Рішення № 91288468, 10.08.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 серпня 2020 року Справа № 280/5146/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Прус Я.І.

за участю:

представника позивача - Прокопеня С.І.

представника відповідача - Корольов О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Фрост" (вул. Ломоносова, буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, код ЄДРПОУ 36968997)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту податкового органу від 05.04.2019 р. №198/08-01-14-16/36968997 про те, що наявними документами не підтверджено реальність здійснення виробництва готової продукції, яка в подальшому була реалізована покупцям з матеріалів, які було надано для виконання робіт по переробці давальницької сировини, та те що такі послуги фактично не надавались є припущенням та не відповідають вимогам Закону, оскільки на підприємстві були в наявності документи, які підтверджують факт здійснення операції з переробки давальницької сировини та вказані операції не є постачанням товарів.

Вважає висновки акту помилковими та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях, оскільки послуги по переробці давальницької сировини були виконані, а за результатом таких операцій були складені первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення операції з переробки давальницької сировини та вказані операції не є постачанням товарів.

Вважає рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 28.10.2019 позовну заяву у справі № 280/5146/19 залишено без руху та наданий позивачу строк 10 днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків.

В межах встановленого строку позивачем недоліки усунуто.

Ухвалою суду від 18.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.12.2019.

Ухвалою суду від 16.12.2019 підготовче засідання було відкладено на 16.01.2020.

Ухвалою суду від 16.01.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №280/5146/19 на 30 (тридцять) днів та відкладено підготовче засідання на 17.02.2020.

Ухвалою суду від 17.02.2020 залучено до участі у справі №280/5146/19 в якості другого відповідача - Головне управління ДФС у Запорізькій області, розгляд справи розпочату спочатку зі стадії проведення підготовчого засідання. Призначено підготовче засідання на 17.03.2020.

Ухвалою суду від 17.03.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження строком на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 14.05.2020.

Ухвалою суду від 14.05.2020 підготовче засідання було відкладено на 15.06.2020.

Ухвалою суду від 15.06.2020 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 10.08.2020.

Протокольною ухвалою судом підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті в цей же день.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у адмінистративному позові.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки від 05.04.2019 р. №198/08-01-14-16/36968997 та оскаржувані рішення є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства. Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем: абзацу 8 ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (із змінами та доповненнями), п. 5 П(С)БО № «Дохід», затвердженого наказом Мінюсту України від 29.11.1999р. №290, зареєстрованого в Мінюсті України 14.12.1999 р. за №860/4153, п. 5 П(С)БО №11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Мінюсту України від 31.01.2000р. №20, зареєстрованого в Мінюсті України 11.02.2000 р. за №85/4306, п.5,6.7 П(С)БО №16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999р. №318, зареєстрованого в Мінюсті України 19.01.2000р. за №27/4248, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1. ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4458831 грн., у тому числі за 2016 рік на суму 1216875 грн., за 2017 рік на суму 2125291 грн., за 2018 рік на суму 1116665 грн.. Порушення підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, п. 44.1 ст.44, п. 185.1, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість, в періоді, що перевірявся на загальну суму заниження 4802832 грн.,в т.ч. лютий 2016 р.у сумі 14023 грн., березень 2016 р. у сумі 79363 грн., квітень 2016 р. у сумі 70191 грн.,червень 2016 р. у сумі 21255 грн.,липень 2016 р. у сумі 105755 грн.,вересень 2016 р. у сумі 294945 грн., жовтень 2016 р. у сумі 36042 грн.,листопад 2016 р. у сумі 218179 грн.,грудень 2016 р. у сумі 448819 грн.,січень 2017 р. у сумі 46265 грн., лютий 2017 р. у сумі 81979 грн., березень 2017 р. у сумі 70544 грн., квітень 2017 р. у сумі 108927 грн., травень 2017 р. у сумі 65616 грн.,червень 2017 р. у сумі 235614 грн.,липень 2017 р. у сумі 28759 грн.,серпень 2017 р. у сумі 139456 грн.,вересень 2017 р. у сумі 258030 грн.,жовтень 2017 р. у сумі 223797 грн.,листопад 2017 р. у сумі 662384 грн.,грудень 2017 р. у сумі 368860 грн., січень 2018 р. у сумі 109865 грн.,лютий 2018 р. у сумі 16493 грн.,березень 2018 р. у сумі 45265 грн.,квітень 2018 р. у сумі 17184 грн.,травень 2018 р. у сумі 118271 грн.,червень 2018 р. у сумі 121729 грн.,липень 2018 р. у сумі 284648 грн.,серпень 2018 р. у сумі 397078 грн.,вересень 2018 р. у сумі 14151 грн.,жовтень 2018 р. у сумі 3219 грн., листопад 2018 р. у сумі 79686 грн., грудень 2018 р. у сумі 16430 грн..Порушення пункту 1201.2 статті 1201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями застосовується штрафна санкція у розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість з вартості реалізованої сировини та податкового кредиту (порушення, які відображено у п.п.3.1.2.2, 3.1.2.1 акту перевірки по операціях, які не використані у господарській діяльності у сумі 1748914 грн., в т.ч. за січень 2017 р. у сумі 23133 грн., лютий 2017 р. у сумі 40989 грн., березень 2017 р. у сумі 35277 грн., квітень 2017 р. у сумі 54464 грн., травень 2017 р. у сумі 32808 грн.,червень 2017 р. у сумі 117807 грн., липень 2017 р. у сумі 14379 грн.,серпень 2017 р. у сумі 69728 грн.,вересень 2017 р. у сумі 129015 грн.,жовтень 2017 р. у сумі 111898 грн.,листопад 2017 р. у сумі 331192 грн.,грудень 2017 р. у сумі 184430 грн., січень 2018 р. у сумі 54932 грн.,лютий 2018 р. у сумі 8246 грн.,березень 2018 р. у сумі 22633 грн.,квітень 2018 р. у сумі 8592 грн.,травень 2018 р. у сумі 59136 грн.,червень 2018 р. у сумі 60865 грн.,липень 2018 р. у сумі 142324 грн.,серпень 2018 р. у сумі 198539 грн.,вересень 2018 р. у сумі 7075 грн.,жовтень 2018 р. у сумі 1609 грн., листопад 2018 р. у сумі 39843 грн..

