Ухвала суду № 91287652, 02.09.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1193/20

Провадження № 2/643/4043/20

УХВАЛА

02.09.2020

Суддя Московського районного суду м. Харкова Новіченко Н.В., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський електрощитовий завод»

про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсацію

за невикористані дні щорічної відпустки, ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський електрощитовий завод» (далі – відповідач) про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за вересень 2019 року в сумі 8 000, 00 грн. і середнього заробітку за період затримки розрахунку з 19 вересня 2019 року по день ухвалення рішення та компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що у період з 01.06.2017 по 16.09.2019 він знаходився у трудових відносинах з відповідачем. 16 вересня 2019 року, на підставі наказу № 41-ОК він був звільнений з займаної посади за ст. 38 КЗпП України - за власним бажанням. Однак, в день звільнення позивача 16.09.2019, відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч.1 ст. 116 КЗпП України. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою щодо виплати йому заборгованості по заробітній платі, але відповіді не отримав, заробітна плата так і не виплачена.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.03.2020 вищевказану позовну заяву передано за підсудністю до Московського районного суду м. Харкова.

28.08.2020 року позовна заява ОСОБА_1 надійшла до Московського районного суду м. Харкова за підсудністю та згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями передана на розгляд судді Новіченко Н.В

Зазначена позовна заява подана з додержанням вимог статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України. Відсутні підстави, визначені статтями 185-186 Цивільного процесуального кодексу України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі. Тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Враховуючи вказані положення, суд вважає можливим здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Крім того, у позовній заяві позивач просить суд зобов`язати відповідача надати розрахунок нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за 2019 рік, посилаючись на те, що 24.12.2019 року був направлений адвокатський запит до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський електрощитовий завод» з проханням надати розрахунок нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за 2019 рік, зазначений запит був повернутий позивачу з відміткою «за закінченням строків зберігання».

Дослідивши означене клопотання судом встановлено, що за своїм змістом воно є клопотання про витребування додаткових доказів в порядку статті 84 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною 3 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що однією з основних засад цивільного судочинства є змагальність сторін.

Положення частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 5 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Частинами 1, 2 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Водночас, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (частини 1-3 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України).

Слід звернути увагу на те, що приписи статті 84 Цивільного процесуального кодексу України не обмежують суд в праві витребувати необхідні для розгляду справи докази колом учасникiв даного судового процесу, тобто суд наділений правом витребувати такі докази також від iнших підприємств, установ та організацій, державних та інших органів чи посадових осіб, незалежно від їх участі у справі.

Необхідно враховувати, що за змістом системного аналізу приписів статей 89, 263, 376 Цивільного процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на суд покладено обов`язок всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Відповідно до частини 1 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 376 Цивільного процесуального кодексу України неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни судового рішення.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.

Так, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Крім того, відповідно до пункту 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

За таких обставин, заявлене позивачем клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 175, 177, 187, 274, 277, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1.Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі № 645/1193/20.

2.Здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

3.Судове засідання призначити на 28.09.2020 року о 16 год. 00 хв. у приміщенні Московського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 38-Є, зал № 48.

4.Викликати у судове засідання учасників справи, явку яких визнати обов`язковою.

5.В порядку статті 84 Цивільного процесуального кодексу України витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський електрощитовий завод» розрахунок нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за 2019 рік ОСОБА_1 .

6.Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський електрощитовий завод», що відповідно до частини 7 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали

7.Встановити відповідачу строк - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзиву на позовну заяву, оформленого відповідно до вимог статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, а також всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

8.Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 191 Цивільного процесуального кодексу України. При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 3, 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України).

9.Встановити позивачу строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде поданий) - для подання суду: відповіді на відзив на позов в порядку статті 179 Цивільного процесуального кодексу України, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу.

10.Встановити відповідачу строк - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду (якщо такі будуть): заперечень на відповідь на відзив та доказів направлення заперечень на відповідь на відзив позивачу.

11.Усі заяви, клопотання, заперечення подати до суду в строк до 28.09.2020 року з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 183 Цивільного процесуального кодексу України.

12.Звернути увагу учасників справи на положення статей 81, 83, 84 Цивільного процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.

13.Попередити учасників справи, що відповідно до частини 2 статті 126 Цивільного процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

14.Звернути увагу учасників справи на те, що копії письмових доказів, які подаються повинні бути оформлені у відповідності до вимог статті 95 Цивільного процесуального кодексу України.

15.Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

16.Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://ms.hr.court.gov.ua/sud2027/.

Суддя Н.В. Новіченко