Ухвала суду № 91289447, 27.08.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

27.08.2020 Справа № 905/892/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Нікішиній Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави

до відповідача 1 Маріупольської міської ради Донецької області

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Приазовбуд”

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю “Азовбудівництво”

про визнання недійсним рішення про поновлення строку оренди земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки

За участю представників сторін:

від позивача: Прокурор Хряк О.О. на підставі службового посвідчення №053701 від 03.09.2019;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: адвокат Чекменьов Д.М. ордер серія ДН №000,82 від 09.06.2020 (Свідоцтво про права на зайняття адвокатською діяльністю № 1692 від 14.05.2004);

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 до Маріупольської міської ради Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовбуд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовбудівництво» про визнання недійсним рішення №7/50-5074 від 26.02.2020 про поновлення строку оренди земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки б/н від 25.03.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.02.2006 між Маріупольською міською радою Донецької області (орендодавець, відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Приазовбуд” (орендар, відповідач 2) був укладений договір оренди земельної ділянки №2044, що знаходиться за адресою по пр. Миру (пр. Леніна), 127-А в Центральному районі м. Маріуполя з кадастровим номером 1412300000:04:002:0220; строком на 10 років -до 28.02.2016. За умовами договору №2044, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендаря про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає. Однак, орендарем (відповідачем -2) відповідна заява, на поновлення строку оренди, була подана лише 14.12.2019, майже через 4 роки, тобто, після того, як договір оренди земельної ділянки №2044 припинив свою дію. Отже, заява відповідача-2 про намір поновлення терміну дії договору була подана вже після втрати останнім переважного права на таке поновлення.

У зв`язку із тим, що відповідачем 2 не дотримано приписів частини 6 ст.33 Закону України “Про оренду землі” при поновленні договору оренди, останнім було втрачене переважне право на поновлення такого договору.

Разом з тим, незважаючи на сплив строку дії договору, за відсутності дотримання відповідачем 2 порядку поновлення строку оренди земли та втрату переважного права на таке поновлення передбаченого ч. 6 ст. 33 вказаного Закону, відповідач -1, без проведення земельних торгів, рішенням №7/50-5074 від 26.02.2020 поновив строк оренди земельної ділянки, за наслідком якого був укладений договір оренди земельної ділянки б/н від 25.03.2020.

Відповідачі не погоджуються з такими твердженнями позивача та вважають позов необґрунтованим та безпідставним. Зокрема, відповідач 2 зазначає про те, що частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, а відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця (відповідача-1) проти такого користування, кваліфікується як «мовчазна згода» останнього на пролонгацію договору.

Відповідач 1, у свою чергу, погоджується з правовою позицією відповідача 2 та зазначає про те, що в даних правовідносинах поновлення оренди спірної земельної ділянки, відбулось за принципом “мовчазної згоди”, адже Маріупольська міська рада не висловлювала заперечень проти такого поновлення, протягом одного місяця з дати закінчення договору оренди №2044 від 28.02.2006.

Розгляд справи здійснювався шляхом відеофіксування за допомогою платформи «EasyCon» та складання протоколу.

Ухвалою від 17.08.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 27.08.2020.

У судове засідання з`явились представник позивача та відповідача 2.

Представники відповідача 1 та третьої особи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, явку своїх представників не забезпечили, причин неявки до суду не повідомили.

Враховуючи предмет та підстави позову, у судовому засіданні постало питання про необхідність зупинення провадження у справі до прийняття рішень Великою Палатою Верховного Суду у справах № 378/596/16-ц, №313/350/16-ц та №159/5756/18.

Вирішення судом питання про необхідність зупинення провадження у справі, позивач та відповідач -2 поклали на розсуд суду.

Суд встановив, що Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 11.06.2020 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 159/5756/18. Зазначену ухвалу мотивовано тим, що висновки про застосування положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц дійшла висновку про те, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Однак, у постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17 Верховний Суд у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вказав, що частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на пролонгацію договору). При цьому, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», не вимагається.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, оскільки вони суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, з метою забезпечення однакового застосування норм матеріального права, зокрема п.6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 №159/5756/18 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 01.09.2020.

Ухвалою від 03.06.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу № 313/350/16-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Також, на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 378/596/16-ц, передана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, з огляду на необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, згідно з яким, вимога про визнання договорів оренди поновленими є неналежним способом захисту порушеного права орендаря.

Згідно з положеннями частин 1, 2 та 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду діє як суд касаційної інстанції з метою забезпечення однакового застосування судами норм права, тому вирішення останньою правового питання щодо тлумачення та застосування норм частини 6 ст.33 Закону України “Про оренду землі” (в редакції чинній станом на 2016 рік), а саме підстав для поновлення договору оренди є підставою для зупинення провадження по справі № 905/892/20 відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі на підставі п.11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справ №159/5756/18, №313/350/16-ц та № 378/596/16-ц.

Керуючись п. 7 ч.1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі №905/892/20 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справ № 159/5756/18, №313/350/16-ц та №378/596/16-ц.

2. Сторонам після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, письмово повідомити про це Господарський суд Донецької області, додавши відповідні докази.

3. Про поновлення провадження у справі, час і місце наступного судового засідання сторони будуть повідомлені ухвалою суду.

4. Ухвала набрала законної сили 27.08.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (підпункт 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 27.08.2020 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складений та підписаний 01.09.2020.

Суддя Д.М. Огороднік