Враховуючи викладене, вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, прийнявши оскаржувані рішення діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих органам ДПС прав, у зв`язку із чим просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано до суду всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС України), у судовому засіданні 10.08.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

У період з 11.03.2019 по 29.03.2019, на підставі наказу № 780 від 27.02.2019 р., направлень від 07.03.2019 р. та 18.03.2019 р. № 472,473,474,475,540, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20, п.75.1.2. п.75.1 ст.75, п.77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, ст. 13 Закону України від 08.07.2010 р. «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», фахівцями відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фрост» код за ЄДРПОУ 36968997 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, за результатами якої складено Акт від 05.04.2019 р. №198/08-01-14-16/36968997.

Висновками акту перевірки встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Фрост» код за ЄДРПОУ 36968997 вимог зокрема: абзацу 8 ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (із змінами та доповненнями), п. 5 П(С)БО № «Дохід», затвердженого наказом Мінюсту України від 29.11.1999р. №290, зареєстрованого в Мінюсті України 14.12.1999 р. за №860/4153, п. 5 П(С)БО №11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Мінюсту України від 31.01.2000р. №20, зареєстрованого в Мінюсті України 11.02.2000 р. за №85/4306, п.5,6.7 П(С)БО №16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999р. №318, зареєстрованого в Мінюсті України 19.01.2000р. за №27/4248, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1. ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4458831 грн., у тому числі за 2016 рік на суму 1216875 грн., за 2017 рік на суму 2125291 грн., за 2018 рік на суму 1116665 грн.. Порушення підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, п. 44.1 ст.44, п. 185.1, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість, в періоді, що перевірявся на загальну суму заниження 4802832 грн.,в т.ч. лютий 2016 р.у сумі 14023 грн., березень 2016 р. у сумі 79363 грн., квітень 2016 р. у сумі 70191 грн.,червень 2016 р. у сумі 21255 грн.,липень 2016 р. у сумі 105755 грн.,вересень 2016 р. у сумі 294945 грн., жовтень 2016 р. у сумі 36042 грн.,листопад 2016 р. у сумі 218179 грн.,грудень 2016 р. у сумі 448819 грн.,січень 2017 р. у сумі 46265 грн., лютий 2017 р. у сумі 81979 грн., березень 2017 р. у сумі 70544 грн., квітень 2017 р. у сумі 108927 грн., травень 2017 р. у сумі 65616 грн.,червень 2017 р. у сумі 235614 грн.,липень 2017 р. у сумі 28759 грн.,серпень 2017 р. у сумі 139456 грн.,вересень 2017 р. у сумі 258030 грн.,жовтень 2017 р. у сумі 223797 грн.,листопад 2017 р. у сумі 662384 грн.,грудень 2017 р. у сумі 368860 грн., січень 2018 р. у сумі 109865 грн.,лютий 2018 р. у сумі 16493 грн.,березень 2018 р. у сумі 45265 грн.,квітень 2018 р. у сумі 17184 грн.,травень 2018 р. у сумі 118271 грн.,червень 2018 р. у сумі 121729 грн.,липень 2018 р. у сумі 284648 грн.,серпень 2018 р. у сумі 397078 грн.,вересень 2018 р. у сумі 14151 грн.,жовтень 2018 р. у сумі 3219 грн., листопад 2018 р. у сумі 79686 грн., грудень 2018 р. у сумі 16430 грн..Порушення пункту 1201.2 статті 1201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями застосовується штрафна санкція у розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість з вартості реалізованої сировини та податкового кредиту (порушення, які відображено у п.п.3.1.2.2, 3.1.2.1 акту перевірки по операціях, які не використані у господарській діяльності у сумі 1748914 грн., в т.