Рішення № 91288316, 31.08.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2020 року м. Ужгород№ 260/1992/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.,

за участі секретаря судового засідання - Попович М.М.,

сторони в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (88000, вул. Болгарська, 2, м. Ужгород, код ЄДРПОУ 38629032) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов`язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками планової перевірки ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 07.02.2020 року за №48 (далі - Акт), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312. Тому позивач просить застосувати до відповідача захід реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Ухвалою суду від 04 червня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі за вказаною позовною заявою з викликом (повідомленням) сторін. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.

30 червня 2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній зазначив, що приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не експлуатується, так як його зачинено на ремонт. 12 червня 2020 року було подано до Управління ДСНС України в Закарпатській області заяву щодо проведення позапланової перевірки, яка буде проведена управлінням після закінчення всіх ремонтних робіт. Також відповідач зазначає, що ним усунено правопорушення на яке було складено Протокол №009848 про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 175-2 КУпАП.

Сторони в судове засідання не з`явились.

В матеріалах справи міститься клопотання від представника позивача про розгляд справи за її відсутності. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, проте належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення такого.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області від 16.12.2019 року № 359 та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 31.01.2020 року №14/33 у період з 14 по 14 лютого 2020 року працівниками Управління ДСНС України у Закарпатській області здійснено перевірку ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: 90000, Закарпатська область, смт. Міжгір`я, вул. Шевченка, 78.

За наслідками планової перевірки ресторану «Літній сад», розташованого за адресою: 90000, Закарпатська область, смт. Міжгір`я, вул. Шевченка, 78 складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 07.02.2020 року за №48, яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312, а саме:

п.1. На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим (пункт 3 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.2. Для кожного приміщення об`єкта не розроблені керівником об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 4 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.3. У приміщеннях на видимих місцях відсутні таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (пункт 7 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.4. Не всі приміщення забезпечені відповідними знаками безпеки (пункт 8 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.5. Використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості розпочато без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (абзац перший частини другої статті 57 КЦЗУ);

п.6. Посадові особи та працівники не пройшли навчання з питань пожежної безпеки(пункт 16 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.7. Не проведено технічний огляд наявних первинних засобів пожежогасіння (пункт 2.2 розділу III ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.8. Дерев`яні елементи покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункт 2.5 розділу III ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.9. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення вмикаються з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей (пункт 2.31 розділу ІІІ ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.10. 3'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 розділу ІV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.11. Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.12. Усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) в будівлі та приміщеннях ресторану не справні і не утримуються в постійній готовності до виконання роботи (пункт 1.1 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.13. Не всі приміщення обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.14. Підтримання експлуатаційної придатності СПЗ не проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»(Пункт 1.4 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.15. Будівлю та приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками які можуть використовуватись для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку (пункт 3.6 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.16. Не здійснюється навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ);

п.17. Працівників об`єкта не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту (пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ);

п.18. Не забезпечено техногенну безпеку на об`єкті (пункти 1-7 розділу III ПТБ).

Примірник вказаного акту отримано керівником - фізичною особою С.В. Стецюничем , про що свідчить підпис на сторінці 13 вказаного акту перевірки (а.с.15). Встановлено, що зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу зі сторони керівника суб`єкта господарювання не надходили.

Надаючи оцінку наявності підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, суд виходить з такого.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до пп.35 п.4 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області та пп. 57 п.4 Указу Президента №20/2013 від 16.01.2013 року «Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Таким чином, ст.ст. 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення позапланової перевірки позивачем встановлено та зафіксовано в акті порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та в подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки. А саме, щодо виявлених порушень, управлінням роз`яснено наступне:

п. 1. Встановлення протипожежного режиму на об`єкті забезпечує дотримання працівниками правил пожежної безпеки;

п. 2. Для кожного приміщення об`єкта керівником повинна розроблятися інструкція про заходи пожежної безпеки, для інформування про заходи пожежної безпеки та поведінки під час пожежі;

п. 3. У приміщеннях на видимих місцях розміщуються таблички із зазначенням номера телефону для своєчасного виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

п. 4. Для попередження людей про можливу небезпеку, заборону чи попередження дій, а також для інформування про розташування об`єктів, використання яких пов`язане зі зниженням наслідків небезпечних або шкідливих виробничих чинників, для регулювання поведінки людей при пожежі з метою забезпечення їх безпечної евакуації, приміщення та будівлі забезпечуються знаками пожежної безпеки;

п. 5. Роботу ресторану почато без поданої декларації, що означає без узгодження дозвільного органу;

п. 6. Посадові особи повинні проходити навчання, протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки з метою покращення їх знань у випадку настання пожежі (надзвичайної ситуації) ;

п. 7. Не проведене вчасно технічне обслуговування наявних вогнегасників може призвести до їх несправності та під час ліквідації ймовірної пожежі може призвести до її неконтрольованого розповсюдження;

п. 8. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні бути оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності для попередження займання матеріалів;

п. 9. Сходові клітки, внутрішні відкриті, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, що ускладнює евакуацію людей під час надзвичайної ситуації;

п. 10. З`єднання жил проводів і кабелів дозволяється тільки методом опресування, зварювання, паяння або затискачів, здійснювати методом «скрутки» не дозволяється через небезпеку настання пожежі через коротке замикання. Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужу вальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів;

п. 11. Один раз на 2 роки повинен проводитись замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, задля запобігання короткому замиканню;

п. 12. Системи протипожежного захисту повинні бути справні і утримуватись в постійній готовності до виконання роботи задля своєчасної ліквідації пожежі;

п. 13. Приміщення обладнуються системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» для успішної ліквідації пожежі;

п. 15. Будівлю та приміщення забезпечують первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, які можуть використовуватись для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку;

п. 16. Повинно здійснюватись навчання керівного складу з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, задля покращення їх вмінь і навичок з питань протипожежного захисту;

п. 17. Працівників об`єкта має бути забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту, задля їхньої безпеки під час настання надзвичайної ситуації;

п. 18. Техногенна безпека на об`єкті забезпечується, зокрема, для організації навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях техногенного характеру.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Згідно ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

В ході розгляду справи відповідачем належних і допустимих доказів у підтвердження усунення всіх виявлених порушень суду не подано.

Суд зазначає, що при прийнятті рішення суд враховує, що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері техногенної та пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених відповідним органом, що здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 р. по справі № 823/589/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Таким чином, не має значення з чиєї вини було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2019 року по справі №810/2400/18, захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України №877-V від 5 квітня 2007 року «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 73 КАС України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 74 КАС України).

Згідно ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд акцентує увагу, що належним, допустимим та достатнім доказом усунення порушень є акт перевірки з висновками про відсутність порушень, який може дійсно свідчити про такий факт, оскільки у спірних правовідносинах саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень відповідачем законодавства, зокрема у сфері техногенної та пожежної безпеки.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем усунуті всі порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (88000, вул. Болгарська, 2, м. Ужгород, код ЄДРПОУ 38629032) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про застосування заходів реагування - задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи, шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення ресторану "Літній сад" до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01 вересня 2020 року.

СуддяЯ. М. Калинич