Вирок № 91283119, 17.08.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11031/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" серпня 2020 р. м.Київ

Дніпровський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Іваніної Ю.В.,

при секретарі Ірклієнко М.А.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження №12020105040000265 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Боярка Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

12.07.2020, приблизно о 17-08 годині, ОСОБА_1 приїхав на таксі до гіпермаркету «Епіцентр», що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Братиславська, буд.11, з метою купівлі товару, де в останнього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна з вищевказаного гіпермаркету.

Зайшовши до гіпермаркету «Епіцентр», ОСОБА_1 з метою купівлі водонагрівача, підійшов до відділу №19, в якому розташовані водонагрівачі, за допомогою консультанта гіпермаркету «Епіцентр» разом підібрали потрібний йому водонагрівач, після чого перейшли до відділу №20 та вибрали два шланги для підключення водонагрівача.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та обертання його на власну користь, ОСОБА_1 почав рухатися у напрямку касової лінії гіпермаркету «Епіцентр», який розташований по вулиці Братиславська, будинок 11, у м.Києві тримаючи в руках коробку, в котрій містився:

- водонагрівач проточний Atlantik Generation M777 MP 7.0 kW, в кількості 1 шт., вартістю 3295 гривень за 1 штуку в ціні закупівлі;

- шланг в кількості 2 шт., вартістю 32 гривень за 1 штуку в ціні закупівлі.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , скориставшись тим, що увага касира була прикута до іншого клієнта, пройшов за касову зону без наміру оплатити товар, підійшов до стійки «Комплексні продажі», де працівником гіпермаркету «Епіцентр» було проставлено відмітку про гарантію на товар, після чого ОСОБА_1 вийшов з гіпермаркету «Епіцентр» не розрахувавшись за даний товар в касі магазину пройшов через каси магазину та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Після чого ОСОБА_1 разом з викраденим майном з місця вчинення проступку зник, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши своїми злочинними діями ТОВ «Епіцентр К» матеріальну шкоду на загальну суму 3359,40 гривень без ПДВ.

.

Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акту прокурором долучено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти розгляду кримінального провадження за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_1 надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та визнає цивільний позов.

Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, в заяві захисником обвинуваченого - адвокатом Петрашенком В.П. засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості підозрюваним, підтверджено його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Представник потерпілого Дудко О.В. надав письмову заяву, в якій зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_1 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку та цивільного позову беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_1 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального проступку.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, спосіб життя, відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, а саме: його класифікацію за ст.12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини першої статті 185 КК України у виді обмеження волі,оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних проступків (злочинів, кримінальних правопорушень).

Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_1 кримінального проступку, положення ст.61 КК України, дані про його особу, щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, суд, з урахуванням вимог ст.75 КК України, приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства та звільнення його від покарання з випробуванням.

У справі заявлено цивільний позов потерпілого про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 завданої матеріальної шкоди в сумі 3359,40 гривень.

При вирішенні зазначеного цивільного позову суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, що кореспондується з нормами ст.1177 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обвинувачений ОСОБА_1 у письмовій заяві цивільний позов потерпілого визнав у повному обсязі.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, з урахуванням позиції обвинуваченого ОСОБА_1 , який є також цивільним відповідачем по справі, цивільний позов представника потерпілого ТОВ «ЕпіцентрК» - адвоката Дудка О.В. підлягає задоволенню.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - один рік.

Відповідно до ст.76 КК України, у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов представника потерпілого Дудка О.В. до ОСОБА_1 про стягнення завданої матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЕпіцентрК» завдану матеріальну шкоду в сумі 3359 (три тисячі триста п`ятдесят дев`ять) гривень 40 копійок.

Речові докази:

- компакт-диск, DR5F60-PW, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- водонагрівач марки Atlantic Generation M777 7.0 kW та «Шланг» у кількості 2 штук, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Дніпровського УП ГУНП в м.Києві, - передати власнику.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Дніпровського районного суду

м.Києва Ю.В. Іваніна