є власником спірних приміщень.

Той факт, що спірні приміщення є допоміжними підтверджено висновком судової будівельно-технічної експертизи, проведеної у цивільній справі № 461/4181/18, листом № 1988 від 14.06.2018 р.

Державний реєстратор законно здійснив реєстраційні дії на підставі Акта приймання-передачі від 29.02.2012 р., наказу Департаменту ЖКГ № 120 від 28.03.2012 р. та розпорядження № 82 від 07.02.2012 р. Галицької районної адміністрації, які підтверджували ту обставину, що приміщення є допоміжними.

Стислий виклад відповіді позивача на відзив (том справи ІІ, а.с. 168-173).

Позивач зазначає, що у акті приймання-передачі чітко зазначено, що допоміжні приміщення в будинку № 43 на площі Ринок у м. Львові знаходяться у підвалі (199 кв. м) та на горищі (96,2 кв. м). Тоді як спірні приміщення знаходяться на першому поверсі та частково на другому поверсі, а тому згідно з актом не належать до допоміжних приміщень і не передавались на баланс ОСББ. Спірні приміщення зазначено у акті як нежитлові й такі, що перебувають в оренді господарюючих суб`єктів. Позивач заперечує, що спірні приміщення є допоміжними, оскільки відповідно до наявних у справі технічних паспортів, вони є повністю ізольованими від житлового комплексу та мають окремі входи ззовні, власне освітлення, відокремлені від іншого об`єму будівлі стінами та перекриттям. Матеріали технічної документації, а також паспорт об`єкта культурної спадщини та облікова картка об`єкта культурної спадщини на будинок № 43 чітко свідчать, що спірні приміщення є нежитловими приміщеннями, що вони будувалися як такі, що будуть використовуватись як нежитлові. Крім цього, відповідачі розпорядились спірними приміщеннями як нежитловими, передавши їх в оренду та іпотеку. Враховуючи, що державна реєстрація права власності на допоміжні приміщення не здійснюється, факт державної реєстрації права власності за одним із відповідачів підтверджує статус приміщень як нежитлових.

Позивач вважає, що його рішення про передачу будинку з балансу на баланс не є документом, який підтверджує набуття відповідачем права власності на спірні приміщення, оскільки баланс є лише формою звіту про фінансовий стан підприємства на певну дату. Рішення Львівської міської ради про відчуження спірних приміщень відсутнє.

За таких обставин, позивач вважає, що на підставі норм статті 4 Житлового кодексу України та ч. 3 п. 9 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» він є власником спірних приміщень як нежитлових.

Стислий виклад письмових пояснень відповідача 1 від 20 лютого 2020 р. (том справи ІІІ, а.с. 218-219).

Відповідач 1 вважає, що вимоги позивача про оскарження записів в державному реєстрі прав є похідними вимогами щодо вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння. Подані позивачем наказ та довідка щодо дій державного реєстратора Шубеляка І.Я. з державної реєстрації прав відповідача 1 на спірне майно не є доказами права власності позивача на спірне майно.

Відповідач 1 стверджує, що судовими рішеннями судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі № 461/4181/18 встановлено, що спірні приміщення є допоміжними, належать до спільної сумісної власності всіх співвласників житлових квартир та допоміжних приміщень у будинку та спростовано право власності Львівської міської ради на спірне майно. Рішення державного реєстратора вичерпується його виконанням, тому суд має вирішувати спір про цивільні права між сторонами. Скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно у даній справі не є належним способом захисту прав позивача, оскільки такі рішення вичерпуються їх виконанням.

Стислий виклад відзиву на позовну заяву (том справи ІІІ, а.с. 253-255) Обмеженого партнерства "Аерілліа".

Третя особа у справі повідомляє, що на час укладення договору іпотеки вона користувалась положеннями українського законодавства та фактом офіційного визнання державою права власності відповідача 1 на допоміжні приміщення. Третя особа вважає, що рішеннями судів у цивільній справі № 461/4181/18 підтверджується та обставина, що Львівська міська рада не є власником спірних приміщень.

Позивач у поясненнях від 13.03.2020 р. (том справи ІV) зазначає, що підставами виникнення у нього права власності на спірне нерухоме майно є свідоцтва про право власності, які видані Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції, а не рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 331 від 08.05.2014 р., № 848 від 07.11.2014 р., № 849 від 07.11.2014 р., № 850 від 07.11.2014 р., № 1043 від 10.11.2017 р., які визнано незаконними рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02.04.2019 р. у справі № 461/4181/18.

Позивач посилається на висновки Великої палати Верховного Суду, викладені у пункті 4.18. постанови у справі № 911/3594/17, а також на не дотримання під час здійснення державної реєстрації прав вимог статей 24 та 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та здійснення державної реєстрації без установлених законом підстав.