ч. за січень 2017 р. у сумі 23133 грн., лютий 2017 р. у сумі 40989 грн., березень 2017 р. у сумі 35277 грн., квітень 2017 р. у сумі 54464 грн., травень 2017 р. у сумі 32808 грн.,червень 2017 р. у сумі 117807 грн., липень 2017 р. у сумі 14379 грн.,серпень 2017 р. у сумі 69728 грн.,вересень 2017 р. у сумі 129015 грн.,жовтень 2017 р. у сумі 111898 грн.,листопад 2017 р. у сумі 331192 грн.,грудень 2017 р. у сумі 184430 грн., січень 2018 р. у сумі 54932 грн.,лютий 2018 р. у сумі 8246 грн.,березень 2018 р. у сумі 22633 грн.,квітень 2018 р. у сумі 8592 грн.,травень 2018 р. у сумі 59136 грн.,червень 2018 р. у сумі 60865 грн.,липень 2018 р. у сумі 142324 грн.,серпень 2018 р. у сумі 198539 грн.,вересень 2018 р. у сумі 7075 грн.,жовтень 2018 р. у сумі 1609 грн., листопад 2018 р. у сумі 39843 грн..

На підставі Акту перевірки від 05.04.2019 р. №198/08-01-14-16/36968997 та виявлених порушень податковим органом прийнято:

податкове повідомлення-рішення №0007811416 від 06.06.2019 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на суму 5799068,75 грн. у т.ч.: за податковими зобов`язаннями 4639255,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1159813,75 грн.;

податкове повідомлення-рішення №0007801416 від 06.06.2019 р. яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток на суму 5573530,75 грн., у т.ч.: за податковими зобов`язаннями 4458831,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1114707,75 грн.;

податкове повідомлення-рішення №0007821416 від 06.06.2019 р. на суму 1748915,02 грн. зі сплати штрафу за затримку реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних), визначених п.201.1 ст. 201 та згідно зі ст. 120-1 Податкового кодексу України;

податкове повідомлення-рішення №0000790515 від 16.01.2020 р. на суму 1748915,00 грн. зі сплати штрафу штрафу за затримку реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних), визначених п.201.1 ст. 201 та згідно зі ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваних рішень, між сторонами відсутній.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють норми Податкового кодексу України.

Віповідно до статті 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування підприємств є грошове вираження об*єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об*єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пп.14.1.41 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб`єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб`єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

Відповідно до п.п.14.1.134 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України,операція з давальницькою сировиною - операція з переробки (обробки збагаченн (незалежно від кількости замовників і виконавців, а також етапів(операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції.

Відповідно до пп."а" та "б" п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України, Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (підрядник) та ТОВ «Компанія Фрост» (замовник) 01.12.2012 було укладено договір № 1 предметом якого є переробка підрядником на своїх технологічних установках сировини, що передається замовником, і отримання готової продукції. Пунктом 1.2. договору передбачено, що замовник передає підряднику сировину для переробки відповідно до специфікацій, які будуть невідємною частиною договору.

Також встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 (підрядник) та ТОВ «Компанія Фрост» (замовник) було укладено аналогійний договір № 0107-01 від 01.07.2017, предметом якого є переробка підрядником на своїх технологічних установках сировини, що передається замовником, і отримання готової продукції.

На підтвердження реальності вчинення даних господарських операцій позивачем до суду надано Акти прийому-передачі сировини та Акти прийому-передачі готової продукції, видаткові накладні (у переробку), видаткові накладні (з переробки), специфікації, Акти здачі-приймання виконаних робіт, оборотно-сальдові відомості по рахунках, калькуляції.

