Рішення № 91288495, 02.09.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 вересня 2020 року Справа № 280/4681/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Військової частини А 1978 (69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, буд. 1; код ЄДРПОУ 08160298)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини А 1978 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати бездіяльність Військової частини А1978 Збройних Сил України у вигляді незвільнення ОСОБА_1 з військової служби протиправною; зобов`язати Військову частину А1978 Збройних Сил України звільнити ОСОБА_1 з військової служби за контрактом на підставі рапорту від 26.05.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 21.04.2020 уклав контракт на проходження військової служби у Військовій частині А1978 Збройних Сил України на посаді номеру обслуги артилерійської батареї. Зазначає, що 26.05.2020 він звернувся до відповідача з рапортом про звільнення з лав Збройних Сил України у зв`язку із сімейними обставинами на підставі підпункту «ґ» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України від 25.03.92 № 2232 «Про військовий обов`язок і військову службу», проте листом Військової частини А1978 від 03.07.20 № 443 позивачу відмовлено у задоволенні вищевказаного рапорту у зв`язку з відсутністю підстав для звільнення, наведених у рапорті про звільнення. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 20.07.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 19.08.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши 05.08.2020 до суду відзив на позовну заяву (вх.№35635), в якому зазначає, що частиною шостою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено перелік підстав, коли контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби. Зокрема, військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби на підставах: 2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації): г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) … наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років. Зазначає, що При зверненні позивача з рапортом про звільнення його з військової служби за сімейними обставинами були надані документи, а саме свідоцтва про народження дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо свідоцтва про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 то ніяких документів, що підтверджують її спорідненість з позивачем він надав. Таким чином на підставі вищезазначеної норми закону (наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років) позивачу було відмовлено в реалізації рапорту про звільнення його з військової служби за сімейними обставинами. За таким обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

12.08.2020 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№36740), в якій зазначено, що відповідачем не заперечується факт надання разом з рапортом про звільнення копії посвідчення багатодітної сім`ї серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 є одним з батьків багатодітної сім`ї. Посилається на те, що рішенням Шевченківського району м. Запоріжжя від 21.11.2005 у справі № 2-3716/05 встановлено обставину, відповідно до якої ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю. Вказує на те, що за логікою відповідача особа, яка виховує дитину в якості відчима, має право відноситись до неї гірше, ніж до своїх рідних дітей, оскільки така дитина у нього «не наявна». На думку представника позивача, таке твердження є абсурдним, оскільки суперечить моральним засадам суспільства. Вважає, що відповідачем не спростовані фактичні та нормативно-правові підстави позову та позовних вимог.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , 21.04.2020 уклав контракт на проходження військової служби у Військовій частині А1978 Збройних Сил України на посаді номеру обслуги артилерійської батареї.

26.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до Військової частини А1978 з рапортом про звільнення з лав Збройних Сил України у зв`язку із сімейними обставинами на підставі підпункту «ґ» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України від 25.03.92 № 2232 «Про військовий обов`язок і військову службу».

Листом Військової частини А1978 від 03.07.20 № 443 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні вищевказаного рапорту у зв`язку з відсутністю підстав для звільнення, наведених у рапорті про звільнення.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною та з вимогою вчинити певні дії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом п`ятим Розділу III Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною шостою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено перелік підстав, коли контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби. Зокрема, військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби на підставах: 2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації): г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

- військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;

- виховання матір`ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);

- утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини віком до 23 років, яка є особою з інвалідністю І чи II групи;

- утримання військовослужбовцем дитини з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму ІІІ-ІV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії ІІ-ІІІ ступеня їх вираження відповідно до критеріїв встановлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитини з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, які відповідають критеріям для встановлення І чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;

- наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

- утримання військовослужбовцем дитини з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 26.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до Військової частини А1978 з рапортом про звільнення з лав Збройних Сил України у зв`язку із сімейними обставинами на підставі підпункту «ґ» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України від 25.03.92 № 2232 «Про військовий обов`язок і військову службу». До рапорту надав копії посвідчення багатодітної родини, свідоцтва про шлюб, свідоцтв про народження дітей.

На запит представника позивача, військової частиною надано відповідь за підписом ТВО Командира військової частини А 1978 підполковника С. Жука, викладену у листі № 443 від 03.07.2020, в якій зазначено, що рапорт солдата ОСОБА_1 був розглянутий щодо звільнення у запас за сімейними обставинами «наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей», та йому особисто було доведено в усній формі, що підстави для звільнення за сімейними обставинами відсутні. Для вирішення цього питання солдату ОСОБА_1 було порекомендовано звернутися до суду для оформлення документів щодо всиновлення піклування над дітьми.

Щодо позиції відповідача, викладеній у наведеній відповіді та у відзиві на позовну заяву, суд зазначає про таке.

Згідно з пунктом 2 Порядку виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім`ї ..., затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 № 209, вказане посвідчення є документом, що підтверджує статус багатодітної сім`ї ... та їх право на отримання пільг згідно із Законом України «Про охорону дитинства» та іншими актами законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України від 26.04.2001 № 2402 «Про охорону дитинства» багатодітна сім`я - сім`я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя.

Із вказаних нормативних положень та Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 у справі № 1-8/99 про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї», прямо випливає, що «наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років» визначається наявністю у нього не тільки його рідних дітей, але й наявністю на вихованні пасинків (падчерок). А достатнім доказом наявності на вихованні пасинка (падчерки) є посвідчення батька багатодітної сім`ї.

Крім того, суд враховує те, що рішенням Шевченківського району м. Запоріжжя від 21.11.2005 у справі № 2-3716/05 встановлено обставину, відповідно до якої ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю - ОСОБА_5 .

За таким обставин суд вважає, що позовні вимоги про визнання бездіяльності Військової частини А1978 Збройних Сил України у вигляді незвільнення ОСОБА_1 з військової служби протиправною та зобов`язання Військової частини А1978 Збройних Сил України звільнити ОСОБА_1 з військової служби за контрактом на підставі рапорту від 26.05.2020 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).

Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011. Оскільки позивачем судовий збір не сплачувався, необхідності в вирішенні питання щодо розподілу судових витрат не має.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини А 1978 (69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, буд. 1; код ЄДРПОУ 08160298) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати бездіяльність Військової частини А1978 Збройних Сил України у вигляді незвільнення ОСОБА_1 з військової служби протиправною.

Зобов`язати Військову частину А1978 Збройних Сил України звільнити ОСОБА_1 з військової служби за контрактом на підставі рапорту від 26.05.2020.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 02.09.2020.

Суддя А.В. Сіпака