Заяви, клопотання та процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 01.04.2019р. заяву Львівської міської ради про забезпечення позову задоволено повністю. Забезпечено позов шляхом накладення арешту на об"єкти нерухомого майна, а саме: допоміжне приміщення № 1 першого поверху та другого поверху загальною площею 19,8 кв. м (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 616864546101), яке знаходиться за адресою: 79008, м. Львів, пл. Ринок,43; допоміжне приміщення № 2 першого поверху загальною площею 19,4 кв. м (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 617099546101), яке знаходиться за адресою: 79008, м. Львів, пл. Ринок,43; допоміжне приміщення № 3 першого поверху загальною площею 68,5 кв. м (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 385157546101), яке знаходиться за адресою: 79008, м. Львів, пл. Ринок,43; допоміжне приміщення № 4 першого поверху загальною площею 24,5 кв. м (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 616771646101), яке знаходиться за адресою: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 43.

Ухвалою суду від 02.04.2019р. позовну заяву Львівської міської ради залишено без руху.

Ухвалою суду від 15.04.2019 р. у задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу «Площа Ринок, 43» від 08.04.2019 року про скасування заходів забезпечення позову у справі № 914/554/19 відмовлено.

Ухвалою суду від 17.04.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 27.05.2019р. Цією ж ухвалою залучено до участі справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Величко Наталію Ярославівну.

Підготовче засідання у справі відкладалось, строк підготовчого провадження у справі продовжувався, в Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради витребовувались судом реєстраційні справи № 616864546101, 617099546101, 385157546101, 616771646101 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Обмежене партнерство «Аерілліа», Шотландія, місто Глазго з підстав, зазначених в ухвалах суду від 27.05.2019 р., 18.06.2019 р. та 10.07.2019 р.

Ухвалою від 19.07.2019 р Господарський суд Львівської області звернувся до компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, з Проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів, відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року, третій особі, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: AERILLIA LP позовної заяви та доданих до неї документів, відзиву на позовну заяву, ухвал Господарського суду Львівської області від 17.04.2019 року, 27.05.2019 р., 18.06.2019 р. від 19.07.2019 р. у справі № 914/554/19. Цією ж ухвалою зупинено провадження у справі № 914/554/19 до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів виконання судового доручення про вручення судових документів третій особі, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: AERILLIA LP.

Крім цього, цією ж ухвалою підготовче засідання у справі відкладено на 17.02.2020 р., а у разі, якщо документи не буде вручено своєчасно, наступне судове засідання призначено на 02.03.2020 р.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 р. ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.04.2019 про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі № 914/554/19 залишено без змін.

Ухвалою суду від 13.02.2020 р. поновлено провадження у справі № 914/554/19 та підготовче засідання призначено на 17.02.20 р.

Підготовче засідання у справі відкладалось з підстав, зазначених в ухвалах суду від 17.02.2020р. та 02.03.2020р.

Ухвалою суду від 16.03.2020р. клопотання Обслуговуючого кооперативу «Площа Ринок,43» про зупинення провадження у справі до розгляду судом іншої справи від 08.04.2019 р. та від 14.06.2019 р. залишено без розгляду, прийнято до розгляду заяву Львівської міської ради від 13.03.2020 р. про зміну предмета позову, закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/554/19 до судового розгляду по суті на 06.04.2020 р.

Судове засідання з розгляду справи по суті відкладалось з підстав, зазначених в ухвалах суду від 06.04.2020 р., 04.05.2020 р., 25.05.2020 р. та 06.07.2020 р.

Ухвалою суду від 03.08.2020р. призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 26.08.2020р.

Мотивувальна частина рішення.

Позивачем заяв про зміну підстав позову до суду не подано. Первісні та змінені (в частині предмету позову) позовні вимоги позивач мотивує порушенням відповідачами його права власності на спірне нерухоме майно. Як на підставу своїх позовних вимог Львівська міська рада посилається на норми ч. 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 321 ЦК України і просить захистити її порушене відповідачами право власності у спосіб, встановлений статтею 387 ЦК України.

Відповідно до наведених вище правових норм, право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З урахуванням позовних вимог та правових підстав позову, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, в першу чергу, належить доказування тієї обставини, що на момент звернення з позовом до суду позивач був власником спірного нерухомого майна, його право власності на це майно було порушено відповідачами і підлягало захисту у спосіб, встановлений статтею 387 ЦК України. До предмета доказування у справі учасників справи, які мають у справі протилежний процесуальний інтерес, належить доказування існування обставин, котрі спростовують доводи позивача.

Вичерпний перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної з обставин, яка є предметом доказування у справі, наведено учасниками справи у їхніх заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань та клопотаннях, що подавались на розгляд суду.

Суд дійшов висновку, що доводи позивача про те, що він є одноособовим власником спірного нерухомого майна та його право власності підлягає захисту в порядку встановленому статтею 387 ЦК України, спростовується судовими рішеннями судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, які набрали законної сили, у цивільній справі № 461/4181/18.