Так, контролюючий орган в обґрунтування власної позиції посилався на те, що за своєю природою договір на переробку сировини на давальницьких умовах є договором підряду, і відповідач наголошував на тому, що такий договір повинен укладатись з дотриманням норм, визначених у параграфі 1 глави 61 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, контролюючим органом під час формування висновків перевірки не було враховано ту обставину, що давальницька сировина не передавались у власність підрядникам, оскільки залишились у власності ТОВ "Компанія Фрост" у складі готової продукції.

Доходу від переміщення сировини ТОВ "Компанія Фрост" не отримало, що свідчить відсутність платежів від підрядників за наданими договорами та накладними, в перевіряємому періоді.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд зазначає, що певні недоліки у документах податкової та бухгалтерської звітності не свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства України, а господарські операції з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 повинні досліджуватися у своїй сукупності.

Відповідно до п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.99 р. №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.99 р. №996 первинним документом є документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.22. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 "Матеріальні затрати" затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №318 від 31.12.1999 р. ,зареєстрованого 19 січня 2000 р. за N 27/4248 в Міністерстві Юстиції України, до складу елемента "Матеріальні затрати" включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; палива й енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари й тарних матеріалів; допоміжних та інших матеріалів.

Вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, не включається до елементу операційних витрат "Матеріальні затрати".

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України.Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З аналізу положень вищенаведених норм податкового законодавства вбачається, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Так, згідно із пунктом 133.1 статті 133 Податкового кодексу України платниками податку - резидентами є: суб*єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Таким чином, за правилами Податкового кодексу України, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 "Матеріальні затрати" затвердженого наказом Міністерства Фінансів України, підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Так, судом встановлено, що податковим органом у період з 11.03.2019 по 29.03.2019, на підставі наказу № 780 від 27.02.2019 р., направлень від 07.03.2019 р. та 18.03.2019 р. № 472,473,474,475,540, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20, п.75.1.2. п.75.1 ст.75, п.77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, ст. 13 Закону України від 08.07.2010 р. «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», фахівцями відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фрост» код за ЄДРПОУ 36968997 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, за результатами якої складено Акт від 05.04.2019 р. №198/08-01-14-16/36968997.

На думку перевіряючих порушення вимог діючого законодавства підтверджується відсутністю у позивача первинних документів, які підтверджують факт здійснення такої господарської операції, як виробництво готової продукції, яка в подальшому була реалізована покупцям з матеріалів, які було надано для виконання робіт по переробці давальницької сировини ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 для виконання робіт по переробці давальницької сировини. А саме: акти прийому-передачі готової продукції з указанням вартості виробів, виходячи з кількості сировини, що була використана на її виробництво, а також звітів переробника про використання давальницької сировини, т.т. звіти про кількість використаної сировини та її залишки, інші документи які містять інформацію щодо фактичних обсягів сировини, які використані для виробництва, які мають господарську цінність калькуляції на виготовлену продукцію, що унеможливлює підтвердити кількість та вартість використаних у виробничій діяльності матеріалів та наявність безтоварних угод з постачальниками.

Ці висновки є припущенням та не відповідають вимогам Закону.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З аналізу вищевказаних норм закону та діючого законодавства вбачається, що внутрішні документи виробництва, зокрема звіти переробника, калькуляція, інші документи які містять інформацію щодо фактичних обсягів сировини, які використані для виробництва не є первинним документом, який є підставою для бухгалтерського обліку. В той же час, судом встановлено, що у позивача наявні первинні документи, які підтверджують здійснення господарської діяльності з виробництва готової продукції, яка в подальшому була реалізована покупцям з матеріалів, які було надано для виконання робіт по переробці давальницької сировини ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , а саме: акти прийома-передачі сировини, акти прийома-передачі готової продукції, договора на переробку давальницької сировини, специфікації, розрахункова калькуляція сировини та матеріалів, видаткові накладні на переробку, прибуткові накладні з переробки, акти здачі-приймання послуг з переробки, креслення, виписки банку.

Крім того згідно з чинним законодавством у суб`єкта господарювання відсутній обов`язок здійснювати будь-які додаткові розрахунки чи калькулювання для обчислення. Податкові органи здійснюють контроль лише за додержанням податкового законодавства та належним виконанням суб`єктом господарювання своїх податкових зобов`язань.

