Ухвала суду № 91287643, 02.09.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2447/20

Номер провадження 1-кп/629/390/20

УХВАЛА

02 вересня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., прокурора Черкаса О.О., захисника Сергєєва М.А., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220380000405 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 був продовжений строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби, який спливає 14 вересня 2020 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора.

Захисник - адвокат Сергєєв М.А. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважав його необґрунтованим. При цьому захисник вказав, що обвинувачений не має можливості та наміру впливати на свідка, який є слідчим, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, ОСОБА_1 не порушував його умови, будь-яких зауважень щодо порушення обвинуваченим умов домашнього арешту від працівників Лозівського ВП ГУНП в Харківській області не надходило.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно пунктів 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За практики Європейського Суду домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі, як і тримання особи під вартою (Манчіні проти Італії).

Як вбачається з матеріалів справи обвинуваченому ОСОБА_1 14 липня 2020 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області було продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною залишати вищевказане житло з 23-00 години до 04-00 години ранку.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під домашнім арештом відносно обвинуваченого, суд враховує дані про особу ОСОБА_1 , який має постійне місце проживання, раніше не судимий, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, не порушував його умови, що свідчить про виконання обвинуваченим відповідних процесуальних обов`язків.

Суд вважає, що прокурором не доведена необхідність продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який є занадто суворим, оскільки не співмірний з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого. Крім того, прокурором не наведено жодного випадку неналежного виконання покладених на ОСОБА_1 процесуальних обов`язків та не доведено, що лише застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку останнього.

Таким чином, виходячи з діючих норм кримінально-процесуального кодексу України, враховуючи матеріали кримінального провадження, враховуючи, що фактично протягом 5 місяців обвинувачений ОСОБА_1 утримується під домашнім арештом, та протягом вказаного строку останній належним чином виконує покладені на нього процесуальні обов`язки та здійснює належну процесуальну поведінку в рамках даного кримінального провадження, беручи до уваги, що останній будь-яких дій, які б могли свідчити про реальність настання в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не здійснював, що свідчить про суттєве зменшення ступеню настання таких ризиків, суд вважає, що на теперішній час відсутні правові підстави для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, тому приходить до висновку, що у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 369-372 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволені клопотання прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Черкаса О.О. відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Н.А. Смірнова