Відповідно до приписів частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наявними у матеріалах справи належно завіреними копіями судових рішень у справі № 461/4181/18 (том справи ІІІ, а.с. 109-151) підтверджується та обставина, що Львівська міська рада і Обслуговуючий кооператив «Площа Ринок, 43» були учасниками цивільної справи № 461/4181/18. У цій цивільній справі судом вирішувалось питання про визнання протиправними та скасування актів і рішень, у тому числі й Львівської міської ради, що стосувались питань приватизації приміщень, які є предметом спору у справі № 914/554/19 Господарського суду Львівської області, шляхом їх продажу Львівською міською радою на аукціоні, а також актів і рішень про реєстрацію права комунальної власності на спірні вищезгадані приміщення.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова у справі № 461/4181/18 від 02 квітня 2019 р. встановлено ту обставину, що приміщення, які є предметом спору у справі № 914/554/19, а саме: приміщення загальною площею 19,4 кв.м., позначене в технічному паспорті, виданому Обслуговуючому кооперативу «Площа Ринок, 43» під номером ХІІІ, зареєстроване на праві власності як нежитлове приміщення, допоміжне приміщення № 2 за Обслуговуючим кооперативом «Площа Ринок, 43»; приміщення загальною площею 19,8 кв.м., позначене в технічному паспорті, виданому Обслуговуючому кооперативу «Площа Ринок, 43», під номерами І-1, І-2 (перший поверх І-1 9,0 кв.м., другий поверх І-2 10,8 кв.м.), зареєстроване на праві власності, як допоміжне приміщення № 1 за Обслуговуючим кооперативом «Площа Ринок, 43»; приміщення загальною площею 24,5 кв.м., позначене в технічному паспорті, виданому Обслуговуючому кооперативу «Площа Ринок, 43» під номером IV, зареєстроване на праві власності, як допоміжне приміщення № 4 за Обслуговуючим кооперативом «Площа Ринок, 43»; приміщення загальною площею 68,5 кв.м., позначене в технічному паспорті, виданому Обслуговуючому кооперативу «Площа Ринок, 43» під номерами ІІІ-1 (площа 39,4 кв.м.), ІІІ-2 (площа 8,6 кв.м.), ІІІ-3 (площа 5,9 кв.м.), ІІІ-4 (площа 2,1 кв.м.), ІІІ-5 (площа 12,5 кв.м.), зареєстроване на праві власності, як допоміжне приміщення № 3 за Обслуговуючим кооперативом «Площа Ринок, 43», є допоміжними приміщеннями багатоквартирного житлового будинку. Ці приміщення призначені для експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

Згаданим вище рішенням Галицького районного суду міста Львова, постановою Львівського апеляційного суду від 18 липня 2019 р. у справі № 461/4181/18 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 р. у цій же справі встановлено, що право розпоряджатися переліченими вище приміщеннями належить всім співвласникам багатоквартирного будинку № 43 на площі Ринок у м. Львові. Рішеннями Львівської міської ради та Виконавчого комітету Львівської міської ради про приватизацію приміщень, які є предметом спору у справі № 914/554/19 Господарського суду Львівської області, шляхом їх продажу Львівською міською радою на аукціоні, а також про реєстрацію права комунальної власності на спірні, вищезгадані приміщення, порушено право власності співвласників квартир багатоквартирного будинку та ОК «Площа Ринок, 43».

Відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Офіційне тлумачення положень частини другої статті 10 згаданого Закону наведено у рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 та у рішенні Конституційного Суду України від 09.11.2011 №14-рп/2011.

Так, в рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 визначено: « 1.1. Допоміжні приміщення (підвали сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього».

У пункті 4.2. цього ж рішення Конституційного Суду України зазначено, що «допоміжні приміщення, відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним (стаття 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ), забезпечується державою і захищається судом (стаття 55 Конституції України)».

У пунктах 42 та 43 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

У матеріалах справи немає та позивачем суду не подано доказів того, що Львівська міська рада є співвласником або власником квартир чи квартири у житловому будинку № 43 на площі Ринок у м. Львові станом на день вирішення справи судом.

За таких обставин, враховуючи приписи частини 4 статті 75 ГПК України та встановлені рішеннями суду у цивільній справі 461/4181/18 обставини, підстави для висновку про те, що відповідачі порушили право власності позивача на спірні допоміжні приміщення і воно підлягає захисту у спосіб, визначний у позовній заяві, відсутні. Вимоги щодо оскарження записів в державному реєстрі прав є похідними вимогами щодо вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння. Тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Посилання позивача на норми ч. 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статей 24, 26, 27, 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 4.18. постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 911/3594/17 спростовуються усім, веденим вище, нормами частини 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та рішеннями Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. №4-рп/2004 і від 09.11.2011 р. №N14-рп/2011.

Відповідно до частини 9 статті 145 ГПК України, у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Отже, заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.04.2019 р. у справі № 914/554/19, підлягають скасуванню.

На підставі статті 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 145, 236, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати у справі № 914/554/19 за розгляд справи судом першої інстанції покласти на Львівську міську раду (79008, м. Львів, площа Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896).

2. Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.04.2019 р. у справі № 914/554/19.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.09.2020 р.

Суддя О.Ю. Бортник