Однак при цьому в процесі перевірки були надані всі наявні первинні документи на виробництво продукції, в тому числі креслення на виготовляєму продукцію. У наявних первинних документах зазначені матеріали та їх кількість, які використовуються в процесі виробництва.

Крім того, суд вважає необгрунтованими посилання відповідача в акті перевірки на той факт, що умовами договорів взагалі не передбачено повернення замовнику залишків матеріалів (у разі наявності), оскільки як видно зі змісту укладених договорів, а саме п. 7.2 та п. 7.4 право власності на такі відходи та залишки сировини, отримані в результаті переробки, належать підряднику та відходи отримані в результаті переробки сировини залишаються у власності у підрядника безоплатно.

Що стосується відсутністю реальності господарських операцій як виробництво готової продукції, з матеріалів постачальника, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки від 05.04.2019 р. №198/08-01-14-16/36968997 підставами для винесення податкових повідомлень - рішень, якими були нарахованы грошові зобов`язання за платежами: податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства, штрафу за затримку реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних), стали на думку фахівців відповідача відсутність протягом перевіряємого періоду реальних господарських операцій з виробництва готової продукції, з матеріалів позивача ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 ..

Вищевказані висновки фахівців - відповідача, є помилковими, ґрунтуються виключно на припущеннях, оскільки вказані господарські операції з виробництва готової продукції, з матеріалів постачальника були фактично виконані, а за результатом таких операцій у позивача відбулись зміни в структурі активів та зобов`язань, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій з виробництва готової продукції, яка в подальшому була реалізована покупцям з матеріалів, які було надано для виконання робіт по переробці давальницької сировини ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 ..

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, при вирішенні питання про порушення податкового законодавства з податку на додану вартість необхідно дослідити реальність здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому данні податкового обліку можуть бути підтверджені лише достовірними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

На підтвердження операцій з господарської діяльності з виробництва готової продукції, яка в подальшому була реалізована покупцям з матеріалів, які було надано для виконання робіт по переробці давальницької сировини між позивачем - замовником послуг та виконавцями - ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , були надані документи а саме: акти прийома-передачі сировини, акти прийома-передачі готової продукції, договора на переробку давальницької сировини, специфікації, розрахункова калькуляція сировини та матеріалів, видаткові накладні на переробку, прибуткові накладні з переробки, акти здачі-приймання послуг з переробки, креслення, виписки банку, які були оформлені відповідно до вимог діючого законодавства.

Відповідачем також не заперечуються наступні обставини: усі контрагенти позивача були зареєстровані в установленому порядку та мають статус платників податку на додану вартість, на підтвердження проведення господарських операцій надані усі первинні документи, оформлені відповідно до вимог діючого законодавства, оплата за товар була проведена у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок контрагентів, укладені з контрагентами договори у встановленому порядку недійсними не визнані, відсутні будь-які вироки суду щодо притягнення посадових осіб контрагентів до кримінальної відповідальності за злочини в сфері фінансово - економічної діяльності.

Відповідно до постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.02.2018 року по справі № К/9901/4617/18 зазначено, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та/або суперечливі.

Відповідач не довів, що відомості, які містяться в первинних документах, наданних на підтвердження господарських операцій, неповні, недостовірні та/або суперечливі.

Крім того, правовідносини між платником і державою з приводу оподаткування результатів господарських операцій (правочинів) є адміністративними, публічно-правовими, а тому мета особи на несплату податків, не може бути підставою для висновку про нікчемність договору як такого, що порушує публічний порядок, за умови фактичного виконання цивільно-правових зобов`язань та реальності вчинених господарських операцій.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Стосовно посилань контролюючого органу на недоліки у господарській діяльності позивача, що свідчить про неможливість виконання ним господарських операцій з переробки давальницької сировини вказаними підприємцями, суд зазначає, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин твердження відповідача про нереальність господарських операцій з виробництва готової продукції, яка в подальшому була реалізована покупцям з матеріалів, які було надано для виконання робіт по переробці давальницької сировини між позивачем - замовником послуг та виконавцями - ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , безпідставні, а тому прийняті рішення про застосування штрафних санкцій та податкові - повідомлення рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Фрост" (вул. Ломоносова, буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, код ЄДРПОУ 36968997) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області форми "Р" від 06.06.2019 року №0007811416.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області форми "Р" від 06.06.2019 року №0007801416.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області форми "Н" від 06.06.2019 року №0007821416.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Фрост" (вул. Ломоносова, буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, код ЄДРПОУ 36968997) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 19 210,00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 01.09.2020.

Суддя А.В. Сіпака